Вирок № 76681321, 24.09.2018, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/5266/16-к

Номер провадження 1-кп/629/45/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2018 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Попова О.Г.,

за участі секретаря судового засідання - Габор В.В.,

прокурора - Лук'яненко Д.О.,

захисника - Цувіної О.І.,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова Харківської області матеріали кримінального провадження відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, мешкає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, раніше судимий 19.07.2016 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч.3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки, згідно ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.3 ст.185КК України,-

В С Т А Н О В И В:

29.10.2016 року близько 13 години 45 хвилин ОСОБА_2, маючи прямий умисел на заволодіння чужим майном, діючи з корисливого мотиву, повторно, з метою наживи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, перебуваючи в магазині «Дешеві шпалери», який розташований за адресою: Харківська область, м. Лозова, вул. Павлоградська, буд. 2а, шляхом зловживання довірою отримав від ОСОБА_3 мобільний телефон «Samsung 1080» для того, щоб зателефонувати, однак не повернув майно потерпілій ОСОБА_3 Після чого з місця скоєння злочину зник, викраденим розпорядився на свій власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_3 майнову шкоду на суму 150,00 гривень.

Крім цього, 07.11.2016 року близько 07 години 30 хвилин ОСОБА_2, маючи прямий умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, діючи з корисливого мотиву, повторно, з метою наживи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, перебуваючи по вул. Паризької Комуни, поблизу дитячого садочка № 9 м. Лозова, отримав від ОСОБА_4 мобільний телефон «Nokia 5228» вартістю 275,00 грн., в який була вставлена карта пам'яті «SanDiskUltra» вартістю 202,00 грн., для того, щоб зателефонувати, однак не повернув майно потерпілому ОСОБА_4 Після чого з місця скоєння злочину зник, викраденим розпорядився на свій власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_4 майнову шкоду на суму 477,00 гривень.

Крім цього, 07.11.2016 року близько 13 години 00 хвилин, ОСОБА_2, маючи прямий умисел на заволодіння чужим майном, діючи з корисливого мотиву, повторно, з метою наживи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1, шляхом зловживання довірою отримав від ОСОБА_5 мобільний телефон «Nokia 6080» для того, щоб зателефонувати, однак так і не повернув майно потерпілій ОСОБА_5 Після чого з місця скоєння злочину зник, викраденим розпорядився на свій власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_5 майнову шкоду на суму 176 грн. 67 коп.

Крім цього, 23.11.2016 року в період часу з 15.00 год. до 17.00 год. ОСОБА_2, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, повторно, діючи з корисливого мотиву, з метою наживи, незаконно проник на територію домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3, звідки таємно викрав газову плиту «Електро» моделі 1470, яка належить ОСОБА_6 Після чого з місця скоєння злочину зник, викраденим розпорядився на свій власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на суму 348,00 грн.

Потерпілі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 у судове засідання не з'явилися, надали заяви, в яких просять дане кримінальне провадження слухати без їх участі, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не мають.

Обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні винним себе за ч. 2 ст. 190, ч.3 ст. 185 КК України визнав повністю. Пояснив, що дійсно скоїв інкриміновані йому злочини при зазначених обставинах.

Враховуючи пояснення обвинуваченого ОСОБА_2, а також те, що він не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду немає сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи стосовно епізодів заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, а саме майном, що належить гр. ОСОБА_3, гр. ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_5, визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, дослідженням даних, які характеризують його особу, доказів щодо витрат по кримінальному провадженню та речових доказів.

Потерпілий ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що коли він підійшов до будинку, то на дотик відчув, що замки зірвані на літній кухні, а саме на одній та іншій двері. Коли заглянув в середину, то побачив, що відсутня плита та тачка, якою вивозять сміття. Після чого відразу викликав поліцію. Додатково повідомив, що це була газова плита, яка стояла в літній кухні, а при вході в кухню стояла тачка. Також пояснив, що через деякий час він пішов на базу здачі металу і забрав там плиту, оскільки йому зателефонували працівники поліції і повідомили про те, де знаходиться плита.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснив, що всі події відбувались в кінці осені минулого року.Він, ОСОБА_7, перебував за двором, а по вулиці проходив обвинувачений ОСОБА_2 та запропонував придбати в нього газову плиту. Плита була не в дуже гарному стані, але він, ОСОБА_7, подумав про те, що для літньої кухні підійде. Плита газова була білого кольору та мала 2 конфорки з духовкою. Коли він запитав у обвинуваченого про те, де останній взяв плиту, то той відповів, що це його особиста. Домовились про покупку, точної суми не пам'ятає, але щось в районі 150 грн. Після чого він, ОСОБА_7, більше не бачив обвинуваченого. Повідомив, що через декілька днів до нього, ОСОБА_7, з'явилися співробітники поліції стосовно цієї газової плити і повідомили, що вона крадена.

Також в судовому засіданні були дослідженні наступні докази:

-протокол огляду предмету від 07.12.2016 року з фототаблицями за адресою: АДРЕСА_4, де зберігалась газова плита «Електра» модель 1470;

-постанова про визнання предмету речовим доказом та приєднання його до кримінального провадження від 7.12.2016 року, якою визнано речовим доказом газову плиту «Електра», модель 1470;

-зберігальна розписка потерпілого ОСОБА_6 від 19.12.2016 року;

-висновок експерта №6292 від 15.12.2016 року, відповідно до якого ринкова вартість побутової газової плити марки «Електра» модель 1470 (в повному комплекті), що підлягає судово-товарознавчій експертизі, станом на 25.11.2016 року, при умовах (обмеженнях), зазначених у дослідницькій частині, на вторинному ринку, становить 348,00 грн;

-протокол огляду місця події від 07.12.2016 року, відповідно до якого безпосереднім місцем огляду є територія домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4. Вхід на територію здійснюється через металеву калитку. На території знаходяться різні присадибні споруди та одноповерховий будинок. При вході стоїть газова плита марки «Електра» і на момент огляду плити, у неї відсутні ручки для переключання газу та конфорок. Плиту було вилучено;

-протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.12.2016 року та додаток до протоколу пред'явлення для впізнання по фотознімкам, згідно яких на фото під №4 зображений ОСОБА_2, якого впізнала свідок ОСОБА_7;

-протокол огляду місця події від 24.11.2016 року, відповідно до якого безпосереднім місцем огляду являється домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3. По периметру територія вказаного домоволодіння огороджена парканом. Вхід здійснюється через металеві одностворчаті ворота та металеву одностворчату калитку. При вході на територію домоволодіння з права мається одноповерховий будинок, який на момент огляду замкнений. Зліва при вході на території домоволодіння мається нежитлова одноповерхова будівля господарського призначення, в якій частково вибиті шибки в двох вікнах, а на їх місці прибиті дерев'яні дошки. За житловим будинком мається одноповерхова нежитлова будівля, вхід до якої здійснюється через дерев'яні одностворчаті двері, які не облаштовані замикаючими пристроями. При вході мається дерев'яна тумбочка зліва, вхід до кімнати, дві гумові шини на автомобіль, стілець з новорічними вогниками. Вхід до кімнати здійснюється через дерев'яні одностворчаті двері, які не облаштовані замикаючими пристроями, по периметру кімнати розкидані частини кімнатних меблів, посуд, пакети та пляшки. Зі слів власника відсутня газова плита, на момент огляду її не виявлено. В цілому обстановка на території вказаного домоволодіння свідчить, що тут ніхто не проживає;

-постанова про визнання предмету речовим доказом та приєднання його до кримінального провадження від 10.11.2016 року, якою визнано речовим доказом мобільні телефони «NOKIA 5228» та «NOKIA 6080» , 2 Sim-карти МТС, а також карта пам'яті «SanDisk»;

-зберігальні розписки потерпілої ОСОБА_5 від 10.11.2016 року;

-висновок експерта №5727 від 08.12.2016 року, відповідно до якого ринкова вартість досліджуваного мобільного телефону марки «Nokia» моделі «6080», без урахування комплектуючих матеріалів, за умовою, що на момент викрадення даний телефон знаходився в робочому, технічно справному старі, станом на 07.11.2016 року становить 176 грн. 67 коп.; вартість сім картки мобільного оператору не була надана, оскільки даний товар являє собою ідентифікаційний модуль абонента, який використовується у мобільному зв'язку, забезпечує доступ клієнта до мережі і свого аканту та за своєю природою, не є товаром широкого вжитку та має цінність лише для її власника, і таким чином не має ринкової вартості у зв'язку з відсутністю інвестиційної привабливості для рядового покупця;

-висновок експерта №5726 від 29.11.2016 року, відповідно до якого ринкова вартість мобільного телефону «Nokia» моделі «5228», у технічно-справному стані, без пошкоджень, без врахування вартості комплектуючих пристроїв, на момент скоєння злочину, тобто станом на 07.11.2016 року, на вторинному ринку, за умов (обмежень), вказаних в дослідницькій частині, складає 275 грн. 00 коп.; ринкова вартість карти пам'яті «SanDiskUltra» micro SD 32 Gb, у технічно-справному стані, без пошкоджень, з урахуванням зносу, на момент скоєння злочину, тобто станом на 07.11.2016 року, за умов (обмежень), вказаних в дослідницькій частині, складає 202 грн. 00 коп.; вартість сім картки мобільного оператору не була надана, оскільки даний товар являє собою ідентифікаційний модуль абонента, який використовується у мобільному зв'язку, забезпечує доступ клієнта до мережі і свого аканту та за своєю природою, не є товаром широкого вжитку та має цінність лише для її власника, і таким чином не має ринкової вартості у зв'язку з відсутністю інвестиційної привабливості для рядового покупця;

-висновок експерта №5728 від 12.12.2016 року, відповідно до якого ринкова вартість мобільного телефону марки «Samsung» моделі «1080», з урахувань умов, зазначених у дослідній частині, станом на момент скоєння злочину, становить 150 грн. 00 коп.; ринкова вартість sim-карти мобільного оператора «МТС» не може бути визначена, так як згідно нормативних документів, що регламентують проведення оцінки товарів, sim-карти мобільних операторів зв'язку, що були у вжитку, не підлягають визначенню вартості.

Даючи оцінку наведеним вище доказам у їх сукупності, суд вважає, що вони відповідають фактичним обставинам у справі, узгоджуються між собою, взаємно доповнюючи один одного, здобуті слідством з дотриманням порядку, встановленого кримінально-процесуальним законодавством і сумнівів в їх достовірності не викликають, а тому з їх урахуванням, на підставі аналізу цих доказів, суд приходить до висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому злочинів доведена і дає підстави для винесення обвинувального вироку відносно останнього.

Таким чином, аналізуючи показання обвинуваченого, суд находить його вину повністю доказаною, а скоєне ним підлягаючим кваліфікації за ч. 2 ст. 190 КК України, як шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, вчинене повторно, а також за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням на територію домоволодіння, вчинене повторно.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 12 КК України обвинуваченийОСОБА_2 скоїв середньої тяжкості та тяжкий злочини.

Дослідженням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше судимий, не працює, не одружений, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, на обліку лікаря-нарколога перебуває з діагнозом: «Вживання психостимуляторів зі шкідливими наслідками з 2011 року», за місцем реєстрації характеризується формально позитивно.

Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття у скоєному.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Підстав для застосування до обвинуваченого ст.ст. 69, 69-1 КК України, судом не встановлено.

Суд при призначенні покарання застосовує ч.1 ст.70 КК України та призначає покарання за сукупністю злочинів, а саме за кожний злочин окремо, а остаточне покарання призначає шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Враховуючи викладене, особу обвинуваченого, який скоїв ряд умисних корисливих злочинів протягом строку звільнення від відбування покарання за попереднім вироком, що свідчить про стійкість його протиправних переконань, суд приходить до висновку, що його подальше перевиховання та попередження скоєння ним нових злочинів можливе тільки в умовах реального відбування покарання у вигляді позбавлення волі.

Згідно ч. 1 ст. 70 КК України, суд призначає покарання обвинуваченому шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Приймаючи до уваги, що дані злочини вчинені ОСОБА_2 після постановлення вироку Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 19.07.2016 року, однак до повного відбуття покарання, суд, відповідно до вимог ст.71 КК України, до покарання, яке призначається, частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Відповідно до ст.ст. 176-178, 183 КПК України, суд вважає залишити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу, в зв'язку з винесенням судом обвинувального вироку та запобіганням спробам переховуватись від суду.

Строк відбуття покарання для обвинуваченого ОСОБА_2 відраховувати з дня фактичного затримання його співробітниками поліції та складання протоколу затримання.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, суд зараховує у строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_2 строк його попереднього ув'язнення в межах даного кримінального провадження.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення експертиз.

Питання щодо речових доказів вирішується в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_2 винним в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.3 ст. 185 КК України, та призначити покарання:

-за ч. 2 ст. 190 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі,

-за ч. 3 ст. 185 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі.

Згідно ч. 1 ст. 70 КК України, обвинуваченому ОСОБА_2 призначити покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України до призначеного за цим вироком покарання частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 19.07.2016 року у виді 1 (одного) місяця позбавлення волі та остаточно до відбуття обвинуваченому ОСОБА_2 призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Залишити раніше обраний судом запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківська установа виконання покарань № 27», до вступу вироку в законну силу.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_2 відраховувати з дня фактичного затримання його правоохоронними органами, а саме з 22 грудня 2016 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_2 у строк відбуття покарання строк його попереднього ув'язнення в межах даного кримінального провадження, а саме в період з 22 грудня 2016 року до набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 витрати за проведення товарознавчих експертиз: № 5728 від 12.12.2016 року в сумі 263,88 грн., № 5726 від 29.11.2016 року в сумі 263,88 грн., № 5727 від 08.12.2016 року в сумі 175,92 грн., № 6292 від 15.12.2016 року в сумі 263,88 грн. на користь держави (код класифікації доходів бюджету: 24060300, р/р 31116115020005, МФО 899998, код ЄДРПОУ 37999680, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), отримувач платежу УК Слобідсь/мХар Слобідськи/24060300, найменування коду класифікації доходів бюджету: інші надходження).

Речові докази: мобільний телефон «Nokia 5228», карту пам'яті «SanDiskUltra», SIM-карту «МТС Україна», мобільний телефон «Nokia 6080», SIM-карту «МТС Україна», передані на зберігання потерпілій ОСОБА_5 - залишити останній; газову плиту «Електра», передану на зберігання потерпілому ОСОБА_6 - залишити останньому.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим який знаходиться під вартою, в той же строк, з дня отримання копії даного вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя О.Г. Попов