Постанова № 76675324, 18.09.2018, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/11701/18

Провадження № 3/592/1769/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2018 року м.Суми

суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Бичков І. Г. , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, щодо:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає та зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, українця, громадянина України, пенсіонера, РНОКПП НОМЕР_1, -

В С Т А Н О В И В :

Із змісту протоколу про адміністративне правопорушення № 15-2018 від 16.08.2018 року вбачається, що ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України “Про запобігання корупції” , а саме: несвоєчасно подав після припинення діяльності, пов’язаної з виконання функцій держави або місцевого самоврядування декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 рік, за яке передбачена відповідальність згідно з вимогами ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. В справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , відповідно до ст. 251 КУпАП, було отримано докази, тобто будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку Сумським управлінням Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України було встановлено наявність складу адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, яке вчинив колишній поліцейський-водій першого відділення взводу конвойної служби ізолятора тимчасового тримання № 1 ГУНП в Сумській області старший сержант поліції ОСОБА_1 , який як суб’єкт декларування, після припинення діяльності, несвоєчасно подав декларацію уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування за минулий рік, що передбачено ч. 2 ст. 45 Закону України “Про запобігання корупції” та Рішення № 3 від 10.06.2016 року Національного агентства з питань запобігання корупції. Відповідно до витягу з наказу ГУНП в Сумській області № 389 о/с від 09.12.2016 року старшого сержанта поліції ОСОБА_2 було призначено на посаду поліцейського-водія першого відділення взводу конвойної служби ізолятора тимчасового тримання № 1 ГУНП в Сумській області. Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України “Про Національну поліцію” від 02.07.2015 року, поліцейським є громадянин України, який відповідно до цього Закону склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Також відповідно до ст. 59 Закону України “Про Національну поліцію” служба в поліції визначається, як державна служба особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень та згідно ст. 61 Закону України “Про Національну поліцію” на поліцейських поширюються обмеження визначені Законом України “Про запобігання корупції” . В положенні п. 1 розд. II Наказу № НОМЕР_2 України “Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських” від 09.11.2016 року зазначено, що під час виконання службових обов’язків поліцейський повинен неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов’язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України “Про Національну поліцію” , “Про запобігання корупції” та іншими актами законодавства України. Відповідно до примітки ст. 172-6 КУпАП, суб’єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 45 Закону України “Про запобігання корупції” зобов’язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Із викладеного, ОСОБА_1 є суб’єктом декларування відповідальності за правопорушення пов’язаного з корупцією і зобов’язаний подати відповідну декларацію. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 12 Закону України “Про запобігання корупції” , Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов’язкові для виконання нормативно-правові акти. Нормативно-правові акти Національного агентства з питань запобігання корупції підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, що зазначено в ч. 5 ст. 12 Закону. Так, згідно п. п. 1 п. 1 Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції № 2 від 10.06.2016 року “Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування” , яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за № 958/29088 та із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 1 від 18.08.2016 року, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.08.2016 року за № 1153/29283 і набрало чинності з 23.08.2016 року, Національне агентство з питань запобігання корупції визначило, що система подання та оприлюднення відповідно до Закону України “Про запобігання корупції” декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, розпочинає свою роботу в два етапи. Крім цього, зазначена в п. 1 цього ж Рішення декларація (повідомлення) подається згідно із Законом шляхом заповнення відповідних форм на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Відповідно до ст. 45 Закону України “Про запобігання корупції” особи, зазначені в п. п. “з” п. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону зобов’язані подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування, у термін зазначений вказаною статтею цього Закону, шляхом заповнення відповідних форм на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Виходячи з викладеного, ОСОБА_1 є суб’єктом декларування відповідальності за вчинення правопорушення пов’язаного з корупцією і зобов’язаний подати відповідну декларацію. Першочерговою справою держави та загальними засадами протидії корупції є запобігання корупційним та пов’язаним із корупцією правопорушенням. Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, а, отже, не можуть бути визнані як малозначні. Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Склад указаного правопорушення є формальним, тобто таким, який не передбачає наслідків як обов’язкового елементу об’єктивної сторони, в той час як обов’язковим елементом об’єктивної сторони формального складу завжди є діяння. Отже, відсутність суспільної шкоди від адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, так само як і відсутність шкідливих наслідків від нього не є тими необхідними та достатніми підставами для застосування вимог ст. 22 КУпАП. Системний аналіз норм КУпАП визначає завдання, яке полягає у встановленні винних і забезпеченні правильного застосування законодавства з тим, щоб до кожного правопорушника були застосовані справедливі заходи адміністративного примусу. Таким чином, незалежно від виду суб’єкту та його службової діяльності, рангу та інших характеристик його обов’язком є діяти лише в рамках закону (дозволено робити тільки те, що дозволено законом ст. 6 Конституції України) . Відповідно до ст. 14 КУпАП, посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, пов’язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров’я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов’язків. Відповідно до витягу з наказу ГУНП Сумській області № 345 о/с від 14.09.2017 року поліцейського-водія першого відділення взводу конвойної служби ізолятора тимчасового тримання № 1 ГУНП в Сумській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції. Перед цим, 27.01.2017 ОСОБА_1 ознайомився та власноручно підписав пам’ятку-попередження з попередженням про те, що у разі припинення діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, він зобов’язаний наступного року після припинення діяльності подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік, що передбачено Законом України “Про запобігання корупції” та 14.09.2017 року власноручно підписав розписку про те, що ознайомлений з вимогами п. 2 ст. 45 Закону України “Про запобігання корупції” . Тобто, ОСОБА_1 був ознайомлений із вимогами Закону України “Про запобігання корупції” та добре усвідомлював, що він є суб’єкт декларування, який припинив діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, та повинен подати електронну декларацію за 2017 рік до 1 квітня 2018 року. До СУ ДВБ НП України надійшов лист Національного агентства з питань запобігання корупції про дії суб’єкта декларування, а саме: ОСОБА_1 в інформаційно-телекомунікаційній системі “Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування” . За даними “Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функції держави або місцевого самоврядування” , декларація за 2017 рік ОСОБА_1 зареєстрована в Реєстрі 16.04.2018 року о 14 годині 34 хвилин, як фактично подана. Також згідно відповіді НАЗК № 71-05/29472/18 від 09.07.2018 року було отримано додаток послідовності дій користувача “Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функції держави або місцевого самоврядування” , які вчинив ОСОБА_1 . Дата реєстрації в Реєстрі здійснена 07.03.2017 року о 09 годині 31 хвилину. , перший вхід до Реєстру здійснено 07.03.2017 року о 09 годині 32 хвилини. В 2018 році ОСОБА_1 вхід до Реєстру здійснив 16.04.2018 року о 14 годині 20 хвилин та натиснув кнопку “Нова декларація на основі цієї” . При цьому вчиняв дії із заповнення, перегляду, подання документу. О 14 годині 34 хвилини “Подання документу підтверджено ЕЦП, документ подано” . Дії в Реєстрі припинені 16.04.2018 року о 14 годині 34 хвилини. Таким чином, з моменту вступу в дію Рішення НАЗК № 2 від 10.06.2016 року “Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування” , колишній поліцейський-водій першого відділення взводу конвойної служби ізолятора тимчасового тримання № 1 ГУНП в Сумській області, старший сержант поліції ОСОБА_1 , після припинення діяльності, несвоєчасно подав без поважних причин декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 рік, а подав вказану декларацію 16.04.2018 року, що є вчиненням правопорушення, пов’язаного з корупцією передбаченого ч. 2 ст. 45 Закону України “Про запобігання корупції” та п. 2 розд. XIII “Прикінцевих положень” Закону України “Про запобігання корупції” , відповідальність за що встановлена ч. 1 ст.172-6 КУпАП. Дата вчинення правопорушення: 16.04.2018 року. Дата виявлення правопорушення: факт встановлення складу правопорушення, пов’язаного з корупцією, згідно протоколу від 16.08.2018 року. Місце вчинення правопорушення: м. Суми, вул. Першотравнева, 21 (вхідний № 31418 від 17.08.2018 року) (а. с. 1 – 8) .

Із змісту письмового пояснення ОСОБА_1 від 15.05.2018 року вбачається, що в період часу з 09.12.2016 року до 14.09.2017 року він перебував на посаді поліцейського-водія першого відділення взводу конвойної служби ізолятора тимчасового тримання № 1 ГУНП в Сумській області. До його його функціональних обов’язків входило перевезення затриманих. Протягом березня – квітня поточного року він перебував на тимчасових заробітках в м. Києві, що і стало причиною несвоєчасного подання “декларації після звільнення” 16.04.2018 року. Протягом січня – березня 2018 року на лікарняних та у відрядженні за кордоном він не перебував (а. с. 42) .

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив про те, що він дійсно несвоєчасне подав без поважних причин декларацію як особа, яка була уповноважена на виконання функцій держави. Він просив суворо його не карати (а. с. 48) .

В судовому засіданні прокурор Сумської місцевої прокуратури ОСОБА_3 надав висновок (в порядку ч. 1 ст. 250 КУпАП) в адміністративній справі стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, в якому зазначено про те, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, складеного СУ ДВБ НП України, який розглядається судом, ОСОБА_1 ставиться у провину вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією, а саме: несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, яка припинила виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Колишнього поліцейського-водія першого відділення взводу конвойної служби ІТТ № 1 ГУНП в Сумській області ОСОБА_1 згідно наказу від 14.09.2017 року № 345 о/с було звільнено із займаної посади. В день звільнення ОСОБА_1 власноручно підписав розписку про те, що ознайомлений із вимогами ч. 2 ст. 45 Закону України “Про запобігання корупції” щодо необхідності подання наступного року після припинення виконання функцій держави або місцевого самоврядування відповідної декларації за минулий рік в установленому ч. 1 цієї статті порядку, тобто до 01 квітня. Водночас, ОСОБА_1 таку декларацію було подано лише 16.04.2018 року. Даних щодо поважності причин несвоєчасного подання декларації ОСОБА_1 не було надано. Слід зазначити про те, що подолання корупції в Україні є серйозною проблемою, нерозв’язання і загострення якої визначає міжнародне становище держави та політичний імідж у світі. Важливу роль у протидії пов’язаним з корупцією проявам відведено адміністративному законодавству. Про це свідчить спрямованість Закону України “Про запобігання корупції” на широке застосування адміністративної відповідальності за діяння, пов’язані з корупцією. Ефективність протидії адміністративним правопорушенням, пов’язаним з корупцією, значною мірою залежить від правильної їх кваліфікації, яка є важливим етапом застосування відповідних норм антикорупційного законодавства. Саме від правильності та повноти встановлення сукупності об’єктивних і суб’єктивних ознак складу адміністративного правопорушення буде залежати законність притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення. Він вважає, що в даному випадку наявні всі елементи складу адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, яке інкримінується ОСОБА_1 . Так, за порушення вимог фінансового контролю, зокрема, в частині несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування встановлена відповідальність за ст. 172-6 КУпАП, відповідно до примітки якої суб’єктами такого правопорушення є особи, зазначені в п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону України “Про запобігання корупції” , до яких, зокрема, відносяться і поліцейські. Отже, ОСОБА_1 є суб’єктом указаного адміністративного правопорушення. Суб’єктивна сторона правопорушення характеризує ставлення особи до власних дій або бездіяльності. В даному випадку ОСОБА_1 безвідповідально поставився до виконання обов’язку, покладеного на нього Законом України “Про запобігання корупції” , за що встановлена адміністративна відповідальність. Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Об’єктом вказаного адміністративного правопорушення є суспільні відносини, які визначають зміст та порядок законної діяльності суб’єктів владних повноважень, який встановлює законодавець. В даному випадку такий порядок ОСОБА_1 був порушений. Об’єктивна сторона правопорушення передбачає відповідальність за діяння у формі дії, а саме: несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Також він важає за необхідне наголосити на тому, що адміністративне правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 , не може бути визнано як малозначне. Ст. 22 КУпАП передбачено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа) , уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. Під малозначністю вчинення адміністративного правопорушення слід розуміти такі дії, які в результаті їх вчинення, не спричинили значної шкоди охоронюваним законом інтересам. За своєю правовою конструкцією склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, є формальним і не передбачає настання жодних суспільно небезпечних наслідків. Разом з тим, відсутність істотної шкоди інтересам суспільства, а також відсутність прямого умислу на вчинення правопорушення, не є критерієм, за яким можливо оцінити малозначність діяння, оскільки, відповідно до принципу індивідуалізації, дії ОСОБА_1 щодо невиконання вимог фінансового контролю, в подальшому можуть слугувати негативним прикладом для інших суб’єктів владних повноважень. Враховуючи викладене, він просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та призначити йому стягнення у вигляді штрафу в сумі 850 грн. , що дорівнює 50 неоподатковуваним мінімумам доходів громадян. Зазначений висновок він просив долучити до матеріалів справи (а. с. 49 – 51) .

Вислухавши пояснення та думку ОСОБА_1 , думку прокурора Сумської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , дослідивши письмові докази справи, прихожу до наступного висновку.

Ч. 1 ст. 172-6 КУпАП передбачено, що несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, – тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Із змісту п. 2 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ “Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов’язані з корупцією” № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017 року вбачається, що конструктивною ознакою правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, є також несвоєчасне подання декларації без поважних на те причин. Тобто за наявності останніх відповідальність за аналізованою частиною статті виключається. Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв’язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу) , технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо. Суб’єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Аналогічна правова позиція викладена в листі Апеляційного суду Сумської області “Узагальнення щодо розгляду справ про корупційні правопорушення місцевими загальними судами Сумської області у 2017 році” № 01-11/51/18 від 03.07.2018 року, із змісту якого вбачається, що зі змісту диспозиції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, вимог Закону України “Про запобігання корупції” слід зробити висновок про те, що суб’єктивна сторона наведеного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, а вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1 не вчинив всі дії для своєчасне подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, послідовність дій зафіксовано в електронній системі Реєстру.

Вважаю, що в копіях документів, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення, містяться переконливі докази винуватості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Проаналізувавши надані докази, вважаю, що з матеріалів справи вбачається, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а відтак ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та піддати його адміністративному стягненню у виді адміністративного штрафу в розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. .

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 172-6, 247, 284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Реву Сергія Олексійовича визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та піддати його адміністративному стягненню у виді адміністративного штрафу в розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 352,40 грн. . на рахунок 31211256026001, одержувач – ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106, код за ЄДРПОУ – 37993783, банк одержувача – Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код платежу 22030106.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м. Суми.

Суддя І.Г. Бичков