Постанова № 76685415, 18.09.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Постанова

Іменем України

18 вересня 2018 року

м. Харків

справа № 646/6843/17

провадження № 22-ц/790/3819/18

Апеляційний суд Харківської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Пилипчук Н.П.,

суддів: Кругової С.С., Маміної О.В.,

за участю секретаря: Плахотнікової І.О.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2

відповідач: відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області, державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області ОСОБА_3,

треті особи: ОСОБА_4, ТОВ «НІКА-2016», ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області, державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКА-2016» , ОСОБА_5 про визнання неправомірними дій державного виконавця та звільнення майна з-під арешту, з апеляційною скаргою ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова, постановлене 25 квітня 2018 року, під головуванням судді Сорока О.П., в залі суду в місті Харкові,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2017 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду з вказаним позовом та з урахуванням уточнень, просили визнати неправомірними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області ОСОБА_3 щодо складання постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника ОСОБА_4 у виконавчому провадженні № 32058647 від 08.09.2017 року та звільнити з-під арешту неправомірно описану та арештовану нежитлову будівлю літ. А-3 загальною площею 1230,8 кв.м. по вул.Руставелі 28/1 у м.Харкові, що належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_5

В обґрунтування своїх позовних вимог посилались на те, що державний виконавець описав не те майно, яке зазначено у постанові, а саме ним фактично описано належну позивачам на праві часткової власності нежитлову будівлю, розташовану по вул. Руставелі, 28/1 у м. Харкові площею 1230,8 кв.м., але в постанові зазначено, що описана нежитлова будівля площею 726,7 кв.м, розташована по пров. Микитинському, 28/1 у м. Харкові, яка належить ОСОБА_4

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 25 квітня 2018 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2 вказує на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права. Зазначає, що 08 вересня 2017 року Державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Харківській області ОСОБА_3 було складено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника ВП № 32058647, яким накладено арешт на нежитлову будівлю за адресою: м. Харків, пров. Микитинський, 28/1, загальною площею 726,7 кв.м, тобто вчинив дії, якими фактично описав не те майно, яке зазначено в постанові. Фактично державним виконавцем описана належна позивачам на праві часткової власності нежитлова будівля, розташована по вул. Шота Руставелі 28/1 у м. Харкові площею 1230,8 кв. метрів, але в постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника вказано, що описана нежитлова будівля, розташована по пров. Микитинському, 28/1 у м. Харкові площею 726,7 кв. метрів.

Крім того, раніше державний виконавець Васил'єва О.М. у 2012 році вже описувала дану будівлю, як будівлю, що розташовано за адресою: м. Харків, пров. Микитинський, 28/1, але Червонозаводським районним судом м. Харкова під головуванням судді Шуліка Ю.В. було розглянуто справу № 2035/11239/2012 та ухвалено рішення за яким, визнано неправомірними дії державного виконавця Васильєвої О.М. щодо складання акту опису та арешту майна від 19.12.2012 року № ВП 21422916 та звільнено з під арешту будівлю, що розташовано за адресою: м. Харків, вул. Руставелі, 28/1. Зазначені обставини були проігноровані державним виконавцем.

Також зазначає, що державний виконавець у судовому засіданні визнала, що приміщення, яке вона описувала, не відповідало технічному паспорту на нежитлову будівлю за адресою: м. Харків, пров. Микитинський, 28/1 та вона не проводила замір площі, таким чином не встановлювала фактичну відповідність приміщення, яке вона описувала, тому, яке начебто належало боржнику.

Позивачі наполягаютьна тому, що майно описане державним виконавцем та на яке накладено арешт не належить боржнику, а належить їм на праві спільної часткової власності, отже має бути звільнено з-під арешту, а дії виконавця визнані неправомірними.

У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з’явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Червонозаводського районного суду м.Харкова від 06.12.2007 року у справі № 2-4142/07 було задоволено позов ОСОБА_4 та визнано за ним право власності вцілому на нежитлову будівлю літ. «Б-3» загальною площею 726,7 кв.м. по провулку Микитинському, 28/1 в м. Харкові .

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 31.08.2010 року рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 06.12.2007 року у справі № 2-4142/07 було скасоване на підставі заяви ТОВ «Функтор» за новоявленими обставинами.

Рішенням Червонозаводського районного суду м.Харкова від 10.09.2010 року було визнано за ТОВ «Функтор» право власності на житлову будівлю літ. А-2 по вул.Руставелі, 30 у м.Харкові, на нежитлову будівлю літ. А-2 загальною площею 591,6 кв.м. по вул.Руставелі, 28/1 у м.Харкові та на нежитлову будівлю літ.Б-3 загальною площею 726,7 кв.м. по вул. Руставелі, 28/1 у м.Харкові (а.с.80).

Додатковим рішенням Червонозаводського районного суду м.Харкова від 06.12.2010 року за ТОВ «Функтор» було визнано право власності на нежитлову будівлю літ. А-3, загальною площею 1230,8 кв.м. розташовану за адресою: м.Харків, вул. Руставелі 28/1 (а.с.81).

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 15.12.2011 року було скасовано вказане рішення суду першої інстанції та додаткове рішення та допущено поворот виконання рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10.09.2010р. шляхом скасування будь яких реєстрацій права власності за ТОВ “Функтор” на нерухоме майно, що розташоване по вулиці Руставелі, 28/1 літери “А-3”загальною площею 1230,8 кв.м., що знаходиться за адресою м. Харків, провулок Микитинський, 28/1 та відновлено реєстрацію права власності на нерухоме майно: нежитлову будівлю в літері “А-2”, загальною площею 591,6 кв.м., яка складається з приміщень 1-го поверху №1-11 площею 195 кв.м., 2-го поверху №1-9 площею 194,8 кв.м., мансарди №1 площею 201,8 кв.м., та яка розташована за адресою м.Харків, провул. Микитинський 28/1, належну на праві власності ОСОБА_7 та нежитлову будівлю літер “Б-2”загальною площею 489,2 кв.м, розташовану за адресою м. Харків, провул. Микитинський, 28/1, належну на праві власності ОСОБА_4 (а.с.84-87).

Рішенням Червонозаводського районного суду м.Харкова від 25.12.2012 року було задоволено позов ПАТ “ОСОБА_8 Аваль”, визнано недійсними договори купівлі-продажу: від 28.01.2011 року між ТОВ “Функтор” та ОСОБА_9; від 28.01.2011 року між ТОВ “Функтор”та ОСОБА_10; від 22.03.2011р. між ОСОБА_9 та ОСОБА_11; від 23 березня 2011 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_11, та скасовано будь-які реєстрації права власності за ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на нерухоме майно по вул. Руставелі, 28/1 в м. Харкові площею, 404,8кв.м., 410,3 кв.м., 415,7кв.м. та права власності ОСОБА_11 на нежитлові приміщення літ. “А-3”, загальною площею 1230,8 кв.м., по вул. Руставелі, 28/1 в м. Харкові.

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 27.03.2013 року було скасовано рішення суду першої інстанції та відмовлено у задоволенні позову ПАТ “ОСОБА_8 Аваль”.

На примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ в Харківській області перебуває зведене виконавче провадження № 32058647 про стягнення заборгованості з ОСОБА_4 на користь юридичних осіб на загальну суму 11 134 584,96 грн.

В рамках вказаного виконавчого провадження державним виконавцем Пікула Ю.В. 08.09.2017 року було складено постанову про опис та арешт майна боржника ОСОБА_4, а саме: нежитлову будівлю літ. Б-3 загальною площею 726,7 кв.м., розташовану за адресою:м.Харків, пров. Микитинський, 28/1.

Згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 96752777 від 08.09.2017 року нежитлова будівля літ. А-3 по вул. Руставелі, 28/1 належить на праві власності ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

Згідно Інформаційної довідки № 96577178 від 07.09.2017 року з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, за ОСОБА_4 на праві власності з 28.12.2007 року було зареєстровано нежитлову будівлю, літ. “Б-3” загальною площею 726,7 кв.м. яка розташованая за адресою: м. Харків, пров. Микитинський, 28/1. Згідно актуальної інформації про вказаний об’єкт нерухомого майна, відомості про право власності на домоволодіння літ. Б-3 по пров.Микитинському, 28/1 у м.Харкові ні за ким не зареєстровано, що підтверджується інформаційною довідкою № 121885176 від 25.04.2018 року.

Відповідно до ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Положеннями ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено право особи, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Тлумачення частини першої статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент пред'явлення позову) дозволяє зробити висновок, що у справах про зняття арешту з майна відповідачами є боржник у виконавчому провадженні, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване.

Встановивши, що позивач не пред'являв позов до осіб, в інтересах яких накладено арешт на майно, не реалізував право залучити цих осіб та боржників до участі у справі у якості відповідачів, колегія суддів вважає, що у задоволенні позову в частині вимоги про звільнення майна з-під арешту необхідно відмовити із наведених мотивів. Отже рішення суду в цій частині підлягає відповідній зміні.

Стосовно позовних вимог про визнання неправомірними дій державного виконавця, то колегія суддів вважає, що в цій частині провадження у справі слід закрити виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не є сторонами виконавчого провадження, не залучались державним виконавцем до проведення виконавчих дій, тому позбавлені можливості оскаржувати дії державного виконавця в порядку ст. 383 в редакції на час звернення до суду (нині 447) ЦПК України.

За правилами статті 1 КАС цей Кодекс визначає юрисдикцію, повноваження адміністративних судів щодо розгляду адміністративних справ, порядок звернення до адміністративних судів та порядок здійснення адміністративного судочинства.

Справа адміністративної юрисдикції – переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 1 статті 3 КАС).

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 3 КАС України суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Разом з тим, за змістом ст. 19 КАС України положення про те, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, і у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

У справі, що розглядається, позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання неправомірними дій державного виконавця ґрунтуються на протиправності дій державного виконавця як суб’єкта, наділеного владними функціями приймати рішення стосовно виконання рішення.

Тобто, у цій справі спір про право відсутній, а дослідженню підлягають виключно владні, управлінські рішення та дії державного виконавця, який у межах спірних правовідносин діє як суб’єкт владних повноважень.

Зважаючи на зазначене, звернення позивача до суду з указаними вимогами не є підставою для розгляду спору в порядку цивільного судочинства, оскільки позивач фактично звернувся за захистом прав, порушених суб'єктом владних повноважень, що виникли із адміністративних відносин, тому такий спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав, що суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом (Sokurenko and Strygun v. Ukraine, ap. № 29458/04; № 29465/04). У рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «ОСОБА_3 проти Австрії» висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів» (Leo Zand v. Austria, ap. № 7360/76).

Частиною 1 ст. 377 ЦПК України визначено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, визначених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне закрити провадження в частині позовних вимог щодо визнання неправомірними дій державного виконавця.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 367, 368, ст. 371, ч.1 п.3 ст. 374, ст. 377, ст. 381, ст. 382, ст. 383, ст. 384, ст. 389 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 25 квітня 2018 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання неправомірними дій державного виконавця – скасувати, провадження у справі в цій частині закрити.

Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 25 квітня 2018 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звільнення майна з-під арешту – змінити в частині мотивів відмови у задоволенні позову.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий – Н.П.Пилипчук

Судді – О.В. Маміна

ОСОБА_12