Постанова № 76687088, 24.09.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Справа № 817/673/18

ПОСТАНОВА

іменем України

"24" вересня 2018 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шевчук С.М.

суддів: Іваненко Т.В.

ОСОБА_1,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги Державної судової адміністрації України, Волинського окружного адміністративного суду на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від "04" травня 2018 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної судової адміністрації України, Волинського окружного адміністративного суду про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинення певних дій , -

суддя в 1-й інстанції - Зозуля Д.П.,

час ухвалення рішення - не зазначено,

місце ухвалення рішення - м.Рівне,

дата складання повного тексту рішення - 04.05.2018

ВСТАНОВИВ:

У січні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Волинського окружного адміністративного суду, Державної судової адміністрації України, в якому просила :

- визнати протиправними дії Волинського окружного адміністративного суду щодо нарахування і виплати їй доплати за вислугу років за періоди з 27 червня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 01 січня 2012 року у відсотках від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас;

- зобов'язати Волинський окружний адміністративний суд нарахувати доплату за вислугу років за періоди з 27 червня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 01 січня 2012 року у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас;

- стягнути з Волинського окружного адміністративного суду на користь позивача недоплачену суддівську винагороду та щомісячне грошове утримання працюючого судді за періоди з 27 червня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 01 січня 2012 року, а саме: доплату за вислугу років за періоди з 27 червня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 01 січня 2012 року у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, з проведенням індексації заробітної плати, з утриманням податків і зборів, з урахуванням виплачених сум, з бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів», у порядку встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» від 03 серпня 2011 року № 845;

- визнати протиправними дії Державної судової адміністрації України щодо неприйняття заходів з повного фінансування заробітної плати та щомісячного грошового утримання позивача з розрахунку надбавки за вислугу років у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас за періоди з 27 червня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 01 січня 2012 року;

- зобов'язати Державну судову адміністрацію України виділити Волинському окружному адміністративному суду з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, кошти для проведення виплати недоплаченої позивачу заробітної плати та щомісячного грошового утримання з розрахунку надбавки за вислугу років у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас за періоди з 27 червня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 01 січня 2012 року.

В обґрунтування позову позивач посилалася на те, що вона працювала на посаді судді з 22 червня 1982 року у Луцькому районному суді Волинської області і Апеляційному суді Волинської області. Постановою Верховної Ради України від 08 лютого 2007 року № 625-V обрана суддею Волинського окружного адміністративного суду безстроково та Указом Президента України від 21 травня 2007 року № 433/2007 її призначено головою Волинського окружного адміністративного суду. З 27 червня 2007 року вона приступила до виконання обов’язків судді і займала адміністративну посаду по 30 квітня 2014 року.

Постановою Верховної Ради України № 1515-VIII від 08 вересня 2016 року позивача було звільнено з посади судді у відставку відповідно до пункту 9 частини п’ятої ст.126 Конституції України, а наказом Волинського окружного адміністративного суду № 02-07/93 від 15 вересня 2016 року відраховано зі штату Волинського окружного адміністративного суду.

За період роботи у Волинському окружному адміністративному суді за липень, серпень і вересень 2007 року надбавка за вислугу років нараховувалася їй у відсотках (40%) лише від посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас (перший клас - 375 грн.) і (за вказівкою ДСА України) надбавки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 865, - за особливий характер роботи та інтенсивність праці у відсотках від посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас та вислугу років; за жовтень, листопад і грудень 2007 року - у відсотках (40%) лише від посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас (перший клас - 375 грн.) і надбавки, передбаченої Постановою № 865, та надбавки в розмірі 15% за роботу, яка передбачає допуск до державної таємниці; за 2008 -2011 роки - у відсотках (40%) лише від посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас (перший клас 375 грн.).

Дії відповідачів щодо нарахування і виплати надбавки за вислугу років позивач вважає протиправними, оскільки відповідачі протиправно не включили до суддівської винагороди, з якої нараховувалася надбавка за вислугу років, в оспорювані періоди: доплату за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці; інші надбавки і премії, чим суттєво зменшили розмір заробітної плати і грошового утримання позивача.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 04.05.2018 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Волинського окружного адміністративного суду щодо нарахування і виплати ОСОБА_2 доплати за вислугу років за періоди з 27 червня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 01 січня 2012 року у відсотках від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас.

Зобов'язано Волинський окружний адміністративний суд нарахувати ОСОБА_2А доплату за вислугу років за періоди з 27 червня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 01 січня 2012 року у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас.

Стягнуто з Волинського окружного адміністративного суду на користь ОСОБА_2А недоплачену суддівську винагороду та щомісячне грошове утримання працюючого судді за періоди з 27 червня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 01 січня 2012 року, а саме: доплату за вислугу років за періоди з 27 червня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 01 січня 2012 року у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, з проведенням індексації заробітної плати, з утриманням податків і зборів, з урахуванням виплачених сум, з бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів», у порядку встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» від 03 серпня 2011 року № 845.

Зобов'язано Державну судову адміністрацію України виділити Волинському окружному адміністративному суду з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, кошти для проведення виплати недоплаченої ОСОБА_2 заробітної плати та щомісячного грошового утримання з розрахунку надбавки за вислугу років у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас за періоди з 27 червня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 01 січня 2012 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Державна судова адміністрація України подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позову в повному обсязі. Відповідач погоджується, що після 22.05.2008 року, тобто з дати ухвалення рішення Конституційним Судом України № 10-рп/2008 Закон №2862-ХІІ і постанова № 865 по різному врегульовували питання виплати суддям надбавки за вислугу років. Проте, звертає увагу на те, що чинне на момент виникнення спірних відносин законодавство не містило визначення «загальна сума щомісячного заробітку». Таким чином, на думку цього відповідача, у спірний період діяли норми чинного законодавства, що передбачали нарахування та виплату надбавки з посадового окладу, а тому Державна судова адміністрація України, як державний орган не може порушувати чинне законодавство України.

Волинський окружний адміністративний суд також подав апеляційну скаргу на рішення суду, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Згідно доводів апеляційної скарги у спірний період діяли норми чинного законодавства, що передбачали нарахування та виплату надбавки з посадового окладу, а тому Волинський окружний адміністративний суд здійснював нарахування та виплату заробітної плати ОСОБА_2 відповідно до вимог діючого законодавства.

У відзиві на апеляційні скарги позивач просить залишити їх без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Позивач посилається на те, що суд першої інстанції вирішуючи спір обґрунтовано послався на положення Конституції України, вимоги Закону України № 2862-ХІІ та рішення Конституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.

Перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 працювала на посаді судді з 22 червня 1982 року у Луцькому районному суді Волинської області та Апеляційному суді Волинської області. Постановою Верховної Ради України від 08 лютого 2007 року № 625-V обрана суддею Волинського окружного адміністративного суду безстроково та Указом Президента України від 21 травня 2007 року № 433/2007 позивача призначено головою Волинського окружного адміністративного суду. З 27 червня 2007 року ОСОБА_2, приступила до виконання обов’язків судді і займала адміністративну посаду по 30 квітня 2014 року.

Постановою Верховної Ради України № 1515-VIII від 08 вересня 2016 року позивача було звільнено з посади судді у відставку відповідно до пункту 9 частини п’ятої статті 126 Конституції України, наказом Волинського окружного адміністративного суду № 02-07/93 від 15 вересня 2016 року відраховано зі штату Волинського окружного адміністративного суду.

Під час роботи на посаді судді, 01 березня 2000 року позивачу рішенням Кваліфікаційної комісії суддів Волинської області було присвоєно перший кваліфікаційний клас (а.с. 11). Доплата за кваліфікаційний клас проводилася по грудень 2011 року включно в розмірі 375 грн., що підтверджується копіями розрахункових листів за 2007-2011 роки Волинського окружного адміністративного суду (а.с. 53-57).

За 2007-2011 роки посадовий оклад позивача, як голови Волинського окружного адміністративного суду, за період з 27 червня 2007 року по 01 січня 2012 року становив 3 320 грн.

З 11 жовтня 2007 року по 30 квітня 2014 року на підставі наказу Державної судової адміністрації України № 651/К позивачу виплачувалася надбавка в розмірі 15% від посадового окладу за роботу, яка передбачає допуск до державної таємниці, що стверджується як копією наказу ДСА, так і копією трудової книжки позивача, копіями розрахункових листів позивача.

За період роботи позивача з 27 червня 2007 року по 01 січня 2012 року у Волинському окружному адміністративному суді проводилося преміювання суддів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 865 - за результатами роботи, до державних і професійних свят, ювілейних дат у граничному розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас у межах коштів, передбачених для преміювання в кошторисі відповідного суду, та економії коштів на оплату праці, що підтверджується копіями рішень зборів суддів Волинського окружного адміністративного суду за 2007 -2011 роки, розрахунковими листами ОСОБА_2 за 2007 -2011 роки.

Крім того, згідно розрахункових листів позивача, копій рішень зборів суддів Волинського окружного адміністративного суду, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» (далі Постанова № 865) позивачу протягом 2007 -2011 років нараховувалася і виплачувалася надбавка за виконання особливо важливої роботи у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас згідно з рішенням зборів суддів, яка за повний місяць роботи становила 1 847,50 грн. (посадовий оклад 3 320 грн. + надбавка за кваліфікаційний клас 375 грн. = 3 695 грн.; 50% від 3 695 грн. = 1 847,50 грн.).

Оскільки позивач працювала на посаді судді з 22 червня 1982 року, то на підставі пункту 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів», то їй виплачувалося з 27 червня 2007 року по 01 січня 2012 року щомісячне грошове утримання працюючим суддям у розмірі 100 відсотків передбаченого законом щомісячного довічного грошового утримання, належного позивачу у разі виходу у відставку, тобто 90 відсотків заробітної плати, що підтверджується копіями розрахункових листів позивача за 2007-2011 роки.

Окрім того, згідно частини четвертої статті 44 Закону № 2862-ХІІ позивачу виплачувалася щомісячна надбавка за вислугу років у розмірі при стажі роботи понад 25 років - 40 відсотків, що також підтверджується копіями розрахункових листів позивача за 2007-2011 роки.

Згідно матеріалів справи, надбавка за вислугу років за період роботи позивача у Волинському окружному адміністративному суді за липень, серпень і вересень 2007 року нараховувалася у відсотках (40%) лише від посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас (перший клас - 375 грн.) та надбавки, передбаченої Постановою № 865, - за особливий характер роботи та інтенсивність праці у відсотках від посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас та вислугу років; за жовтень, листопад і грудень 2007 року - у відсотках (40%) лише від посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас (перший клас - 375 грн.) і надбавки, передбаченої Постановою № 865, та надбавки в розмірі 15% за роботу, яка передбачає допуск до державної таємниці; за 2008 2011 роки - у відсотках (40%) лише від посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас (перший клас 375 грн.).

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновків щодо протиправності дій Волинського окружного адміністративного суду в частині неправильного нарахування та виплати позивачу надбавки за вислугу років за спірний період, а тому позовні вимоги задовольнив частково.

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції, апеляційний суд виходить з такого.

Згідно частини четвертої статті 44 Закону № 2862- XII від 15 грудня 1992 року «Про статус суддів» (далі Закон № 2862-ХІІ, який втратив чинність з 01 січня 2012 року) суддям виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: при стажі роботи понад 3 роки - 10 відсотків, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи.

Статтею 113 Закону України від 20 грудня 2005 року № 3235-IV «Про Державний бюджет України на 2006 рік» (далі - Закон № 3235-IV) установлено, що у 2006 році суддям виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах, передбачених частиною четвертою статті 44 Закону № 2862-ХІІ, від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи.

Проте, Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не встановлювалися обмеження щодо нарахування надбавки за вислугу років суддям.

Таким чином, з 01 січня 2007 року вищезгадана надбавка мала нараховуватися відповідно до частини четвертої статті 44 Закону № 2862-ХІІ.

Згідно підпункту «б» підпункту 2 пункту 61 розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 107-VI) були внесені відповідні зміни до Закону № 2862-ХІІ. Зокрема, в абзаці другому частини четвертої статті 44 Закону № 2862 слова «загальної суми щомісячного заробітку» замінено словами «посадового окладу».

Рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (далі - Рішення № 10-рп/2008) Конституційний Суд України визнав неконституційними низку положень Закону № 107-VI, у тому числі й пункту 61 розділу ІІ Закону № 107-VI щодо внесення зазначених вище змін.

Таким чином, з 1 січня до 22 травня 2008 року (дати винесення Рішення № 10-рп/2008) надбавка за вислугу років суддям мала виплачуватися у відсотках тільки від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи.

Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2008 року № 19 «Про внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 03вересня 2005 року №865 (яка набрала чинності з 1 березня 2008 року) останню доповнено пунктом 2-2, яким передбачено, що суддям щомісяця виплачується надбавка за вислугу років у відсотках від посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас в таких розмірах: при стажі роботи понад три роки - 10 відсотків, понад п'ять років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків.

Отже, після 22 травня 2008 року, тобто з часу ухвалення Конституційним Судом України Рішення № 10-рп/2008 - Закон № 2862-XII та Постанова № 865 по-різному врегульовували питання виплати суддям надбавки за вислугу років.

Разом з тим, виходячи із визначених у частині третій статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що при визначенні бази обчислення суддям набавки за вислугу років після 22 травня 2008 року - дати винесення Конституційним Судом України Рішення № 10-рп/2008 - слід застосовувати положення Закону № 2862-XII, який має вищу юридичну силу, а не підзаконний нормативний акт - Постанову № 865.

Окрім того, з 01 січня 2012 року набрав чинності Закон України «Про судоустрій та статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453- VI (далі Закон № 2453-VI) пунктом 1 Прикінцевих положень Закону № 2453- VI було визначено, що Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім, зокрема, статей 129 та 130 цього Закону щодо суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення, які вводяться в дію з 01 січня 2011 року.

Однак, підпунктом 3 пункту 52 Закону України від 23 грудня 2010 року № 2856- VI «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» (далі Закон № 2856-VI) було внесено зміни до пункту 1 Прикінцевих положень Закону № 2453- VI щодо набрання чинності статтями 129 та 130 Закону вони набирають чинності з 01 січня 2012 року.

Відповідно до частини п’ятої статті 129 Закону № 2453- VI суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи до 5 років 15 відсотків, більше 5 років 20 відсотків, більше 10 років 30 відсотків, більше 15 років 40 відсотків, більше 20 років 50 відсотків, більше 25 років 60 відсотків, більше 30 років 70 відсотків, більше 35 років 80 відсотків посадового окладу (тобто з 01 січня 2012 року).

Законами про Державний бюджет України на 2007, 2009, 2010, 2011 роки не встановлювалися обмеження щодо нарахування надбавки за вислугу років суддям, як це було зроблено підпунктом «б» підпункту 2 пункту 61 розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 107-VI).

Згідно частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя статті 22 Конституції України).

Тому, виходячи із визначених у частині третій статті 7 КАС України (частина четверта статті 9 КАС України на час виникнення спірних правовідносин) загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами вимоги позивача про нарахування і виплату надбавки за вислугу років з 27 червня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року до 01 січня 2012 року у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, а відповідно і проведення перерахунку суддівської винагороди, грошового утримання працюючого судді, матеріальної допомога на оздоровлення, відпускних, допомоги в зв'язку з тимчасовою непрацездатністю з урахуванням раніше виплачених сум, є обґрунтованими.

Вказаний правовий висновок щодо визначення бази обчислення суддям набавки за вислугу років був зроблений Верховним Судом України у постановах від 13 січня 2015 року (№ 21-582а14) та від 20 вересня 2017 року (№ 2а-19282/10/0570) .

Таким чином, оскільки позивачу не було включено до суддівської винагороди, з якої нараховувалася надбавка за вислугу років: доплату за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці; інші надбавки і премії, чим суттєво зменшено розмір його заробітної плати і грошового утримання, то позовні вимоги в частині зобов’язання нарахувати позивачу доплату за вислугу років за періоди з 27 червня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 01 січня 2012 року у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас та стягнення недоплаченої суддівську винагороди, щомісячного грошового утримання працюючого судді за періоди з 27 червня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 01 січня 2012 року, а саме: доплату за вислугу років за періоди з 27 червня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 01 січня 2012 року у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, з проведенням індексації заробітної плати, з утриманням податків і зборів, з урахуванням виплачених сум, є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Відповідно до частин першої і другої статті 22 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Згідно частини першої статті 148 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» фінансування всіх судів України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Видатки загального фонду Державного бюджету України на утримання судів належать до захищених статей видатків Державного бюджету України.

Частиною третьою статті 148 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» визначено, що функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють: Верховний Суд щодо фінансового забезпечення його діяльності; Державна судова адміністрація України - щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів, діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони та Державної судової адміністрації України; Вища рада правосуддя - щодо фінансового забезпечення її діяльності.

Таким чином, Державна судова адміністрація України є головним розпорядником бюджетних коштів, а Волинський окружний адміністративний суд - розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня.

Отже, оскільки Волинський окружний адміністративний суд не провів нарахування і виплати заробітної плати та грошового утримання ОСОБА_2 відповідно до вимог закону та не звернувся до Державної Судової Адміністрації України щодо внесення змін до затвердженого кошторису доходів і видатків, доведення до суду збільшених граничних видатків на утримання суду, в тому числі на оплату праці за періоди з 27 червня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 01 січня 2012 року, то суд першої інстанції обґрунтовано визнав неправомірними дії цього відповідача та задовольнив позов до цього відповідача.

При цьому, враховуючи положення частини 5 статті 22 Бюджетного кодексу України, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що Державна судова адміністрація зобов'язана виділити Волинському окружному адміністративному суду з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, кошти для проведення виплати недоплаченої позивачу заробітної плати та щомісячного грошового утримання з розрахунку надбавки за вислугу років у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас за періоди з 27 червня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 01 січня 2012 року.

З огляду на наведене, доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновків щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому вони не підлягають до задоволення, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

В решті рішення не оскаржується.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скаргі Державної судової адміністрації, Волинського окружного адміністративного суду залишити без задоволення, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від "04" травня 2018 р. без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя С.М. Шевчук

судді: Т.В. Іваненко

ОСОБА_1

Повне судове рішення складено "24" вересня 2018 р.