Вирок № 76674852, 25.09.2018, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Справа № 554/6413/16-к

ВИРОК

Іменем України

Дата документу 25.09.2018

Октябрський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого - судді Микитенка В.М.,

з участю: секретаря - Різник А.В.,

прокурора - Махно А.В.,

обвинувачених - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисників - Рахманова В.І., Ковжоги О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Краматорськ, Донецької області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до ст.89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 190 КК України, -

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Полтави, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, офіційно не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 відповідно до ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 185 КК України, -

встановив:

1.ДОВЕДЕНЕ ОБВИНУВАЧЕННЯ:

ОСОБА_2 01.04.2016 року, в період часу з 18 год. 10 хв. до 18 год. 37 хв. умисно, з корисливих мотивів проник до гаражу АДРЕСА_3, звідки таємно викрав бувше у вживанні майно ОСОБА_5, а саме: токарний верстат «KART EMU 200 FP» вартістю 20880 грн., паркетну шліфувальну машинку без силового агрегата вартістю 1 440 грн., газовий різак Р1 «Донмет» 150 з кисневим редуктором ДКП 1-65 вартістю 270,63 грн. кисневий редуктор ДКП 1-66 вартістю 720 грн., ваги електронні ACS-40 вартістю 137,74 грн., 3 пластикові валізи для інструментів вартістю 202,50 грн., валізу інструментальну металеву на п'ять секцій вартістю 180 грн., полицю задню акустичну до автомобіля «ВАЗ 2109» вартістю 106,70 грн., човен надувний гребний «Лисичанка» вартістю 582 грн., чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 24 519 грн. 57 к.

2. КВАЛІФІКАЦІЯ ДІЯННЯ:

Дії ОСОБА_2 кваліфікуються за ч. 3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), з проникненням у приміщення.

Кваліфікуюча ознака, інкримінована органом досудового розслідування, а саме вчинення злочину повторно підлягає виключенню із обвинувачення ОСОБА_2, оскільки останній відповідно до ст. 89 КК України не судимий, а вчинення ним попередніх злочинів проти власності не доведено.

Крім того, підлягає виключенню кваліфікуюча ознака злочину- спричинення значної матеріальної шкоди, оскільки сума збитків за доведеним обвинуваченням не перевищує 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

3. НЕДОВЕДЕНЕ ОБВИНУВАЧЕННЯ:

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_1 і ОСОБА_2 обвинувачуються у тому, що:

«в грудні 2015 року ОСОБА_1 став учасником дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої належний йому автомобіль «Mazda RX8», 2005 року виробництва, номер шассі jmzse НОМЕР_10, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_11, придбаний ним 26.12.2015, отримав серйозні пошкодження та був у несправному технічному стані. У зв'язку з цим ОСОБА_1 вирішив запропонувати своєму знайомому ОСОБА_5, який йому відомий як майстер з ремонту транспортних засобів та інструменту, його відремонтувати та по можливості придбати. 28.12.2015 року ОСОБА_1 за домовленістю з ОСОБА_5 поставив даний автомобіль у нього в гаражі АДРЕСА_5, розташованому в гаражному кооперативі «Октябрський», за юридичною адресою: АДРЕСА_4 При цьому ОСОБА_5 погодився на пропозицію ОСОБА_1 придбати даний автомобіль. Про дані обставини ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_2, та в них виник умисел заволодіти коштами ОСОБА_5, дочекатись коли останній його відремонтує за власний рахунок, а потім забрати автомобіль та перепродати. При цьому ОСОБА_1 повинен був не писати в розписці про отримання коштів від ОСОБА_5, що вони є оплатою за автомобіль, а написати звичайну розписку про отримання коштів у борг. 29.12.2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_5 в піцерії «У сестер» за адресою: м. Полтава, вул. Леніна, 79-а, уклали усний договір купівлі - продажу вказаного автомобіля Mazda RX8, 2005 року виробництва за 2500 доларів США. При цьому ОСОБА_5 передав ОСОБА_1 кошти в сумі 2000 доларів США, що в перерахунку на гривню згідно офіційного курсу Національного банку України станом на час вчинення злочину становить 47 614, 95 грн. ОСОБА_1 в свою чергу написав розписку про отримання в ОСОБА_5 вказаної суми в борг. У подальшому, в кінці березня 2016, після передачі ОСОБА_5 ОСОБА_1 решти суми в сумі 500 доларів США, ОСОБА_1 зобов'язувався написати розписку про отримання від ОСОБА_5 вказаних коштів в рахунок оплати за придбання належного йому автомобіля Mazda RX8 та передати свідоцтво про його реєстрацію. Написавши дану розписку, ОСОБА_1 ввів ОСОБА_5 в оману щодо дійсності своїх намірів, та, отримуючи вказані кошти у ОСОБА_5, не мав дійсного наміру виконувати умови вказаної угоди та у подальшому планував забрати без відома ОСОБА_5 з гаражу вже відремонтований автомобіль Mazda RX8, продати його за значно більшою вартістю, а отримані кошти розподілити між собою та ОСОБА_2 Таким чином, до 26.03.2016 ОСОБА_5 передав ОСОБА_1 решту суми в рахунок оплати за автомобіль в розмірі 500 доларів США, що в перерахунку на гривню згідно офіційного курсу Національного банку України станом на кінець березня 2016 року становить 13 109, 11 грн. При цьому ОСОБА_1 передав йому технічний паспорт на автомобіль, однак відмовився писати нову розписку про отримання повної суми в розмірі 2 500 доларів США та призначення цих коштів, посилаючись на те, що це він зробить в органах Державтоінспекції під час переоформлення автомобіля. Весь цей час ОСОБА_1 з ОСОБА_2 чекали закінчення ремонту автомобіля, приведення його в справний технічний стан, а також підшукували покупців. 26.03.2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вирішили не чекати закінчення ремонту автомобіля, оскільки знайшовся покупець, який мав намір приїхати за автомобілем. 01.04.2016 вони проникнули в гараж ОСОБА_5, щоб забрати без його відома автомобіль з техпаспортом та знищити розписку, написану ОСОБА_1 про отримання коштів у сумі 2000 доларів США. 01.04.2016 року близько 14 години 20 хвилин, ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою групою осіб разом із ОСОБА_2, з метою доведення своїх злочинних намірів по заволодінню коштами та автомобілем ОСОБА_5 до кінця, з корисливих спонукань, діючи з прямий умислом, прибули на автомобілі ВАЗ 2104 червоного кольору в гаражний кооператив «Октябрський», що розташований за юридичною адресою: м. Полтава, вул. Профспілкова, 51 (фактична адреса: Полтавський район, с. Щербані), де, шляхом пошкодження замків на воротах гаражу АДРЕСА_5, який належить ОСОБА_5, проникли в середину, звідки за допомогою автомобіля маніпулятора під керуванням ОСОБА_6, який не був обізнаний про протиправні дії вказаних осіб, незаконно заволоділи автомобілем НОМЕР_2 вартістю 143045, 60 грн., який перевезли до СТО, що за адресою: вул. Половка, 74, м. Полтави, для його подальшого зберігання до прибуття покупця. А також забрали з гаража техпаспорт на автомобіль НОМЕР_11 та розписку, написану ОСОБА_1 ОСОБА_5 29.12.2015».

Таким чином, на думку органів досудового розслідування, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 умисно, за попередньою змовою групою осіб, шляхом обману і зловживання довірою, заволоділи у ОСОБА_5 грошовими коштами на суму 60 724,06 грн. та ще й повторно, за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у приміщення (сховище), незаконно заволоділи його автомобілем НОМЕР_3 вартістю 143045, 6 грн.

З урахуванням викладеного, дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стороною обвинувачення кваліфіковано відповідно за ч. 2 ст. 190 та ч. 2 ст. 289 КК України.

4. ДОКАЗИ ТА ЇХ ОЦІНКА:

02.04.2016 року заявник ОСОБА_5 звернувся до поліції із заявою про крадіжку його майна невідомою особою, шляхом віджиму замка, з гаражу АДРЕСА_11 гаражного кооперативу АДРЕСА_15 в період часу з 10.00 год 31.03.2016 року по 10.00 год. 02.04.2016 року (т.1 а.с.99-101).

Потерпілий ОСОБА_5 суду показав, що 26.12.2015 року вночі йому зателефонував його товариш ОСОБА_1 та повідомив, що втрапив у ДТП та пошкодив свій автомобіль Маzda RX8 чорного кольору. Після цього він допоміг ОСОБА_1 викликати евакуатор та транспортувати його автомобіль до свого гаражу АДРЕСА_6

За домовленістю наступного дня він зустрівся з ОСОБА_1 та останній запропонував йому продати автомобіль. В подальшому 28.12.2015 року вони зустрілись в кафе «У сестер» на зупинці громадського транспорту «Оптика» м. Полтави. Там ОСОБА_1 повідомив, що має борги і запропонував продати свого автомобіля Мазда за 2500 доларів, на що він погодився. Далі в присутності свого знайомого ОСОБА_29 та ОСОБА_9 він передав ОСОБА_1 2000 доларів, після чого останній склав розписку про те, що взяв указані гроші в борг до 10.01.2016 року. Свідки розписку не підписували. Потім ОСОБА_1 попросив додати йому ще 500 доларів, на що він погодився і приблизно в середині березня 2016 року, після продажу свого автомобіля передав ОСОБА_1 неподалік «Макдональдсу» м. Полтави без свідків, розписки та інших документів ще 500 доларів, після чого останній дав йому свідоцтво про реєстрацію автомобіля Мазда і один екземпляр ключів до цього автомобіля.

02.04.2016 року після короткої поїздки за межі Полтави він прийшов до свого гаражу та виявив нестачу автомобіля Мазда, який там знаходився, а також токарного станка, великої кількості інструменту, в тому числі електричного, як свого, так і інших осіб, який йому приносили на ремонт без оформлення документів. При цьому замок вхідних дверей гаражу був пошкоджений, а двері в положенні відчинено, хоча до цього були замкнені. Ключі від автомобіля Мазда раніше знаходились в бардачку, а розписка - в гаражі та зникла.

Після цього він одразу зателефонував ОСОБА_1 та повідомив про зникнення автомобіля, на що останній спочатку сказав, що не вірить, але потім прийняв цю інформацію. 01.04.2016 року із ОСОБА_1 він не розмовляв та не повідомляв йому про виїзд з міста Полтави. В подальшому він звернувся до поліції та протягом доби автомобіль Мазда, а також частина його речей була вилучена в приватному господарстві села Щербані, Полтавського району і повернута йому. Автомобіль помістили на штрафмайданчик.

Зазначив, що ОСОБА_1 до цього знав близько трьох років, товаришував із ним. ОСОБА_2 не знав.

Також пояснив, що з грудня 2015 року він жив у вказаному гаражі через те, що виїхав з помешкання сестри. Площа гаражу приблизно 18 м.кв., права власності на нього не має, але є членом гаражного кооперативу. На даний час у нього відсутнє свідоцтво про право власності на автомобіль Мазда, розписка про надання ОСОБА_1 в борг грошей. Не укладав він і письмових договорів з приводу купівлі в ОСОБА_1 автомобіля Мазда, його перереєстрацію не здійснювали, довіреності не оформляли. Мала місце лише усна угода.

Розписку про передачу грошей в борг він сфотографував на свій телефон, однак коли і при яких обставинах не пам'ятає. В подальшому фото розписки видав працівникам поліції. Пізніше переглядав відеозаписи, вилучені поліцією та підтверджує, що вони стосуються гаражу, де у нього була вчинена крадіжка. Однак осіб, зображених на відеозаписах, не впізнає. Між тим не спростовував, що раніше засуджувався за крадіжку чужого майна з іспитовим строком. Вказав, що мав свої гроші в доларах США, які наскладав за кілька років, в тому числі заробив у м. Москва, де раніше нелегально працював.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_12 від 14.03.2018 року, потерпілий ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 року (т.2 а.с.73).

Розташування та юридична адреса вказаного потерпілим гаражного кооперативу підтверджується довідкою Щербанівської сільської ради від 21.06.2016 року та викопіюванням з публічної кадастрової карти України (т.1 а.с.167-168)

Під час проведення 02.04.2016 року огляду місця події - гаражу АДРЕСА_7 виявлено, що речі, в тому числі інструменти, всередині розкидані, замок вхідних дверей віджатий. При цьому вилучено: 3 сліди пальців рук, пошкоджений замок (т.1 а.с. 103-105).

Згідно з висновком судово-дактилоскопічної експертизи №931 від 13.05.2016 року, вилучені сліди пальців рук для ідентифікації не придатні (т.1 а.с. 107-111).

Відповідно до висновку судово-криміналістичної експертизи №930 від 18.05.2016 року, на вилученому врізному замку є сліди дії стороннього предмета. Цей замок несправний та не роботоздатний, спосіб його пошкодження не встановлений, він був визнаний речовим доказом (т.1 а.с.112-119).

Під час проведення 02.04.2016 року огляду місця події - території за адресою: АДРЕСА_8 виявлено автомобіль евакуатор ОСОБА_10 бенц д.н. НОМЕР_4, на якому знаходився пошкоджений автомобіль Маzda RX8, (т.1 а.с. 120-124).

Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_11, автомобіль НОМЕР_5 2005 року випуску, з 24.12.2015 року зареєстрований за ОСОБА_1, мешканцем АДРЕСА_9 (т.1 а.с. 139).

За даними реєстру «НАІС ДДАІ» МВС України від 01.07.2016 року, відповідної реєстраційної картки, копій довідки ТОВ «Автокоміс груп» та договору купівлі-продажу №012 від 26.11.2015 року, підтверджено реєстрацію вказаного автомобіля за ОСОБА_1 з 24.12.2015 року та станом на 01.07.2016 року, а відтак його офіційне право приватної власності є неспростовним (т.1 а.с. 197- 204).

Указаний автомобіль НОМЕР_6 був 02.04.2016 року вилучений працівниками поліції, поміщений на майданчик ДП МВС України «Полтава - інформ - ресурси», на нього 06.04.2016 року ухвалою слідчого судді накладався арешт, він визнаний речовим доказом. Пізніше на підставі ухвал слідчого судді від 20.04.2016 року цей автомобіль було вирішено повернути ОСОБА_1, а 12.05.2016 року слідчому було надано до автомобіля тимчасовий доступ на 1 місяць та він залишений на зберіганні ДП МВС України «Полтава - інформ - ресурси» (т.1 а.с.137-138, 140-142, 158, 160-163).

Відповідно висновку судово-автотоварознавчої експертизи №109 від 25.07.2016 року, ринкова вартість автомобіля НОМЕР_6 на 01.04.2016 року складає 143045 грн. 60 к. (т.1 а.с. 206-209).

25.04.2016 року потерпілий ОСОБА_5 звернувся до поліції із другою заявою, в якій просив притягнути до відповідальності ОСОБА_1, який шахрайським шляхом, надаючи неправдиві відомості, намагається заволодіти належним потерпілому автомобілем Маzda RX8, якого він придбав в ОСОБА_1 за 2500 доларів США, спричинивши значну матеріальну шкоду (т.1 а.с. 169-171).

Під час огляду 05.06.2016 року з веб-сторінки ОСОБА_30» мережі «В КОНТАКТЕ» слідчим скопійовано та роздруковано електронний файл з розпискою ОСОБА_1 від 29.12.2016 року про отримання останнім в борг від ОСОБА_5 2000 доларів США до 10.01.2016 року. Вказане зображення слідчим ідентифіковане як таке, що також мається в пам'яті оглянутого ним мобільного телефону Нокіа Люмія 710 та приєднано до справи як речовий доказ (т.1 а.с. 172-174, 195).

Згідно довідки НБУ від 17.06.2016 року, офіційний курс української гривні до 100 доларів США становив: 29.12.2015 року - 2380, 74; 10.01.2016 року - 2378,36; 01.04.2016 року - 2621,82 (т.1 а.с.224).

Свідок ОСОБА_9 показав суду, що в грудні 2015 року в обідній час він зі своїм другом ОСОБА_5, знайомим ОСОБА_1 та ще одним хлопцем були в піцерії на зупинці «Оптика» м. Полтави, де останні говорили про автомобіль Мазда, однак не називали його моделі та державного номеру. Потім ОСОБА_1 склав ОСОБА_5 розписку про те, що бере у останнього частину грошей в рахунок продажу автомобіля Мазда. Скільки було грошей і якими купюрами не знає, але бачив, що гроші були в доларах, розписки особисто не читав. Про умови остаточного розрахунку тоді мова не йшла, однак ОСОБА_5 повідомляв, що всієї суми в нього наразі немає. Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу він не бачив. ОСОБА_5 також йому не розповідав про обставини переоформлення вказаного автомобіля. Крім того, свідок знав, що в ОСОБА_1 є автомобіль Мазда та за кілька днів до цього бачив його в несправному і пошкодженому стані в гаражі ОСОБА_5 Характер та причина пошкоджень йому не відомі. ОСОБА_2 не знає.

Свідок ОСОБА_11 суду показав, що має гараж АДРЕСА_10 навпроти гаражу ОСОБА_5 Весною 2016 року в обідній час до гаражу ОСОБА_5 під'їхав спочатку автомобіль ВАЗ 2104, звідки вийшли 3-4 чоловіки, яких він не знає. Через 5-10 хвилин туди також під'їхав автомобіль евакуатор. На запірні пристрої гаражу ОСОБА_5 він уваги не звернув і пішов додому. За два тижні до цього в гаражі ОСОБА_5 бачив розбитий автомобіль Мазда. ОСОБА_5 говорив, що придбав вказаний автомобіль і буде ремонтувати, але в кого і за скільки купив не говорив. Наступного дня після приїзду евакуатора, ОСОБА_5 сказав йому, що у нього все вкрали. До цього у нього в гаражі було багато інструменту, в тому числі перфоратори, дрилі, станок. Також вказав, що ніколи не бачив у ОСОБА_5 грошей.

Свідок ОСОБА_12 - водій «Маніпулятор-центру» підтвердив суду, що в квітні 2016 року його колега - водій іншого автоманіпулятора ОСОБА_10 бенц виконував замовлення з перевезення автомобіля Мазда.

Свідок ОСОБА_13, який працює приватним підприємцем, зазначив, що весною 2016 року він отримав замовлення в гаражний кооператив «Октябрський» для перевезення автомобіля на ремонт. Прибувши на місце автомобілем ОСОБА_10 д.н. НОМЕР_7, він побачив, що там стояв автомобіль ВАЗ 2104 червоного кольору. В гаражі стояв автомобіль Мазда темного кольору і ОСОБА_1 пред'явив йому свідоцтво про реєстрацію за ним вказаного транспортного засобу. Після чого вони за допомоги ще кількох невідомих осіб завантажили вказаний автомобіль на евакуатор і за проханням ОСОБА_1 повезли його на СТО в мікрорайоні «Половки», де вивантажили автомобіль і він поїхав. В ОСОБА_1 свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу - автомобіля Мазда було при собі, він ніде його не шукав. Також не бачив щоб хтось викрадав інші речі з гаражу.

Цей свідок 06.04.2016 року за фотокартками упізнав ОСОБА_1, який 02.04.2016 року замовляв евакуатор для вивезення автомобіля Маzda та у подальшому транспортував його до автомайстерні по вулиці Половка м. Полтави (т.1 а.с. 155-157).

Свідок ОСОБА_14, що працює на СТО по вулиці Половка, 74а м. Полтави показав суду в квітні 2016 року раніше незнайомий йому ОСОБА_1 попросив подивиться на пошкоджений автомобіль Мазда, який розвантажили евакуатором на вказаному СТО. При цьому ОСОБА_1 зазначив, що є власником зазначеного автомобіля та пред'явив свідоцтво про його реєстрацію. Однак наступного дня автомобіль забрали.

Свідок ОСОБА_8, який працював водієм автоманіпулятора підтвердив суду, що навесні 2016 року він за замовленням перевозив автомобіль Мазда RX 8 в пошкодженому стані з СТО по вулиці Половка,76 м. Полтави до АЗС неподалік торгівельного центру «Метро» м. Полтави, однак указаний автомобіль було вилучено працівниками поліції.

08.06.2016 року слідчим оглянуто надані потерпілим ОСОБА_5 фото з мобільного телефону, частини викрадених у нього речей та документи на них (т.1 а.с. 175-191).

Свідок ОСОБА_15 показав суду, що привозив ОСОБА_5 перед Новим 2015 роком в його гараж для ремонту свої речі в несправному стані, а саме: перфоратор «Штурм», болгарку, 2 електродрилі Штіль. Приблизно через пів року він приїхав до ОСОБА_5 та останній сказав, що інструмент викрадений.

Документи на цей інструмент відсутні, договорів ремонту з ОСОБА_5 не укладав. Також зазначив, що в грудні 2015 року бачив у гаражі ОСОБА_5 автомобіль Мазда в несправному стані. ОСОБА_5 говорив, що купив її, але коли, у кого і за скільки не знає.

Наразі претензій до ОСОБА_5 щодо свого інструменту не має, потерпілим себе не вважає. Серйозності поломок вказаного інструменту не знає, але він був у неробочому стані, його оцінки не проводив.

Свідок ОСОБА_16 зазначив, що наприкінці 2015 року із ОСОБА_15 та ОСОБА_17 завезли ОСОБА_5 перфоратор «Штурм», перфоратор «Експерт», шліф машину, болгарку та 2 дрилі «Сома» для ремонту, але без оформлення будь-яких документів. Весь цей інструмент був несправний. В гаражі ОСОБА_5 бачив розбитий автомобіль Мазда темного кольору. В подальшому від ОСОБА_5 дізнався про викрадення указаних речей. Наразі претензій щодо цих речей не має.

Свідок ОСОБА_17 підтвердив указані показання щодо надання ОСОБА_5 для ремонту інструменту, претензій щодо якого також не має.

Свідок ОСОБА_18 суду показав, що є охоронником гаражного кооперативу «Октябрський» м. Полтави. 01.04.2016 року приблизно о 18 годині він побачив на території вказаного гаражного кооперативу автомобіль евакуатор з номером «1111», біля якого були ще два хлопці, один з них раніше не знайомий йому ОСОБА_2, якого в подальшому упізнав за фотокартками. При цьому останні за допомогою крану витягували токарний станок з гаражу АДРЕСА_11, що належить ОСОБА_5, потім завантажили шліфувальну машину для паркету. Що ще брали він не бачив, бо пішов звідти. Пізніше прибули працівники поліції, які записали на свою флешку відео з камер спостереження. Вважав, що ОСОБА_5 переїздить, тому не придав цьому факту значення.

За наслідками проведених за участю свідка ОСОБА_18 упізнань за фотокартками від 07.04.2016 року, останній вказав на ОСОБА_19 та ОСОБА_2 як осіб, які завантажували токарний верстат з гаражного приміщення АДРЕСА_11 - 01.04.2016 року (т.1 а.с. 143-148).

Під час проведення за участю свідка ОСОБА_20 упізнань за фотокартками від 05.04.2016 року, останній упізнав ОСОБА_19 та ОСОБА_2 як осіб, які завантажували токарний верстат з гаражного приміщення АДРЕСА_11 - 01.04.2016 року та в подальшому проводили його розвантажування по вулиці АДРЕСА_12 м. Полтави (т.1 а.с. 149-154).

Свідок ОСОБА_19 показав суду, що знайомий із ОСОБА_21 працював на його автомобілі таксистом. Навесні 2016 року ОСОБА_2 йому зателефонував та попросив надати йому допомогу в перевезенні токарного станку з гаражу. Він погодився та зустрівшись із ОСОБА_2 поїхали на автомобілі Калина коричневого кольору до гаражного кооперативу на околиці Полтави. Там викликали маніпулятор, по прибуттю якого завантажили з одного з гаражів токарний станок, різці та інші речі, які в подальшому у нього були вилучені поліцією. Інші речі не брали.

Оглядом місця події - домоволодіння ОСОБА_22 по вулиці АДРЕСА_13, проведеним з дозволу власника 02.04.2016 року, виявлено та вилучено частину викрадених у ОСОБА_5 речей, а саме: металевий редуктор, пластиковий чемодан, пластикову коробку, металеву валізу з болтами, гвіздками та іншими металевими виробами, пакет з металевим дверним замком та запчастинами, 2 пакети з інструментами, 2 диски для колеса, паркетна шліф-машина, 2 резинових лодки, шину для колеса, рюкзак, токарний станок. Указані речі були повернуті на відповідальне зберігання ОСОБА_5 (т.1 а.с. 125-134).

Відповідно протоколу огляду від 12.07.2016 року за згодою потерпілого ОСОБА_5 слідчим було оглянуто викрадені у нього речі, які знаходились в нього на зберіганні та визнані речовими доказами (т.1 а.с. 225-233)

Згідно з висновком експерта №1807/3 від 18.07.2016 року установлена вартість вказаного викраденого майна, яка склала 24519 грн. 57 к. (т.1 а.с. 234-259).

Суду також представлено в якості речового доказу: флешкарту та 4 сім картки, вилучені у ОСОБА_23, однак їх належність до предмета доказування стороною обвинувачення не підтверджена (т.1 а.с. 159).

В ході огляду 13.06.2016 року гаражного кооперативу АДРЕСА_15 встановлено наявність там п'яти відеокамер, які охоплюють полем зору з 1 по 8 ряди. При цьому було з'ясовано, що файли з камер спостереження зберігаються 14 днів, однак файли за 01.04.2016 року були раніше надані на запит працівників поліції (т.1 а.с. 192-194).

09.06.2016 року слідчим проведено огляд трьох відео файлів, які йому були надані згідно рапорту оперуповноваженого Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області Корнієнка А.Ю.

Переглядом цих відео файлів в судовому засіданні з'ясовано :

1). о 13 год. 34 хв. 44 с. 01.04.2016 року на територію автогаражного кооперативу заїхав автомобіль ВАЗ 2104, а за ним авто-маніпулятор, які зупинились на ґрунтовій дорозі поряд з гаражами;

2). о 13 год. 26 хв. 25 с. 01.04.2016 року простежується рух в гаражний кооператив автоманіпулятора. О 14 год. 20 хв. 20 с. з території гаражного кооперативу заднім ходом виїздить автомобіль ВАЗ 2104. О 14 год. 21 хв. 21 с. з території розміщення гаражів заднім ходом виїздить автоманіпулятор, на площадці якого знаходиться автомобіль Мазда.

3). о 18 год. 10 хв. 22 с. на територію гаражного кооперативу заїздить автомобіль ВАЗ 2104 червоного кольору та зупиняється поряд з гаражем, який ОСОБА_5 в судовому засіданні упізнав як свій. О 18 год. 11 хв. 5 с. на території гаражів заїхав маніпулятор з підйомним краном, який зупинився поряд автомобіля ВАЗ 2104. О 18 год. 37 хв. 07. С. зафіксовано виїзд з території гаражів маніпулятора з підйомним краном (т.1 а.с.195).

Відповідно протоколу №101/541т від 24.06.2016 року про результати аудіо,-відео контролю особи, під час спілкування з працівником поліції в службовому кабінеті відділу поліції 19.05.2016 року, ОСОБА_2 зізнається, що він разом з іншими особами на автомобілі 4 моделі прибув до гаражу, звідки забрали багато речей (т.2 а.с. 45-61).

За даними протоколу №101/534т від 15.06.2016 року про результати спостереження за особою, ОСОБА_19 повідомляє працівнику поліції, що за замовленням ОСОБА_2 їздив на маніпуляторі до гаражу на окраїні Полтави, звідки завантажували речі, які повезли до нього додому (т.2 а.с.62-65).

Із протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 12.05.2016 року з №0660967029 відносно ОСОБА_25 убачаються його приховані перемовини з обвинуваченим ОСОБА_2, починаючи з 01.04.2016 року з приводу якоїсь справи, у процесі якої зайнятий ОСОБА_2 При цьому обговорюється технічний стан автомобіля, обставини пошуку покупця на неї, наявність розписки на «базі». Також ОСОБА_2 консультують з приводу можливої лінії поведінки захисту. Крім того, наявні приховані перемовини ОСОБА_25 з ОСОБА_1 з 01 по 04.04.2016 року з приводу автомобіля та його можливого продажу сторонній особі. Перемовини з іншими особами не стосуються меж пред'явленого обвинувачення, тому не є належними доказами у справі (т.2 а.с. 74-125)

Суд зазначає, що відомості вказаного протоколу НСРД непрямо підтверджують обізнаність та перебування ОСОБА_2 у місці вчинення крадіжки речей ОСОБА_5

Водночас, аналіз перемовин ОСОБА_1 не доводить усіх обставин вчинення злочинів, які ставляться йому в провину. Зокрема, ніде ні прямо ні побічно не згадується, що він шляхом обману та зловживання довірою заволодів грошовими коштами ОСОБА_5 та незаконно заволодів його транспортним засобом.

Як зазначив Верховний Суд України у постанові від 12.10.2017 року (справа №5-237кс(15)17), недослідження судом процесуальних документів, які стали правовою підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій, впливає на справедливість судового розгляд в цілому, оскільки відсутність дослідження цих матеріалів викликає сумніви щодо можливості здійснення судом належної оцінки законності проведення таких дій, а також достовірності та допустимості їх результатів як доказів. Недослідження зазначених матеріалів призводить до оперування судом доказами, допустимість яких є імовірною, що в контексті презупції невинуватості є неприпустимим для обґрунтування рішення про винуватість особи та свідчить про порушення права особи на справедливий суд.

На необхідності надання доступу стороні захисту до матеріалів, які стосуються негласних слідчих (розшукових) дій, як гарантії справедливого судового розгляду неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини (справи «Едвардс і Льюіс проти Сполученого Королівства», «Джасперс проти Сполученого Королівства», «Раманаускас про Литви», «Банніков проти Росії» та інші).

За встановлених обставин стороні захисту і суду не були відкриті та надані суду для дослідження ухвали слідчих суддів Апеляційного суду Полтавської області та інші матеріали, які слугували підставою зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (протокол від 12.05.2015 року т.2 а.с.74-125), а також відповідні ухвали про дозвіл на використання такої інформації в даному провадженні, відтак суд позбавлений права допустити її як доказ.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою провину не визнав та показав суду, що в грудні 2015 року потрапив у дорожньо-транспортну пригоду на власному автомобілі «Mazda RX8», 2005 року виробництва, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1, який далі їхати самостійно не міг. На місці ДТП він зустрів раніше знайомого йому ОСОБА_5, який проїздив там на таксі. Після чого розмовляв з міліцією. В подальшому під час розмови останній запропонував йому тимчасово для зберігання зазначеного автомобіля скористатися його гаражем, на що він погодився, після чого викликав евакуатора та вони з ОСОБА_5 та двома іншими особами транспортували автівку до цього гаражу. Він хотів відпочити та в подальшому транспортувати свій автомобіль на СТО. Однак за кілька днів ОСОБА_5 йому повідомив, що через ОСОБА_26 він дав 2000 доларів США поліції за вирішення питань, пов'язаних з оформленням минулої дорожньо-транспортної пригоди, тому просив йому їх повернути. Після цього такі вимоги продовжував неодноразово висловлювати, погрожуючи у випадку неповернення коштів зверненням до правоохоронних органів та передачею йому автомобіля в заставу. При цьому ОСОБА_5 приїздив до нього з невідомими особами і просив дати йому ключі та документи на його авто, однак він не погоджувався, вважаючи це безпідставним, хотів повернути своє авто назад.

01.04.2016 року він попросив знайомих допомогти йому забрати свій автомобіль. Для цього викликали евакуатор та прибули до гаражу ОСОБА_5, звідки забрали автомобіль НОМЕР_8, що належав ОСОБА_1 Гараж був відімкнутий та трохи відчинений. При завантаженні автомобіля він показував наявне у нього свідоцтво про реєстрацію за ним указаного автомобіля та демонстрував ключі від нього.

Крім того, категорично заперечив, що брав у ОСОБА_5 в борг які-небудь гроші, розписки йому не писав, свого автомобіля останньому не продавав і з цього приводу не зустрічався. До сервісного центру для продажу автомобіля він також не звертався і довіреності на нього не давав. Також заперечив причетність ОСОБА_2 до шахрайства і заволодіння зазначеним транспортним засобом.

Обвинувачений ОСОБА_2 також заперечив свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів та пояснив, що дійсно 01.04.2016 року приїздив до гаражу ОСОБА_5, де оглядав автомобіль Мазда, однак для вирішення питань його ремонту. Цим транспортним засобом не заволодівав. Грошей у ОСОБА_5 напередодні не брав. В подальшому 01.04.2016 року його знайомий ОСОБА_19 попросив його допомогти перевезти з гаражу ОСОБА_5 станок, на що він погодився та стояв поряд при завантаженні, однак собі нічого не брав.

В судовому засіданні не доведеним є інкриміноване органами досудового слідства у провину ОСОБА_2 вчинення крадіжки інших бувших у вживанні речей ОСОБА_5, а саме: 50 різців до токарного станка, загальною вартістю 1 500 грн.; 2 електродвигунів потужністю 350 Вт. загальною вартістю 1200 грн., 2 двигунів потужністю 1,5 кВт. вартістю 3000 грн., 2 двигунів потужністю 2,2 кВт., вартістю 2 000 грн., двигуна потужністю 3,2 кВт., вартістю 2500 грн., двигуна потужністю 6 кВт. вартістю 200 грн., 10 електричних подовжувачів вартістю 3000 грн., 3 кисневих балонів вартістю 600 грн., перфоратора «Хілті» вартістю 1500 грн., перфоратора «Інтерскол» вартістю 1 500 грн., перфоратора «Штерн» вартістю 1500 грн., болгарки «Грізлі» потужністю 1 500 Вт. вартістю 1500 грн.; болгарки «Енхель», потужністю 850 Вт. вартістю 600 грн., болгарки «ДВТ», потужністю 620 Вт. вартістю 1000 грн., болгарки «Повертех», потужністю 500 Вт. вартістю 500 грн., 2 болгарок «Макіта», потужністю 800 Вт. загальною вартістю 3000 грн., 10 болгарок в неробочому стані вартістю 1000 грн., 4 електролобзиків «Інтерскол» загальною вартістю 4000 грн., шліфувальної машинки «Бош» вартістю 3500 грн.; шліфувальної машинки «Прибалтійська», вартістю 400 грн., віброшліфувальної машинки «ДВТ» вартістю 450 грн., шліфувальної машинки «Енергомаш» вартістю 600 грн., 2 електрообігрівачів «Домотех» вартістю 140 грн., світильника «Делюкс» вартістю 400 грн., 3 точильних станків з 3 кругами загальною вартістю 4 000 грн., 8 пар кросівок загальною вартістю 10000 грн.; 2 пар туфель загальною вартістю 2 000 грн., 2 спортивних костюмів загальною вартістю 6 000 грн., костюму брючного вартістю 1 200 грн., 6 колекційних ножів загальною вартістю 500 грн., 2 колес автомобільних з шинами «Мішелін» загальною вартістю 3 000 грн., 2 колес автомобільних з шинами «Інфініті» загальною вартістю 2 000 грн.; 2 пластикових ящиків для інструменту загальною вартістю 160 грн., балону для газової установки автомобіля вартістю 3 000 грн., магнітоли «Джівісі» вартістю 1500 грн., електропаяльника вартістю 600 грн., набору лерок в кількості 35 шт. загальною вартістю 500 грн., лебідки з редуктором вартістю 1500 грн., бензопили «Хускварна» вартістю 1 200 грн., бензопили «Крафтман», вартістю 800 грн., мультиметра для вимірювання напруги вартістю 100 грн., набору головок з двома трещотками «Топекс» вартістю 850 грн., 7 фрез по дереву вартістю 3 000 грн.

При цьому суд виходить з того, що місцезнаходження вказаних речей не було встановлено, його вартість в установленому законом порядку не визначена, допитані судом особи, які здавали ОСОБА_5 на ремонт власні речі без оформлення будь-яких документів, себе потерпілими не вважають та не мають матеріальних претензій. Зібрані у справі докази поза розумним сумнівом не свідчать про їх викрадення саме ОСОБА_2, тому встановлення його провини у викраденні зазначених речей не може ґрунтуватись на припущеннях.

Інша частина обвинувачення ОСОБА_2 за ч.3 ст.185 КК України, виходячи з меж судового розгляду, є доведеною сукупністю вищевказаних доказів поза розумним сумнівом.

Вирішуючи питання щодо наявності в діях обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 складу злочинів, передбачених ч.2 ст.190, ч.2 ст.289 КК України, суд виходить із такого.

Як свідчить правова позиція Верховного Суду у постанові від 07.03.2018 у справі №536/378/15 та ВСУ від 16.12.2015 року у постанові №6-688-цс15, загальний порядок укладення договорів будь-якими учасниками цивільних відносин визначено у главі 53 ЦК України. До принципово важливих складових цієї процедури відносяться зміст та форма договору, спосіб, місце укладення.

Правове регулювання відносин, пов'язаних з купівлею - продажем транспортних засобів, здійснюється на підставі положень ЦК України з урахуванням загальних положень про договір та спеціальних правил, закріплених у відповідних положеннях Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 року № 1200 та Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388, які визначають певні особливості укладення, виконання та правові наслідки невиконання відповідних договорів.

У п. 8 постанови КМУ від 07.09.1998 року № 1388 передбачено, що правомірність придбання транспортних засобів підтверджується оформленими в установленому законом порядку документами, серед яких є відповідні договори, але відсутня боргова розписка.

Під час продажу транспортних засобів, що перебувають (перебували) на обліку в уповноваженому органі МВС, покупцеві територіальним органом з надання сервісних послуг МВС видається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).

У разі зняття з обліку транспортного засобу покупцеві видається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) та копія реєстраційної картки, що додається до свідоцтва на пластиковій основі.

Отже, продаж транспортного засобу, що має ідентифікаційний номер, передбачає відповідне оформлення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу, зняття його з обліку, отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).

Договір купівлі-продажу - це угода, за якою продавець (одна сторона) зобов'язується передати майно у власність покупцеві (другій стороні), а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

Аналіз зазначених норм матеріального права свідчить про те, що видача розписки (довіреності, передача свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу) без належного укладення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу не вважається укладеним відповідно до закону договором та не є підставою для набуття права власності на транспортний засіб особою, яка отримала довіреність, розписку чи чуже свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Ураховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту.

Судом встановлено, що договір купівлі-продажу автомобіля НОМЕР_3 не укладався, цей автомобіль не знятий з облікув уповноваженому органі МВС та зареєстрований за ОСОБА_1, який є повноправним власником вказаного автомобіля, у зв'язку з чим підстави вважати зазначений автомобіль належним ОСОБА_5, як про це вказано в обвинувальному акті, відсутні.

Аналізуючи правомочності ОСОБА_1 як власника спірного автомобіля, суд зазначає, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч.1 ст.316 ЦК України). Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (ст.317 ЦК України). Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Держава не втручається у здійснення власником права власності (ч.1,2,6 ст.319 ЦК України). Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ст.321 ЦК України).

Згідно примітки до ст.289 КК України, під незаконним заволодінням транспортним засобом у цій статті слід розуміти вчинене умисно, з будь-якою метою протиправне вилучення будь-яким способом транспортного засобу у власника чи користувача всупереч їх волі.

Основним безпосереднім об'єктом злочину є контрольоване використання транспортних засобів. Його додатковим обов'язковим або факультативним об'єктом - залежно від конкретного способу вчинення цього злочину - можуть виступати життя і здоров'я особи, власність, інші блага.

Системний аналіз норм Особливої частини КК дає змогу виділити такі ознаки діяння при вчиненні цього злочину; 1) воно полягає лише в активній поведінці - дії; 2) дія проявляється в отриманні можливості керувати таким транспортним засобом; 3) поведінка винного є незаконною, він не має ані дійсного, ані уявного права на транспортний засіб, заволодіння яким здійснює; 4) заволодіння транспортним засобом здійснюється без чітко вираженого і дійсного волевиявлення власника або законного користувача транспортного засобу.

Суб'єктом злочину є особа, яка не має права на користування транспортним засобом, щодо якого здійснюється незаконне заволодіння. Отже суб'єктами цього злочину не можуть виступати власники даного транспортного засобу.

Враховуючи, що за встановлених обставин справи, ОСОБА_1 вилучив у ОСОБА_5 власний транспортний засіб, а ОСОБА_2 діяв з відома ОСОБА_1, у їх діях відсутній склад злочину, передбачений ч. 2 ст. 289 КК України.

Частина 2 ст. 190 КК України передбачає кримінальну відповідальність за заволодіння чужим майном або придбання права на майно, шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) за попередньою змовою групою осіб, повторно, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому.

Злочин вважається закінченим з моменту настання можливості розпорядитися отриманим майном (коштами).

Отримання майна під умовою виконання якого-небудь зобов'язання може кваліфікуватися як шахрайство лише в тому разі, коли винна особа ще в момент заволодіння цим майном мала мету його присвоїти, а зобов'язання - не виконувати.

Відповідно висновку ВСУ в постанові №309/3458/14-ц, від 13.12.2017, розписка є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови, а також засвідчуючи отримання певної грошової суми. Викладене, зокрема, витікає з положень ст. ст. 202, 207, 1047, 1049 ЦК України.

Враховуючи, що суду не представлено оригіналу розписки ОСОБА_1 про отримання ним від ОСОБА_5 2000 доларів США, її копія, отримана слідчим з соціальної мережі «ВКонтакте», що відповідає файлу в пам'яті мобільного телефону ОСОБА_5 не може вважатися доказом отримання коштів та відповідних правовідносин. Крім того, матеріали справи не містять доказів звернення ОСОБА_5 до суду в установленому законом порядку щодо стягнення боргу з ОСОБА_1

Суд зазначає, що за електронним носієм вказаної розписки не проводились відповідні експертні дослідження та достовірно не з'ясовано часу, місця та механізму її виконання, не наведено гарантій від її можливої фальсифікації.

Між тим, електронна копія розписки також не містить жодного посилання, що передані ОСОБА_1 кошти є платежем за автомобіль Мазда.

Водночас, ОСОБА_1 заперечив свій борг за цією розпискою, а отримання ОСОБА_5 ключів від автомобіля Мазда та свідоцтва про його реєстрацію відбувались без свідків та цей факт не знайшов свого достовірного підтвердження в судовому засіданні.

Не представив ОСОБА_5 суду і переконливих доказів наявності в нього у власності великої суми коштів в доларах США у грудні 2016 року, зважаючи, що не мав офіційної роботи, останнім часом проживав у гаражі, не маючи власного житла, раніше засуджувався за корисливий злочин.

Суду не надано також доказів безпосереднього викрадення у ОСОБА_5 ОСОБА_2 чи ОСОБА_1 оригіналу начебто даної останнім розписки на суму 2000 доларів США та свідоцтва про реєстрацію автомобіля НОМЕР_9, тоді, як допитані свідки підтвердили наявність в ОСОБА_1 свідоцтва про реєстрацію автомобіля Мазда при собі при здійсненні завантажувально - розвантажувальних робіт.

Водночас, обстановка в гаражі ОСОБА_5, наявність спеціального обладнання та інструментів станом на грудень 2016 року, а також його навики свідчать про його можливість за домовленістю здійснювати ремонт автомобіля свого знайомого ОСОБА_1 після дорожньо-транспортної пригоди, як про це зазначав останній.

Об'єктивна сторона шахрайства з боку ОСОБА_2 в обвинувальному акті взагалі не знайшла свого відображення.

За таких обставин у діяннях ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не доведено складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зі змісту ч. ч. 1, 2 ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Згідно ч. 1, 3 ст. 373 КПК України, обвинувальний вирок не може ґрунтуватись на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. Водночас, виправдувальний вирок постановляється у разі, якщо не доведено, що: кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що під час досудового розслідування не було встановлено, а прокурором в ході розгляду справи не наведено суду доказів, які б забезпечували надійне, повне та достовірне встановлення всіх обставин, що входять до предмету доказування щодо обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2, тому їх слід визнати невинуватим та виправдати, оскільки не доведено, що в їх діяннях є склад злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190 та ч. 2 ст. 289 КК України.

5.МОТИВИ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ:

При призначенні ОСОБА_2 покарання суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке хоча і відноситься до тяжких, однак доведена заподіяна ним матеріальна шкода усунута, шляхом вилучення майна, яке повернуто потерпілому.

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 є: наявність на утриманні обвинуваченого двох малолітніх дітей. Обставин, що обтяжують його покарання, відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.

Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_2 відповідно до ст. 89 КК України не судимий, не офіційно працює, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, на обліках нарколога та психіатра не перебуває, характеризується позитивно.

Ці обставини дають суду підстави вважати, що подальше виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 та попередження нових злочинів можливе без ізоляції від суспільства та з урахуванням конкретних обставин справи, вважає за необхідне і достатнє застосувати до нього покарання у виді позбавлення волі в межах санкції інкримінованої статті, з випробуванням із встановленням іспитового строку.

6.ВИРІШЕННЯ ЦИВІЛЬНОГО ПОЗОВУ:

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_27 про стягнення з обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 матеріальної шкоди в сумі 138224 грн. (т.1 а.с.16-18) підлягає залишенню без розгляду, відповідно до ч.3 ст.129 КПК України, у зв'язку з виправданням обвинувачених та з огляду на те, що позовні вимоги не містять розмежування способу відшкодування шкоди, виходячи з обсягу пред'явленого обвинуваченого та у зв'язку зі смертю потерпілого.

7.МОТИВИ ІНШИХ РІШЕНЬ:

Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України. Арешт із майна обвинуваченого ОСОБА_1 у зв'язку з його виправданням необхідно зняти негайно з метою поновлення його в правах, обмежених під час кримінального провадження.

Строк дії запобіжних заходів обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у виді особистого зобов'язання витік, клопотань про його продовження не надходило.

Судові витрати за проведення окремих судових експертиз, що мали значення для справи підлягають стягненню із обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави в сумі 703 грн. 68 к. (т.1 а.с.106-112).

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_2 визнати винуватим за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 від відбування покарання звільнити з випробуванням із встановленням іспитового строку 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробаціїпро зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтися для реєстрації в уповноважений орган з питань пробації.

За обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 289 КК України ОСОБА_31 виправдати, оскільки не доведено, що в їх діяннях є склад цих кримінальних правопорушень.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 - залишити без розгляду.

Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави 703 (сімсот три) грн. 68 к. судових витрат за проведення експертиз.

Речові докази: пошкоджений замок з гаражних дверей, 3 сліди пальців рук - знищити, диск з фотокопією розписки, сім картки та флеш карту і флеш носії №138/101, №141/101 - зберігати при справі, інші речові докази - повернути за належністю.

Поновити ОСОБА_1 в правах, обмежених під час досудового розслідування та судового розгляду.

Арешт майна ОСОБА_1 - скасувати негайно.

Зобов'язати Державне підприємство МВС України «ПОЛТАВА-ІНФОРМ-РЕСУРСИ» повернути ОСОБА_1 його автомобіль «Mazda RX8», 2005 року виробництва, номер шассі jmzse НОМЕР_10, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 без сплати ним вартості зберігання (охорони) вказаного автомобіля на спеціальному майданчику, звернувши в цій частині вирок до негайного виконання.

Вирок може бути оскаржений в Апеляційний суд Полтавської області через Октябрський районний суд м. Полтави протягом 30 днів із дня його проголошення.

СуддяВ.М. Микитенко