Вирок № 76672306, 25.09.2018, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/9744/18

Провадження № 1-кп/520/973/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2018 року Київський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого - судді Галій С.П.,

з участю секретаря Маркової О.І.

прокурора Домбровського В.П.

захисника Нестеренко Д.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі кримінальне провадження № 12018160480001501 від 28.04.2018 року відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, який народився, зареєстрований та мешкав за адресом: в АДРЕСА_1, має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше судимого: 13.07.2018 року Любашівським районним судом Одеської області за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75, ст.76 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців, обвинуваченого у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

В с т а н о в и в :

Повторно, 28.04.2018 року близько 16 годин ОСОБА_2, знаходячись біля домоволодіння АДРЕСА_2, з метою таємного викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом віджиму металопластикового вікна, проник в приміщення житлового будинку розташованого в АДРЕСА_3,з приміщення якого таємно викрав відеокамеру «JVC» GR - D350ER вартістю 349 гривень, лобзик «Eltos Лэ-80-810» вартістю 635 гривень, шуруповерт «ZIRUN» вартістю 390 гривень 90 коп., які належить потерпілому ОСОБА_4

Після чого, ОСОБА_2 з викраденим майном з місця скоєння злочину втік, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 1374 гривні 90 копійок.

Згодом матеріальна шкода потерпілому була відшкодована в повному обсязі шляхом повернення викраденого майна.

Своїми діями ОСОБА_2 скоїв злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 повністю визнав свою вину в інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення.

Пояснив суду, що він згоден з кваліфікацією вчиненого ним діяння, підтвердив факт скоєння злочину та пояснив суду, що дійсно 28.04.2018 року близько 16 годин він знаходячись біля будинку АДРЕСА_2, будучи злим на потерпілого вирішив викрасти його майно з будинку, тому з метою таємного викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, віджав металопластикове вікно у будинку через яке проник до приміщення будинку. Знаходячись в приміщенні будинку, на першому поверсі будинку, знайшов майно потерпілого відеокамеру «JVC» GR - D350ER вартістю 349 гривень, лобзик «Eltos Лэ-80-810» вартістю 635 гривень, шуруповерт «ZIRUN» вартістю 390 гривень 90 коп., на загальну суму 1374 гривні 90 копійок, які таємно викрав, з яким через вікно втік з будинку, викрадене майно а саме шуруповерт продав знайомому, а відеокамеру та лобзик здав у ломбард.

Він згоден з вартістю викраденого ним майна, також згоден, що спричинив потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 1374 гривні 90 копійок.

Також пояснив, що дійсно в період скоєння ним злочину щодо потерпілого ОСОБА_4 Ширяєвським районним судом Одеської області щодо нього розглядалося кримінальне провадження про притягнення його до кримінальної відповідальності за ч.1,ч.2, ст. 185 КК України.

У скоєнні злочину щиро кається, просить суд суворо його не карати.

Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини у скоєнні злочину, його вина доведена та підтверджується доказами, дослідженими судом:

-витягом з ЄРДР від28.04.2018 року;

-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 28.04.2018 року;

-протоколом огляду місця події від 28.04.2018 року, з якого видно що в приміщенні житлового будинку розташованого в АДРЕСА_3,слідчим за участю понятих проведеним оглядом було встановлено що об'єктом огляду є двоповерховий приватний будинок в приміщенні якого під час огляду виявлено один слід пальця руки на поверхності шкатулки;

-додатками до протоколу огляду місця події від 28.04.2018 року, з якого видно, що на місці скоєння злочину в будинку потерпілого, в приміщення житлового будинку розташованого в АДРЕСА_3,з приміщення якого обвинувачений таємно викрав відеокамеру «JVC» GR - D350ER вартістю 349 гривень, лобзик «Eltos Лэ-80-810» вартістю 635 гривень, шуруповерт «ZIRUN» вартістю 390 гривень 90 коп., які належить потерпілому ОСОБА_4, розкидані речіякі знаходилися в приміщенні будинку, також відображено вікно через яке проникав в приміщення будинку обвинувачений

-Висновком судової трасо логічної експертизи №789-Д від 05.06.2018 року;

-Протоколом огляду оптичного диску СД-Р відеозапису з камер спостереження від 10.07.2018 року;

-Протоколом огляду домоволодіння по вул.Купріна, 37-Е в м.Одесі від 18.07.2018 року з фототаблицями;

-Протоколами огляду предмета - відеокамери «JVC» GR - D350ER, лобзика «Eltos Лэ-80-810» вартістю 635 гривень, шуруповерта «ZIRUN» від18.07.2018 року;

-Зберігальною розпискою потерпілого ОСОБА_4 про отримання викраденого у нього майна від 18.07.2018 року;

-Звітом про незалежну оцінку майна;

-Постановами про залучення речових доказів та передачу їх на зберігання від 10.07.2018 року і від 18.07.2018 року.

Згідно письмової заяви потерпілого ОСОБА_4 вбачається, що потерпілий просить про розгляд справи судом у його відсутність, тому суд за згодою учасників судового процесу, в порядку ст.325 КПК України розглянув справу у відсутність потерпілого.

Заслухавши думку учасників судового провадження, враховуючи, що обвинувачений повністю визнає свою вину у скоєнні злочинів, обвинувачений погоджується з кваліфікацією вчинених ним діянь, а також з'ясувавши, що учасники судового провадження правильно розуміють фактичні обставини, встановлені досудовим розслідуванням, тому на підставі ст.349 ч.3 КПК України суд визнає недоцільним дослідження інших доказів відносно фактичних обставин, які ніким по справі не оспорюються.

На підставі досліджених судом доказів, суд приходить до висновку, що докази по справі є належними, допустимими, достовірними, достатніми які повністю доводять вину обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні злочину.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.3 ст.185 КК України за кваліфікуючими ознаками - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд враховує особу обвинуваченого, що обставини, які обтяжують покарання відповідно до ст.67 КК України не встановлені.

Обставинами, що пом'якшують покарання згідно ст.66 КК України суд вважає щире каяття обвинуваченого у скоєнні злочину, що має на утриманні малолітню дитину, 2015 року народження, та має маму - інваліда 3-ї групи.

Відповідно до ст. 65 КК України та Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами покарання" під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суд має суворо додержуватися вимог норм закону стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через це реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Згідно ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

Згідно ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання, необхідне та достатнє для їївиправлення та попередження нових злочинів. Суд призначаючи покарання зобов'язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненного злочину, дані про особу винного та обставини справи, які пом'якшують і обтяжують покарання.

Так, вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненного кримінального правопорушення, фактичні обставини справи, вчинення обвинуваченим злочину, який згідно зі ст.12 КК України є умисним тяжким злочином.

При цьому, враховуючи суспільну небезпеку вчиненого, характер умисного злочину, наслідки вчинення злочину, що викрадене майно було повернуто потерпілому працівниками поліції, особу обвинуваченого, враховуючи принцип індивідуалізації призначення покарання, що обвинувачений скоїв тяжкий умисний злочин, суд приходить до висновку про неможливість виправлення обвинуваченого без його ізоляції від суспільства, та вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.3 статті 185 КК України.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_2, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності за скоєння умисного злочину проти власності, суд не вбачає правових підстав для застосування ст.69 КК України та ст.75 КК України при призначенні покарання ОСОБА_2

З матеріалів кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_2 вироком Любашівського районного суду Одеської області від 13.07.2018 року, який набрав законної сили 13.08.2018 року визнаний винуватим і засуджений за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75, ст.76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців.

Призначаючи вид та міру покарання ОСОБА_2 суд вважає, що покарання обвинуваченому необхідно призначити згідно з правилами, встановленими ч.4 ст.70 КК України, оскільки з матеріалів кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_2 скоїв злочин за ч.3 ст.185 КК України, тобто по даному кримінальному провадженню,ще до постановлення вироку 13.07.2018 року Любашівським районним судом Одеської області за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України.

Суд при призначенні покарання ОСОБА_2 враховує положення п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», яким передбачено, що коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

Строк відбування покарання у виді 3 років позбавлення волі обчислювати з 20.07.2018 року.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 у виді тримання під вартою в ОУВП №21 до набрання вироку законної сили залишити без змін.

Відповідно до ч.4 ст.70 КК України п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» вирок Любашівського районного суду Одеської області від 13.07.2018 року, яким ОСОБА_2 визнаний винуватим і засуджений за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців із покладанням на нього обов'язків, передбачених ст.76 ч.1 п.п.1, 2, ч.2 п.2: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації - виконувати самостійно.

Речові докази, які знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_4-повернути власнику ОСОБА_4

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Одеської області протягом 30 днів з моменту його оголошення, шляхом подачі скарги через Київський районний суд м. Одеси.

Копію вироку негайно вручити засудженому та прокурору.

Суддя Галій С. П.