Постанова № 76686491, 18.09.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/14044/15-ц Номер провадження 22-ц/786/1633/18Головуючий у 1-й інстанції Шевська О.І. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2018 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого судді: Абрамова П.С.,

Суддів: Карпушина Г.Л., Гальонкіна С.А.

За участю секретаря судового засідання: Радько О.М.

Представника скаржника ОСОБА_2,

Представника заінтересованої особи ОСОБА_3,

розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за скаргою ОСОБА_4 на дії державного виконавця Деркачова Анатолія Федоровича Путивльського районного відділу Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Сумській області про визнання бездіяльності державного виконавця неправомірною

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_2 на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 04 червня 2018 року, постановлену за відсутності учасників справи під головуванням судді Шевської О.І.,-

В С Т А Н О В И В:

короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції:

В травні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду зі скаргою, у якій, уточнивши вимоги, просив визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Путивльського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області ОСОБА_3 щодо арешту та примусового продажу майна боржника, а саме: квартири за адресою: м. Полтава, б-р. ОСОБА_5, 11/20, що належить ОСОБА_6 одноосібно.

Ухвалою Октябрського районного суду Полтавської області від 04 червня 2018 року у задоволенні скарги ОСОБА_4 на дії Путивльського районного відділу Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Сумській області про визнання бездіяльності державного виконавця неправомірною – відмовлено.

короткий зміст вимог апеляційної скарги :

З даною ухвалою не погодився представник скаржника ОСОБА_4 – адвокат ОСОБА_2 Подав на неї апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, постановити нову, якою скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу :

Вказує на те, що суд допустив порушення застосування норм процесуального права. Вважає ухвалу суду необґрунтованою та незаконною.

Зокрема, наголошує на тому, що висновок місцевого суду про вжиття державним виконавцем всіх можливих заходів примусового виконання рішення для виявлення майна та грошових коштів, на які можливо звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості є необґрунтованим.

узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи:

Відзив на апеляційну скаргу не надходив, але даний факт не перешкоджає подальшому розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, суд приходить до наступних висновків.

встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини:

Судом встановлено, що рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 16 лютого 2016 року у справі №554/14044/15-ц стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 1014800,85 гривень.

Октябрським ВДВС ГТУЮ м. Полтави було передано виконавче провадження №51179174 до Путивльського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Сумській області, за місцем знайденого та арештованого майна, що належить боржнику.

28 липня 2016 року Путивльським районним відділом виконавчої служби ГТУЮ у Сумській області відкрито виконавче провадження ВП 51795342.

Постановою державного виконавця від 05.07.2017 року виконавче провадження було закінчено в зв’язку з смертю боржника у справі.

Також встановлено, що 19 квітня 2017 року ОСОБА_4 звернувся до начальника Путивльського ВДВС ГТУЮ у Сумській області з клопотанням про арешт та примусову реалізацію майна, а саме: квартири за адресою: м. Полтава, б-р. ОСОБА_5, 11/20, яка належить ОСОБА_6

25.08.2016 року державний виконавець отримав дані з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у відповідності до якого право власності на квартиру № 1 20 в будинку № 11 по вул. Ю. Победоносцева в м. Полтаві належить ОСОБА_7 на підставі договору купівлі продажу від 06.01.2014 року ( а.с. 20).

Відмовляючи у задоволенні скарги, місцевий суд виходив з того, що державним виконавцем належним чином було відредаговано на заяву ОСОБА_4 встановлено , що квартира належить не боржнику ОСОБА_6, а ОСОБА_8В, тому підстав для визнання незаконними дій державного виконавця відсутні.

мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу:

Згідно ч. 1ст. 74 ЗУ "Про виконавче провадження" встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 ЗУ "Про виконавче провадження" рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державним виконавцем, з отриманої на запит інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 20), достовірно встановлено, що квартира № 120 в будинку №11 по б-р. ОСОБА_9 в м. Полтаві належить ОСОБА_7 з 06 січня 2014 року.

Докази, які б вказували на належність даного нерухомого майна боржнику ОСОБА_6 в матеріалах справи відсутні та не здобуті в ході судового провадження.

Таким чином, оскільки квартира на час виконавчого провадження не належить боржнику, підстави для вчинення щодо цього майна будь-яких виконавчих дій відсутні.

З матеріалів справи вбачається, що в межах даного провадження ОСОБА_4 оскаржував дії державного виконавця Путивльського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області виключно щодо не накладення арешту та примусової реалізації квартири за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно ч.3 ст.451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З огляду на це висновки місцевого суду є обгрунтованими та правомірними.

висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції;

Доводи апелянта з приводу того, що суд дійшов необґрунтованого висновку про вжиття державним виконавцем всіх заходів щодо примусового виконання рішення не спростовують правомірності висновків місцевого суду, оскільки у скарзі ОСОБА_4 порушено питання виключно бездіяльності державного виконавця щодо примусової реалізації зазначеної вище квартири.

Доводи апелянта, що у відповідності з державним реєстром права власності спірна квартири і на даний час належить ОСОБА_6 висновки місцевого суду не спростовують, оскільки державний виконавець в своїй діяльності керувався витягом з державного реєстру, недостовірність даних у якому не встановлена. Окрім цього, останній не може нести відповідальність за неточні дані в даному витязі, у разі наявності таких.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 04 червня 2018 року та задоволення апеляційної скарги не встановлено.

Оскільки в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, а апелянт відноситься до категорії осіб, звільнених від сплати судового збору, судові витрати, пов’язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції слід віднести за рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 374 ч. 1 п.1, ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 04 червня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, яким є Верховний Суд.

У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, строк на касаційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 19 вересня 2018 року.

Головуючий суддя : /підпис/ ОСОБА_1

Судді: /підпис/ ОСОБА_10 /підпис/ ОСОБА_11

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду

Полтавської області ОСОБА_1