Постанова № 76660939, 20.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 810/1817/18 Головуючий у І інстанції - Терлецька О.О.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Ісаєнко Ю.А., Лічевецького І.О.,

при секретарі: Волощук Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, згідно з ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації, третя особа: Управління соціального захисту населення Таращанської РДА Київської області про зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправною відмови та дій,-

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації, третя особа: Управління соціального захисту населення Таращанської РДА Київської області про в якому просила визнати за ОСОБА_2 статус особи, яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС 1-ї категорії; визнати протиправною відповідь Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації від 05.01.2018 року № 02-49- 38 та протиправними дії Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації щодо відмови у видачі посвідчення постраждалої в наслідок аварії на ЧАЕС 1-ї категорії ОСОБА_2; зобов'язати Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації видати посвідчення постраждалої в наслідок аварії на ЧАЕС 1-ї категорії ОСОБА_2 встановленого зразка.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Позивач має статус постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4. Експертною комісією Міністерства охорони здоров'я України була визнана інвалідом другої групи, причина захворювання пов'язана з аварією на ЧАЕС. Відповідач листом відмовив у видачі посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії.

Вважаючи відмову Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації у видачі посвідчення постраждалої особи внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 такою, що не відповідає вимогам закону, а саме ст. ст. 9, 11, 12 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Позивач звернулась з даним позовом до суду.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11 травня 2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В апеляційній скарзі Позивач посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Зокрема апелянт зазначає, що дії Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації є протиправними щодо відмови Позивачу у видачі посвідчення постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки учасники справи у судове засідання не з'явились.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що 26.02.1998 року Київською облдержадміністрацією Позивачу було видане посвідчення НОМЕР_1 та присвоєно статус громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіологічного контролю у 1986-1992 роках (категорія 4).

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії від 24 жовтня 2016 року серія АВ № 0513740 Позивачу встановлена друга група інвалідності з 21 жовтня 2016 року. Причина інвалідності - захворювання, пов'язане з впливом аварії на Чорнобильській АЕС.

Згідно з експертним висновком Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС Україні від 14 вересня 2016 року № 10130 за результатами розгляду звернення ОСОБА_2, і надану, згідно Переліку, та зареєстровану в ЦМЕК 20 липня 2016 року документацію ОСОБА_2 на предмет встановлення причинного зв'язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській ЧАЕС встановлено основний діагноз: Рак щитовидної залози, ст. І. кл.гр. II, Т1N1МО. Післяопераційний гіпотиреоз.

Згідно з експертним висновком захворювання Позивача пов'язане з впливом аварії на Чорнобильській АЕС.

29 листопада 2017 року Позивач звернулася із заявою до Департаменту соціального захисту Київської обласної державної адміністрації через Управління соціального захисту населення Таращанської районної державної адміністрації про встановлення статусу постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи серії А категорії 1 та просила видати відповідне посвідчення, додавши наступні оригінали документів та належним чином завірені копії: посвідчення серії В-П № 175742 про присвоєно статус громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіологічного контролю у 1986- 1992 роках категорія 4 (оригінал); експертний висновок Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України від 14.09.2016 року №10130 (оригінал); довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії від 24.10.2016 року серія АВ № 0513740 (належним чином завірена копія); довідку з Таращанської міської ради про періоди проживання від 27.11.2017 року (оригінал); довідку з Таращанської гімназії ерудит про періоди навчання від 10.11.2017 №П116; копію трудової книжки матері БТ-І № 2857330 від 15.08.1978 року; копію атестату про освіту МЗ АС № 000930 від 21.06.1997 року; копію свідоцтва про народження ІІІ-БК № 414907 від 14.02.1980 року; копію паспорта СК № 469212 виданий 30.01.1997 року.

14 грудня 2017 року Управлінням соціального захисту населення Таращанської райдержадміністрації заяву позивача з відповідним пакетом документів передано на розгляд до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації для прийняття кінцевого рішення.

Відповідач, листом від 05 січня 2018 року № 02-49-38 відмовив Позивачу у видачі посвідчення, зазначивши в обґрунтування своєї відмови те, що з 01 січня 2015 року місто Тараща не є територією забрудненої зони та зазначив, що в нормах чинного законодавства відсутнє чітке трактування про порядок видачі відповідних посвідчення громадянам які до 01 січня 2015 року проживали на території зони посиленого радіоекологічного контролю та мають посвідчення потерпілих від Чорнобильської катастрофи 4 категорії, і тому, на даний час відсутні правові підстави для видачі посвідчення постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що оскільки, Позивач проходила огляд у 2016 році, тобто після набуття чинності Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, то вона на момент огляду та видачі довідки МСЕК вже не мала статусу потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Конституційні права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Статус потерпілої особи від Чорнобильської катастрофи Позивач набула відповідно до ст. 11 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки станом на 01 вересня 1986 року проживала у цій зоні не менше чотирьох років і на момент звернення до суду не змінювала місце проживання.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 14 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для встановлення пільг і компенсацій визначаються категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до яких належать інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілі від Чорнобильської катастрофи (ст. 10, 11 і ч. 3 ст. 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу. Зазначені особи належать до 1 категорії.

Отже, особа набуває статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії у разі, якщо вона вже має статус потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи іншої категорії та їй встановлено інвалідність, щодо якої встановлено причинний зв'язок із Чорнобильською катастрофою.

Як вже зазначалось, відповідно довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії серія АВ № 0513740 24.10.2016 року, виданої Обласною спеціалізованою МСЕК, Позивачу встановлено довічно ІІ групу інвалідності за загальним захворюванням.

Центральною міжвідомчою експертною комісією МОЗ та МНС України по встановленню причинного зв'язку хвороби, що призвели до інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС на засіданні № 38 від 02 вересня 2016 року було встановлено, причинний зв'язок хвороби Позивача з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується листом № 10130 від 14 вересня 2016 року, зазначені обставини не заперечується Відповідачем та Третьою особою.

Враховуючи, що Позивач зазнала впливу шкідливих радіоактивних речовин за весь час проживання на території зони посиленого радіоекологічного контролю та з урахуванням зазначених норм колегія суддів вважає, що ОСОБА_2 має право на встановлення статусу потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії.

Крім того, судом першої інстанції невірно зазначено про те, що таке право було втрачене Позивачем у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, яким було виключено зону посиленого радіоекологічного контролю, у якій проживає позивач, з переліку радіоактивно забруднених територій, колегія суддів зазначає наступне.

Визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій (до внесення змін 28 грудня 2014 року) містилося у ст. 2 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до цієї статті до зон радіоактивного забруднення було віднесено такі зони: зона відчуження, зона безумовного (обов'язкового) відселення, зона гарантованого добровільного відселення та зона посиленого радіоекологічного контролю.

Аналогічне визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій містилося у ст. 2 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 27 лютого 1991 року.

01 січня 2015 року набув чинності Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, яким ст. 2 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було виключено, а також виключено абз. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», який визначав зону посиленого радіоекологічного контролю як одну із зон радіоактивно забруднених територій.

Разом з тим, виключення зони посиленого радіоекологічного контролю із переліку радіоактивно забруднених територій не позбавляє осіб, яким раніше були видані посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідного статусу.

Прикінцевими положеннями Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» також не було передбачено, що раніше видані посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, є недійсними.

Крім того, Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції, чинній після 01 січня 2015 року, передбачає надання особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, певних пільг та компенсацій. Зокрема, ст. 51, 56 вказаного Закону передбачають надання особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, додаткової пенсії та пільг щодо обчислення стажу роботи (служби).

Ураховуючи вищенаведені положення законодавства, а також те, що Позивач дійсно зазнала впливу радіоактивного забруднення за час проживання на вказаній території і це призвело до встановлення інвалідності, що підтверджується відповідною довідкою МСЕК, колегія суддів дійшла висновку, що Позивач має право на встановлення статусу потерпілого 1 категорії та видачі відповідного посвідчення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 25 травня 2018 року у справі № 802/1445/17-а (№ К/9901/1750/17).

Правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи регулює Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51 із змінами і доповненнями (далі - Порядок № 51).

За визначенням, наведеним у Порядку № 51, посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими актами законодавства.

Абзацом 3 пункту 10 Порядку № 51 встановлено, що видача посвідчень провадиться іншим потерпілим і учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також дружині (чоловіку) або опікуну дітей померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання.

Відповідно до абзаців 4 та 9 пункту 10 Порядку № 51 посвідчення видаються інвалідам із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи.

За приписами п. 10 Порядку № 51 рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається у місячний термін з дня надходження необхідних документів до органу, що видає посвідчення.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, у Позивача наявні всі юридичні підстави для встановлення статусу потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та видачі посвідчення потерпілого 1 категорії, оскільки статтею 14 Закону №796-XII визначено, що до потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії можуть бути віднесені інваліди з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою.

Суд першої інстанції на вищенаведене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають начення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Розглянувши доводи Позивача, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню та ухваленню нової постанови про задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 травня 2018 року - скасувати, ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації, третя особа: Управління соціального захисту населення Таращанської РДА Київської області про зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправною відмови та дій - задовольнити.

Визнати протиправною відмову Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації у встановленні ОСОБА_2 статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та видачі їй відповідного посвідчення постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.

Зобов'язати Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації прийняти рішення про встановлення ОСОБА_2 статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, та видати їй відповідне посвідчення постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Ю.А. Ісаєнко

І.О. Лічевецький

Повний текст складено 24 вересня 2018 року.