Постанова № 76666438, 20.09.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/4892/18Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Бегунца А.О.

суддів: Старостіна В.В. , Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2018, суддя Рубан В.В., вул. Мар'їнська, 18-Б-3, м. Харків, 61004, повний текст складено 03.08.18 по справі № 820/4892/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСС-ГОФРОПАК"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “АСС-Гофропак”, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області (далі - відповідач), у якому просив суд визнати протиправними та скасувати наказ ГУ ДФС у Харківській області від 21.06.2018 № 4517 “Про проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю “АСС-Гофропак”.

В обґрунтування позовних позивач зазначив, що вважає наказ ГУ ДФС у Харківській області від 21.06.2018 № 4517 “Про проведення фактичної перевірки” протиправним та незаконними, таким, що прийнятий оформлений з порушеннями п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України та не може бути підставою для проведення фактичної перевірки.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2018 вказаний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано наказ Головного управління державної фіскальна служби у Харківській області від 21.06.2018 № 4517 “Про проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю “АСС-Гофропак”.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2018 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач вказує, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Зокрема, зазначає, що суд першої інстанції вказуючи на відсутність в оскаржуваному наказі будь-яких посилань на конкретні підстави призначення перевірки, окрім норм ПК України не посилався на жодну норму законодавства, якою б вимагалось від контролюючого органу, окрім норм кодексу, наводити інші відомості, з якими пов’язано видання наказу.

Позивач надав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. Окремо наголошує на тому, що на підставі наказу ГУ ДФС у Харківській області від 16.08.2018 № 6036 “Про проведення фактичної перевірки ТОВ “АСС-Гофропак” проведено фактичну перевірку за той самий період (з 01.01.2018 року по дату закінчення перевірки), по тим самим питанням, з тих самих підстав, що визначені у спірному наказі, за результатом якого складений акт від 23.08.2018 №3572/10-40-13.14-08. Тобто, відповідач в момент оскарження у суді наказу ГУ ДФС у Харківській області від 21.06.2018 № 4517 “Про проведення фактичної перевірки ТОВ “АСС-Гофропак” повторно здійснив вихід на перевірку, до якої позивач допустив. Позивач вважає, що відповідач реалізував своє право на проведення перевірки наказом від 16.08.2018 № 6036.

Відповідач надав відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягає на скасуванні рішення суду першої інстанції та зазначає, що перевірка на підставі оскаржуваного наказу від 21.06.2018 № 4517 проведена не була, наказ вичерпав термін своєї дії. На підставі наказу ГУ ДФС у Харківській області від 16.08.2018 № 6036 “Про проведення фактичної перевірки ТОВ “АСС-Гофропак” проведено фактичну перевірку за той самий період, по тим самим питанням, що визначені оскаржуваним в рамках цієї справи наказом. Вважає, що за таких обставин ніяких прав, свобод або законних інтересів при винесенні наказу від 21.06.2018 № 4517 відповідач не порушує, а скасування такого наказу не призведе до поновлення в правах.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції 20.09.2018 представники сторін підтримали свої правові позиції по справі.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ “АСС-Гофропак” є платником податку, зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку в Центральній ОДПІ м. Харкова ТУ ДФС у Харківській області з 15.05.2007

21 червня 2018 року ГУ ДФС у Харківській області з метою здійснення контролю за дотриманням суб’єктами господарювання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, свідоцтв, виробництва та обігу підакцизних товарів, проведення перевірок дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, оформлення трудових відносин з працівниками, на підставі п.п.80.2.2, п.п.80.2.7 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України винесено наказ № 4517 “Про проведення фактичної перевірки”

Так, відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління аудиту наказано провести з 22.06.2018 фактичну перевірку господарського об’єкту, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Золочівська, 4, в якому здійснює діяльність TOB “АСС-Гофропак” (податковий номер 35070443), тривалістю у відповідності до вимог п.82.3 ст.82 Податкового кодексу України, за період діяльності з 01.01.2017 по дату завершення перевірки.

22 червня 2018 року Головним управлінням ДФС у Харківській області здійснено вихід за податковою адресою платника податку для вручення наказу від 21.06.2018 № 4517 “Про проведення фактичної перевірки ТОВ “АСС-Гофропак” та пред’явлення направлень на проведення фактичної перевірки.

Не погоджуючись із правомірністю наказу від 21.06.2018 № 4517 “Про проведення фактичної перевірки ТОВ “АСС-Гофропак”, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з відсутності у Головного управління ДФС у Харківській області підстав для прийняття наказу від 21.06.2018 № 4517 “Про проведення фактичної перевірки ТОВ “АСС-Гофропак”.

Колегія суддів погоджується з даними висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 75.1.3. ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Підстави призначення, обставини та порядок проведення перевірки визначено положеннями ст.80 Податкового кодексу України.

В основу проведення фактичної перевірки платника податків відповідачем вказані підпункти 80.2.2 а 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

Зокрема, зазначеними пунктами передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації. (підпункти 80.2.2 та 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України).

За нормою пункту 80.5 статті 80 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу, яка визначає умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.

Системно проаналізувавши положення ст.ст. 75-81 Податкового кодексу України, суд доходить висновку, що вимоги до змісту наказу про призначення як планової документальної перевірки, так і позапланової документальної перевірки, документальної невиїзної перевірки, фактичної перевірки сформульовані лише в абз. 3 п. 81.1 ст. 81 згаданого кодексу, де вказано, що в наказі зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися.

Як встановлено судом, згідно доповідної записки заступника начальника управління – начальника оперативного аналітичного відділу ОУ ГУ ДФС у Харківській області від 19.06.2018 р., просили відповідача доручити підпорядкованим підрозділам здійснити заходи в межах чинного законодавства щодо підтвердження або спростування зазначеної інформації по наступним питанням: дослідити можливість використанням в господарській діяльності підприємствами групи всієї “АСС” придбаних ТМЦ, відповідність їх обліку положенням чинного законодавства, порядку ведення розрахункових та касових операцій; встановити наявність кваліфікованого персоналу та фізичну можливість виконання задекларованих послуг, враховуючи специфіку виконаних робіт, в межах чого дослідити питання використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати доходів у вигляді зарплатами без сплати податків; перевірити наявність залишків товарно-матеріальних цінностей на власних та орендованих складських приміщеннях підприємств.

Колегія суддів вважає, що прийнятий відповідачем спірний наказ про фактичну перевірку, що засновувався на вищенаведеній доповідній записці, не можна вважати законним з огляду на недоведеності з боку відповідача, що підставою для прийняття наказу була саме ця записка.

Так, внаслідок проведеного відповідачем аналізу діяльності групи “АСС-Гофропак” (відповідно до наявної в ГУ ДФС у Харківській області інформації) оперативним управлінням ГУ ДФС у Харківській області та встановлення даних, які свідчили про можливі порушення законодавства вказаними платниками податків, виникає обґрунтована та законодавчо встановлена необхідність для контролюючого органу із здійснення належного податкового контролю. В той же час, відповідачем не доведено, що в даному випадку податковий контроль необхідно було здійснювати саме в формі фактичної перевірки та що саме ця доповідна записка та наявна інформація слугувала підставою для прийняття спірного наказу.

Водночас, у спірному наказі відсутні будь-які посилання на конкретні підстави призначення перевірки, окрім звичайного посилання на норми, що регулюють питання призначення перевірки.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів зазначає, що відповідач, в порушення вимог частини 2 статті 77 КАС України, не довів правомірності прийнятого ним рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наказ Головного управління державної фіскальна служби у Харківській області від 21.06.2018 № 4517 “Про проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю “АСС-Гофропак”, є протиправним.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про скасування оскаржуваного наказу Головного управління державної фіскальна служби у Харківській області від 21.06.2018 № 4517 “Про проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю “АСС-Гофропак”.

Щодо інших доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2018 без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, 245, 246, 250, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2018 по справі № 820/4892/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена у касаційному порядку, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повний текст постанови складено 24.09.2018.