Постанова № 76666211, 19.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 825/2241/18 Суддя (судді) першої інстанції: Бородавкіна С.В.

Суддя-доповідач - Кучма А.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Коротких А.Ю., Мєзєнцева Є.І.

за участю секретаря: Тищенко Н.В.,

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 229 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.07.2018 (м. Чернігів, дата виготовлення повного тексту - 10.07.2018) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Корюківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_3 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Корюківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправними дії щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивачу на підставі ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу, ліквідатору аварії на Чорнобильській АЕС, на підставі ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 30.03.2018, виходячи із п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.07.2018 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що положення ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» наділяють позивача правом на обчислення пенсії у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач має статус учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та є інвалідом ІІ групи, тому має право на пенсійне забезпечення відповідно до норм Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема, на нарахування пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Позиція відповідача обґрунтована тим, що положення ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» поширюються лише на осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС під час проходження дійсної строкової служби, а позивач був лише призваний на збори та направлений в зону відчуження для ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 перебуває на обліку в Корюківському ОУПФ та з 19.06.2002 отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, про що йому видано відповідне посвідчення (категорія 1) серія НОМЕР_1 з вкладкою та встановлено 2 групу інвалідності, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 та довідкою (а.с. 16).

Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серії АВ № 0111263 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 15).

21.05.2018 позивач, вважаючи, що має право на пенсійне забезпечення відповідно до норм Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», звернувся до Корюківського ОУПФ із заявою про перерахунок пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Листом від 25.05.2018 за № 37/05/Б-11 Корюківське ОУПФ відмовило позивачу у перерахунку пенсії, мотивуючи тим, що позивач в період з 08.12.1986 по 19.12.1986 працював на ВАТ Щорська «Райсільгоспхімія», тобто під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не проходив строкову військову службу, тому на нього не поширюється дія статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с. 18-19).

Позивач, вважаючи неправомірними дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку його пенсії, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог дійшов до висновку, що позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС поза межами проходження ним дійсної строкової служби, а тому він не має права на перерахунок пенсії на підставі ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч.3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII) особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначає Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210.

Приписами пункту 9-1 Порядку № 1210 визначено, що за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

З аналізу викладених норм слідує, що для перерахунку пенсії відповідно до частини третьої статті 59 Закону, особа має відповідати наступним критеріям: особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї; участь особи відбувалась під час проходження дійсної строкової служби; особа набула інвалідність внаслідок вищевказаної участі.

Лише наявність зазначених критеріїв у їх сукупності обумовлюють визначення військовослужбовця як такого, що має право на отримання відповідного розміру пенсійного забезпечення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в період з 06.12.1986 по 23.01.1987, перебуваючи на учбових зборах, приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в складі військової частини 64354 (а.с. 12-14).

Разом з тим, строкову військову службу позивач проходив в період з 07.05.1970 по 15.05.1972, а в період участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи працював на ВАТ Щорська «Райгоспхімія».

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач приймав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи поза межами проходження ним дійсної строкової служби, тому не має права на перерахунок пенсії відповідно до ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки не відповідає всім критеріям, наявність яких обумовлює право особи на вказаний перерахунок.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в ухвалі від 08.05.2018 у справі № 820/1148/18 (Пз/9901/33/18).

Позивач не проходив дійсну строкову службу в армії під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, доказів на підтвердження протилежного позивачем не надано.

Наданні позивачем довідки про знаходження останнього на учбових зборах з 06.12.1986 по 23.01.1987 не спростовують обставини, що позивач не перебував на дійсній строковій військовій службі.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби, тому останній не набув права на перерахунок пенсії підставі п. 9-1 Порядку № 1210, ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у зв'язку з чим Корюківське об'єднане управління Пенсійного фонду України правомірно відмовило позивачу здійснити перерахунок пенсії.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення даного адміністративного позову, не доводять наявність підстав для проведення відповідного перерахунку на користь позивача.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.07.2018 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 24.09.2018.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: А.Ю. Коротких

Є.І. Мєзєнцев