Постанова № 76663131, 13.09.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 446/79/18 Головуючий у 1 інстанції: Костюк У.І.

Провадження № 22-ц/783/1597/18 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2018 року м.Львів

Справа № 446/79/18

Провадження № 22-ц/783/1597/18

Апеляційний суд Львівської області в складі колегії суддів з розгляду цивільних справ:

головуючого Приколоти Т.І.,

суддів Мікуш Ю.Р., Павлишина О.Ф.,

секретар Іванова О.О.

розглянув апеляційну скаргу Моторного транспортного страхового бюро України

на рішення Кам»янка-Бузького районного суду Львівської області, ухвалене у м. Кам»янка-Бузька 29 березня 2018 року (суддя Костюк У.І. )

у справі

за позовом Моторного транспортного страхового бюро України до ОСОБА_2 про повернення безпідставно набутих коштів,-

встановив:

Позивач звернувся з позовом до ОСОБА_2 про повернення безпідставно набутих коштів. Позов мотивує тим, що 11 травня 2013 року в с. Старий Добротвір Кам'янка-Бузького району Львівської області на вулиці Промисловій сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «Мерседес», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та ВАЗ 21112, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 Відповідно до постанови Дрогобицього міськрайонного суду Львівської області від 26 червня 2013 року ДТП сталася з вини водія автомобіля «Мерседес» під керуванням ОСОБА_2 В результаті чого був пошкоджений автомобіль ВАЗ 21112. Відповідно до Висновку експертного автотоварознавчого дослідження №123 від 10 червня 2013року, складеного ТзОВ Фірма «Експертиза», вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля ВАЗ 21112 ОСОБА_2, становить 44 667,97 грн. Ліквідаційна вартість працездатних складових автомобіля ВАЗ 21112 в цінах станом на момент дослідження становить 8504,96 грн. Зазначена шкода не була відшкодована потерпілій особі. На час скоєння ДТП відповідач не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відповідно до п.п. "а" п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі. Згідно зі ст. 22 Закону, МТСБУ відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоров'ю та майну третіх осіб під час ДТП. Потерпілий з метою отримання відшкодування звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України з відповідною заявою, до якої було додано копію полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів СК «Провідна» №АВ/7109291 терміном дії з 27 травня 2012 року до 26 травня 2013 року. У зв'язку з настанням події, передбаченої п. п. "а" п. 41.1 ст. 41 Закону, МТСБУ здійснило регламентну виплату потерпілій особі в розмірі 36 163,01 грн. Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування. Відповідно до підпункту 38.2.1 пункту 38.2 ст.38 Закону МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду та не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 ст.13 Закону. 18 вересня 2013 року МТСБУ звернулось до відповідача ОСОБА_3 з листом №3/1-05/28366 про компенсацію в добровільному порядку витрат, понесених у зв'язку з проведенням регламентної виплати потерпілому, а також витрат понесених МТСБУ для встановлення розміру збитку та збору документів (2140 грн.). 8 жовтня 2013року на адресу МТСБУ надійшла відповідь від ОСОБА_3, до якої було долучено копію постанови Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області від 31 липня 2013 року, якою скасовано постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 червня 2013 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 у зв'язку з ДТП від 11 травня 2013 року. Матеріали про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 повернуто ДПС ВДАІ Кам'янка-Бузького РВ ГУМВС України у Львівській області через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області для належного оформлення та вирішення питання складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно водія ОСОБА_2 Кам'янка-Бузьким ВП ГУНП у Львівській області 6 травня 2016 року надала МТСБУ відповідь, про те, що за фактом ДТП від 11 травня 2013 року складено протоколи про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП щодо обох водіїв транспортних засобів, причетних до ДТП. Відповідно постанови Кам'янка -Бузького районного суду Львівської області від 20 листопада 2013 року та постанови Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20 січня 2014 року - закрито провадження у справі про адміністративні правопорушення стосовно обох учасників ДТП у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення. В зазначених постановах встановлено, що ДТП мала місце, але не зазначено з чиєї вини сталася ця ДТП. Ухвалюючи рішення про виплату відшкодування ОСОБА_2, МТСБУ не володіло інформацією про постанову Апеляційного суду Львівської області від 31 липня 2013 року, якою скасовано постанову Дрогобицького районного суду Львівської області від 26 червня 2013 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності, а тому змушені звернутися до суду, щодо повернення безпідставно набутих ОСОБА_2 коштів в сумі 36163,01 грн. на підставі ст. 1212 ЦК України.

Оскаржуваним рішенням відмовлено в задоволенні позову.

Рішення суду оскаржує Моторне транспортне страхове бюро України. В апеляційній скарзі зазначає, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Зазначає, що сплативши відшкодування ОСОБА_2, МТСБУ не було відомо про постанову Апеляційного суду Львівської області від 31 липня 2013 року, якою скасовано постанову Дрогобицького районного суду Львівської області від 26 червня 2013 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності. Вказує, що відповідач безпідставно набув кошти в сумі 36163,01 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить відхилити.

На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до положень ст. ст. 13,19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно із ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що 11 травня 2013 року в с. Старий Добротвір, Кам'янка-Бузького району, Львівської області сталося ДТП з участю автомобілів марки «Мерседес» державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 та ВАЗ 21112, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2

Надалі у зв'язку з настанням події Моторно (транспортне) страхове бюро України здійснило регламенту виплату ОСОБА_2 в розмірі 36163,01 грн.

20 січня 2014 року постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області провадження по справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_3 закрито у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

З постанови Апеляційного суду Львівської області від 20 лютого 2014 року, вбачається, що постанову судді Кам»янка -Бузького районного суду Львівської області від 20 листопада 2013 року про закриття провадження у справі за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_2 у зв»язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення скасовано та провадження по справі щодо нього закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.24 цього кодексу.

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 23 грудня 2016 року відмовлено у позові Моторно транспортного бюро України до ОСОБА_4, ОСОБА_2, з участю третьої особи Приватного акціонерного товариства Страхова Компанія «Провідна», про відшкодування шкоди в порядку регресу, пов'язаної з регламентною виплатою.

Відповідно до положень статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі; на вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Водночас, у статті 1187 ЦК України визначено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб; шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку; особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах; якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення; особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Статтею 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лите особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується: 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення; 4) якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини; відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК України, у чинній на час прийняття рішень редакції, що відповідає змісту ч.6 ст. 82 цього кодексу у чинній редакції, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки лій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до п.п. «а» п.41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Моторне (транспортне) страхове бюро України за рахунок коштів фонду захисту прав потерпілих, відшкодував шкоду на умовах, зазначених Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність,крім шкоди, заподіяної транспортному засобу,який не відповідає вимогам пункту 1.7. статті 1 цього Закону, та майну,яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Відповідно до п.36.4 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виплата страхового відшкодування (регламентна виплата), зокрема, здійснюється безпосередньо потерпілому.

Згідно зі ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне (транспортне) страхове бюро України відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінено шкоду,яка була заподіяна життю, здоров'ю та майну третіх осіб під час ДТП.

Встановлено, що вищевказані обставини наведені в позовній заяві та дослідженні в судовому засіданні вже були предметом розгляду Дрогобицького районного суду Львівської області за позовом Моторно транспортного страхового бюро України (МТСБУ) до ОСОБА_3, ОСОБА_2, третьої особи -Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Провідна» про відшкодування в порядку регресу виплат, пов'язаних з регламентною виплатою, в ході якого вже було винесено судове рішення 23 грудня 2016 року про відмову у задоволенні позовних вимог, яке не оскаржувалось та набрало законної сили.

Згідно зі ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно, при цьому особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Тобто, передбачено можливість виникнення недоговірних зобов'язань двох різновидів: а) внаслідок безпідставного набуття майна за рахунок іншої особи; б) внаслідок безпідставного збереження майна за рахунок іншої особи (потерпілого).

Умовами виникнення даних зобов'язань є: набуття (збереження майна, яке мало бути витрачене) однією особою; відповідна втрата майна (або неотримання майна) іншою особою; відсутність достатньої правової підстави для цього (угоди сторін, вказівки закону тощо). При цьому до відсутності правової підстави ч. 1 ст. 1212 ЦК прирівнює ситуацію, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (наприклад, договір визнаний недійсним).

Разом з тим, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень частини першої статті 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов'язання повернути майно позивачу.

Встановлено, що МТСБУ здійснило регламенту виплату ОСОБА_2, тому суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що спірні правовідносини є договірними, що виключає застосування до них положення ст.1212 ЦК України.

З висновками суду першої інстанції належить погодитися, оскільки ним правильно визначено характер спірних правовідносин та встановлено дійсні обставини справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Підстави для скасування рішення суду відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.374, ст.ст. 375, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Залишити рішення Кам»янка-Бузького районного суду Львівської області від 29 березня 2018 року без змін, апеляційну скаргу Моторного транспортного страхового бюро України без задоволення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 18 вересня 2018 року.

Головуючий

Судді