Постанова № 76686538, 19.09.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 524/1677/17 Номер провадження 22-ц/786/2118/18Головуючий у 1-й інстанції Кривич Ж. О. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2018 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого: судді Кривчун Т.О.

Суддів: Бондаревської С.М., Кузнєцової О.Ю.

розглянула в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 31 травня 2018 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_4, про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання та про стягнення додаткових витрат.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2017 року ОСОБА_3 звернулась до місцевого суду з даним позовом до відповідача, посилаючись на те, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, який було розірвано рішенням суду 15.08.2012 року. Від шлюбу мають сина – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та 03.01.2017 року йому виповнилося 18 років. З 01.09.2016 року ОСОБА_4 навчається в Національному авіаційному університеті на факультеті Навчально-наукового інституту комп’ютерних інформаційних технологій, за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр, денної форми навчання.

З урахуванням наведеного прохала: стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_4, який продовжує навчання у Національному авіаційному університеті в розмірі 800,00 грн. щомісячно, починаючи з 01.09.2016 року та до закінчення навчання чи до досягнення ОСОБА_4 двадцятитрирічного віку – у зв’язку з тим, яка з цих обставин настане першою; стягнути з ОСОБА_2 на її користь додаткові витрати на оплату навчання дитини ОСОБА_4, який продовжує навчання у Національному авіаційному університеті в розмірі ? частини витрат на навчання та оплати проживання у гуртожитку, згідно договору про надання освітніх послуг до закінчення навчання чи до досягнення ОСОБА_4 двадцятитрирічного віку – у зв’язку з тим, яка з цих обставин настане першою (а.с.1-2).

Заочним рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25 липня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дорослого сина, який продовжує навчання в розмірі 800,00 грн. щомісячно, починаючи з 01.09.2016 року і до закінчення навчання чи досягнення сином віку 23 років, задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) аліменти на утримання дорослого сина ОСОБА_4, 03.01..1999 р. н., який продовжує навчання, у розмірі 800,00 грн. щомісячно, починаючи з 15.03.2017 року і до закінчення ним навчання 30.06.2020 року.

В іншій частині позову про стягнення аліментів, відмовлено.

У задоволенні позову в частині стягнення 1/2 частки додаткових витрат на оплату навчання, проживання дорослого сина в гуртожитку, відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь держави судовий збір в розмірі 640,00 грн. (а.с.40-41).

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18.12.2017 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення суду 25.07.2017 року, задоволено.

Скасовано заочне рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25 липня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_4, про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання та про стягнення додаткових витрат, призначено судове засідання (а.с.79).

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 31 травня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дорослого сина, який продовжує навчання в розмірі 800,00 грн. щомісячно, починаючи з 01.09.2016 року і до закінчення навчання чи досягнення сином віку 23 років, задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 (05.09.1971 р. н., реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_1, адреса проживання: Кіровоградська область., смт. Онуфріївка, вул. Жуланова, 81), на користь ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, адреса: Полтавська обл., м. Карлівка, пров. Ніколаєвського, 16) аліменти на утримання дорослого сина ОСОБА_4, 03.01.1999 р. н., який продовжує навчання, у розмірі 800,00 грн. щомісячно, починаючи з 15.03.2017 року і до 11.03.2018 року включно.

В іншій частині позову про стягнення аліментів, відмовлено.

У задоволенні позову в частині стягнення 1/2 частки додаткових витрат на оплату навчання, проживання дорослого сина в гуртожитку, відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_1, адреса проживання: Кіровоградська область., смт. Онуфріївка, вул. Жуланова, 81) на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5) судовий збір в розмірі 640,00 грн. (а.с.120-121).

Вказане рішення оскаржив відповідач, який у поданій апеляційній скарзі, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволені позовних вимог.

Вказує, що за рішенням суду з позивача на користь відповідача було стягнуто аліменти на утримання дітей та на даний час ОСОБА_3 має заборгованість по сплаті аліментів.

Вважає, що стягнення аліментів з нього на користь ОСОБА_3 є безпідставним оскільки їх син ОСОБА_4 проживає не з позивачем, а в м. Києві.

Зазначає, що з нього (ОСОБА_4М.) за рішенням суду вже стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_4 по 1200,00 грн. щомісячно, а тому стягнення з нього аліментів ще і на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4 є необґрунтованим.

Окрім того, вказує, що на його утриманні також перебуває молодший син ОСОБА_5.

У поданому відзиві на апеляційну скаргу позивач просить скаргу відхилити, а рішення місцевого суду залишити без змін, посилаючись на те, що відповідачем не надано доказів щодо її заборгованості по аліментах.

Вважає, що посилання апелянта, який не надав доказів про свої доходи та витрати по сплаті аліментів та пені, не сплативши жодної копійки, на скрутне матеріальне становище є безпідставним.

Зазначає, що відповідач не сплачує за навчання сина та проживання його в гуртожитку, не витрачає кошти на придбання одягу та взуття, продуктів харчування тощо, про що не заперечувалося і ним самим.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

У відповідності до ч.ч.1-5 ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ч.1 ст.264 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Як установлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідно до актового запису №40 в Книзі реєстрації актів про одруження Онуфріївського районного відділу ЗАГС Кіровоградської області, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали шлюбу 25.10.1997 року, прізвище подружжя після реєстрації шлюбу – «Комар», що підтверджується Свідоцтвом про одруження серії КН №544178 від 25.10.1997 року (а.с.6).

Згідно актового запису №91 в Книзі записів актів громадянського стану про народження Відділу реєстрації актів громадянського стану Автозаводського райвиконкому м. Кременчука Полтавської області, ОСОБА_4 народився 03.01.1999 року, батьками якого записано – ОСОБА_2 (батько) та ОСОБА_6 (мати), що підтверджується Свідоцтвом про одруження серії І-КЕ №029471 від 01.02.1999 року (а.с.9).

Заочним рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15.08.2012 року позов ОСОБА_6 задоволено.

Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_6 та ОСОБА_2, 25.10.1997 року в Онуфріївському районному відділ ЗАГС Кіровоградської області, актовий запис №40, розірвано.

Визначено місце проживання дітей: синів ОСОБА_7, 03.01.1999 р. н. та ОСОБА_8, 14.08.2003 р. н., з матір’ю – ОСОБА_6 ю Миколаївною.

Прізвище позивача після розірвання шлюбу залишено «Комар».

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 сплачений судовий збір в сумі 107,30 грн. (а.с.7-8).

Відповідно до актового запису №10, складеного Відділом держаної реєстрації актів цивільного стану Карлівського районного управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_6 змінила прізвище на «Стасюк», що підтверджується Свідоцтвом про зміну імені серії І-КЕ №006420 від 28.10.2015 року (а.с.12).

З матеріалів справи вбачається, що 01.09.2016 року між Національним авіаційним університетом (Виконавець) (далі - Університет) та ОСОБА_3 (Замовник) було укладено договір №16-1/ОФ-787 про навчання, згідно з яким Виконавець бере на себе зобов»язання за рахунок коштів Замовника надати освітню послугу студенту ОСОБА_4 по здійсненню навчання з 01.09.2016 року за обраним освітньо-кваліфікаційним рівнем «»Бакалавр» за спеціалізацією «Системне програмування» в навчально-науковому інституті, на факультеті НН ІКІТТ форма навчання – очна (а.с.10).

Відповідно до довідки, виданої Університетом від 20.09.2016 року №1327, термін навчання ОСОБА_4 становить – з 01.09.2016 року по 30.06.2020 рік (.а.с11).

Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що повнолітній син сторін продовжує навчання, не працює, та потребує матеріальної допомоги у зв»язку із навчанням, а тому стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання повнолітнього сина в розмірі 800,00 грн. щомісячно, починаючи з 15.03.2017 року і до 11.03.2018 року є обгрунтованим.

При цьому можливість стягнення додаткових витрат на утримання дорослого сина (дочки), який продовжує навчання, законом не передбачена.

Такий висновок місцевого суду відповідає встановленим по справі обставинам та ґрунтується на нормах права, виходячи з наступного.

У відповідності до статті 198 СК України батьки зобов’язані утримувати своїх повнолітніх дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

За правилом статті 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно статті 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 СК України.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Статтею 182 СК України передбачені обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, зокрема, стан здоров’я та матеріальне становище дитини та платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Як убачається з п.20 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Як зазначено вище відповідач ОСОБА_4М є батьком ОСОБА_4, що підтверджується Свідоцтвом про народження серії І-КЕ №029471 від 01.02.1999 року та згідно відомостей з нього на час подачі позову останньому виповнилось 17 років.

Згідно договору №16-1/ОФ-787 про навчання від 01.09.2016 року, укладеного між Університетом та ОСОБА_3, та довідки від 20.09.2016 року №1327, строк навчання ОСОБА_4 становить з 01.09.2016 року по 30.06.2020 року, загальна вартість навчання – 59840,00 грн., тобто по 7480,00 грн. на рік.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22.07.2013 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_6 про звільнення від сплати аліментів, стягнення аліментів та зміну місця проживання дитини, задоволено.

Змінено місце проживання малолітнього ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4 та визначено місце його проживання, разом із батьком ОСОБА_2.

Припинено обов'язок по сплаті ОСОБА_6 аліментів на утримання дітей ОСОБА_8 та ОСОБА_4, покладений на ОСОБА_2 рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 09.10.2012 року.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4, 03.01.1999 .р. н. та ОСОБА_8,14.08.2003 р. н. в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно і до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 02.04.2013 р. та стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 229,40 грн.

Рішення в частині стягнення сум платежу за один місяць допущено до негайного виконання (а.с.52-54).

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 31.05.2018 року позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь ОСОБА_4, 03.01.1999 р. н., рнокпп НОМЕР_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6. 7А аліменти на його утримання, у розмірі 1200,00 грн., щомісячно, починаючи з 12 березня 2018 року і до закінчення ОСОБА_4, навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23-х річного віку.

В іншій частині вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь держави судовий збір в сумі 704,80 грн. (а.с.110)

З наведеного вбачається, що ОСОБА_4 навчається у Національному авіаційному університеті з 01.09.2016 року та строк навчання триватиме до 30.06.2020 року, загальна вартість навчання становить 59840,00 грн., платником яких згідно укладеного договору визначено позивача - ОСОБА_3

При цьому, за рішенням суду, починаючи з 12 березня 2018 року і до закінчення ОСОБА_4, навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23-х річного віку з ОСОБА_2 стягуються аліменти на користь сина у розмірі 1200,00 грн., щомісячно.

З урахуванням наведеного місцевим судом на підставі належних та допустимих доказів, наявних у матеріалах справи, достовірно встановлено, що, у зв’язку з продовженням навчання на договірній формі навчання, без отримання стипендії, ОСОБА_4 потребує матеріальної допомоги зі сторони батьків, зокрема, на оплату навчання, проїзд до місця навчання, проживання, одяг, харчування і т.п. При цьому, за законодавчо визначеного обов’язку батьків утримувати своїх дітей, матеріали справи не містять жодних відомостей про неможливість відповідача надавати таку допомогу.

На підставі викладеного, при детальному аналізі матеріалів справи та враховуючи матеріальний стан позивача та відповідача, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та визначення розміру аліментів, які необхідно стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 у розмірі 800,00 грн.. щомісячно, починаючи з 15.03.2017 року і до 11.03.2018 року включно, тобто до дати коли стягнення аліментів проводитиметься за відповідним рішенням суду з ОСОБА_2 безпосередньо на користь ОСОБА_4

Наведене відповідає принципу справедливості, добросовісності і розумності.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що суд не надав належної правової оцінки тим обставинам, що стягнення аліментів з нього на користь ОСОБА_3 є безпідставним, оскільки їх син ОСОБА_4 проживає не з позивачем, а в м. Києві, колегією суддів до уваги не приймається, оскільки, як убачається з матеріалів справи (а.с.35, 89), саме ОСОБА_3 здійснює оплату за його навчання та проживання в гуртожитку.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що з ОСОБА_2 за рішенням суду вже стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_4 по 1200,00 грн. щомісячно, а тому стягнення з нього аліментів ще і на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4 є необґрунтованим, колегія суддів також вважає безпідставними, оскільки періоди стягнення є різними та такими, що не накладаються один на інший.

Наявність у апелянта на утриманні іншого сина ОСОБА_5, не може стати підставою для відмови в стягненні аліментів, оскільки законодавством визначено обов’язок батьків по утриманню всіх свої дітей, в тому числі і тих, які продовжують навчання та потребують матеріальної допомоги. При цьому ОСОБА_2 не надано суду достатніх, достовірних та належних доказів на підтвердженні відсутності в нього можливості надавати таку допомогу.

Відповідно до ч.1 ст.185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Аліменти мають на меті забезпечити нормальні матеріальні умови життя дитини. У тих випадках, якщо в силу особливих (виключних) обставин є потреба, окрім аліментів, у додаткових витратах, суд може стягнути такі витрати з платника аліментів.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду стосовно того, що з аналізу положень ст.ст.185,201 СК України вбачається, що на правовідносини щодо стягнення аліментів на дорослого сина, який продовжує навчання, вони не поширюються.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції також не спростовують та зводяться до незгоди із судовим рішенням без належного обґрунтування нормами права.

Суд першої інстанції повно та об’єктивно встановив фактичні обставини справи і дав їм належну правову оцінку, дослідив надані сторонами докази, на підставі яких дійшов вірного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

З огляду на те, що рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним по справі доказам, обставинам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Керуючись ст.ст.368, 375, 382,383,384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, - залишити без задоволення.

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 31 травня 2018 року, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ: /підпис/ ОСОБА_1

СУДДІ: /підпис/ ОСОБА_9

/підпис/ ОСОБА_10

ЗГІДНО:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області ОСОБА_1