Постанова № 76669566, 05.09.2018, Лисичанський міський суд Луганської області

справа № 415/6108/18

провадження № 3/415/1298/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2018 року м. Лисичанськ

Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Шевченко О.В., розглянувши матеріали справи, що надійшли від УПП в Луганській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, одруженого, працюючого начальником служби охорони у ФОП «Ястреб», інвалідом не являється, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

29 липня 2018 року о 08 годині 45 хвилин у м. Лисичанську по вул. Московській, 133, правопорушник ОСОБА_1 керував транспортним засобом – ВАЗ 2100990, номерний знак НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2, з ознаками алкогольного сп’яніння, а саме: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп’яніння у встановленому законом порядку правопорушник ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, визнав та пояснив, що дійсно 29 липня 2018 року о 08 годині 45 хвилин, знаходячись у м. Лисичанську по вул. Московській, 133, він керував транспортним засобом – ВАЗ 2100990, номерний знак НОМЕР_2 та був зупинений співробітниками поліції, які помітили в його поведінці та зовнішності ознаки алкогольного сп’яніння. Останні запропонували пройти огляд на стан сп’яніння у встановленому законом порядку, від якого він відмовився у присутності двох свідків. Посвідчення водія не отримував. Свою провину усвідомив, зробив для себе належні висновки, щиро розкаявся.

Суд, вислухавши пояснення правопорушника ОСОБА_1 та дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що винність останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження у суді і доведена змістом дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме протоколом про адміністративне правопорушення серія БД № 142305 від 29.07.2018 (а.с. 1); постановою від 29.07.2018 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень за адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 126 КУпАП (а.с. 2); поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, згідно з якими, ОСОБА_1 29.07.2018 о 09 годині 00 хвилин на пропозицію поліцейських щодо проходження огляду на стан сп’яніння у встановленому законом порядку, відмовився в їх присутності(а.с. 3, 4); рапортом поліцейського взводу №2 роти №4 батальйону УПП в Луганській області капрала поліції ОСОБА_5 (а.с. 5).

У судовому засіданні встановлено, що згідно довідки інспектора взводу №2 роти №1 батальйону УПП в Луганської області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_6, на ім’я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, посвідчення водія не видавалося (а.с. 7).

Із довідки інспектора взводу №2 роти №1 батальйону УПП в Луганській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_6 вбачається, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, протягом календарного року не притягувався (а.с.8).

Вище перелічені докази, у розумінні ст. 251 КУпАП, суд визнає належними, допустимими та такими, які повністю доводять провину ОСОБА_1, у вчинені адміністративного правопорушення, за обставин, викладених у протоколі.

Згідно до вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов’язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Таким чином, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності вважає, що провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження в суді, і його дії органом поліції кваліфіковані правильно, оскільки останній керуючи транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп’яніння, відмовився.

При призначенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність: правопорушник ОСОБА_1 працює, має постійне місце мешкання, інвалідом не являється.

У якості обставин, що згідно зі ст.34 КУпАП, пом’якшують відповідальність правопорушника, суд приймає до уваги повне визнання своєї провини, щире каяття.

Обставин, що згідно зі ст.35 КУпАП, обтяжують відповідальність правопорушника, суд не вбачає.

Санкція ч.1 ст.130 КУпАП, передбачає накладення штрафу для водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до абзацу 3 п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 № 14, суди не вправі застосовувати стягнення у вигляді позбавлення права керувати транспортним засобом й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.

Враховуючи викладене, суд вважає, що правопорушнику ОСОБА_1 необхідно призначити стягнення у вигляді штрафу, без застосування стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, яке передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

На підставі вимог ст.ст. 4, 9 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, судовий збір підлягає стягненню з правопорушника у розмірі 352 (трьохста п’ятдесяти двох) гривень 40 (сорока) копійок.

Керуючись ст. 33, ч.1 ст. 130, ст. 221, ст. 284, ст. 289, ст. 294 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Піддати ОСОБА_1, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень без позбавлення права керування транспортними засобами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ГУК у місті Києві (отримувач коштів – ГУК у місті Києві/м. Київ/2203106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача 31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106), судовий збір у розмірі 352 (трьохста п’ятдесяти двох) гривень 40 (сорока) копійок.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Суддя О.В. Шевченко