Ухвала суду № 76684491, 21.09.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/8381/2018 Головуючий в 1-й інстанції - Мальцев Д.О.

755/11479/16 Доповідач-ЧобітокА.О.

У Х В А Л А

21 вересня 2018 року Апеляційний суд міста Києва, який діє відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, ч. 4 ст. 147 та п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у складі судді Чобіток А.О., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 березня 2014 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором , -

у с т а н о в и в :

У жовтні 2013 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» пред'явило позов до відповідачів, у якому просило стягнути з останніх солідарно заборгованість за кредитним договором у розмірі 11 13747,72 грн. та судові витрати .

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 18 березня 2014 року позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» задоволено частково. Стягнуто з відповідачів на користь позивача солідарно 9 72176,38 грн. та пені в розмірі 500000,00 грн., а також судовий збір.

25.09.2015 року представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 подала до суду першої інстанції заяву про перегляд заочного рішення від 18.03.2014 року ( а.с. 152-157).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 17 грудня 2015 року в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення суду першої інстанції відмовлено.

01.03.2017 року ОСОБА_2 направив апеляційну скаргу на заочнерішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 18 березня 2014 року , яка містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з тих підстав, що він не отримав рішення суду від 17.12.2015 року, хоча його представник звертався з заявою про його отримання, однак так його і не отримав по день подачі апеляційної скарги. Вважає вказану обставину поважною причиною пропуску строку на оскарження заочного рішення суду 18.03.2014 року.

Згідно із ч. 1 ст. 38 ЦПК України в редакції 2004 року, сторона, третя особа, особа, яка відповідно до закону захищає права, свободи чи інтереси інших осіб, а також заявники та інші заінтересовані особи в справах окремого провадження (крім справ про усиновлення) можуть брати участь у цивільній справі особисто або через представника.

Як убачається з матеріалів справи, то ОСОБА_2 брав участь у даній справі через свого представника ОСОБА_4, яка діяла від імені відповідача на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 21.08.2015 року з усіх питань, що стосуються ведення його судових справ у всіх судових установах України з наданням останній прав, передбачених цивільним процесуальним кодексом, в тому числі подавати від його імені заяви, оскаржувати судові рішення (ухвали) суду в установленому порядку, апелювати до вищестоящої судової інстанції, розписуватись за нього, а також узгоджувати всі інші питання, що виникатимуть в процесі виконання вищезазначених повноважень, строком її дії до 21.08.2017 року (а.с. 182).

Відповідно до журналу судового засідання від 17.12.2015 року при проголошенні вступної та резолютивної частини ухвали про залишення заяви ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення без задоволення в даній справі була присутня представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 (а.с.183-185).

Європейський Суд з прав людини у рішенні в справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року зазначив, що суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі &qu l;Олександр Шевченко проти України&q?іш; (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, пункт 27, рішення від 26 квітня 2007 року та &qu/s;Трух проти України&q?іш; (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року). У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків ( п. 41) .

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що за вказаних позивачем підстав, строк на апеляційне оскарження не може бути поновлений, оскільки вони не виправдовують втручання у принцип res judicata - принцип остаточності рішень суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 294 ЦПК України, в редакції 2004 року, що діяла на час розгляду справи, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Разом з тим, зазначеною редакцією ЦПК, було передбачено порядок оскарження відповідачем заочного рішення, лише після його перегляду судом першої інстанції за заявою відповідача.

Згідно з ч. 3 ст. 231 ЦПК України в редакції 2004 року, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення, суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи строщеного позовного провадження.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення ( ч. 4 ст. 231 ЦПК України в редакції 2004 року).

Так, установлено, що ОСОБА_2 не брав участь у розгляді його заяви про перегляд заочного рішення, ухваленого в даній справі, особисто, а приймав її через свого представника ОСОБА_4, використовуючи своє право надане діючим цивільним процесуальним законодавством.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 була присутня при проголошенні вступної та резолютивної частини ухвали суду 17.12.2015 року, тобто обізнана про результати вирішення заяви ОСОБА_2,який також був обізнаний про її наявність, що підтверджує і сам ОСОБА_2 у апеляційній скарзі , зазначаючи, що його представник звертався до суду з заявою про отримання копії ухвали від 17.12.2015 року - 29.12.2015 року, 19.05.2016 року та 22.02.2017 року.

Отже, зважаючи на те, що відповідно до ч. 4 ст. 231 ЦПК України, строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, то останнім днем подачі апеляційної скарги на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 березня 2014 року було 28.12.2015 року ( останній день припадав на 27.12.2015 року припадав на вихідний - неділя), оскільки відповідно до ч. 1 ст. 294 ЦПК України апеляційна скарга повинна була бути подана протягом десяти днів з дня проголошення ухвали від 17.12.2015 року.

Однак, не зважаючи на вказане, апеляційна скарга ОСОБА_2 на заочне рішення від 18.03.2014 року була направлена до суду першої інстанції лише 01.03.2017 року, тобто через рік та три місяці після проголошення ухвали про залишення заяви ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення без задоволення, що не можна визнати розумним інтервалом часу вжиття заходів щодо реалізації права на апеляційне оскарження заочного рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України, суд поновлює процесуальний строк, встановлений законом або судом,якщо визнає причини його пропуску поважними.

При цьому поважні причини - це ті обставини, що вказують на безпосереднє унеможливлення або ускладнення можливості вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, що виникли об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк .

Той факт, що представником ОСОБА_2 не було отримано повного тексту ухвали суду від 17.12.2015 року, не може бути врахований при вирішенні питання поважності причини пропуску строку, оскільки у випадку залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, указана ухвала оскарженню не підлягає, а оскарженню підлягає заочне рішення, повний текст якого отримано ОСОБА_2 ще у вересні 2015 року, про що зазначено в його заяві про перегляд заочного рішення ( а.с.152-157).

Отже, відсутність повного тексту ухвали суду від 17.12.2015 року не перешкоджала, безпосередньо не унеможливлювала та не ускладнювала ОСОБА_2 подати апеляційну скаргу на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 березня 2014 року протягом десяти днів, передбачених ч. 1 ст. 294 ЦПК України в редакції 2004 року, після проголошення вступної та резолютивної частини ухвали 17.12.2015 року про залишення його заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, про яку йому було достовірно відомо.

Частинами 2, 3 ст. 357 ЦПК України в редакції 2017 року, визначено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу. Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За вказаних вище обставин суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без руху та надати строк 10 днів з дня отримання копії даної ухвали для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням інших підстав для його поновлення та підтверджених належними доказами.

Крім того, відповідно до підпункту 6 пункту 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції на час подачі апеляційної скарги, судовий збір за подачу апеляційної скарги становив 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги .

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», в редакції на час подання позову, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру складала 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року ( січень 2013 року - 1147,00 грн., 3 його розміри - 3441,00 грн. ).

Отже, за подачу апеляційної скарги, зважаючи на ціну позову, відповідач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 3785 грн. 10 коп. ( 3441х110%), оскільки при поданні позову судовий збір позивачем підлягав сплаті в межах його максимального розміру, передбаченого вищевказаним законом.

Подавши апеляційну скаргу, відповідач судовий збір не сплатив, унаслідок чого повинен його сплатити в розмірі 3785 грн. 10 коп. на р/р: 34311206080024; Одержувач УК у Солом'янському районі; Банк одержувача Казначейство України (ЕАП); Код ЄДРПОУ: 38050812; МФО банку: 899998; Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Оригінал квитанції про сплату судового збору у визначеному розмірі та заяву про поновлення строку з зазначенням інших підстав для його поновлення та підтверджених належними доказами необхідно подати до суду апеляційної інстанції.

Виходячи з наведеного, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 березня 2014 року слід залишити без руху, попередивши про те, що в разі невиконання ухвали суду в частині не надання оригіналу квитанції про сплату судового збору, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України, а в разі не подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України.

Керуючись ст., ст. 185, 356, 357 ЦПК України, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 березня 2014 року залишити без руху строком не більше ніж на десять днів з дня отримання ухвали.

У разі невиконання ухвали суду в частині не надання оригіналу квитанції про сплату судового збору апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута, а в разі не подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням інших підстав для його поновлення та підтверджених належними доказами у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя :