
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/5471/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:
Огурцов О.П.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 вересня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Костюк Л.О.;
суддів: Бужак Н.П., Троян Н.М.;
за участю секретаря: Горяінової Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Енергетичної митниці Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2018 року (розглянута у письмовому провадженні, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Татнєфть - АЗС - Україна» до Енергетичної митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, -
В С Т А Н О В И Л А:
У квітні 2017 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Татнєфть - АЗС - Україна» (далі - позивач, ТОВ «Татнєфть - АЗС - Україна») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Енергетичної митниці Державної фіскальної служби України (далі - відповідач, Енергетична митниця ДФС України) про визнання протиправним та скасування рішення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення митного органу про коригування митної вартості товарів від 04.11.2016 № 903060000/2016/000141/1 є необґрунтованим і таким, що прийняте в порушення норм Митного кодексу України.
Також позивач посилається на те, що ним при митному оформленні були надані всі документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, подані документи не містять розбіжностей, а також у них наявні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2018 року адмінстративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано рішення Енергетичної митниці Державної фіскальної служби України від 04.11.2016 № 903060000/2016/000141/1 про коригування митної вартості товарів.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Татнєфть - АЗС - Україна», як покупцем, та компанією «WELLMANN TRADE LIMITED» (Великобританія), як продавцем, був укладений контракт від 06.01.2016 № 006-01/16 купівлі - продажу нафтопродуктів, предметом якого є здійснення поставки нафтопродуктів згідно умов ІНКОТЕРМС - 2010.
Відповідно до додаткової угоди від 18.06.2016 № 18 до контракту від 06.01.2016 № 006-01/16, сторонами узгоджено, що предметом поставки є бензин неетильований АІ-92-К5-Євро в кількості 330 (+/- 10%) мт.
Згідно з пунктами 2 та 3 вказаної додаткової угоди ціна товару, що постачається за цією додатковою угодою, розуміється як ціна на умовах DAP - Білорусь/ Україна (ст.Терехівка) згідно ІНКОТЕРМС - 2010. Попередня ціна товару, який буде поставлено в липні 2016 року на умовах DAP - Білорусь/ Україна (ст.Терехівка) складає 460,00 доларів США та загальна вартість товару має скласти 151 800 доларів США.
Пунктом 4 додаткової угоди від 18.06.2016 № 18 до контракту від 06.01.2016 № 006-01/16 встановлено, що остаточна ціна товару за одну метричну тону розраховується за формулою: Цо = Р(о) + П, де: Ро - середнє арифметичне із котирувань, що друкуються агентством «Argus Media» у публікаціях «Argus European Product» середня за позицією «Eurobob oxy» під заголовком «Bargest Northwest Europe» за всіма котирувальними днями за період з 01.07.2016 по 31.07.2016 (включно), П - премія «плюс» 5,00 доларів США. Остаточна вартість товару вказується в доповненні до даної додаткової угоди.
Відповідно до пункту 5 вказаної додаткової угоди покупець здійснює 100% попередню оплату товару за попередньою вартістю починаючи з дати укладання угоди. Остаточний розрахунок покупця за товар, поставлений в липні 2016 року здійснюється не пізніше 10.08.2016.
01.08.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Татнєфть - АЗС - Україна» та компанією «WELLMANN TRADE LIMITED» (Великобританія) підписано доповнення № 1 до додаткової угоди від 18.07.2016 № 18 до контракту від 06.01.2016 № 006-01/16 відповідно до якого остаточна ціна за одну метричну тону товару складає 446,11 доларів США на умовах DAP - Білорусь/ Україна (ст.Терехівка) (ІНКОТЕРМС - 2010).
Відповідно до залізничної накладної № 01107693 від 22.07.2016 від постачальника (Державного підприємство «Белорусьнефть-Транс») на адресу отримувача (Товариства з обмеженою відповідальністю «Татнєфть - АЗС - Україна») 28.07.2016 прибув товар - бензин неетильований АІ-92-К5-Євро, країна походження: Республіка Білорусь, у кількості 332 200 кг.
24.10.2016 Товариством з обмеженою відповідальністю «Татнєфть - АЗС - Україна» подано митну декларацію типу ІМ40ДТ № 903060000/2016/011501 в якій заявлено митну вартість товару на рівні 446,11 дол. США за тонну на умовах поставки DAP-Тереховка.
Одночасно з поданням зазначеної митної декларації митному органу були подані товаросупровідні та інші документи, перелік яких вказаний в графі 44 митних декларацій, зокрема: контракт № 06-01/16 від 06.01.2016, додаткову угоду № 18 від 18.07.2016 до контракту № 06-01/16 від 06.01.2016, додаток № 1 від 01.08.2016 до додаткової угоди № 18 від 18.07.2016 до контракту № 06-01/16 від 06.01.2016, додаток № 3 від 15.03.2016 до Контракту № 06-01/16 від 06.01.2016, попередній рахунок № 22072016 від 22.07.2016, остаточний рахунок № 01082016-18 від 01.08.2016, лист по ціноутворенню (розрахунок ціни) на Енергетичну митницю ДФС №21/07-974 від 02.08.2016, платіжне доручення в іноземній валюті № 67 від 08.08.2016, котирування Агрус, залізнична накладна № 01107693 від 22.07.2016, договір доручення № 2003 на декларування вантажів від 07.07.2016, сертифікат відповідності № UA1.145.0002130-16 від 22.01.2016, декларацію про походження товару № 22072016-18, лист № 21/07-74 від 25.01.2016, паспорт якості від 18.07.2016.
Під час проведення контролю за правильністю визначення митної вартості товару за митною декларацією № 903060000/2016/011501 від 24.10.2016 митний орган дійшов висновку про наявність розбіжностей в документах наданих декларантом для підтвердження митної вартості товару, з огляду на що відповідно до пункту 3 статті 53 Митного кодексу України шляхом направлення електронного повідомлення було запропоновано товариству надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом).
На виконання запиту митного органу Товариством з обмеженою відповідальністю «Татнєфть - АЗС - Україна» надано наступні документи: контракт № СЕ - WT/030516 від 03.05.2016 укладений між «CORAL ENERGY PTE LTD» та «WELLMANN TRADE LIMITED», додаткову угоду № 3 від 22.06.2016 до контракту № СЕ - WT/030516 від 03.05.2016, PROVISIONAL INVOICE # CE-GSLN-0568-PR від 23.06.2016, DEBIT NOTE # СЕ- GSLN-0568-DN від 05.08.2016, платіжні доручення на сплату 678 180,00 доларів США від 08.07.2016, на сплату 600 000,00 доларів СИТА від 11.07.2016, на сплату 200 376,00 доларів США від 13.07.2016, на сплату 254 696,40 доларів СІЛА від 25.07.2016, платіжне доручення в іноземній валюті № 67 від 08.08.2016.
Електронним повідомленням від 04.11.2016 Енергетична митниця ДФС повідомила Товариство з обмеженою відповідальністю «Татнєфть - АЗС - Україна» про те, що згідно частини п'ятої статті 55, частини четвертої статті 57 Митного кодексу України у порядку проведення консультації інформує, що у зв'язку з тим, що надані документи містять розбіжності, митна вартість товару може бути визначена на підставі рахунку від 21.07.2015 № 1019 на рівні 464,12 Євро за тону (що в перерахунку за курсом, що відповідає даті заповнення тимчасової декларації складає 510,11 дол. США за тону).
04.11.2016 Енергетичною митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості № 903060000/2016/000141/1, яким відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Татнєфть - АЗС - Україна» у визнанні митної вартості товарів за першим (основним) методом та відкоригував задекларовану товариством митну вартість товару за ціною 510,11 доларів США за одиницю товару з використанням другорядного методу - за ціною договору щодо ідентичних товарів.
В графі 33 вказаного рішення зазначено наступне: «Відповідно до ч. 2 ст.58 МКУ метод визначення митної вартості за ціною договору не може бути застосований, оскільки відомості не підтверджено документально та відсутні складові кінцевої ціни товару. Заявлена декларантом митна вартість товару не може бути визнана, оскільки згідно даних, що містяться в рахунку від 21.07.2016 № 1019 ціна товару складає 464,12 Євро за тону (що в перерахунку за курсом на дату оформлення тимчасово митної декларації відповідає 510,11 дол. США за тону), ціна товару є вищою ніж задекларований рівень митної вартості товару. Декларантом визначено митну вартість без врахування вказаних документів, відповідно до п.1 ч.6 ст. 54 декларантом невірно проведений розрахунок митної вартості.
Митна вартість товару визначена за ціною договору щодо ідентичних товарів на підставі рахунку від 21.07.2016 № 1019 складає 464,12 Євро за тону (що в перерахунку за курсом на дату оформлення тимчасової митної декларації відповідає 510,11 дол. США за тону). У відповідності до вимог частини 5 ст. 55, частини 4 ст. 57 МКУ проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Результати проведеної консультації наведено у електронному повідомленні, направленому декларанту.
Вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною 3 статті 53 МКУ, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом:
- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається
- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом.»
Енергетичною митницею ДФС складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.11.2016 №903060000/2016/00032.
04.11.2016 товар випущений у вільний обіг з наданням фінансових гарантій за митною декларацією (типу ІМ-40 ДТ) № 903060000/2016/012010 в порядку частини сьомої статті 55 Митного кодексу України.
Позивач не погоджуючись з рішення від 04.11.2017 про коригування митної вартості №903060000/2016/000141/1, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню звернувся з відповідним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також надани додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Щодо правового обґрунтування визначення митної вартості, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч.ч. 1,2 та 3 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої та другої статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною третьою зазначеної статті встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частиною п'ятою статті 53 Податкового кодексу України встановлено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
На підставі вище зазначеного, колегія суддів звертає увагу на те, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Якщо такі документи містять розбіжності, ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи. При цьому повідомляючи декларанта про необхідність надати додаткові документи, митний орган має обґрунтовувати свої вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з суттю правовідносин, які склалися між декларантом та його контрагентом.
Аналогічна правова позиція зазначена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20.03.2012 у справі № К/9991/89900/11.
Водночас, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Крім того, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 у справі № 21-127а15.
Щодо обґрунтованості прийнятого відповідачем рішення щодо коригування митної вартості, колегія суддів зазначає наступне.
З аналізу рішення від 04.11.2017 про коригування митної вартості товарів №903060000/2016/000141/1 вбачається, що відповідачем в ньому не зазначено конкретні обставини, що викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на основі поданих декларантом документів, а також обґрунтування необхідності перевірки спірних відомостей та не зазначив документи, надання яких може усунути розбіжності.
Відповідно до ч.ч.1,2 та 3 ст.57 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Частиною 4 ст. 57 Митного кодексу України встановлено, що застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Колегія суддів зветає увагу, що відповідно до наявних в матеріалах справи документів відповідачем при визначенні митної вартості товару було застосовано другорядний метод, оскільки основний метод - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не міг бути застосований у зв'язку з сумнівам митного органу щодо достовірності відомостей про митну вартість з огляду на те, що надані позивачем під час митного оформлення документи мали розбіжності та неузгодженості, які полягають в тому, що згідно даних, що містяться в рахунку від 21.07.2016 № 1019 ціна товару складає 464,12 Євро за тону (що в перерахунку за курсом на дату оформлення тимчасово митної декларації відповідає 510,11 дол. США за тону) та є вищою ніж задекларований позивачем рівень митної вартості товару.
Відповідно до наявних в матеріалах справи копій контракту № 06-01/16 від 06.01.2016, додаткової угоди № 18 від 18.07.2016 до контракту № 06-01/16 від 06.01.2016, додатку № 1 від 01.08.2016 до додаткової угоди № 18 від 18.07.2016 до контракту № 06-01/16 від 06.01.2016, які були подані позивачем відповідачу разом з митною декларацією після поставки товару, сторони використали погоджену формулу для визначення остаточної ціни та зробили коригування вартості товару з 460,00 доларів США до 446,11 доларів США з одиницю тони на умовах поставки DAP - Білорусь/Україна (ст. Терехівка) (ІНКОТЕРС 2010).
Щодо посилань відповідача, як на обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваного рішення на факт того, що в котируваннях, наданих позивачем до митного оформлення, котирування «Argus Media» публікації «Argus European Product» середня по позиції «Eurobob оху» під заголовком «Barg Northwest Europe» по всім котирувальним дням за період з 01.07.2016 по 31.07.2016 включи відсутнє, а наявна колонка «Бензин Eurobob оху» знаходиться під заголовком «Ротердам/Барджи», а не «Barg Northwest Europe», колегія суддів зазначає наступне.
В оскаржуваному рішенні посилання на наявність відповідного факту відсутні та відповідачем при направлення позивачу електронного повідомлення в порядку частини третьої статті 53 Митного кодексу вимогу щодо надання котирувань «Argus Media» висунуто не було.
Крім того суд звертає увагу на те, що в публікації «Argus European Product» позиція «Eurobob оху» знаходиться в розділі «barge» в колонці «Northwest Europe light products» та в жодних інших розділах та колонках дана позиція не може зазначатися, оскільки позиція "Eurobob оху" використовується як еталонна ціна на операції з бензином на всій території Північно-Західної Європи (http://www.argusmedia.com/methodology-and- reference/key-prices/eurobob/) В публікації «Argus Моторное топливо Украины» позиція «Eurobob оху» знаходиться в розділі «Роттердам/баржи» в колонці «Цены международного рынка», водночас це не впливає на показники котирувань по відповідній позиції.
Необґрунтованість посилань відповідача на факт того, позивачем товар був куплений у контрагента - постачальника за ціною нижчою ніж останній придбав у заводу виробника, як на відсутність «економічної доцільності», а отже наявність обґрунтованого сумніву щодо правомірності визначення митної вартості товару, зумовлюється тим, що воно суперечить визначеним статтею 6 Господарського кодексу України загальним принципам господарської діяльності.
Інших доказів та обґрунтувань на підтвердження факту того, що подані позивачем для визначення митної вартості товару документи не підтверджували всі числові значення складових митної вартості товару в оскаржуваному рішенні не наведено та відповідачем суду надано не було
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції зроблено правильний висновок про те, що у митного органу були відсутні підстави для витребування додаткових документів та винесення оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару в зв'язку з ненаданням всіх додатково витребуваних документів, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Енергетичної митниці Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2018 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
(Повний текст виготовлено - 25 вересня 2018 року).
Головуючий суддя: Л.О. Костюк
Судді: Н.П. Бужак,
Н.М.Троян
Судове рішення № 76660764, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 20.09.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/5471/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: