Ухвала суду № 76669670, 24.09.2018, Марківський районний суд Луганської області

Справа № 417/6500/18

1-кс/417/405/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2018 р. с. Марківка Луганської області

Слідчий суддя Марківського районного суду Луганської області Дідоренко А.Е, за участю секретаря судового засідання Грибєнік О.В., прокурора - Скиртача О.М., слідчого – Кривопустової Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Марківка Луганської області клопотання старшого слідчого СВ Марківського відділу поліції Головного управління Національної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 про арешт майна по кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018131580000077 від 31.07.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

В клопотанні слідчий СВ Марківського відділу поліції ГУНП в Луганській області зазначає, що в ході проведення перевірки на земельній ділянці площею 43,7955 га (кадастровий номер 442258300:25:007:0054), сільськогосподарського призначення (угіддя-рілля) державної форми власності, яка розташована на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Кабичівській сільській раді Марківського району Луганської області, за межами населених пунктів, проведеної державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель ОСОБА_2, встановлено, що на земельній ділянці частково (на площі 38.5018 га) зростає соняшник. Площа земельної ділянки визначена сертифікованим інженером землевпорядником ОСОБА_3 За даними Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, рішення (розпорядження, наказ тощо) щодо передачі зазначеної земельної ділянки у користування (власність) не приймалось, що свідчить про самовільне зайняття земельної ділянки та є порушенням вимог статей 79-1, 125, 126 Земельного кодексу України.

Шкода, яка заподіяна внаслідок самовільного зайняття зазначеної земельної ділянки складає 43 913, 34 грн. Однак на час проведення перевірки, осіб, які здійснили зазначене правопорушення не встановлено.

Згідно відомостей з реєстру прав власності на нерухоме майно, земельна ділянка площею 43,7955 га (кадастровий номер 442258300:25:007:0054) на праві державної власності належить Головному управлінню Держгеокадастру у Луганській області, код ЄДРПОУ:39771244, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, просп. Центральний, буд. 17, корп. 2.

Крім цього встановлено, що на даний час земельна ділянка площею 43,7955 га (кадастровий номер 442258300:25:007:0054), сільськогосподарського призначення (угіддя-рілля) державної форми власності, яка розташована на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Кабичівській сільській раді Марківського району Луганської області, за межами населених пунктів в оренду не передавалась, в зв’язку з чим зазначену земельну ділянку з врожаєм сільськогосподарських культур, який знаходиться на вказаній земельній ділянці постановою слідчого від 18.09.2018 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Згідно до ч. 1 ст. 107 КПК України, слідчим суддею здійснювалася фіксація процесуальної дії за допомогою технічних засобів.

Слідчий у судовому засіданні наполягав на задоволенні клопотання.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Представник Кабичівської сільської ради Марківського району Луганської області в судове засідання не з'явився, причина неявки не відома.

Вислухавши слідчого, думку прокурора, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що дане клопотання підлягає частковому задоволенню у зв’язку з наступним.

Статтею 170 КПК України встановлено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Під час проведення досудового розслідування, був проведений огляд вказаної земельної ділянки з залученням відповідних спеціалістів з метою визначення площі земельних ділянок та встановлення факту самовільного зайняття земельних ділянок.

З доданих до клопотання документів вбачається, що існують обґрунтовані підстави вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, що підтверджується документами доданими до клопотання та матеріалами кримінального провадження.

18.09.2018р. винесена постанова слідчого про визнання в кримінальному провадженні №42018131580000077 від 31.07.2018 року як речовий доказ: земельну ділянку площею 43,7955 га (кадастровий номер 442258300:25:007:0054), сільськогосподарського призначення (угіддя-рілля) державної форми власності, яка розташована на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Кабичівській сільській раді Марківського району Луганської області, за межами населених пунктів з врожаєм сільськогосподарських культур.

При зайнятті земельної ділянки за відсутності відповідних правовстановлюючих документів, у особи яка засіяла таку земельну ділянку, не виникає право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію на вказаній земельній ділянці.

Відповідно до вимог ст.98 Кримінального процесуального кодексу України речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були обєктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, врожай сільськогосподарських культур, знаходиться на самовільно зайнятій земельній ділянці є фактично речовим доказом використання земельної ділянки для сільськогосподарських потреб, за відсутності документів, що підтверджують право користування.

З наданих доказів слідчий суддя приходить до висновку про те, що власник зазначених в клопотанні сільськогосподарських посівів відсутній, так як врожай вирощений на самовільно захопленій земельній ділянці не має наслідком виникнення права власності у особи, яка здійснила посіви, тому отримати згоду власника орган досудового розслідування не має можливості.

Також слідчий суддя вважає, що реалізація посівів сільськогосподарських культур перешкоджатиме розслідуванню даного кримінального провадження.

Враховуючи вище викладене, а також те, що зазначений в клопотання урожай сільськогосподарських культур вирощений на самовільно захопленій земельній ділянці і не має наслідком виникнення права власності на нього у осіб, що здійснили захоплення даної земельної ділянки, відповідно статей 90, 95, 212 Земельного кодексу України, слідчий суддя вважає за можливе задовольнити частково вимоги за даним клопотанням.

Керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 392 КПК України, ст. 368 КК України, слідчий суддя:

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого СВ Марківського відділу поліції Головного управління Національної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 про арешт майна по кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018131580000077 від 31.07.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України– задовольнити частково.

Накласти арешт з обмеженням права користуватися та розпоряджатися будь-яким особам зазначеною в клопотанні земельною ділянкою площею 43,7955 га (кадастровий номер 442258300:25:007:0054), сільськогосподарського призначення (угіддя-рілля) державної форми власності, яка розташована на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Кабичівській сільській раді Марківського району Луганської області.

В іншій частині клопотання відмовити.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Копію ухвали вручити прокурору, слідчому та направити представнику Кабичівської сільської ради Марківського району Луганської області.

Відповідно до ч.1 ст. 174 КПК України, особи, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Підозрюваний, обвинувачений, треті особи мають право на захисника, право оскаржити судове рішення щодо арешту майна.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Луганської області протягом пяти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя А.Е. Дідоренко