Ухвала суду № 76663113, 18.09.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 462/994/17 Головуючий у 1 інстанції: Бориславський Ю.Л.

Провадження № 11-кп/783/1279/17 Доповідач: Белена А. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2018 року м. Львів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого судді - Белени А.В.,

суддів – Головатого В.Я., Маліновської- Микич О.В.,

секретаря судового засідання - Проворної Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальне провадження № 12016140060000777 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Залізничного районного суд м.Львова від 24.10.2017 року відносно обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, розлученого, який зареєстрований на ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше неодноразово судимого,

за вчинення кримінальних правопорушень, передбаченого ч.1,2 ст. 185 КК України,

за участю:

прокурора - Яворського С.М.,

захисника-адвоката – ОСОБА_2,

обвинуваченого – ОСОБА_1,

встановила:

Обвинувачений ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на вирок Залізничного районного суд м.Львова від 24.10.2017 року яким ОСОБА_1 . визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1,2 ст.185 КК України та призначено покарання:

- за ч.1 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік;

- за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

Згідно ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

На підставі ч.4 ст.70 КК України ОСОБА_1 остаточне покарання визначено шляхом поглинання менш суворого покарання за цим вироком більш суворим покаранням призначеним попереднім вироком Галицького районного суду м. Львова від 13.06.2017 року (справа № 461/2693/17) у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі.

Долю речових доказів вирішено в порядку ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченому по даному кримінальному провадженню не обирався.

В апеляційній скарзі обвинувачений просить вироком суду першої інстанції в частині призначення по карання та вирішення питання по речовим доказам залишити без змін, але змінити в частині початку строку відбування покарання. Визначити йому дату початку відбування покарання 23 лютого 2017 року. Строк відбування покарання рахувати з моменту його затримання, тобто з 23.02.2017 року, та зарахувати в строк відбування покарання строк попереднього ув’язнення з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі. До вступу вироку в законну силу.

Апелянт не оспорюючи доведеність його вини у скоєнні злочинів та правильності кваліфікації його дій вважає вирок суду першої інстанції незаконним та таким, що підлягає зміні в частині застосування до нього ч.5 ст.72 КК України, яке до нього не було застосовано і не зазначено початку строку відбування покарання.

Апелянт наполягає, що суд зобов’язаний був вказати дату початку строку відбування покарання.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1, в період часу з 20.01.2016року по 23.02.2016року, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, знаходячись у приміщенні квартири №117 в будинку №19 на вул. Патона у м. Львові, скориставшись відсутністю стороннього нагляду, шляхом вільного доступу, таємно викрадав частинами протягом вказаного період часу золоті вироби, а саме: золотий перстень 585 проби, розмір 17,5 із вставленим каменем «Топазом» коричневого кольору, вагою 3,43 грама вартістю 2976 грн., 03 коп.; золотий кулон (підвіска) 585 проби, у формі ромба, із зображенням матері ОСОБА_3, вагою 0,88 грама, вартістю 760 грн. 73 коп.; набір золотих сережок (2 штуки) 585 проби, вартістю 1270 грн. 77 коп.; набір золотих сережок (2 штуки) 585 проби із вставкою каменя червоного кольору (рубіна), вагою 1,51 грама вартістю 1305 грн., 34 коп.; золотий кулон (підвіска) 585 проби овальної форми у із зображенням матері ОСОБА_3, вагою 1 грам вартістю 864 грн. 47 коп.; золоту обручку 585 проби, розмір 18, вагою 1,41 грам вартістю 1218 грн. 90 коп.; золотий кулон (підвіска) 585 проби у вигляді каменя біло-жовтого кольору, вагою 3,39 грама, вартістю 3025 грн. 74 когі.; золотий перстень 585 проби, розмір 18, із трьома вставленими камінчиками білого кольору, вагою 1,9 грам, вартістю 1711 гривень 57 коп.; набір золотих сережок (2 штуки) 585 проби, у вигляді 2 кілець, скріплених між собою, вагою 1,54 грама, вартістю 1387 грн. 27 коп.; набір золотих сережок (2 штуки), 585 проби, у вигляді каменя біло-жовтого кольору, вагою 4,95 грама, вартістю 4629 грн. 63 коп.; набір золотих сережок (2 штуки), 585 проби, із вставленим червоним каменем (рубіном), вагою 4,14 грама, вартістю 3985 грн. 24 коп.; золотий перстень 585 проби, розмір 17,5, із вставкою білого каменю (цирконію) у вигляді серця, вагою 5,26 грама, вартістю 5063 грн. 38 коп.; золотий кулон (підвіска) 585 проби, із зображенням серця, якоря та ключа, вагою 0,81 грама, вартістю 842 грама, 97 коп.; золотий ланцюжок 585 проби, довжиною 50 см., плетіння «снейк», вагою 5,69 грама, вартістю 5927 грн. 44 коп.; золотий хрест 585 проби у вигляді розп’яття, вагою 0,38 грама, вартістю 399 грн. 68 коп.; золотий хрест 585 проби у вигляді розп’яття, вагою 1 грам, вартістю 1000 гривень; золотий хрест 585 проби у вигляді розп’яття, вагою 1 грам, вартістю 1000 гривень, які здав у відділення ломбардів, а отримані кошти витратив на власні потреби. Загальна сума завданих збитків потерпілій ОСОБА_4 становить 37 369, 16 гривень.

Крім цього, ОСОБА_1, будучи раніше судимим 16.08.2016року вироком Франківського районного суду м. Львова за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України на один рік позбавлення волі із застосуванням ст. 75 К України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на один рік на шлях виправлення не став та повторно вчинив новий злочин. Так, 19.12.2016року ОСОБА_1 перебуваючи в приміщенні квартири №58 в будинку №37 на вул. І Виговського у м. Львові, власником якої являється ОСОБА_5, маючи усну домовленість з власником квартири з приводу проведення ремонтних робіт у квартирі, шляхом вільного доступу таємно викрав телевізор марки «Електрон» вартістю 800.00 гривень, який в подальшому був закладений в ломбард ПТ «Ломбард «Реверс» та реалізований. Загальна сума завданих збитків потерпілому ОСОБА_5 становить 800.00 гривень.

Заслухавши доповідача, думку обвинуваченого ОСОБА_1, підтриману захисником-адвокатом ОСОБА_6, про задоволення апеляційної скарги, міркування прокурора, який просив частково задоволення апеляційну скаргу обвинуваченого, вивчивши матеріали кримінального провадження, переглянувши судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Встановлено, що судом першої інстанції були належним чином досліджені обставини справи, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження та, у зв’язку з повним визнанням обвинуваченим ОСОБА_1, своєї вини по ч.1,2 ст.185 КК України та обрано покарання в межах санкцій статті обвинувачення.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчинених кримінального правопорушення, а саме вчинення кримінальних правопорушень середньої тяжкості, його наслідки, обставини, які пом'якшують покарання – щире каяття, вину у вчиненні злочинів визнав повністю, сприяв розкриттю злочинів, а тому покарання обвинуваченому обрано в межах санкції статті, за якою кваліфіковано злочини у виді позбавлення волі.Обставин що обтяжують покарання судом першої інстанції не встановлено.

Дане покарання відповідає вимогам ст.65 КК України, підстав для його пом’якшення або призначення більш суворого покарання колегія суддів не вбачає.

Будь-яких істотних порушень вимог кримінального процесуального законодавства при розгляді даного кримінального провадження в суді першої інстанції, які б вплинули на правильність прийнятого судового рішення, колегією суддів не встановлено.

Згідно вимог Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26.11.2015 року №838-7, який набрав чинності 24.12.2015 року, до частини 5 ст.72 КК України внесено зміни.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України, з врахуванням внесених змін, визначено, що зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження особи до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Згідно ст.1 Закону України «Про попереднє ув'язнення», попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

Обвинувачений ОСОБА_1 помилково вказав в апеляційній скарзі дату початку строку відбування покарання 23 лютого 2017 року, оскільки з досліджених в суді апеляційної інстанції документів, які знаходяться в особовій справі засудженого ОСОБА_1 (яку було оглянуто в судовому засіданні) вбачається, що 22.02.2017 року ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова щодо ОСОБА_1 був застосований запобіжний захід - тримання під вартою строком 60 діб. Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 21.04.2017 року ОСОБА_1, під час підготовчого судового засідання було продовжено строк тримання під вартою до 19.06.2017 року у справі № 461/2693/17. По справі № 461/2693/17 Галицьким районним судом м.Львова від 13.06.2017 року був винесений вирок, яким ОСОБА_1 було призначено покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі.

24.10.2017 року було винесено вирок Залізним районним судом м.Львова, по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч.1,2 ст. 185, ч.1 ст.70 КК України та призначено покарання у виді 2 років позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України ОСОБА_1 остаточне покарання визначено шляхом поглинання менш суворого покарання за цим вироком більш суворим покаранням призначеним попереднім вироком Галицького районного суду м. Львова від 13.06.2017 року (справа №461/2693/17) у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі. Однак при винесені вироку, 24.10.2017 року, обвинуваченому не було враховано строк попереднього ув’язнення в строк покарання у відповідності до вимог ч.5 ст. 72 КК України, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Станом на 18.09.2018 року вирок Залізничного районного суду м.Львова від 24.10.2017 року не набув законної сили.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 судом першої інстанції безпідставно не було зараховано строк попереднього ув'язнення в строк покарання з 22.02.2017 року, а тому апеляційна скарга обвинуваченого підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 418 КПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 – задоволити.

Вирок Залізничного районного суд м.Львова від 24.10.2017 року відносно обвинуваченого ОСОБА_1 - змінити

Зарахувати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, в строк покарання строк тримання під вартою з 22.02.2017 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, згідно ч.5 ст.72 КК України, до вступу вироку в законну силу, тобто до 18.09.2018 року.

Початком строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 22 лютого 2017 року.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а засудженим, який перебуває під вартою – в той же строк, з моменту отримання копії ухвали.

Головуючий:

Судді: