Ухвала суду № 76660982, 24.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/3177/16

УХВАЛА

24 вересня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Губської О.А., суддів: Парінова А.Б., Беспалова О.О., перевіривши апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2018 року у справі за позовом спільного підприємства "Каштан Петролеум ЛТД" до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників про визнання протиправними та податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду з позовом до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 20.11.2015 №0000954103 та №0000964103.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2018 року позов задоволено.

15 лютого 2018 року, не погодившись з таким рішенням Офіс великих платників податків ДФС подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2018 року апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2018 року залишено без руху та встановлено відповідачу строк для усунення недоліків протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом сплати судового збору у розмірі 43 753,58 грн.

Ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2018 року у задоволенні клопотання Офісу великих платників податків ДФС про відстрочення сплати судового збору - відмовлено. Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2018 року повернуто апелянту у зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

14.08.2018 Офіс великих платників податків ДФС повторно звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2018 року апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2018 року залишено без руху та надано 10-денний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду апеляційної інстанції документа про сплату судового збору у розмірі 84,38 грн. та заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

На виконання вимог ухвали апелянтом 17.09.2018 надано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.

У вказаному клопотанні відповідач, зокрема, зазначає, що КАС України не передбачає строкових обмежень звернення до суду з апеляційною скаргою протягом року, за умови поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження. Апелянт вказує, що ним апеляційну скаргу вперше подано у строк, визначений КАС України, проте у зв'язку з неможливістю сплати судового збору, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2018 року апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2018 року повернуто апелянту.

Розглянувши вказане клопотання, суд вважає за необхідне відмовити в його задоволенні, так як наведені скаржником доводи не можуть бути підтвердженням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення.

У випадку пропуску строку апеляційного оскарження підставами для розгляду апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

З огляду на викладені вимоги закону та зважаючи, що, як вже зазначалось, повторна апеляційна скарга на постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року була подана поза межами законодавчо встановленого строку її апеляційного оскарження, а вказані податковим органом в клопотанні причини пропуску цього строку є недостатніми для висновку про його пропуск з поважних причин, суд вважає, що слід відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Доводи апелянта про те, що неможливість вчасної подачі апеляційної скарги була зумовлена відсутністю належного фінансування видатків, передбачених для сплати судового збору, не свідчать про наявність поважних підстав, що перешкоджали відповідачу своєчасно звернутися до суду апеляційної інстанції.

В свою чергу, статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.

Такими процесуальними обов'язками учасників справи визначено, крім іншого, дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, а також виконання встановлених законом вимог щодо оформлення апеляційної скарги, зокрема, надання документу про сплату судового збору, в тому числі, на підставі ухвали суду апеляційної інстанції про залишення касаційної скарги без руху.

Таким чином, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Це стосується і заявників, які, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діють як суб'єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а відтак відсутність у податкового органу коштів, призначених для цієї мети і, як наслідок, невиконання через це вимог закону і суду, своїх процесуальних обов'язків, не може слугувати поважною підставою пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період, що кореспондується з пунктами 44, 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228, якими, крім іншого, визначено, що штатні розписи бюджетних установ затверджуються в установленому порядку у місячний строк з початку року. До затвердження в установленому порядку кошторисів використання бюджетних коштів підставою для здійснення видатків бюджету є проекти зазначених кошторисів (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), засвідчені підписами керівника установи та керівника її фінансового підрозділу або бухгалтерської служби. У разі коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), а під час складання кошторисів на наступний рік враховуються обсяги здійснених видатків.

З огляду на наведене, відповідач не був позбавлений можливості здійснювати видатки бюджету, передбачені для сплати судового збору на підставі кошторису, а у разі його відсутності проекту кошторису, тимчасового індивідуального кошторису, тимчасового розпису бюджету в обсязі, не меншому за розмір використаних бюджетних коштів у минулому періоді й, при цьому, мав право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

До того ж, підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Зупинення ж на рахунку податкового органу фінансових операцій, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім вимог КАС України щодо оформлення апеляційної скарги та дотримання строку апеляційного оскарження, що, в свою чергу, не може ставитись в залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності, оскільки ці фактори не є взаємопов'язаними.

Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Вищенаведене не спростовується обставинами звернення відповідача з первинною апеляційною скаргою (яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору) у строк, встановлений КАС України, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначати, що вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

В діях скаржника не вбачається бажання заявника реалізувати право на апеляційне оскарження у цій справі у найкоротші строки, оскільки апеляційну скаргу подано лише через п'ять місяців після винесення ухвали від 19 березня 2018 року про повернення апеляційної скарги у справі.

Крім того, щодо доводів апелянта, що КАС України встановлює два строки звернення до суду з апеляційною скаргою: або протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення, або протягом одного року з дня складення повного тексту судового рішення, якщо скарга не подана протягом тридцяти днів з поважних причин, колегія суддів зазначає, що положення КАС України та, зокрема, ч.2 ст.299 КАС України будь-яких відповідних застережень з цього приводу не містять, а навпаки встановлюють обов'язок суду, не надаючи оцінки поважності наведених суб'єктом владних повноважень, що подає апеляційну скаргу після спливу одного року з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення, причин пропуску ним строку апеляційного оскарження, відмовляти у відкритті апеляційного провадження.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 квітня 2018 року по справі № 814/2766/15 (№К/9901/35610/18).

Таким чином, клопотання позивача про поновлення строку апеляційного оскарження, на думку суду, не може визнаватись належним доказом виконання вимог ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2018, оскільки не містить обґрунтування причин пропуску процесуального строку.

Крім того, на думку апелянта, судом апеляційної інстанції не вірно вирахувано розмір судового збору, який необхідно сплатити відповідачу. Так, на думку відповідача, розмір судового збору необхідно вираховувати не від розміру позовних вимог, заявлених в позовній заяві, а лише від розміру саме задоволених позовних вимог судом першої інстанції. А тому, на думку податкового органу, у нього відсутній обов'язок доплати судового збору у розмірі 84,38 грн., оскільки ним правильно обраховано розмір судового збору та сплачено його в повному обсязі.

Проте, колегія суддів вважає вказані доводи відповідача помилковими, оскільки відповідно до вимог ст. 4 Закону України "Про судовий збір" розмір судового збору розраховується саме від ціни позову та за подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не розміру задоволених позовних вимог.

Отже, на виконання вимог ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2018 року, відповідачем, станом на 24.09.2018, не сплачено судовий збір у необхідному розмірі.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи, що апелянтом не наведено обґрунтованих причин пропуску строку апеляційного оскарження чи доказів поважності його пропуску, а тому колегія суддів вважає необхідним відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків ДФС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2018 року.

Керуючись ст.ст.299, 325, 328 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання Офісу великих платників податків ДФС про поновлення строку на апеляційне оскарження залишити без задоволення.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків ДФС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2018 року у справі за позовом спільного підприємства "Каштан Петролеум ЛТД" до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників про визнання протиправними та податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідачО.А. Губська СуддяА.Б. Парінов СуддяО.О. Беспалов