Постанова № 76671381, 25.09.2018, Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 483/1413/18

Провадження № 3/483/587/2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 вересня 2018 року м. Очаків

Суддя Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області Чаус Л.В., розглянувши матеріали про притягнення ОСОБА_1, який народився 08 червня 1991 року в м. Бахмач Чернігівської області, є військовослужбовцем військової частини А1594 та займає посаду старшого розвідника-гранатометника загону військової частини, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, що передбачені ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, -

В С Т А Н О В И Л А :

06 липня 2018 року о 10 год. 00 хв., ОСОБА_1, являючись військовослужбовцем, проходячи військову службу за контрактом, знаходячись біля казарми 1-го загону на території військової частини А1594, в умовах особливого періоду, будучи виявленим з ознаками наркотичного сп’яніння, від проходження огляду на стан наркотичного сп’яніння відмовився.

Крім того, 25 липня 2018 року о 14 год. 00 хв. військовослужбовець ОСОБА_1, перебуваючи в приміщені штабу 1-го загону на території військової частини А1594, в умовах особливого періоду, будучи виявленим з ознаками наркотичного сп’яніння, на пропозицію пройти обстеження на стан наркотичного сп’яніння, від проходження огляду відмовився.

Також, 31 липня 2018 року о 10 год. 00 хв. військовослужбовець ОСОБА_1, під час на шикуванні особового складу загону на території військової частини А1594, в умовах особливого періоду, будучи виявленим з ознаками наркотичного сп’яніння, на пропозицію пройти обстеження на стан наркотичного сп’яніння, від проходження огляду відмовився.

ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, не повідомивши про причини неявки, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином повісткою. В судовому засіданні, яке відбулося 15 серпня 2018 року, вину не визнав та пояснив, що дійсно за викладених вище обставин відмовлявся від проходження обстеження на стан наркотичного сп’яніння, оскільки в такому стані не перебував.

Захисник – адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначив, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 172-20, оскільки останній не перебуваючи в стані наркотичного сп’яніня мав право не проходити такий огляд.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї провини, його вина підтверджується наступними доказами.

Так, з досліджених в судовому засіданні протоколів про адміністративне правопорушення серії № 26, 28 та 29 від 03 серпня 2018, вбачається, що військовослужбовець ОСОБА_1 24 липня 2018 року о 14 год. 00 хв. в приміщені штабу 1-го загону на території військової частини А1594 будучи виявленим з ознаками наркотичного сп’яніння, на пропозицію пройти обстеження на стан наркотичного сп’яніння, від проходження огляду відмовився. 31 липня 2018 року о 10 год. 00 хв. на шикуванні особового складу загону на території військової частини А1594 будучи виявленим з ознаками наркотичного сп’яніння, на пропозицію пройти обстеження на стан наркотичного сп’яніння, від проходження огляду відмовився. 06 липня 2018 року військовослужбовець ОСОБА_1 о 10 год. 00 хв. біля казарми 1-го загону на території військової частини А1594 будучи виявленим з ознаками наркотичного сп’яніння, на пропозицію пройти обстеження на стан наркотичного сп’яніння, від проходження огляду відмовився.

Протоколи про адміністративне правопорушення складені уповноваженою державою особою (командиром військової частини) і дії посадової особи, що його складала в порядку, передбаченому чинним законодавством, не оскаржувалися. Протоколи не містить жодних зауважень з боку ОСОБА_3, а до матеріалів справи додані його письмові пояснення в яких він зазначає, що дійсно відмовляється від проходження обстеження на стан наркотичного сп’яніння, оскільки не бачить в цьому потреби.

Крім того, відмова ОСОБА_3 від проходження огляду на стан наркотичного сп’яніння підтверджується письмовими пояснення свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які під час складання протоколів про адміністративне правопорушення підтвердили факт відмови ОСОБА_3 від проходження огляду на стан наркотичного сп’яніння.

Відповідно до статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Також, вимогами ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; 5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», статті 1 Закону України « Про оборону України», особливий період в Україні настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Так, відповідно до Указу Президента України №303/2014 від 17 березня 2014 року «Про часткову мобілізацію» затвердженого Законом України від 17 березня 2014 року № 1126-VІ, в Україні оголошено часткову мобілізацію, отже з того часу настав особливий період, який триває по теперішній час.

Диспозиція частини 1 статті 172-20 КУпАП передбачає наступні склади адміністративного правопорушення: 1) розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів; 2) поява військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння; 3) виконання військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння; 4) відмова військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. Отже вчинення особою хоча би одного з вищевказаних діянь є грубим порушенням та тягне за собою передбачену законом адміністративну відповідальність.

Частиною 3 ст. 172-20 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

Таким чином, дії ОСОБА_1, які полягають в ухиленні (відмові) від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння, вчинені в умовах особливого періоду, є порушенням та утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, дійшла висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, що передбачене ч. 3 ст. 170-20 КУпАП, а саме відмова військовослужбовця від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в умовах особливого періоду.

При накладенні адміністративного стягнення, відповідно до ст.ст. 33-35 КУпАП, враховано характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно з ч. 2 ст. 36 КУпАП при вчиненні кількох правопорушень, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне адміністративне правопорушення з числа вчинених.

З урахуванням викладеного, а також беручи до уваги те, що справи про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 36 КУпАП розглянуто одночасно, вважаю, що штраф в розмірі двохсот п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян є необхідним і достатнім стягненням за вчинення ОСОБА_1 зазначених вище правопорушень.

Крім того, підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір встановлений п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 283, 284 КУАП, -

П О С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, що передбачене ч. 3 ст. 170-20 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 3655 (три тисячі шістсот п’ятдесят п’ять) грн., які підлягають перерахуванню на р/р 31113106700008, УДКС України в Очаківському районі Миколаївської обл., МФО 826013, Державний бюджет м. Очакова, ОКПО 37929131, Код платежу 21081100.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 352 (триста п’ятдесят дві) грн. 40 коп. що підлягає перерахуванню на р/р 31215256700001, отримувач коштів – ГУК у м. Києві/22030106, код ЄДРПОУ отримувача - 37993783, Банк отримувача – Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Код банку отримувача – 820019, Код класифікації доходів бюджету – 22030106, призначення платежу: судовий збір, пункт 5.

Постанову протягом десяти днів з дня винесення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності чи її захисником.

Суддя: