Постанова № 76686600, 19.09.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/10753/13-ц Номер провадження 22-ц/786/1927/18Головуючий у 1-й інстанції Андрієнко Г. В. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2018 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого – судді-доповідача ОСОБА_1

Суддів: Лобова О.А., Триголова В.М.

при секретарі: Ачкасовій О.Н.

учасники справи:

представник позивача ОСОБА_2

представник відповідача ОСОБА_3

переглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ОСОБА_4

на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 16 травня 2018року, ухвалене суддею Андрієнко Г.В., повний текст рішення складено - 17 травня 2018 року

у справі за позовом ПАТ «Родовід Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2013 року ПАТ «Родовід Банк» звернувся з позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 23 серпня 2008 року між ВАТ «Родовід Банк», в подальшому ПАТ «Родовід Банк», та ОСОБА_5 укладено кредитний договір № Ск-1369-024704/8-2008, відповідно до якого банк надав відповідачу споживчий кредит у сумі 8 727,20 грн. строком до 23 серпня 2010 року зі сплатою 7 % річних. ОСОБА_5 порушила виконання своїх зобов’язань за договором, а тому станом на 15.08.2013 р. виникла заборгованість в сумі 314 754,41 грн. АТ «Родовід банк» просив суд стягнути з ОСОБА_5 заборгованість за кредитним договором № Ск-1369-024704/8-2008 від 23.08.2008 р. у розмірі 314 754,51 грн., з якої: сума простроченої заборгованості за кредитом - 7 999,39 грн., сума простроченої заборгованості за процентами - 15,18 грн., сума простроченої заборгованості плати за кредитом – 179 204,54 грн., сума пені за несвоєчасне погашення процентів по тілу кредиту - 337,79 грн., сума пені за несвоєчасне погашення заборгованості плати за кредитом - 120 239,16 грн., сума трьох відсотків річних від суми простроченого кредиту - 919,91 грн., сума трьох процентів річних від суми прострочених процентів по кредиту - 1,73 грн., сума трьох процентів річних від суми простроченої плати по кредиту - 1,73 грн., сума трьох процентів річних від суми простроченої плати по кредиту - 617,22 грн.

19.10.2013 р. банк уточнив свої позовні вимоги та просив зменшити позовні вимоги ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_5 і стягнути з неї на користь ПАТ «Родовід Банк» суму заборгованості за кредитним договором № Ск-1369-024704/8-2008 у розмірі 202 336,36 грн. та судовий збір.

12.11.2013 р. судом постановлено рішення, яким позов ПАТ «Родовід Банк» задоволено повністю та стягнуто з ОСОБА_5 на користь банку заборгованість в сумі 202 336,36 грн. та 2 023,36 грн. судового збору.

15.02.2018 р. ОСОБА_5 подано заяву про перегляд заочного рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 12.11.2013 р. по справі за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 23.03.2018 р. заочне рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 12.11.2013 р. по справі за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасоване.

26.04.2018 р. ПАТ «Родовід Банк» подав заяву про збільшення позовних вимог та просив стягнути з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором № Ск-1369-024704/8-2008 від 23.08.2008 р. станом на 10 квітня 2018 року, яка складає 13 434,06 грн. та 432 836,28 грн., яка складається з: сума поточної заборгованості за кредитом -7 999,39 грн., сума простроченої заборгованості за процентами - 15,18 грн., сума поточної заборгованості плати за кредитом – 5 419,49 грн., загальна сума пені за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості за останній рік - 49 168,66 грн., загальна сума пені за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості за останній рік – 415 608,11 грн., загальна сума 3% річних від суми простроченої кредитної заборгованості - 3 413,74 грн., загальна сума інфляційних втрат від суми простроченої заборгованості - 13 814,42 грн. (т.1 а.с.245). Також просив стягнути з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Родовід Банк» витрати, понесені позивачем по сплаті судового збору.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 16 травня 2018року у задоволенні позовних вимог ПАТ «Родовід Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості відмовлено у зв’язку з пропуском строку звернення до суду.

Стягнуто з ПАТ «Родовід Банк» на користь держави 2439,34 грн. судового збору.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що поряд з встановленням строку дії договору до 23 серпня 2010 року сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов’язань, а саме внесення щомісячних платежів, що входять до змісту зобов’язання, яке виникло на основі договору. Дана обставина відображена в п. 4.1.9 кредитного договору. ОСОБА_5 здійснила останній платіж за вказаним кредитним договором у жовтні 2008 року, а отже строк позовної давності почався саме з цього часу. Враховуючи, що позивач звернувся з позовом лише 23 серпня 2013 року, то строк позовної давності по всіх щомісячних платежах та неустойці, крім платежу за серпень 2013 року, позивачем був пропущений без поважних причин, а тому не підлягає стягненню. Відповідно до ст. 258 ЦК України встановлює спеціальну позовну давність для окремих видів вимог, а саме, для вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність строком в один рік. Це означає, що можливо стягнути лише ту пеню, яка була нарахована на протязі попереднього року до дня звернення до суду. Враховуючи те, що позивачем пропущений строк звернення за захистом своїх порушених прав за основним зобов’язанням, то місцевий суд вважає, що штрафні санкції також не підлягають стягненню.

В апеляційній скарзі ПАТ «Родовід Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ОСОБА_4 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що місцевим судом не взято до уваги той факт, що відповідач в порушення своїх зобов’язань за кредитним договором не тільки не повернула кредит у визначений договором строк, не сплатила проценти за користування ним, а й не повідомила банк про зміну свого місця проживання. Проте, згідно з п. 4.1.22 кредитного договору відповідач підписанням кредитного договору взяла зобов’язання «в разі зміни адреси проживання, прізвища, ім’я та по-батькові та інших обставин, що можуть вплинути на виконання зобов»язань за кредитним договором протягом трьох днів з моменту виникнення відповідних змін.» У перелічених випадках відповідач зобов’язаний надати в банк разом з письмовим повідомленням документи, що підтверджують вказані факти - копію паспорту. Неотримання відповідачем копії заочного рішення обумовлено виключно ігноруванням рекомендованого листа та, відповідно, не може бути доказом неотримання копії заочного рішення. З моменту ухвалення заочного рішення пройшло більш, ніж чотири роки, хоча в цей період часу виконавчий лист перебував не тільки у відділах державної виконавчої служби в м. Полтаві, але й ВДВС Києво-Святошинського РУЮ ГУЮ у Київській області. Згідно відповіді Пенсійного фонду України № НОМЕР_1 від 22.10.2014 року на запит державного виконавця Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ відповідач працювала в ТОВ «Фоззі-Фуд» за адресою м. Вишневе, вул. Промислова, б.5. З урахуванням виконавчих дій, що були проведені для примусового виконання рішення, відповідач була обізнана про дії банку щодо стягнення заборгованості за кредитним договором в примусовому порядку, а тому місцевий суд неправомірно визнав доводи представника відповідача в заяві про перегляд заочного рішення про те, що банк пропустив позовну давність та що розрахунок заборгованості з відсотків і пені є помилковим, місцевий суд не прийняв до уваги, що відповідач не надав свого розрахунку за договором, тим самим не спростував доводи банка.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду – без змін.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, вбачається що 23 серпня 2008 року між ВАТ «Родовід Банк», що в подальшому у зв’язку з капіталізацією відповідно до Постанови КМУ № 580 від 10.06.2009 року набув назви ПАТ «Родовід Банк», та ОСОБА_5 укладено кредитний договір № Ск-1369-024704/8-2008, згідно з умовами якого банк надав позичальнику споживчий кредит у розмірі 8 727,20 грн. строком до 23 серпня 2010 року зі сплатою відсотків в розмірі 7% річних (т.1 а.с. 6-11).

Відповідач в порушення умов кредитного договору не виконала свої зобов'язання щодо своєчасного погашення заборгованості за кредитом, що в свою чергу призвело до порушення відповідачем прав та інтересів банку.

Згідно п. 4.1.23., п. 5.2.16. кредитного договору № Ск-1369-024704/8-2008 за порушення строків погашення заборгованості за споживчим кредитом, сплати процентів, внесення плати за обслуговування споживчого кредиту, позичальник зобовязався сплачувати банку пеню за кожний день прострочки у розмірі 1,0% від суми простроченого платежу, якщо інший розмір не встановлений тарифами.

Відповідно до п. 1.1.5 кредитного договору споживчий кредит надається позичальнику зі сплатою 0,1 % річних позичальник зобовязаний повністю погасити кредит, сплатити проценти за користування грошовими коштами та плату за обслуговування кредиту у строки та на умовах кредитного договору.

Відповідно до п. 2.4. абз. 3 договору проценти за користування грошовими коштами, нараховуються на фактичний залишок заборгованості за кредитним договором з дня її виникнення.

26.04.2018 р. ПАТ «Родовід Банк» подав заяву про збільшення позовних вимог та просив стягнути з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором № Ск-1369-024704/8-2008 від 23.08.2008 р. станом на 10 квітня 2018 року, яка складає 13 434,06 грн. та 432 836,28 грн., яка складається з: сума поточної заборгованості за кредитом – 7 999,39 грн., сума простроченої заборгованості за процентами - 15,18 грн., сума поточної заборгованості плати за кредитом - 5 419,49 грн., загальна сума пені за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості за останній рік - 49 168,66 грн., загальна сума пені за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості за останній рік – 415 608,11 грн., загальна сума 3% річних від суми простроченої кредитної заборгованості – 3 413,74 грн., загальна сума інфляційних втрат від суми простроченої заборгованості - 13 814,42 грн. (т.1 а.с. 245).

12.04.2018 р., 11.05.2018 р. відповідач подала заяви про застосування строку позовної давності в порядку ч. 3 ст. 267 ЦПК України (т.1 а.с. 205-207,т.2 а.с. 23-27).

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий суд допустив протиріччя у мотивувальній частині судового рішення, вказавши про те, що позивачем пропущений строк позовної давності по всіх щомісячних платежах та неустойці без поважних причин, крім платежу за серпень 2013 року, оскільки позивач звернувся з позовом лише 23 серпня 2013 року.

По справі вбачається, що кредитний договір був укладений 23.08.2008 р. строком до 23.08.2010 р. Згідно графіка (додаток № 1) погашення кредиту кінцевий термін здійснення платежу є 23.08.2010 р. у розмірі 835,49 грн. З даним позовом банк звернувся до суду 23.08.2013 р., тобто в день кінцевого терміну здійснення платежу за кредитним договором.

Пунктом 4.1.8. кредитного договору передбачено щомісячно погашати овердрафт за КР, нараховані банком проценти за користування овердрафтом за КФ та/або КЛ за КР у строк включно до 15 числа місяця, наступного за звітним. У випадку непогашення заборгованості у встановлені терміни, вона вважається простроченою.

Місцевим судом встановлено, що останній платіж на погашення заборгованості відповідач здійснила у жовтні 2008 року, тобто з листопада 2008 р. позивач набув право стягнення заборгованості за кредитним договором у разі невнесення відповідачем щомісячних платежів. Оскільки погашення заборгованості передбачено внесенням щомісячних платежів, то звернувшись до суду з даним позовом 23.08.2013 р., тобто день в день кінцевого терміну здійснення платежу за графіком, то банк дійсно не пропустив трирічний строк позовної давності відносно останнього платежу, передбаченого графіком, у розмірі 835,49 грн., як це правильно встановив місцевий суд, але прийшов до помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

З урахуванням викладеного апеляційний суд у складі колегії суддів вважає, що підлягає стягненню з відповідача розмір останнього передбаченого графіком щомісячного платежу 835,49 грн. Виходячи з того, цей платіж повинен бути здійснений 23.08.2010 р., з позовом позивач звернувся 23.08.2013 р., то нарахування пені та процентів на цей платіж не може бути здійснено, оскільки банк звернувся до суду за стягненням пені з пропуском спеціального строку позовної давності один рік, а проценти після закінчення строку дії кредитного договору не нараховуються відповідно до правової позиції Верховного Суду.

Згідно ч. 1,13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Виходячи з вказаної норми, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню пропорційно задоволеним позовним вимогам на відшкодування судового збору, сплаченого при подачі позову 8,35 грн. та 8,35 грн. на відшкодування судового збору, сплаченого при подачі апеляційної скарги, а всього 16,70 грн.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції неповно дослідив обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено норми матеріального права, у зв'язку з чим рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно п.1,3,4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 367 ч.1,2, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.1,3,4, 381 – 384 ЦПК України Апеляційний суд Полтавської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства «Родовід Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ОСОБА_4 – задовольнити частково.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 16 травня 2018 року – скасувати і ухвалити нове рішення.

Позов ПАТ «Родовід Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Родовід Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором № Ск-1369-024704/8-2008 року від 23 серпня 2008 року, укладеним між ВАТ «Родовід Банк» (у даний час ПАТ «Родовід Банк») та ОСОБА_5, заборгованість за один місяць в межах строку позовної давності у розмірі 835,49 грн. та судові витрати у розмірі 16,70 грн.

В решті позовних вимог відмови у зв»язку з пропуском строку позовної давності.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції, у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 19 вересня 2018 року.

Головуючий суддя-доповідач ОСОБА_1

Судді: Лобов О.А.

ОСОБА_6