Рішення № 76685730, 20.09.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/5859/18

Провадження № 2/344/2995/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2018 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Татарінової О.А.,

секретаря Бухвак І.С.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася з вказаним позовом до відповідача, в обґрунтування якого посилалась на те, що рішенням Івано-Франківського міського суду від 23.04.2012 року з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини від усіх видів його доходів щомісячно, починаючи з 21.03.2013 року до досягнення нею повноліття. На підставі виконавчого литса № 0907/4943/2012 від 11.05.2012 року рішення суду про стягнення аліментів звернуто до виконання, проте аліментів відповідачем в добровільному порядку не сплачується, в зв’язку з чим систематично утворюється заборгованість. Згідно довідки-розрахунку Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області № 548721 від 26.03.2018 року утворилася заборгованість: за 2012 рік заборгованість за аліментами становить 6180,50грн.; за 2013 рік – 7847,25грн.; за 2014 рік – 8424,25грн.; за 2015 рік – 9711,00грн.; за 2016 рік – 12249,00грн.; за 2017 рік по 01.03.2018 року – 12750,00грн. Таким чином, загальна сума заборгованості за період з березня 2012 року по 01.03.2018 року становить 57162,00грн., за останні 3 роки – 34710грн.

04.04.2018 року позивачем було направлено відповідачу та його представнику звернення з проханням сплатити заборгованість по аліментах, однак відповіді на її звернення не отримала. Позивач вважає, що з відповідача підлягає стягненню неустойка (пеня) за прострочення сплати аліментів за період з березня 2015 року по 01.3.2018 року у розмірі 12 516,46грн., виходячи з наступного розрахунку: за 2015 рік: березень: виходячи із заборгованості по аліментах в сумі 737,50грн.: 31(кількість заборгованості х 7,38 (1% від суми несплачених аліментів за місяць)=228,78грн.; квітень: 30х7,92=237,60грн., травень: 31х7,92=245,52грн., червень: 30х7,92=237,60грн., липень: 31х8,33=258,23грн., серпень: 31х8,33=258,23грн., вересень: 30х8,33=249,90грн., жовтень: 31х8,74=270,94грн., листопад: 30х8,74=262,20грн., грудень: 31х8,74=270,94грн. Всього за січень-грудень 2015 року: 2261,71грн. За 2016 рік: січень: 31х9,32=288,92грн., лютий: 29х9,32=270,28грн., березень: 31х9,32=288,92грн., квітень: 30х10,06=301,80грн., травень: 31х10,06=311,86грн., червень: 30х10,06=301,80грн., липень: 31х10,52=326,12грн., серпень: 31х10,52=326,12грн., вересень: 30х10,52=315,60грн., жовтень: 31х10,93=338,83грн., листопад: 30х10,93=327,90грн., грудень: 31х10,93=338,83грн. Всього за січень-грудень 2016 року: 3736,98грн. За 2017 рік: січень: 31х13,76=426,56грн., лютий: 28х13,76=358,28грн., березень: 31х13,76=426,56грн., квітень: 30х15,45=463,50грн., травень: 31х15,45=478,95грн., червень: 30х15,45=463,50грн., липень: 31х15,94=494,14грн., серпень: 31х15,94=494,14грн., вересень: 30х15,94=478,20грн., жовтень: 31х15,94=494,14грн., листопад: 30х15,94=478,20грн., грудень: 31х15,94=494,14грн. Всього за січень-грудень 2017 року: 5577,31грн. За 2018 рік: січень: 31х15,94=494,14грн., лютий 28х15,94=446,32грн. Всього за січень-лютий 2018 року: 940,46грн. Просила стягнути з відповідача на її користь зазначену суму неустойки за прострочення сплати аліментів.

Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги не визнав.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила в задоволенні позову відмовити, до суду надійшов відзив представника на позовну заяву, в якому зазначає, що відповідач при вирішенні спору по суті покладається на розсуд суд, однак просить врахувати та надати належну оцінку його поясненням та зауваженням з приводу предмету спору, а саме: позивачем не надано достовірну інформацію щодо виникнення у відповідача заборгованості по сплаті аліментів, оскільки відповідач продовжує утримувати доньку та забезпечує її матеріально. Крім того, відповідачем була придбана квартира, яка є його власністю і в якій на даний час проживають позивач з донькою, так як після розірвання шлюбу між сторонами була домовленість про те, що усе спільно нажите майно переоформляється на дитину, натомість позивач відмовляється від аліментів. Окрім того, позивач жодного разу до 24.10.2017 року не зверталась до державних виконавців щодо примусового стягнення боргу з відповідача чи отримання довідки про заборгованість по аліментах. Постанову про відкриття виконавчого провадження від 01.06.2012 року відповідач не отримав. Щодо копії виклику державного виконавця, відповідач не міг його отримати, оскільки на той час перебував за кордоном, а окрім того, у виклику вказана невірна адреса проживання. Просили суд також врахувати те, що на даний час на утриманні відповідача перебуває ще двоє дітей, а тому просили суд відмовити в задоволенні позову.

Представник позивача подала до суду відповідь на відзив, в якому зазначає, що відповідач приділяє увагу виключно новій сім’ї, з донькою зв’язок давно розірваний. Будь-які домовленості з приводу переоформлення майна взамін на відмову від стягнення з нього аліментів це його особисті уявлення, які не знаходять жодного документального підтвердження, оскільки вказана квартира не являється спільно нажитим майном. Щодо незнання відповідачем про факт існування боргу по аліментах, даний факт спростовується копією рапорта дільничого інспектора від 23.07.2013 року, де чітко вказано, що відповідач повідомив, що обов’язково з’явиться до ДВС, оскільки стояло питання про його примусовий привід.

У запереченні на відповідь на відзив представник відповідача зазначила, що факт матеріального забезпечення доньки не може підтверджуватися тільки платіжними документами. З приводу спільно нажитої квартири позиція відповідача така, що в силу ст.. 190 СК України є можливість переходу права власності на доньку в рахунок аліментів, очікування підписання таких домовленостей передувало діюче погашення кредитних зобов’язань за майно. Окрім того, жоден з наявних у виконавчому провадженні письмових документів не підтверджує обізнаність відповідача про існування виконавчого провадження та його злісне ухилення від сплати аліментів.

Заслухавши представників сторін, дослідивши які суд вважає наступне.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 12, 81, 82 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, визнанні сторонами, не підлягають доказуванню.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно рішення Івано-Франківського міського суду від 23.04.2012 року з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини від усіх видів його доходів щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму визначеного для дітей відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття (а.с.6-7).

Згідно виконавчого листа №0907/4943/2012 року з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини від усіх видів його доходів щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму визначеного для дітей відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття. (а.с.10).

Як вбачається з довідки-розрахунку заборгованості по стягненню аліментних платежів №02-32/В-12/606 від 29.01.2013 року, виданої Івано-Франківським МВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області, загальна заборгованість ОСОБА_2 по виконавчому листу № 0907/4943/2012 від 11.05.2012 року станом на 01.06.2013 року складає 8856,32грн. (а.с.58).

06.03.2014 року ОСОБА_1 Івано-Франківським МВ ДВС Івано-Франківського МУЮ видано довідку № 02-32/6835 про неотримання ОСОБА_1 аліментів у період з 01.09.2013 року по 01.03.2014 року (а.с.59).

Відповідачу направлявся виклик державного виконавця № 2183 від 05.02.2018 року (а.с. 11).

Як вбачається з вимог державного виконавця від 30.05.2013 року та 26.06.2013 року ОСОБА_2 неодноразово викликався, як боржник до ВДВС Івано-Франківського МУЮ (а.с.60).

Постановою старшого державного виконавця Івано-Франківського МВ ДВС ГТУЮ встановлено ОСОБА_2 тимчасове обмеження у праві користування зброєю, пристроями для відстрілу патронів, обліку та видачі дозволів на полювання, до погашення заборгованості зі сплати аліментів (а.с.13-16).

Як вбачається з довідки-розрахунку заборгованості по стягненню аліментних платежів №548721 від 26.03.2018 року, виданої Івано-Франківським МВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області, загальна заборгованість ОСОБА_2 по виконавчому листу № 0907/4943/2012 від 11.05.2012 року станом на 01.03.2018 року складає 57162грн. (а.с.8).

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006р. №3 «Про застосування судом окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у п. 22 роз'яснено, що передбачена ст.196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками.

В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинно виконуватися щомісяця, а тому, при розгляді спорів про стягнення на підставі ч. 1 ст. 196 СК України пені від суми несплачених аліментів, суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів по кожному з цих періодичних платежів, встановити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконано, та з урахуванням встановленого обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

З довідки-розрахунку заборгованості по стягненню аліментних платежів № 548721 від 26.03.2018 року, виданої Івано-Франківським МВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області вбачається, що заборгованість по сплаті аліментів ОСОБА_2 утворилась у період з 2012-2017 та у 2018 роках.

Як вбачається з розрахунку позивача в позовній заяві пеня за період з березня 2015 року по 01.03.2018 року становить 12516,46грн., а саме: за 2015 рік: березень: виходячи із заборгованості по аліментах в сумі 737,50грн.: 31(кількість заборгованості х 7,38 (1% від суми несплачених аліментів за місяць)=228,78грн.; квітень: 30х7,92=237,60грн., травень: 31х7,92=245,52грн., червень: 30х7,92=237,60грн., липень: 31х8,33=258,23грн., серпень: 31х8,33=258,23грн., вересень: 30х8,33=249,90грн., жовтень: 31х8,74=270,94грн., листопад: 30х8,74=262,20грн., грудень: 31х8,74=270,94грн. Всього за січень-грудень 2015 року: 2261,71грн. За 2016 рік: січень: 31х9,32=288,92грн., лютий: 29х9,32=270,28грн., березень: 31х9,32=288,92грн., квітень: 30х10,06=301,80грн., травень: 31х10,06=311,86грн., червень: 30х10,06=301,80грн., липень: 31х10,52=326,12грн., серпень: 31х10,52=326,12грн., вересень: 30х10,52=315,60грн., жовтень: 31х10,93=338,83грн., листопад: 30х10,93=327,90грн., грудень: 31х10,93=338,83грн. Всього за січень-грудень 2016 року: 3736,98грн. За 2017 рік: січень: 31х13,76=426,56грн., лютий: 28х13,76=358,28грн., березень: 31х13,76=426,56грн., квітень: 30х15,45=463,50грн., травень: 31х15,45=478,95грн., червень: 30х15,45=463,50грн., липень: 31х15,94=494,14грн., серпень: 31х15,94=494,14грн., вересень: 30х15,94=478,20грн., жовтень: 31х15,94=494,14грн., листопад: 30х15,94=478,20грн., грудень: 31х15,94=494,14грн. Всього за січень-грудень 2017 року: 5577,31грн. За 2018 рік: січень: 31х15,94=494,14грн., лютий 28х15,94=446,32грн. Всього за січень-лютий 2018 року: 940,46грн.

Отже загальний розмір пені за несплату аліментів ОСОБА_2 за зазначений період складає 12516 грн. 46 коп.

В свою чергу відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, що прострочення по сплаті аліментів виникла не з його вини, оскільки примусове виконання рішення суду, на думку суду вже свідчить про неналежне виконання.

Посилання представника на те, що відповідач офіційно не працює та перебуває за кордоном судом оцінюється критично, оскільки зазначені обставини не свідчать про відсутність вини відповідача. Враховуючи, що відповідач приймав участь у розгляді справи про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, був обізнаний про обов’язок сплати аліментів, а за таких обставин та з урахуванням доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення.

З ч. 6 ст. 141 ЦПК України вбачається, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України..

З п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення аліментів.

Враховуючи те, що позивач звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви, в якій містяться вимоги щодо стягнення аліментів, тому суд констатує про необхідність стягнення судового збору у розмірі 704 грн. 80 коп. з відповідача в дохід держави.

Тому з відповідача слід стягнути судовий збір у розмірі 704 гривні 80 копійок в дохід держави.

На підставі ст. 196 Сімейного кодексу України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006р. №3 «Про застосування судом окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», ст. 258 ЦК України, керуючись ст.ст.4,12,13,81,82,141, 263-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, і\н – НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованої та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, і\н НОМЕР_2 суму неустойки за прострочення сплати аліментів в розмірі 12516 (дванадцять тисяч п’ятсот шіснадцять) гривень 46 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, і\н – НОМЕР_1, на користь держави на користь держави (в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок 31211256026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Татарінова О.А.

Повний текст рішення складено 20 вересня 2018 року.