Рішення № 76686656, 25.09.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2018 Справа №910/9047/18

Господарський суд міста Києва в складі головуючого судді Блажівської О.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу №910/9047/18

за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» (03186, м.Київ, вул.Соціалістична, 6, код ЄДРПОУ 35756919)

до Фізичної особи-підприємця Кохненко Сергія Яковича

(04071, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1)

про стягнення 12 297,64 грн,-

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Соломянського району м.Києва», 10 липня 2018 року звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача - Фізичної особи-підприємця Кохненко Сергія Яковича, про стягнення 12 297,64 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що всупереч умовам Договору №689 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 19.10.2017 відповідач неналежним чином виконав своїх зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати орендних платежів, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 12 297,64 грн, з яких: 11 370,78 грн - основний борг, 750,39 грн - інфляційні втрати, 176,47 грн - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2018 вищевказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

24.07.2018 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Соломянського району м.Києва» надійшли докази усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 30.07.2018 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Зазначена ухвала суду направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за №010304698556 на адресу Фізичної особи-підприємця Кохненка Сергія Яковича, яка зазначена в позовній заяві та міститься на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04071, АДРЕСА_1.

13.08.2018 на адресу суду повернулось поштове відправлення за №010304698556 із зазначенням, що за вказаною адресою 07.08.2018 представником відповідача особисто отримано вказану ухвалу.

Враховуючи викладене, Кохненко Сергій Якович є належно повідомленим про розгляд справи №910/9047/18. Втім, відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

ВСТАНОВИВ:

19.10.2017 між Солом'янською районною в місті Києві державною адміністрацією (орендодавець), Фізичною особою-підприємцем Кохнеко Сергієм Яковичем (орендар, відповідач) та Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» (позивач, підприємство-балансоутримувач) було укладено договір №689 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (надалі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, далі - об'єкт оренди, який знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Виборзька, 81/83 для розміщення дитячої молочної кухні.

Згідно з пунктом 2.1. Договору об'єктом оренди є нежиле приміщення, загальною площею 65,9 кв.м, у т.ч.- цоколь - 65,9 кв.м, згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід'ємну частину цього Договору (додаток №1 до договору).

Пунктом 2.2. Договору сторони погодили, що вартість об'єкта згідно із затвердженим актом оцінки майна або висновком про вартість майна станом на 31.03.2017 становить за 1 кв.м. - 16 130,50 грн, всього 1 063 000,00 без урахування ПДВ.

Відповідно до п.3.1. Договору орендна плата визначена за результатами конкурсу, затвердженими протоколом постійної діючої конкурсної комісії при СРДА від 06.10.2017 №16, і становить без ПДВ: 136,57 грн за 1 кв.м. орендованої площі, що в цілому складає базовий місяць розрахунку 9 000,00 грн.

Згідно із Додатком №2 до Договору розмір місячної орендної плати запропонованої учасником конкурсу становить 9 000,00 грн. Розмір місячної плати за наступний місяць розраховується шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

За умовами п.3.2. Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України.

Згідно з п.3.3. Договору, у разі користування об'єктом оренди протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з Методикою розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування.

Пунктом 3.4. Договору визначено, що розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, та в інших випадках, передбачених законодавством України.

Пунктом 3.5. Договору встановлено, що додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою.

У відповідності до п.3.6. Договору орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства - балансоутримувача, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі.

Згідно з п.3.7. Договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця.

За умовами п.3.8. Договору оренди, у разі якщо орендар не може використовувати орендоване майно у зв'язку з необхідністю проведення ремонтних робіт, за його клопотанням рішенням орендодавця на підставі рішення постійної комісії Київської міської ради з питань власності на період виконання ремонтних робіт орендна плата може бути зменшена на 50 відсотків для об'єктів площею до 150 кв. м на строк не більше 3 місяців, а для об'єктів площею більше 150 кв. м на строк не більше 6 місяців.

Відповідно до п.3.9. Договору оплата комунальних послуг, витрат на утримання прибудинкової території, вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у т. ч.: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо, компенсацію витрат підприємства-балансоутримувача за користування земельною ділянкою не входить до складу орендної плати.

Згідно з п.3.10. Договору зобов'язання орендаря по сплаті орендної плати забезпечуються у вигляді авансової орендної плати в розмірі не менше ніж орендна плата за два місяці. Орендар сплачує авансовий платіж протягом 10 календарних днів з дати підписання договору. Підприємство-балансоутримувач зараховує авансовий платіж як орендну плату за останні два місяці строку дії договору оренди. Індексація орендної плати в цьому випадку проводиться відповідно до Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду.

Відповідно до п.4.2.3. Договору орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі.

Пунктом 6.2. Договору сторони обумовили, що за несвоєчасну та не в повному обсязі сплату орендної плати та інших платежів на користь підприємства-балансоутримувача орендар сплачує на користь підприємства-балансоутримувача пеню в розмірі 0,5 % від розміру несплачених орендних та інших платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості.

У випадку примусового стягнення орендної плати та інших платежів у порядку, встановленому законодавством України, з орендаря також стягуються у повному обсязі втрати, пов'язані з таким стягненням.

Згідно із п.9.1. Договору строк дії договору встановлено з 19.10.2017 до 18.10.2020.

Як встановлено судом, всупереч умовам Договору №689 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 19.10.2017 відповідач неналежним чином виконав своїх зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати орендних платежів, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 12 297,64 грн.

Відповідно до абзацу 2 ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст.765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Відповідно до ч. 3 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

У відповідності до п.1 ст.762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Частина 5 ст.762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Як зазначено у п.1.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від травня 2013 року №14 (далі - постанова Пленуму ВГСУ від 17.05.2013 №14), з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» правовими наслідками порушення грошового зобов'язань; тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, які обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річні від простроченої суми основного боргу.

Оскільки факт прострочення відповідачем грошового зобов'язання встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат є законними та обґрунтованими.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3 % річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення за неналежне виконання зобов'язань щодо оплати орендних платежів за договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №689 від 19.10.2017 інфляційних втрат у розмірі 750,39 грн та трьох відсотків річних у розмірі 176,47 грн за період з 01.10.2017 по 31.05.2018 підлягають задоволенню в повному обсязі.

З огляду на викладене, позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва».

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» до Фізичної особи-підприємця Кохненко Сергія Яковича про стягнення 12 297,64 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кохненко Сергія Яковича (04071, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» (03186, м. Київ, вул. Соціалістична, 6, код ЄДРПОУ 35756919) 11 370 (одинадцять тисяч триста сімдесят) грн 78 коп основного боргу, 750 (сімсот п'ятдесят) грн 39 коп інфляційних втрат та 176 (сто сімдесят шість) грн 47 коп 3% річних.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кохненко Сергія Яковича (04071, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» (03186, м. Київ, вул. Соціалістична, 6, код ЄДРПОУ 35756919) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.Є. Блажівська