Постанова № 76678537, 21.09.2018, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 658/1653/17 Головуючий в І інстанції Терещенко О.Є.

Номер провадження №22-ц/791/1135/2018 Доповідач Полікарпова О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2018 року м. Херсон

Апеляційний суд Херсонської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого (суддя-доповідач)ОСОБА_1суддів:ОСОБА_2 ОСОБА_3секретарОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області у складі судді Терещенка О.Є. від 08 лютого 2018 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В

У травні 2017 року позивач звернувся до суду із вказаним вище позовом, посилаючись на те, що 06.06.2011 року ОСОБА_5 стала клієнтом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі АТ КБ «Приватбанк», Банк), ідентифікувавшись та ознайомившись з Умовами та Правилами надання банківських послуг, підписала анкету-заяву про приєднання до них та отримала кредитну карту «Універсальна».

13.02.2013 року відповідачці було переоформлено кредитну карту на престижну кредитну картку «Універсальна Gold», відповідно до тарифів якої вона отримала кредит у розмірі 15000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

У зв’язку з неналежним виконанням ОСОБА_5 зобов’язань щодо своєчасного повернення кредитних коштів станом на 31.03.2017 року утворилась заборгованість в розмірі 99498,66 грн., яку Банк просив стягнути з відповідачки на свою користь.

Рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 08 лютого 2018 року в задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк» відмовлено.

В апеляційній скарзі АТ КБ «Приватбанк» просить скасувати рішення суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, й ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному об’ємі.

В обґрунтування вимог зазначає, що відповідачка, підписуючи анкету-заяву від 06.06.2011 року, користуючись кредитними коштами та здійснюючи погашення заборгованості, висловила свою згоду з формою договору та його умовами.

Отримання картки відповідачкою підтверджується відміткою в анкеті-заяві. В подальшому картка неодноразово перевипускалася (09.11.2011 р., 13.02.2013 р. та 07.10.2013 р.).

13.02.2013 р. картка була замінена на престижну кредитну картку «Універсальна Gold», яка 07.10.2013 р. замінена на карту такого ж типу.

При цьому апелянт вказує на те, що перевипуском карти є випуск та приєднання картки з новим строком дії до раніше відкритого клієнту карткового рахунку, а тому вся сума заборгованості за кредитним лімітом, у разі її наявності, повинна була відображатися та враховуватися, в тому числі, й на перевипущеній картці. При цьому підписання нової анкети не вимагалося, так як відповідачка була ідентифікована 06.06.2011 року.

На картку було встановлено кредитний ліміт в розмірі 15000 грн. Щодо зміни кредитного ліміту Банк керувався п.2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до п.2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг.

Крім того відповідачка зобов’язалася самостійно ознайомлюватися зі всіма змінами на сайті Банку.

Вважає, що доказом користування кредитними коштами є виписка по рахунку. У вказаній виписці відображено всі операції із погашення заборгованості, а також зняття грошових коштів, розмір нарахованих відсотків та штрафних санкцій за порушення зобов’язання.

Також зазначив, що останній платіж відповідачкою було здійснено 30.09.2014 р. в розмірі 720 грн., а позовна заява подана до суду 12.05.2017 року, тобто в межах строку позовної давності.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідачки ОСОБА_6 доводи апеляції не визнає, посилається на те, що позивачем не доведено укладення між ним та відповідачкою договору про надання банківських послуг, відповідачка не просила про заміну їй картки на більш престижну і доказів про те, що вона її отримала в матеріалах справи відсутні. Також вважає, що суд обґрунтовано застосував до спірних правовідносин строк позовної давності.

15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція ЦПК України, відповідно до п.9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Справа розглядається Апеляційним судом Херсонської області, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий суд, який ухвалив рішення, що оскаржується, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах, відповідно до вимог п. 8 ст. 1 Перехідних положень.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відмовляючи Банку у задоволенні позову про стягнення заборгованості за договором від 06.06.2011 року, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено укладення між сторонами у справі договору про надання банківських послуг, а також пропущено строк позовної давності звернення з позовом до суду за захистом порушеного права.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 06.06.2011 року ОСОБА_5 підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «ПриватБанк», відповідно до якої отримала платіжну картку Кредитка «Універсальна» (а.с.7).

Вказана заява разом із Пам’яткою клієнта, Умовами і правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають між особою та Банком договір про надання банківських послуг. При цьому встановлено, що особа ознайомлена та згодна з Умовами і правилами, а також Тарифами Банку, які були надані їй в письмовому вигляді (а.с.7 зворот). Надана ПАТ КБ «ПриватБанк» копія Анкети-заяви містить особистий підпис ОСОБА_5 (а.с.8, 9-37).

Відповідно до вимог статей 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк.

Згідно з частиною першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За нормами частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Стаття 633 ЦК України передбачає, що договори, які укладаються банком з фізичними особами є публічними.

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

З довідок, доданих Банком до апеляційної скарги вбачається, що отримана відповідачкою кредитна картка «Універсальна» 13.02.2013 року була замінена на картку «Універсальна Gold» з кредитним лімітом в розмірі 15000 грн., а 07.10.2013 р. замінена на карту такого ж типу, термін дії якої встановлено до останнього дня третього місяця 2017 року (а.с.159). Так як на час перевипуску картки заборгованість відповідачкою погашена не була, вона перенесена на нову картку (а.с.95, 176-177).

Згідно Постанови НБУ від 17.12.2003 р. «Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах п.2.2. ідентифікація клієнта не є обов’язковою, якщо клієнт вже має рахунки в цьому Банку і був раніше ідентифікований відповідно до вимог законодавства України.

Оскільки відповідачка вже була ідентифікована 06.06.2011 року, то в подальшому при перевипуску картки підписання нової Анкети-заяви законом не вимагається.

Згідно з пп. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов і правил надання банківських послуг клієнт надає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт надає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Підписання договору є прямою та безумовною згодою клієнта відносно прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, установленого банком.

Посилання суду першої інстанції на те, що не встановленою є обставина з якими саме Умовами та Правилами було ознайомлено відповідача 13.02.2013 року при встановленні нового кредитного ліміту колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки з Умовами та Правилами позичальника було ознайомлено тими, що діяли станом на 06.06.2011 року, тобто від 06.03.2010 року, що підтверджує її підпис в Анкеті-заяві. Доказів про те, що користування нею кредитною карткою здійснювалось за іншими Умовами та Правилами відповідачкою суду не надано.

З розрахунку кредитної заборгованості та виписки по рахунку вбачається, що відповідачка частково сплачувала заборгованість, користувалася кредитними коштами, тобто фактично погоджувалася з Умовами та Правилами надання банківських послуг та тарифами. Останній платіж нею здійснено у вересні 2014 року (а.с.5 на звороті).

Висновок суду першої інстанції про недоведеність Банком виникнення між сторонами кредитних відносин та відсутність підстав для задоволення позовних вимог Банку про стягнення заборгованості є помилковим, оскільки підписана відповідачем ОСОБА_7 разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг є складовою частиною кредитного договору. Відповідачка, підписуючи Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, приєдналася до договору про надання банківських послуг та погодилася з його формою та умовами.

При цьому Умови та Правила надання банківських послуг є складовою частиною кредитного договору, при яких підпис під ними не вимагається, якщо саме ці Умови та Правила були чинними під час укладення договору.

Згідно п.2.1.1.12.2 договору в разі непогашення клієнтом боргових зобов'язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування кредитом клієнт сплачує банку проценти в розмірі, зазначеному в тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті https://privatbank.ua/kredity/, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується п.2.1.1.12.6 договору.

Відповідно до п.п. 2.1.1.4.2, 2.1.1.4.6 договору, Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за цим договором.

ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачці можливість розпоряджатись кредитним коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідачка не надала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями.

Також заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо помилковості висновків суду першої інстанції про застосування судом строку позовної давності.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Згідно зі статтею 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу строку давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому поряду через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язання за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу, а строк погашення кредиту в повному обсязі - останнім днем місяця, указаного на картці.

Останній платіж ОСОБА_5 було здійснено 30 вересня 2014 року, до суду Банк звернувся з позовом 12 травня 2017 року, тобто в межах строку позовної давності.

Крім того, у суду першої інстанції не було законних підстав для застосування строку позовної давності, оскільки відповідач про це не просив.

Таким чином колегія суддів погоджується з доводами позивача щодо незаконності рішення суду про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до наданого Банком розрахунку заборгованості за договором № б/н від 06.06.2011 року, укладеного між ПАТ «КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_5, станом на 31.03.2017 року заборгованість склала 99498,66 грн., а саме: 14475,19 грн. – заборгованість за кредитом, 76809,25 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом, 3000 грн. – заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, 500 грн. штраф (фіксована частина), 4714,22 грн. штраф (процентна складова).

Колегія суддів з таким розрахунком не погоджується, оскільки він здійснений банком з нарахуванням відсотків у підвищеному розмірі, а така умова між сторонами не була досягнута, а також нарахування відсотків на відсотки та інші нараховані платежі (комісію) не ґрунтується на нормах закону та погоджених сторонами умовах.

Нарахована позивачем комісія не передбачена ні Тарифами обслуговування кредитних карток, ні Умовами та Правилами надання банківських послуг, а тому підстави для її стягнення відсутні.

Проценти за користування кредитом підлягають стягненню станом на кінець строку дії кредитної картки – на 31.03.2017 року, про що й просив позивач.

Суд апеляційної інстанції щодо розрахунку заборгованості керується Умовами та Правилами надання банківських послуг від 06.03.2010 року та Тарифами обслуговування кредитних карт «Універсальна Gold».

У зв’язку з викладеним, за договором від 06.06.2011 року виникла заборгованість станом на 31.03.2017 року загальною сумою 35 168, 69 грн., яка складається з:

-заборгованості за кредитом в сумі 14 475, 19 грн;

-заборгованості за відсотками в сумі 15 479, 28 грн (станом на 01.10.2014 року – 767, 18 грн.; з 01.10.2014 по 31.03.2015 року, виходячи з відсоткової ставки 2.7 на місяць на залишок заборгованості, який відповідає кожному окремому періоду – 2384, 08 грн; з 01.04.2015 року по 31.03.2017 року (два роки), виходячи з відсоткової ставки 3.5 на місяць на залишок заборгованості, який відповідає кожному окремому періоду 12 328. 04 грн.;

-штраф 500 грн. + процентна складова 4714, 22 грн., всього 5214, 22 грн.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції – скасуванню з постановленням нового судового рішення про часткове задоволення позову.

У зв’язку із частковим задоволенням позовних вимог судовий збір в порядку ч.1 ст.141 ЦПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в сумі 560 грн.

Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити.

Рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 08 лютого 2018 скасувати і постановити нове, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 06.06.2011 року в розмірі 35168,69 грн. та судовий збір у розмірі 560 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 25.09.2018 року.

Головуючий підпис ОСОБА_1

Судді підпис ОСОБА_2

підпис ОСОБА_3

З оригіналом згідно:

Постанова набрала законної сили 21 вересня 2018 року

Копія постанови оформлена 25 вересня 2018 року

Суддя О.М. Полікарпова

Секретар

судового засідання ОСОБА_4