Рішення № 76670489, 19.09.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/7950/18

Провадження № 2/127/1402/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.2018 Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: судді Бойка В.М.,

за участю секретаря Ревтюх О.А.

№ 127/7950/18

Позивача ОСОБА_1

Представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління юстиції у Вінницькій області, Замостянський відділ ДВС м. Вінниці ГТУЮ у Вінницькій обл. за участю третіх осіб , що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ВКП «Бокут-1», ОСОБА_5, ОСОБА_1 про зняття арешту з майна суд,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом з вимогами скасувати арешт накладений на нерухоме майно ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 інд.код НОМЕР_1, проживаючої АДРЕСА_1), а саме 1/125 частку будинку АДРЕСА_1, накладений постановою відділу державної виконавчої служби Замостянського районного управління юстиції від 26.01.2001р.

Позов мотивовано тим, що Відділом державної виконавчої служби Замостянського районного управління юстиції 26.01.2001р. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а саме накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1, а саме: 1/125 частки будинку АДРЕСА_1 та заборонено здійснювати відчуження будь якого майна, яке належить ОСОБА_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_3. Проте, позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована та проживає з 04.10.1983 року за адресою: АДРЕСА_1 ніколи по АДРЕСА_3 не проживала. Згідно Рішення Замостянського районного суду м. Вінниці № 2-2139/2000 від 11.12.2000, відповідно до якого накладено арешт, ОСОБА_1, яка проживає по АДРЕСА_3 мала комунальний борг перед ВКП «Бокуд-1». Проте, в даному рішенні суду ні дати народження, а ні ідентифікаційного коду «ОСОБА_1» не зазначено.

Позивач вказує, що на підставі вказаних відомостей було внесено запис до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відносно ОСОБА_1, особу яку вказану в записі не ідентифіковано, тобто не зазначено паспортних даних особи, дати народження та ідентифікаційного номера. Таким чином, арешт помилково накладено, як на особу, яка є однофамільцем. Крім того, при зверненні до Замостянського відділу державної виконавчої служби м. Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області з відповідною заявою про зняття арешту з даної квартири, було надано лист №9445/09-37/7 від 27.02.2018 про неможливість зняття арешту.

Представником відповідача Головного управління юстиції у Вінницькій області подано до суду відзив в якому відповідач вказав, на безпідставність позову, зазначив, що даний позов слід пред'являти до боржника та стягувача а не до Головного управління юстиції у Вінницькій області.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник Головного управління юстиції у Вінницькій області проти визнання позову заперечував в повному обсязі.

Інші учасники в судове засідання не з'явилися з невідомих суду причин, хоча повідомлялись належним чином, повідомлення про причини неявки до суду не надійшло.

Судом по справі встановлені наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини: Судом встановлено, що 26.01.2001р. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Замостянського районного управління юстиції прийнято постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а саме накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1, а саме: 1/125 частки будинку АДРЕСА_1 та заборонено здійснювати відчуження будь якого майна, яке належить ОСОБА_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_3 ( а. с. 11)

Рішення Замостянського районного суду м. Вінниці № 2-2139/2000 від 11.12.2000р. вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_1 на користь ВКП «Бокуд-1» борг в сумі 2460 грн. ( а.с. 13)

ОСОБА_4 відділу державної виконавчої служби м. Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області від 27.02.2018р.№ 9445 повідомлено, що арешт накладений з урахуванням рішення Замостянського районного суду м. Вінниці № 2-2139/2000 від 11.12.2000. (а.с. 14)

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована та проживає з 04.10.1983 року за адресою: АДРЕСА_1 по АДРЕСА_3 не проживала, що підтверджено даними паспорта позивача, що міститься в матеріалах справи. ( а.с.7)

Судом встановлено, що сааме квартира по АДРЕСА_1 належить позивачу, що підтверджено договором купівлі- продажу та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, щодо суб'єкта. ( а.с. 8-10)

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого права та інтересу.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власнику належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості.

На підставі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права користування і розпорядження своїм майном.

ст. 77 ЦПК України, встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Ч.1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд критично оцінює твердження відповідача Головного управління юстиції у Вінницькій області, щодо неналежності відповідача Головного управління юстиції у Вінницькій області, оскільки суд звертає увагу, що визначення відповідача є прерогативою позивача, разом з тим, саме діями державного виконавця Замостянського відділу ДВС м. Вінниці ГТУЮ у Вінницькій обл., що підпорядкований Головному управлінню юстиції у Вінницькій області, накладено арешт на майно, чим порушено права позивача на розпорядження та користування майном позивача.

Таким чином, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, вимоги в частині скасування арешту накладеного на нерухоме майно ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 інд.код НОМЕР_1, проживаючої АДРЕСА_1), а саме 1/125 частку будинку АДРЕСА_1, накладений постановою відділу державної виконавчої служби Замостянського районного управління юстиції від 26.01.2001р., вважає обгрунтованими повністю підтвердженими матеріалами справи, суд погоджується з доводами позивача, щодо того, що арешт на майно позивача накладено помилково, з порушенням вимог закону, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована та проживаюча з 04.10.1983 року за адресою: АДРЕСА_1 по АДРЕСА_3 не проживала, згідно Рішення Замостянського районного суду м. Вінниці № 2-2139/2000 від 11.12.2000, відповідно до якого накладено арешт, ОСОБА_1, яка проживає по АДРЕСА_3 мала комунальний борг перед ВКП «Бокуд-1». в даному рішенні відсутня ідентифікація відповідача, відсутні дата народження, ідентифікаційний код «ОСОБА_1»,суд приходить до висновку про наявність підстав для задовлення даної вимоги.

Разом з тим, вимога виключення запису з Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна, а саме запис №5392147 від 20.07.2007р. зереєстрований Першою Вінницькою нотаріальною конторою відповідно до постанови відділу державної виконавчої служби Замостянського районного управління юстиції від 26.01.2001р. задоволенню не підлягає. оскільки дані повноваження виходять за межі компетенції суду, при розгляді даної категорії справ.

В судовому засіданні позивач просив суд стягнути з відповідача Замостянського відділу ДВС м. Вінниці ГТУЮ у Вінницькій обл. на користь ОСОБА_1 витрати з судового збору в сумі 704,80 грн., суд відповідно до ст. 141 ЦПК УКраїни суд вважає з відповідача Замостянського відділу ДВС м. Вінниці ГТУЮ у Вінницькій обл. на користь ОСОБА_1 витрати з судового збору в сумі 704,80 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 41 Конституції України, Закону України «Про виконавче провадження» ст. ст. 16, 319, 321, 391 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 259, 260, 263, 265, ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління юстиції у Вінницькій області, Замостянський відділ ДВС м. Вінниці ГТУЮ у Вінницькій обл. за участю третіх осіб , що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ВКП «Бокут-1», ОСОБА_5, ОСОБА_1 про зняття арешту з майна задовольнити частково.

Скасувати арешт накладений на нерухоме майно ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 інд.код НОМЕР_1, проживаючої АДРЕСА_1), а саме 1/125 частку будинку АДРЕСА_1, накладений постановою відділу державної виконавчої служби Замостянського районного управління юстиції від 26.01.2001р.

Стягнути з Замостянського відділу ДВС м. Вінниці ГТУЮ у Вінницькій обл. на користь ОСОБА_1 витрати з судового збору в сумі 704,80 грн.

В решті вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 24.09.2018р.

Суддя :