Постанова № 76660710, 20.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 810/3983/17 Головуючий у І інстанції - Головенко О.Д.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Ісаєнко Ю.А., Лічевецького І.О.,

при секретарі: Волощук Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Аді" до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, Броварського управління Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби у Київській області про стягнення з Державного бюджету України про стягнення з Державного бюджету України пені за прострочення відшкодування суми податку на додану вартість,-

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Аді" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, Броварського управління Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби у Київській області про стягнення з Державного бюджету України, та з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, а саме просить суд стягнути з Державного бюджету України в особі Головного управління Державної казначейської служби у Київській області пеню у розмірі 45 318,22 грн. зі період з 09.06.2017 по 13.03.2018 прострочення відшкодування суми податку на додану вартість у розмірі 397 598,00 грн. за звітний (податковий) період квітень 2016 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. На думку Позивача бюджетне відшкодування є узгодженим, у зв'язку з чим має бути внесеним до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, що відповідачем здійснено не було.

Також, в обґрунтування посилається на приписи п. 200.23 ст. 200 ПК України яким визначено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість, на суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Аді" (код ЄДРПОУ 20614845) пеню у розмірі 45 318 (сорок п"ять тисяч триста вісімнадцять) грн. 22 коп. за період з 09.06.2017 року по 13.03.2018 року прострочення відшкодування суми податку на додану вартість у розмірі 397 598,00 грн.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що відсутні підстави для перерахування на рахунок Позивача суми бюджетного відшкодування за вищевказаний період, оскільки податковим органом не було надано Головному управлінню Державного казначейства України у Київській області висновок щодо підтвердження сум бюджетного відшкодування, тому немає підстав для стягнення пені.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Аді" з метою реалізації свого права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у розмірі 2 552 203, 00 грн. на рахунок платника податку, позивач подав податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2016 року, заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету.

Відповідно до наказу від 19.09.2016 року № 536 податковим органом було проведено документальну позапланову перевірку, за результатами, якої було складено акт № 275/10-06-12-01-09/20614845 від 10.10.2016 року відповідно до висновків якого Позивачем було завищено бюджетне відшкодування на суму 397 598,00 грн., про що було винесено відповідне податкове повідомлення - рішення № 0009451201 від 27.10.2016 року.

Не погоджуючись з даним рішенням суду Позивач звернувся до суду та постановою Київського окружного адміністративного суду від 05.12.2016 року у справі № 810/3645/16 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Аді" задоволено та скасовано податкове повідомлення-рішення від 27.10.2016 року № 0009451201.

Дане рішення набрало законної сили, у зв'язку з тим, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду податковому органу було відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Задовольняючи даний адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що неподання органом державної податкової служби після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з податку на додану вартість не позбавляє платника податку права пред'явити вимоги про стягнення зазначеної пені.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, пунктом 200.15 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до абз. 2 п. 200.15 ст. 200 ПК України після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов'язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

Тобто, після закінчення процедури оскарження у судовому порядку та набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов'язаний був внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника, що відповідачем 1 не виконано.

У зв'язку з тим, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області не виконав вимоги ПК України, Позивач звернувся до суду та просив зобов'язати податковий орган внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про узгодження заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 397 598,00 грн.

11 серпня 2017 року постановою Київського окружного адміністративного суду, яка набрала законної сили 05 вересня 2017 року, у справі № 810/1981/17 позов було задоволено та зобов'язано Броварську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "АДІ" за квітень 2016 року у сумі 397 598,00 грн.

Пунктом 200.12 статті 200 ПК України визначено, що зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат: а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки; б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки; г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення; ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами "б" і "в" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України".

У разі наявності у платника податку податкового боргу бюджетному відшкодуванню підлягає заявлена сума податку, зменшена на суму такого податкового боргу.

У разі виникнення у платника податку необхідності зміни напряму узгодженого бюджетного відшкодування, такий платник податку має право подати відповідну заяву до контролюючого органу, який не пізніше наступного робочого дня з дня отримання такої заяви зобов'язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Згідно з п. 200.13 ст. 200 ПК України на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п'яти операційних днів.

Таким чином, Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області було зобов'язано внести дані до вищевказаного Реєстру (31.05.2017 року), дату з якої сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (02.06.2017 року), граничний строк перерахування Броварським управлінням Державної казначейської служби України бюджетного відшкодування на рахунок Позивача мав бути не пізніше 08.06.2017 року включно.

Тобто, починаючи з 09.06.2017 року сума у розмірі 397598,00 грн. вважається бюджетною заборгованістю, на яку підлягає нарахування пені.

За приписами п. 200.23 ст. 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

За таких обставин, неподання органом державної податкової служби після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з податку на додану вартість не позбавляє платника податку права пред'явити вимоги про стягнення зазначеної пені.

Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 03.06.2014 року у справі № 21-131а14, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 23.09.2014 року у справі № К/800/36094/14 та в постанові Верховного Суду від 18 травня 2018 року у справі № 816/1194/17 (№ К/9901/28570/18).

Оскільки наявність та розмір бюджетної заборгованості підтверджується матеріалами справи, а в наслідок бездіяльності ДПІ щодо вчинення передбачених Податковим кодексом України дій для забезпечення отримання Товариством суми бюджетної Позивач, позбавлений можливості отримати належну йому суму, то судом першої інстанції обґрунтовано задоволено адміністративний позов.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, суд першої інстанції правомірно задовольнив адміністративний позов та стягнув розмір пені за період з 09.06.2017 року по 13.03.2018 року, яка становить 45 318, 22 грн. (397598,00 грн х 0,041 % х 278 к.д./100).

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Положеннями ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Ю.А. Ісаєнко

І.О. Лічевецький

Повний текст складено 24.09.2018 року.