Вирок № 76685844, 25.09.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/8698/18

Провадження № 1-кп/344/721/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2018 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Зеленко О.В.,

з участю секретаря Караїм Ю.В.,

представника органу пробації Трушик Н.М.,

прокурорів Храбатина О.А., Федорина І.І.,

потерпілого ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Івано-Франківськ, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, неодруженого, згідно ст.89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15 ч.1 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 вчинив незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

Злочин вчинено за наступних обставин.

04.03.2018 близько 02 год. 40 хв. ОСОБА_3, проходячи по вул. Симоненка, що в м. Івано-Франківську, побачив припаркований біля будинку №11 автомобіль марки "ЗАЗ Таврія", д.н.з. НОМЕР_1. Підійшовши до вказаного автомобіля, ОСОБА_3 через вікна у дверях побачив у його салоні автомагнітолу марки «MYSTERY MCD-569MPU», яка була вмонтована у панель приладів, після чого у нього виник неправомірний умисел на таємне викрадення чужого майна.

В подальшому, ОСОБА_3 діючи умисно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний і суспільно-небезпечний характер своїх дій, з метою власного збагачення, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, розбив заднє скло лівих дверей вищезазначеного автомобіля та, відчинивши їх, проник в його середину. Після чого, ОСОБА_3 демонтував із панелі приладів автомагнітолу марки «MYSTERY MCD-569MPU», вартість якої згідно висновку експерта №4.3-133/18 від 24.05.2018 становить 537 грн. та поставив її на переднє пасажирське сидіння.

Однак, свій протиправний умисел ОСОБА_3 до кінця не довів, не виконавши всіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, з причин, які не залежали від його волі, оскільки перебуваючи на задньому дивані салону автомобіля марки "ВАЗ Таврія", д.н.з. НОМЕР_1 був виявлений та зупинений потерпілим ОСОБА_2

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, підтвердив обставини вчиненого злочину відповідно до викладеного. Так, ОСОБА_3 суду показав, що працює без офіційного працевлаштування. 04.03.2018 близько 02 год. 40 хв. знаходився по вул. Симоненка, що в м. Івано-Франківську. Побачив припаркований біля будинку №11 автомобіль марки "ЗАЗ Таврія", в якому була автомагнітола. Оскільки його ніхто не бачив, вирішив викрасти автомагнітолу, щоб в подальшому її продати. Тому за допомогою каменя розбив заднє скло лівих дверей автомобіля, відкрив двері і сів в автомобіль. З панелі приладів зняв автомагнітолу та поклав її на сидіння, але не встиг вийти з автомобіля, оскільки був виявлений потерпілим. Потерпілий викликав працівників поліції. Сприяв досудовому розслідуванню, повідомляючи усі обставини справи, заподіяну потерпілому шкоду відшкодував у повному обсязі. У вчиненому щиро розкаявся, просив суд суворо його не карати.

Потерпілий ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, попередньо подав письмове клопотання та просив розглянути справу без його участі, жодних претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого немає.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони у такому разі будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого йому злочину знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч.3 ст.15 ч.1 ст.185 КК України як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, дані про особу винного, зокрема те, що обвинувачений за місцем проживання характеризується позитивно, згідно ст.89 КК України раніше не судимий, не одружений, не працює, на диспансерних обліках ОПНЛ №3 та ОНД не перебуває; щире каяття, добровільне відшкодування завданих збитків, а також активне сприяння розкриттю злочину, що підтверджено прокурором у судовому засіданні, як обставини, що пом'якшують покарання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Як вбачається з досудової доповіді про обвинуваченого, обвинувачений ОСОБА_3 не працює, за місцем проживання характеризується позитивно. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особу обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушення, а також середню ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_3 можливе без позбавлення або обмеження його волі на певний строк та не становить небезпеки для суспільства (у тому числі для окремих осіб).

За таких обставин, враховуючи вартість майна, яким мав намір заволодіти обвинувачений, позицію прокурора, що просив призначити покарання обвинуваченому у виді штрафу в розмірі 75 (сімдесят п'ять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позицію обвинуваченого, що просив суд суворо його не карати, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, а тому вважає за можливе призначити йому покарання в межах санкції ч.3 ст.15 ч.1 ст.185 КК України у виді штрафу, оскільки таке покарання є достатнім, справедливим і необхідним для його виправлення та для запобігання вчиненню злочинів як ним, так і іншими особами.

Процесуальні витрати за проведення судової експертизи відповідно до ч.2 ст.124 КПК України покласти на обвинуваченого.

Питання речового доказу у справі вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Цивільний позов не заявлявся. Запобіжний захід не обирався.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.370, 373, 374 КПК України, суд-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15 ч.1 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 75 (сімдесят п'ять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому виразі становить 1275 (одну тисячу двісті сімдесят п'ять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави із зарахуванням на рахунок №31112115700002, отримувач: УДКСУ у місті Івано-Франківську Івано-Франківської області, банк отримувача: ГУДКСУ в Івано-Франківській області, МФО: 836014, код ЄДРОУ: 37952250, код класифікації доходів: 24060300 "Інші надходження" - 429 гривень процесуальних витрат у кримінальному провадженні за проведення судової товарознавчої експертизи №4.3-133/18 від 24.05.2018.

Речовий доказ: автомагнітолу марки «Mystery» згідно постанови від 04.03.2018 - повернути потерпілому ОСОБА_2

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Суддя О.Зеленко