Постанова № 76660758, 20.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/10799/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Смолій І.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Чаку Є.В.;

за участю секретаря: Горяінової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 грудня 2017 року (розглянута у письмовому провадженні, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «УКРСПИРТ» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2017 року, Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «УКРСПИРТ» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001784104 та №0001794104 від 25.05.2017 за платежем: СПИРТ, 14020100 на загальну суму 788 931,45 грн. та 103 309,34 грн.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що Офіс великих платників податків ДФС, в порушення п. 76.3 ПКУ, здійснили камеральну перевірку після спливу 2-х років з останнього дня граничного строку для подання таких декларацій з акцизного податку, оскільки камеральна перевірка була проведена не у спосіб, визначений податковим кодексом України, податкове повідомлення-рішення, винесене на підставі безпідставної та незаконної перевірки має бути скасовані.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 грудня 2017 року адмінстративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення форми «Ш» №0001784104 та №0001794104 від 25.05.2017 за платежем: СПИРТ, 14020100 на загальну суму 788 931,45 грн. та 103 309,34 грн.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що співробітниками Офісу ВПП ДФС проведено камеральну перевірку Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «УКРСПИРТ» з питань несвоєчасної сплати акцизного податку за 2015 рік. Під час вказаної перевірки, перевірялися декларації акцизного податку за лютий 2015 року, березень 2015 року та квітень 2015 року, про що складено акт №921/28-10-41-04/37199618 від 25.04.2017 року.

За результатами проведеної перевірки встановлено недоїмка в сумі 1 225 002,67 з затримкою платежу 32 дня, 1 225 002,67 з затримкою платежу 62 дня, 1 225 002,67 з затримкою платежу 89 дня розстроченого податкового боргу з акцизного податку в сумі 3 692 890,81 грн.

Позивачем в порушення пунктів 57.1 статті 57 ПК України несвоєчасно сплачено самостійно визначені грошові зобов'язання з акцизного податку за 2015 рік. Кількість днів затримки 32, 62, 89 дні.

Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також надани додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Щодо правового обґрунтування правомірності винесеного податкового - повідомлення рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно пп.14.1.156 п.14.1 ст. 14 ПК України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Статтею 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (п.54.1 ст. 54 ПК України).

Відповідно до п. 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 203.1 ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (п.203.2 ст. 203 ПК України).

Так, відповідно до п. 126.1 статті 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Колегія суддів звертає увагу на те, що рішенням ДФС № 242 від 16.07.2015 року надано розстрочення податкового боргу з акцизного податку в сумі 3 692 890,81 грн. Згідно договору про розстрочення № 39/1 від 16.07.2015 p., розстрочена сума, сплачувалась за графіком: 17.08.2015 р. -1230 963,60 грн., 16.09.2015р.- 1230 963,60 грн., 13.10.2015 p.- 1230 963,60 грн., одночасно сплачувались відсотки за розстрочку. Отже, терміни сплати та суми відповідали вимогам договору про розстрочення № 39/1.

При цьому, матеріалами справи підтверджується сплата позивачем згідно платіжних доручень №5501, №7419, №8981.

Що стосується недоїмки грошового зобов'язання з акцизного податку згідно декларації за березень 2015 року № 9071768626 від 17.04.2015 р. з затримкою сплати 24 дні., колегія суддів зазначає наступне.

Зобов'язання з акцизного податку за березень 2015 р. становить 3 009 043 грн. Термін сплати 30.04.2015р. ДП «УКРСПИРТ» зобов'язання з акцизного податку за березень 2015р. сплачено повністю 30.04.2015 р.

277 627,87 грн. - це відсотки за користування розстрочкою грошових зобов'язань згідно рішення ДФС України № 6 з врахуванням переплати по акцизному податку станом на 11.03.2015 p.50 839,75 грн. (320 489,20 - 50 839,75), нарахованих 11.03.2015 року та сплачені 28.05.2015 р. в сумі 285 021,38 грн.

Що стосується суми недоїмки 269 649,21 грн. грошового зобов'язання з акцизного податку згідно декларації за лютий 2015 року № 9043325634 від 19.03.2015 р. з затримкою сплати 31 день, колегія суддів зазначає наступне.

Зобов'язання з акцизного податку за лютий 2015 р. становить 3 064 627,24 грн. Термін сплати 30.03.2015 р. ДП «УКРСПИРТ» зобов'язання з акцизного податку за лютий 2015р. сплачено повністю 19.03.2015 р.

Зазначена вище інформація щодо вчасної сплати акцизного податку ДП «УКРСПИРТ» за 2015 рік підтверджується деклараціями з акцизного податку, платіжними дорученнями.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів зазначає, що висновки акту перевірки про порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з акцизного податку протягом строків, визначених пунктом 57.1 статті 57 ПК України, є необґрунтованими, що свідчить про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 грудня 2017 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 25 вересня 2018 року).

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак,

Є.В. Чаку