Ухвала суду № 76662950, 03.09.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 466/3106/18 Головуючий у 1 інстанції: Едер П.Т.

Провадження № 11-кп/783/521/18 Доповідач: Стельмах І. О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2018 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді Стельмаха І.О.,

суддів Каблака П.І., Ревера В.В.,

з участю секретаря Мазур-Іванько Ж.В.

засудженого ОСОБА_1,

прокурора Ванчака А.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 10 травня 2018 року про відмову в задоволенні клопотання про заміну невідбутої частини покарання більш м’яким у виді обмеження волі засудженому ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И Л А :

Вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 30 грудня 2013 року ОСОБА_1 був визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 115 ч. 1 КК України та засуджений до 10 років позбавлення волі.

Начальник арештного дому державної установи «Личаківська виправна колонія (№30)» та голова спостережної комісії Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради звернулися до суду з клопотанням про заміну невідбутої частини покарання більш м’яким видом покарання у виді обмеження волі відповідно до вимог ст. 82 КК України, як такому, що став на шлях виправлення покликаючись на те, що протягом строку відбування покарання засуджений ОСОБА_1 відбув 2/3 строку покарання, допустив одне порушення вимог режиму, заохочувався 5 разів, тому на їх думку довів своє виправлення.

Початок строку відбування ОСОБА_1 покарання – 06 грудня 2012 року, кінець строку покарання – 09 серпня 2021 року.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 10 травня 2018 року року в задоволенні клопотання державної установи «Личаківська виправна колонія (№30) та спостережної комісії при Шевченківській районній адміністрації Львівської міської ради про заміну засудженому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 невідбутої частини покарання більш м’яким відмовлено.

На ухвалу суду засуджений ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 10 травня 2018 року та задоволити спільне клопотання начальника арештного дому державної установи «Личаківської виправної колонії» (№30) та голови спостережної комісії Шевченківської районної адміністрації ЛМР.

В обґрунтування апеляційної скарги засуджений покликається на те, що вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, враховуючи, що він протягом періоду відбування покарання заохочувався п’ять разів, має лише одне порушення вимог режиму (мав при собі мобільний телефон), намагається не вчиняти інших порушень, контролює свою поведінку та доводить своє виправлення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_1 на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора Ванчака А.Л., який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Колегія суддів вбачає, що суд першої інстанції зазначених вимог не дотримався, безпідставно дійшовши висновку про неможливість заміни ОСОБА_1 невідбутої частини покарання більш м’яким видом покарання у виді обмеження волі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції є невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 82 КК України особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком.

Згідно з п.3 ч.4 ст. 82 КК України заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин.

Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 засуджений 30 грудня 2013 року Стрийським міськрайонним судом Львівської області за ч.1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років. Початок терміну відбування покарання: 06 грудня 2012 року, кінець терміну – 09 серпня 2021 року. Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 06 лютого 2016 року на підставі ч.5 ст. 72 КК України зараховано термін попереднього ув’язнення з 06 грудня 2012 року по 01 квітня 2014 року та період затримання з 02 грудня 2012 по 03 грудня 2012 року включно, з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Як вбачається з характеристики на засудженого ОСОБА_1, затевердженої начальником арештного дому державної установи «Личаківська виправна колонія (№30)» ОСОБА_2 засуджений ОСОБА_1 за час перебування в місцях позбавлення волі зарекомендував себе наступним чином: під час перебування у Львівській УВП (№ 19) порушень встановленого режиму допускав, до дисциплінарної відповідальності не притягувався, заходи заохочення та стягнення не застосовувались; під час перебування у Держівській виправній колонії № 110 залучався до праці на підприємстві установи, був працевлаштований на дільниці виготовлення піддонів, згодом на дільниці металообробки та з IV кварталу 2015 року на дільниці виготовлення сітки МЗП; відповідно до статті 126 КВК України прагне до вдосконалення і професійно-технічних навичок, зокрема у 2014/2015 навчальному році навчався у Держівському навчальному центрі №110 та здобув професію слюсар з ремонту автомобілів, реалізувавши програму диференційованого виховного впливу «Професія»; під час перебування в установі характеризувався позитивно, порушень встановленого порядкувідбування покарання не допускав, до дисциплінарної відповідальності не притягувався; за сумлінну поведінку та добросовісне ставлення до праці заохочувався правами начальника установи 3 (три) рази; у Львівській виправній колонії № 48допустив 1 (одне) порушення встановленого порядку відбування покарання, за яке притягувався до дисциплінарної відповідальності правами начальника установи; стягнення у встановленому Кримінально-виконавчим кодексом України порядку погашене, за сумлінну поведінку та добросовісне ставлення до праці заохочувався 5 (п’ять) разів; у 2016/2017 навчальному році навчався у Львівському навчальному центрі № 48, де здобув професію електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування; згідноз рішенням адміністративної комісії державної установи «Львівська виправна колонія (№ 48)» від 21.09.2017 переведений у дільницю соціальної реабілітації 28.09.2017, а з 03.11.2017 працевлаштований на контрагентському об’єкті ТОВ «Фуджікура Аутомотів Україна Львів».

До дільниці соціальної реабілітації державної установи «Личаківська виправна колонія (№ 30)» прибув 19.02.2018. З 21.02.2018 працевлаштований на контрагентському об’єкті ТОВ «Фуджікура Аутомотів Україна Львів», до роботи відноситься добросовісно, виконує всі поставлені перед ним завдання.

Під час перебування в установі (№30) порушень встановленого порядку відбування покарання не допускав, до дисциплінарної відповідальності не притягувався. Заходи заохочення та стягнення не застосовувались.

Відповідно до вимог ч.5 ст. 118 КВК України та розділу XXI «Правил внутрішнього розпорядку виконання покарань» приймає участь у роботах щодо поліпшення житлово-побутових умов засуджених відділення та роботах з благоустрою колонії як в порядку черговості, так і з власної ініціативи. У встановленому порядку залучається до виконання робіт з господарського обслуговування установи.На профілактичному обліку не перебуває.Правомірних взаємовідносин та ввічливого ставлення з персоналом установи дотримується, у спілкував персоналом установи тактовний.У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний, стосунки підтримує із засудженими позитивної спрямованості.

Заходи виховного характеру відвідує регулярно, робить для себе належні висновки.

Відповідно до статті 123 Кримінально-виконавчого кодексу України включений до програми диференційованого виховного впливу «Духовне відродження», програму виконує добре, прагне до її реалізації.За характером спокійний, врівноважений.По відношенню до себе завжди вимогливий. Спальне місце та приліжкову тумбочку утримує у чистоті і порядку, має охайний зовнішній вигляд.

Відповідно до статті 107 Кримінально-виконавчого кодексу України підтримує соціальні зв’язки з рідними шляхом телефонних розмов та побачень, отримує від них посилки та передачі.

Статтею 6 КВК України визначено, що виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами такого виправлення є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), пробація, суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.

Крім того в матеріалах справи міститься характеристика на ОСОБА_1, надана майстром зміни ТзОВ «Фуджікура Аутомотів Україна Львів» ОСОБА_3, відповідно до якої ОСОБА_1 з моменту працевлаштування проявив себе з позитивної сторони, до роботи ставиться сумлінно, з часом вдалося освоїти низку низку методик, які застосовуються для виготовлення кабельних мереж, що у свою чергу дало можливість покращити результати команди.

Наведене дає підстави колегії суддів вважати, що засуджений ОСОБА_1 своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, особиста характеристика засудженого також доводить позитивні зміни під час відбування покарання.

За таких обставин, колегія суддів дійшла переконання, що висновки Шевченківського районного суду м. Львова від 10 травня 2018 року про відмову в задоволенні клопотання про заміну невідбутої частини покарання більш м’яким у виді обмеження волі засудженому ОСОБА_1, не відповідають фактичним обставинам справи та ухвала суду підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали, якою слід задовольнити клопотання начальника арештного дому державної установи «Личаківська виправна колонія (№30)» та голови спостережної комісії Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про заміну невідбутої частини покарання більш м’яким видом покарання у виді обмеження волі, що складає 2 роки 10 місяців.

Керуючись ст. ст. 404, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора засудженого ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 10 травня 2018 року щодо ОСОБА_1 скасувати.

Спільне клопотання начальника арештного дому державної установи «Личаківська виправна колонія (№30)» та голови спостережної комісії Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про заміну засудженому ОСОБА_1 невідбутої частини покарання більш м’яким видом покарання від 12 квітня 2018 року задовольнити.

На підставі ст. 82 КК України замінити засудженому ОСОБА_1 невідбуту частину покарання, призначеного вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 30 грудня 2012 року, у виді позбавлення волі на покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки 10 місяців.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

С у д д і :

І.О. ОСОБА_4 ОСОБА_5 Ревер