Окрема думка судді № 76670006, 22.08.2018, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 428/9529/17

Номер провадження № 22ц/782/381/18

ОКРЕМА ДУМКА СУДДІ

Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 10 квітня 2018 року стягнуто з ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену заробітну плати у розмірі 14.318,32 гривень; середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 25 травня 2017 року по 05 вересня 2017 року в розмірі 17.321,54 гривень.

Задовольняючи позов про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів належними доказами відсутність своєї вини у тому, що в день звільнення позивача з роботи 24 травня 2017 року з ним не був проведений розрахунок.

Суд не прийняв до уваги наданий відповідачем в якості доказу Науково-правовий висновок Торгово-промислової палати України від 28 листопада 2017 року № 3800/2/21-10.2, згідно з яким, унеможливлення виконання ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» передбаченого частиною 1 статті 47, частиною 1 статті 83 і статтею 116 КЗпП України обов'язку щодо проведення розрахунок з кожним звільненим 25 травня 2017 року працівником, спричинено впливом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), а саме: актами тероризму на території Луганської області, у тому числі: міста Сєвєродонецьк (в період з 25 травня 2014 року по 22 липня 2014 року), міста Первомайськ, міста Щастя (Луганськ) Луганської області, наслідками яких є зруйнування 17 вересня 2014 року Луганської ТЕЦ, що розташована у місті Щастя поблизу міста Луганська Луганської області, та припинення електропостачання ПС «Михайлівська - 330 кВ, що розташована біля міста Первомайськ Луганської області, яке знаходиться під контролем незаконних збройних формувань, які на поточну дату продовжують діяти і дату закінчення їх дії встановити неможливо.

При цьому суд виходив з того, що належним доказом існування форс-мажорних обставин відповідно до законодавства є сертифікат Торгово-промислової палати, а не науково-правовий висновок.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що неприйняття до уваги вказаного доказу є порушенням норм процесуального права, а також свідчить про неправильне застосуванням норм матеріального права в юридичній оцінці науково-правового висновку та сертифікату, які видаються Торгово-промисловою палатою.

Апеляційний суд Луганської області залишив апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін, погоджуючись з висновком суду першої інстанції.

Не можу погодитись з думкою колег, тому відповідно до частини третьої статті 35 Цивільного процесуального кодексу України висловлюю свою окрему думку.

Вважаю, що науково-правовий висновок Торгово-промислової палати України законом визнається тим документом, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданим згідно з чинним законодавством, а тому у суду першої інстанції не було підстав вважати, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів відсутності вини відповідача у непроведені розрахунку при звільненні позивача. Свій висновок апеляційний суд обгрунтовує наступним.

Закон передбачає, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок непереборної сили, якою визнається надзвичайна або невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов'язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, і ця подія завдала збитків (стаття 617, пункт 1 частини1 статті 263 Цивільного кодексу України).

Виходячи з вказаних приписів норм матеріального права, відповідач зобов'язаний був довести, а суд встановити, що саме в день звільнення позивача існували обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), тобто такі обставини, які існують, не зважаючи на всі необхідні та достатні заходи, що вжиті роботодавцем.

Ознаки непереборної сили наведені в пункті 1 частини першої статті 263 Цивільного кодексу України наведено ознаки непереборної сили як надзвичайної або невідворотної за даних умов події, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов'язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, і ця подія завдала збитків.

Встановлено, що в період виникнення спірних правових відносин на території Лугаської області проводилась антитерористична операція.

Статтею 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

За змістом статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади тощо.

Пунктом 3.3. Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18 грудня 2014 року № 44(5), встановлено, що сертифікат (у певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) - це документ, за затвердженими Президією Торгово-промислової палати України відповідними формами, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий Торгово-промислової палати України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Частиною 2 статті 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що методичні та експертні документи, видані торгово- промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов'язковими для застосування на всій території України.

Розділом шостим Регламенту засвідчення Торгово-промислової палати України та регіональними торгово-промисловими палатами форс -мажорних обставин (обставин непереборної сили) передбачено порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Зокрема, пунктом 6.12 передбачено, що сертифікат після його внесення до реєстру сертифікатів форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) підписується першим віце-президентом або віце-президентом Торгово-промислової палати України, відповідно - президентом, першим віце-президентом або віце-президентом регіональної торгово-промислової палати та уповноваженою особою, яка приймала рішення про засвідчення форс-мажорних обставин. На сертифікаті ставиться печатка Торгово-промислової палати України/ регіональної торгово-промислової палати.

Аналіз вищезазначених норм права, на мою думку, свідчить про те, що поняття «сертифікат» та «висновок» Торгово-промислової палати згідно чинного законодавства є тотожніми. Висновок Торгово-промислової палати України (у тому числі і науково-правовий) є різновидом сертифікату Торгово-промислової палати України, який належним чином засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

Висновком Торгово-промислової палати України засвідчено настання обставин непереборної сили, внаслідок чого була зупинена господарська діяльність ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот», що унеможливило виконання обов'язку, передбаченого статтями 47, 116 Кодексу законів про працю України, при звільненні працівників, які, у тому числі, мали місце 24 травня 2017 року (день звільнення позивача з роботи).

Вказаний вище висновок складений на бланку Торгово-промислової палати України, підписаний віце-президентом Торгово-промислової палати України та виданий згідно з чинним законодавством, у зв'язку з чим є належним доказом, який встановлює не тільки факт настання обставин непереборної сили, але і його вплив на реальну можливість виконання відповідачем зобов'язання здійснити в день звільнення розрахунок з позивачем, що, на мою думку, є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за невиконання такого зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 23 березня 2016 року у справі № 6-364цс16 щодо застосування в подібних правовідносинах статей 116, 117 Кодексу законів про працю України.

Тому вважаю, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Суддя : Авалян Н.М.