Постанова № 76660918, 19.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/16845/16 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Бояринцева М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів: Ключковича В.Ю., Беспалова О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Сергієнко Т.О.,

представника відповідача - Берегової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 березня 2018 року (дата виготовлення повного тексту рішення невідома) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ространснафтопродукт" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про:

- визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо відмови у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю "РОСТРАНСНАФТОПРОДУКТ" за червень 2016;

- скасування рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві, оформлене листом від 25.07.2016 №8908/10/26-50-08-04 про відмову у прийнятті податкової звітності.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 березня 2018 року позов задоволено.

Не погодившись із таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, ставить питання про скасування зазначеного рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови - про відмову у задоволенні позову.

Свої доводи обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не враховано, що декларація з ПДВ не відповідає вимогам Податкового кодексу України, оскільки у ній зазначено недостовірну інформації щодо податкової адреси Товариства.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.

У судовому засіданні 19 вересня 2018 року представник відповідача апеляційну скаргу підтримала.

Позивач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання до суду не з'явився, явки свого представника не забезпечив, колегія суддів вважає можливим розглянути справу у його відсутності відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України.

Згідно ст. 308 КАС України справа переглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив наступні обставини, які учасниками процесу не оскаржуються.

18.07.2016 ТОВ "РОСТРАНСНАФТОПРОДУКТ" подано до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2016.

Листом №8908/10/26-50-08-04 від 25.07.2016 контролюючий орган повідомив позивача, що у зв'язку з недостовірністю та невідповідністю даних надісланих останнім податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2016 не вважається податковою відповідно до вимог ст. 48 п. 48.7 Податкового кодексу України.

В подальшому, за наслідком адміністративного оскарження рішенням Головного управління ДФС у м. Києві від 15.09.2016 №20380/10/26-15-08-04-14 залишено скаргу ТОВ "РОСТРАНСНАФТОПРОДУКТ" без задоволення, а рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві, оформлене листом №8908/10/26-50-08-04 від 25.07.2016, без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено факту подання позивачем звітного документу, оформленого з порушенням статті 48 ПК України, оскільки це спростовується матеріалами справи, що, в свою чергу, свідчить про протиправність прийнятого ДПІ рішення.

Колегія суддів апеляційної інстанції, перевіряючи у межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість рішення місцевого адміністративного суду, зазначає наступне.

Так, частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 48.1 статті 48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Згідно з вимогами пункту 48.3 статті 48 ПК України, податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Пунктом 48.7 статті 48 ПК України встановлено, що податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 49.8, 49.9 статті 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Отже, процедура прийняття податкової декларації полягає у вчиненні посадовою особою податкового органу фактичних дій із: 1) перевірки наявності та достовірності заповнення обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 Податкового кодексу України; 2) реєстрації податкової декларації у день її отримання органом державної податкової служби.

При цьому, як встановлено пунктом 49.10 статті 49 Податкового кодексу України, відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.

Водночас Податковим кодексом України передбачені спеціальні наслідки подання платником податків податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України. У такому разі на підставі пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов'язаний надати платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2016 містить всі необхідні реквізити, передбачені пунктом 48.3 та пунктом 48.4 статті 48 ПК України, зокрема, містить належним чином заповнену графу № 05 «податкова адреса» - вул. Саксаганського, б. 57 Б, м. Київ, 01033.

Так, відповідно до п.45.2 ст.45 Податкового кодексу України, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Так, відповідно до наявної в матеріалах справи виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №1002036283 місцезнаходженням ТОВ "РОСТРАНСНАФТОПРОДУКТ" є 01033, м. Київ, Голосіївський район, вул. Саксаганського, б. 57 літера "Б".

Вказана позивачем у декларації податкова адреса відповідає адресі вказаній у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Не зазначення району та зазначення не «вул. Саксаганського, б. 57 літера "Б"», а « вул. Саксаганського, б. 57 Б» не спростовує факту зазначення позивачем достовірних відомостей щодо його місцезнаходження на момент подання податкової звітності.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 05.05.2018 по справі №804/8877/14 (провадження №К/9901/9031/18).

Таким чином, суд першої інстанцій обґрунтовано дійшов висновку, що відповідачем не доведено факт відсутності в податковій декларації, поданій позивачем, обов'язкових реквізитів, а лист ДПІ від 25.07.2016 №8908/10/26-50-08-04 не містить відомостей щодо конкретних порушень правил заповнення податкової звітності (не зазначено, які самі недостовірні відомості містить обов'язковий реквізит декларації - місцезнаходження платника податку) та не надає змоги платнику податків самостійно усунути виявлені контролюючим органом порушення, що суперечить вимогам пункту 49.11 статті 49 ПК України щодо зазначення причин відмови у прийнятті звітності. Наведене, у свою чергу, свідчить про протиправність відмови ДПІ у прийнятті податкової декларації за червень 2016 року.

Отже, суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги вказаних висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 243, 308, 310, 315, 321, 322, 325, 329 КАС, Київський апеляційний адміністративний суд,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 березня 2018 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ространснафтопродукт" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 березня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддяО.А. Губська СуддяВ.Ю. Ключкович СуддяО.О. Беспалов

Повне судове рішення складено 24.09.2018