Рішення № 76672617, 25.09.2018, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

Справа № 521/14311/18

Пр. №2а/521/309/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2018 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста ОСОБА_1 в складі:

головуючого - судді Сегеди О.М.

при секретарі – Пасічник О.Е.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті ОСОБА_1 адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил, скасування протоколу та закриття провадження у справі про порушення митних правил,

встановив:

У серпні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду із адміністративним позовом, уточненим у подальшому до Одеської митниці Державної фіскальної служби України, посилаючись на те, що 22 липня 2018 року з метою митного оформлення у митному режимі «імпорт» товару, завезеного на адресу ТОВ «Вестленд Логістік», він як декларант ТОВ «Вестленд Логістік», надав до Одеської митниці ДФС електрону митну декларацію типу «ІМ-40 ДЕ», яку було прийнято та зареєстровано за № UA500060/2018/022385, на товари, які було ввезено з Китайської Народної Республіки на митну територію України.

Вказав, що згідно зазначеної митної декларації ним до митного оформлення було заявлено товари: товар № 12: згідно графи 31 декларації опис товарів: «Іграшки дитячі колісні для катання дітей молодшого віку: самокати -1000 шт. Торговельна марка: немає даних. Самокати, які працюють від акумулятора, з електричним двигуном, що не мають трансмісії -55 шт. Торговельна марка: - Е-SCOOTER. Виробник: «PANDA ONE HOLDINGS LIMITED» Країна виробництва – Китай». Заявлено код згідно з УКТ ЗЕД - НОМЕР_1, ставка ввізного мита 0%.

В якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України та їх подальшого митного оформлення до Одеської митниці ДФС були надані документи: контракт №РОН/2211/2017 від 22 листопада 2017 року, інвойс №РОН/2018/1905 від 19 травня 2018 року, пакувальний лист до інвойсу №РОН/2018/1905 від 14 липня 2018 року, коносамент COSU6174449570 від 19 травня 2018 року.

04 серпня 2018 року відділом митного оформлення №6 митного поста «Одесса-центральний» Одеської митниці ДФС України було винесено рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД КТ-UA500060-0025-2018, про зміну коду з НОМЕР_1 на НОМЕР_2, ставка ввізного мита 10% та акциз у розмірі 22 EUR.

Зазначив, що 08 серпня 2018 року службовою особою Одеської митниці ДФС відносно ОСОБА_2 було складено протокол про порушення митних правил № 2277/50000/18 від 08 серпня 2018 року, та 16 серпня 2018 року винесено постанову № 2277/50000/18, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України та накладено стягнення у вигляді штрафу 188599,05 грн.

Посилаючись на те, що вищевказані рішення прийняті з метою підвищення митних платежів, оскільки ввезений ним товар за інструкціє призначений для осіб віком від 14 років, вага об’єкту складає 10,9 кг., об’єм циліндру 49,9 см. куб., що підтверджує можливість дитячого використання, позивач просив суд: визнати протиправною та скасувати постанову Одеської митниці ДФС №2277/50000/18 від 16 червня 2018 року, скасувати протокол про порушення митних правил №2277/50000/18 від 08 серпня 2018 року у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ознаками ст. 485 МК України та стягнути з відповідача судовий збір.

Позивач та його представник, який діє на підставі ордеру від 20 вересня 2018 року, в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просили сул їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Одеської митниці ДФС, який діє на підставі довіреності від 28 грудня 2018 року, в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позову. Надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що адміністративний позов ОСОБА_2 є не обґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників судового процесу, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 3 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства, доведення факту неправомірності дій позивача, покладається на відповідача.

Згідно ст. 6 КАС України суд, при вирішенні справи керується, принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Судом встановлено, що 22 липня 2018 року з метою митного оформлення у митному режимі «імпорт» товару, завезеного на адресу ТОВ «Вестленд Логістік», позивач, як декларант ТОВ «Вестленд Логістік», надав до Одеської митниці ДФС електрону митну декларацію типу «ІМ-40 ДЕ», яку було прийнято та зареєстровано за № UA500060/2018/022385, на товари, які було ввезено з Китайської Народної Республіки на митну територію України. Товар було ввезено на митну територію України на підставі: контракту №РОН/2211/2017 від 22 листопада 2017 року, інвойсу №РОН/2018/1905 від 19 травня 2018 року, пакувального листа до інвойсу №РОН/2018/1905 від 14 липня 2018 року, коносаменту COSU6174449570 від 19 травня 2018 року (а.с. 19-40).

Матеріалами справи встановлено, що 08 серпня 2018 року Одеською митницею ДФС було складено протокол про порушення митних правил №2277/50000/18 та 16 серпня 2018 року винесено постанову №2277/50000/18, якою позивача ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 188599,05 грн.

Зі змісту протоколу про порушення митних правил №2277/50000/18 та постанови №2277/50000/18 від 16 серпня 2018 року вбачається, що згідно графи 31 наданої позивачем митної декларації, ним до митного оформлення було заявлено, зокрема, товар № 12 «Іграшки дитячі колісні для катання дітей молодшого віку: самокати -1000 шт. Торговельна марка: не має даних. Самокати, які працюють від акумулятора, з електричним двигуном, що не мають трансмісії -55 шт. Торговельна марка: - Е-SCOOTER. Виробник: «PANDA ONE HOLDINGS LIMITED» Країна виробництва – Китай». Заявлено код згідно з УКТ ЗЕД - НОМЕР_1, ставка ввізного мита 0%.

Зазначено, що 22 липня 2018 року декларантом ТОВ «Вестленд Логістік» ОСОБА_2 проведено фізичний огляд зазначеного контейнеру з товарами та прийнято рішення задекларувати товар №12 саме за кодом НОМЕР_1.

В якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України та їх подальшого митного оформлення до Одеської митниці ДФС були надані документи: контракт №РОН/2211/2017 від 22 листопада 2017 року, інвойс №РОН/2018/1905 від 19 травня 2018 року, пакувальний лист до інвойсу №РОН/2018/1905 від 14 липня 2018 року, коносамент COSU6174449570 від 19 травня 2018 року, Акт фізичного огляду від Б/Н від 22 липня 2018 року та інші товаросупровідні документи.

04 серпня 2018 року відділом митного оформлення №6 митного поста «Одесса-центральний» Одеської митниці ДФС України було винесено рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД КТ-UA500060-0025-2018, відповідно до якого опис та код товару №12 було змінено на «Електричні самокати – 55 шт. В комплекті з зарядним пристроєм, які працюють від акумулятора, з електричним двигуном, з можливістю заряджання від мережі 220V, у кількості 55 шт.» (32 місця). Електроскутери обладнані пристроями (ручками) гальмування та прискорення, мають сидіння. Призначені для використання для осіб старше 14 років. Швидкість з навантаженням до 70 кг. біля 15 км/ч. Торговельна марка: - Е-SCOOTER. Виробник: «PANDA ONE HOLDINGS LIMITED» Країна виробництва – Китай». Код згідно з УКТ ЗЕД - НОМЕР_2, ставка ввізного мита 10%, акциз 22 EUR.

Встановлено різницю між сплаченими декларантом та нарахованими митницею митними платежами становить 62866,35 грн.

Відповідно до ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного оформлення.

Згідно з ст. 266 МК України, декларант зобов'язаний здійснити декларування товарів відповідно до порядку, встановленого Митним кодексом України, у випадках, визначених Митним кодексом України та Податковим кодексом України сплатити митні платежі. Для належного виконання цих обов'язків декларанту надано право перед початком декларування провести фізичний огляд, товару брати проби та зразки товарів. При цьому відповідно до ч. 4 ст. 266 МК України саме декларант несе у повному обсязі відповідальність за вчинення порушення митних правил.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України № 651 від 30 травня 2012 року «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа», у графі 31 митної декларації зазначаються відомості про товар, які дають змогу ідентифікувати та класифікувати товар, тобто відомості необхідні для однозначного віднесення товару до коду УКТ ЗЕД.

Статтею 69 МК України визначено, що органи доходів і зборів здійснюють й контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Митного кодексу України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується Законом про Митний тариф України.

Частиною 2 ст. 67 МК України передбачено, що в УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними під позиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Структура десяти знакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної під позиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної під категорії (десять знаків).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про митний тариф України» митний тариф України є невід’ємною частиною цього Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

Встановлено, що в якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України та їх подальшого митного оформлення до Одеської митниці ДФС були надані документи: контракт №РОН/2211/2017 від 22 листопада 2017 року, інвойс №РОН/2018/1905 від 19 травня 2018 року, пакувальний лист до інвойсу №РОН/2018/1905 від 14 липня 2018 року, коносамент COSU6174449570 від 19 травня 2018 року, Акт фізичного огляду від Б/Н від 22 липня 2018 року та інші товаросупровідні документи, на підставі яких позивачем був визначений код товару.

Відповідачем не було надано суду жодних доказів на підтвердження того, що код товару №12, ввезений позивачем, як декларантом ТОВ «Вестленд Логістік», не відповідає зазначеному ним у митній декларації.

Згідно ч. 6 ст. 69 МК України штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв’язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органом доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів рішення про класифікацію цих товарів було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частина 2 ст. 53 МК України визначає документи, що підтверджують митну вартість товарів. Згідно ч. З ст. 53 МК України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Судом встановлено, що Одеською митницею ДФС письмова вимога про надання додаткових документів щодо товарів, заявлених до митного оформлення за митною декларацією «ІМ-40 ДЕ» за № UA500060/2018/022385 від 22 липня 2018 року, не складалась та не надсилалась, доказів, що спростовують зазначене суду не надано.

Частиною першою ст. 458 МК України передбачено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

За приписами статті 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Згідно ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності

За змістом частини першої ст. 9 та ст. 10 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що статтею 485 МК України передбачено наявність спеціальної протиправної мети - неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, що свідчить про те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, так як позивачем не було подано митному органу неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, декларування товару здійснювалось на підставі наявної у товаросупровідних документах інформації про товар, при цьому, сам по собі факт невірного визначення коду товару за УКТ ЗЕД, за умови не подання декларантом неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, не створює склад правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

Враховуючи наведене, зазначення ОСОБА_2 невірного коду товару в декларації, як було встановлено Одеською митницею ДФС, не може бути доказом того, що його дії були направлені на умисну несплату митних платежів у формі прямого умислу.

На підставі досліджених по справі доказів суд дійшов висновку, що відповідач в порушення ч. 2 ст. 2 КАС України прийняв рішення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності не обґрунтовано, тобто без повного дослідження об’єктивної та суб’єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без ретельного збору та дослідження матеріалів, що мають доказове значення у справі, дійшовши передчасного висновку про доведеність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення.

Згідно ст. 529 ч.1 МК України, постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

На підставі ст. 530 ч.6 МК України, перевірка законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил судом здійснюється у порядку, встановленому КАС України.

Як чітко зобов’язує ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідні посилання сторони відповідача щодо обґрунтованості притягнення позивача до адміністративної відповідальності не вбачаються суду доведеними та викликають обґрунтований сумнів.

Згідно ст. 531 ч.1 п.1 МК України, підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є, зокрема, відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Ураховуючи викладене, суд вбачає обґрунтованим задовольнити вимоги позивача та скасувати оскаржувану постанову. Разом з тим, оскільки в процесі розгляду справи суд дійшов висновку про відсутність в діях позивача порушень митних правил, суд вбачає обґрунтованим закрити провадження у відповідній справі.

Вимоги позивача про скасування протоколу про порушення митних правил від 08 серпня 2018 року не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до ст. 495 МК України у справах про порушення митних правил такий протокол є доказом, на підставі якого у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 4, 53, 57, 71, 292, 485, 494, 495, 498, 529, 530, 531 Митного кодексу України, ст.ст. 2,5,9,20,238,242,245,250,257,260,261, 268, 269, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил, скасування протоколу та закриття провадження у справі про порушення митних правил – задовольнити частково.

Визнати противоправною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил за №2277/50000/18 від 16 серпня 2018 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 188599,05 грн.

Закрити провадження у справі про порушення митних правил №2277/50000/18.

В іншій частині вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського адміністративного апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення, з урахуванням п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Повний текст рішення суду складено 25 вересня 2018 року.

Суддя: О.М. Сегеда