Ухвала суду № 76678396, 25.09.2018, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи 766/15547/18

Провадження №11сс /791/433/18 Головуючий в І інстанції Мусулевський Я.А.

Категорія: запобіжний захід Доповідач: Заіченко В.Л.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«25» вересня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

ГоловуючогоОСОБА_1Суддів:ОСОБА_2, при секретарі:ОСОБА_3 ОСОБА_4З участю прокурора: захисника: підозрюваного: ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні матеріали кримінального провадження №12018230020001918 за апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_6, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 10 серпня 2018 року відносно:

ОСОБА_7,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України,

раніше не судимого,

зареєстрованого за адресою: Херсонська область,

Скадовський район, с. Комунарівка, вул. Радянська,13,

фактично проживаючого за адресою: Херсонська

область, Каховський район, с. Семенівка, вул. Миру,11,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

Старший СВ Корабельного ВП ХВП ГУНП в Херсонській області звернувся із клопотанням про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 у виді тримання під вартою, із визначенням застави.

Ухвалою слідчого судді до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, визначено розмір застави у розмірі 36820 гривень.

В апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 посилається на необґрунтованість, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону.

Вважає, що відсутні докази причетності ОСОБА_7 до вчинення злочину, пред’явлена підозра є необґрунтованою, а докази недопустимими та неналежними; протокол затримання не відповідає вимогам ст.208 КПК України; під час процедури затримання ОСОБА_7, в порушення вимог ч.3 ст.208 КПК України проведено обшук; порушено право на захист та в порушення вимог ст.245 КПК України отримано зразки для експертизи; відсутні мотиви, чому більш м’який запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного, який характеризується позитивно та знаходиться на лікуванні. Просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи захисника, підозрюваного, прокурора, у судових дебатах сторони залишились на своїх попередніх позиціях, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку.

Згідно з вимогами статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При цьому суд зобов’язаний враховувати, що відповідно до частини першої статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів провадження, задовольняючи клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя врахував такі обставини, що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст.307 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, і підозра у вчиненні зазначеного злочину підтверджується наявними в матеріалах провадження доказами.

Також слідчий суддя врахував обставини, передбачені ст. 178 КПК України, так як, вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим, що він офіційно не працевлаштований, не має постійного заробітку, не має міцних соціальних зв’язків, які дають достатні підстави вважати, що у разі незастосування до нього запобіжного заходу, який зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку, наявні ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, що він, перебуваючи на свободі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, буде перешкоджати встановленню об’єктивної істини в кримінальному провадженні шляхом незаконного впливу на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, продовжити свою злочинну діяльність, а тому застосування більш м’яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання зазначеним вище ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

З такими висновками слідчого судді погоджується і колегія суддів, тому твердження апелянта про недоведеність обставин, які виправдовують необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є непереконливими.

Слідчий суддя на стадії досудового розслідування перевірив вагомість наявних доказів, які вказують на наявність підстав підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.

Доводи захисника про недоведеність обґрунтованої підозри, не ґрунтуються на законі, так слідчий суддя на стадії досудового розслідування не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акту, а не під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину.

Колегія суддів вважає, що слідчим суддею прийнято до уваги, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні корисливого злочину у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, метою якого було незаконне збагачення.

Підозрюваний ОСОБА_7 раніше не судимий, не працевлаштований, не має постійного прибутку, зареєстрований в одному місці, а проживає без реєстрації в іншому. На думку колегії суддів, дані обставини не можуть слугувати запорукою належної процесуальної поведінки підозрюваного та в цілому не зменшують заявлених у клопотанні ризиків, враховуючи велику суспільну небезпечність злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7

Крім того, судом першої інстанції враховані і роз’яснення, що маються в постанові Пленуму Верховного Суду України №4 від 26.04.2002 року (зі змінами від 18.12.2009 року) «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів», які вказують на необхідність більш ретельного підходу судів до розгляду зазначеної категорії справ, оскільки саме злочини пов’язані з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, набувають усе більших масштабів серйозним соціальним чинником, який негативно впливає на життя, здоров’я та благополуччя людей.

Вищевикладені обставини вказують на існування ризиків заявлених у клопотанні слідчого, які в сукупності дають достатні підстави вважати, що для їх запобігання та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, необхідно обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою, тому колегія суддів вважає, що жоден інший, більш м’який запобіжний захід, не зможе запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов’язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред’явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має і тримання особи під вартою.

У відповідності до п.80 рішення Європейського Суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України» при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов’язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

З огляду на практику ЄСПЛ та всебічно дослідивши обставини кримінального провадження, колегія суддів вважає вірним застосування до підозрюваного альтернативного запобіжного заходу у виді застави.

Не підлягають задоволенню доводи захисника про незаконне затримання ОСОБА_7, так як слідчим суддею це питання не було предметом розгляду, а тому апеляційний суд позбавлений можливості надати цьому оцінку. Крім того, незаконне затримання не оскаржувалося учасниками кримінального провадження у спосіб передбачений КПК України.

Доводи захисника про порушення права на захист є непереконливими, так як відповідно протоколу затримання особи, від 09 серпня 2018 року, про затримання ОСОБА_7 повідомлено захисника ОСОБА_8

Крім того, посилання захисника на позитивну характеристику та довідку з лікарні є безпідставними, так як вказані документи відсутні у матеріалах кримінального провадження.

Керуючись ч.2 ст.376, ст.ст. 404, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_6, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 10 серпня 2018 року - без зміни.

Ухвала набуває законної сили негайно та оскарженню не підлягає.

Судді: (підписи)

З оригіналом згідно:

Суддя В.Л.Заіченко