Рішення № 76668333, 19.09.2018, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/3352/18

Провадження № 2/345/1481/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.09.2018 року м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі головуючої судді Кардаш О.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом комунального підприємства «Житлово -експлуатаційна організація №4» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості посилаючись на те, що з відповідач орендує нежитлове приміщення в будинку, який є на балансі позивача, який здійснює свою діяльність з метою забезпечення утримання житлового фонду та нежитлових приміщень. Крім того, позивачу надаються послуги по утриманню будинку та прибудинкової території. Факт надання послуг підтверджується укладеним договором з відповідачем №203 від 2009 року про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та надання послуг і проведення часткової оплати боржником. А тому, у ОСОБА_1 виникли зобов'язання по оплаті наданих послуг. Так, у відповідача виникла заборгованість по оплаті наданих послуг з 01.08.2009 року по 30.09.2017 року в сумі 12017,14 грн.

Відповідно до частин 2-6 статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). З огляду на предмет та ціну позову дана справа підпадає під ознаки малозначної справи та не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження. Обставини справи, що згідно частини третьої статті 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.

Враховуючи викладене, суд вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач подав до суду відзив на позов (а.с.138-139), відповідно до якого позов визнає не визнає, вважає позовні вимоги безпідставними і такими , що не підлягають до задоволення. В відзиві також вказує, що ним дійсно був укладений договір в серпні 2009 року за №203, однак даний договір не можна вважати укладеним, оскільки між сторонами не було досягнено домовленості та згоди щодо обсягу послуг, тобто предмету договору. Оскільки, приміщення, яке він орендує не підключене ні до системи водопостачання, ні до системи водовідведення, ні до зливної каналізації , а тільки до електропостачання та системи центрального опалення. Тому , ним не було підписано та не було з ним узгоджено додаток до договору - розрахунок економічнообгрунтованих витрат на послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території і тарифів по КП «ЖЕ №4».Також зазначає, що у розрахунок заборгованості неправомірно вказано вартість послуг за період з серпня по вересень 2017 року, оскільки ним долучено акти приймання передачі нежитлових приміщень складені 31.07.2017 року , які свідчать про те, що дане приміщення було здане ним балансоутримувачу. Просить застосувати ст. 257 ЦК України та застосувати строк позовної давності, а також врахувати , що 15.12.2016 року по 31.07.2017 року ним не використовувалась орендоване приміщення за призначенням, оскільки воно було відключене від електропостачання. Як вбачається з відзиву , ОСОБА_1 визнає позов частково на суму 3271,32 грн., однак при цьому зазначає , що в дану суму входять вартість послуг, які йому не надавались. Окрім відзива на позов відповідачем долучено заяву про застосування позовної давності в якій просить застосувати строк позовної давності та відмовити в задоволенні позовних вимог. (а.с.144).

Позивач своїм правом подання відповіді на відзив відповідно до норм ст.166 ЦПК України не скористалася.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачу по справі надавалися послуги з обслуговування та утримання будівлі та прибудинкової території по АДРЕСА_1 на нежитлове приміщення загальною площею 28,0 кв.м. і даний будинок знаходиться на балансі КП ЖЕО №4, що стверджується відповідною довідкою КП «ЖЕО №4» від 14.08.2018 року за №394 (а.с.13).

Відповідно до вимог ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» позивачем надаються послуги по утримання будинку та прибудинкової території.

Факт надання послуг по утримання будинку та прибудинкової території підтверджується укладенням договору з ОСОБА_1 від 01.08.2009 року про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та надання послуг (а.с.6), та проведення часткової оплати боржником (а.с.8,10). Отже, в результаті фактичного надання боржнику вищевказаних послуг, між сторонами по справі в силу ст. 11 ЦК України виникли цивільно-правові відносини, на підставі яких у відповідача виникли зобов»зання по оплаті наданих послуг в повному обсязі.

Відповідно до вимог п 2.1.1. договору розмір плати за обслуговування і ремонт будівлі, прибудинкової території, утримання допоміжних приміщень встановлюється балансоутримувачем за діючими розцінками та тарифами. Так, у відповідності до додатку до договору №203 від 01.08.2009 року визначено перелік послуг та їхня економічно обґрунтована вартість (а.с.7). Крім того, наймач зобов'язаний вчасно вносити плату за комунальні послуги.

Згідно Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого Постановою КМУ від 01.06.2011р.п.5 № 869 калькуляційною одиницею є 1 кв. метр загальної площі, що перебуває у власності або наймі фізичної чи юридичної особи.

Згідно ст. 20 п. 3 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов»язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Як вбачається з рішень №19 від 25.01.2011 року №82 від 18.04.2013 року та №162 від 25.07.2017 року Калуської міської ради затверджено тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в місті Калуші на виконання ст.. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та постанови КМУ від 01.06.2011 року «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» (а.с.1123-123).

Відповідно до рішення виконавчого комітету Калуської міської ради №376 від 11.10.2006 року Позивач є виконавцем послуг з управління будинками та прибудинкової території, які занходяться у власності територіальної громади м.Калуш (а.с.112).

Відповідно до ч.2 ст. 14 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії надаються виключно на підставі індивідуальних договорів.

В порушення вищевказаних правових норм відповідач частково проводив оплату комунальних послуг внаслідок чого утворилася заборгованість за період з 01.08.2009 року по 30.09.2017 року в сумі 12017,14грн., про що зазначено в розрахунку заборгованості по підприємцю ОСОБА_1 станом на 30.09.2017 року (а.с.8-10).

Відповідачем подана заява про застосування позовної давності, так як позов подано з порушення строку давності. ст. 257 ЦК України.

У відповідності до ст. 256 ЦК України позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З матеріалів справи вбачається, що позивач просить стягнути заборгованість за період з 01.08.2009 року по 30.09.2017 року, а звернувся до суду з позовом 16.08.2018 року. А тому, суд приходить до висновку, що до стягненню підлягає заборгованість за період з 16.08.2015 року по 30.09.2017 року в сумі 5740,9 грн.

Доводи відповідача про те, що договір №203 від 01.08.2009 року не можна вважати укладеним, оскільки між сторонами не було досягнуто домовленості та згоди щодо обсягу послуг, тобто предмету договору, оскільки, приміщення, яке він орендує не підключене ні до системи водопостачання, ні до системи водовідведення, ні до зливної каналізації, а тільки до електропостачання та системи центрального опалення, є безпідставні.

Так, згідно долучених до матеріалів справи рахунків-фактур за період з 31.08.2009 року по 29.09.2017 року включно КП «ЖЕО №4» (а.с.14-111) вбачається які саме надавалися послуги відповідачу, а саме: надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території; відшкодування витрат по електроенергії та відшкодування витрат по опаленню з розрахунку на 28,0 м.кв.

А тому, позивачем фактично нараховані кошти за послуги, які надавалися відповідачу, про які він і не заперечує.

Твердження відповідача про неповне та неякісне надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території не знайшло свого підтвердження та є не доведеним.

Так, в матеріалах справи відсутні будь-які заяви, звернення ОСОБА_1, які б стосувались неправильного нарахування оплати за комунальні послуги.

Доводи відповідача про безпідставність нарахування оплати КП «ЖЕО №4» за надані послуги за період з 01.08.2017 року по 29.09.2017 року знайшли своє підтвердження письмовими доказами наданими ОСОБА_1, а саме, з Акту приймання-передачі нежитлових приміщень розташованих за адресою АДРЕСА_1 від 31.07.2017 року вбачається, що ОСОБА_1 повернуто з оренди дане нежитлове приміщення, а КП «ЖЕО №4» прийняло приміщення в належному стані (а.с.140).

Тому, кошти, нараховані за період з 01.08.2017 року по 29.09.2017 року в розмірі 79,14 грн. не підлягають до стягнення.

Проаналізувавши доводи позивача, вимоги чинного законодавства України, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають часткового задоволенню, а стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума заборгованості за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в розмірі 5661,76 грн.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. А тому з відповідача на користь позивача слід стягнути (1762,00*5661,76/12017,14) 830 грн., пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (а.с. 1).

На підставі наведеного та керуючись ст.11,526 ЦК України, ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ,ст.ст.141,259, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ :

Позовну заяву задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1 на користь комунального підприємства «Житлово -експлуатаційна організація №4» 5661,76 грн. заборгованості за надані послуги та 830,00 грн. судового збору по справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Івано-Франківської області, шляхом подачі апеляційної скарги через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

СУДДЯ: