Постанова № 76660668, 19.09.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

"19" вересня 2018 р. справа № 808/2147/17 м. Дніпро

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,

при секретарі судового засідання Троянові А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Запорізькій області

на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 12.06.2018 р. (суддя Батрак І.В., м. Запоріжжя) у справі № 808/2147/17

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У липні 2017 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.06.2017 р. № НОМЕР_1, винесене ГУ ДФС у Запорізькій області, яким ФОП ОСОБА_1 нарахована пеня, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 7 929 404,76 грн.

14 травня 2018 року представник позивача подав до суду клопотання, в якому просив суд призначити судово-економічну експертизу та зупинити провадження у справі до закінчення проведення експертизи.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 12.06.2018 р. у справі №808/2147/17 призначено судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Запорізькому відділенню Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз.

На вирішення експерта (експертів) поставлено наступні запитання:

1. Яка сума пені за порушення строків повернення виручки по зовнішньоекономічним поставкам згідно Акта перевірки нарахована на суму заборгованості по поставкам здійсненим ФОП ОСОБА_1 на адресу ТОВ "Насл-Хизмат" (Узбекистан) Договір №145 від 31.10.2008 р., ТОВ "Сурхондаре чорва насл" (Узбекистан), Контракт №17-06-01 від 17.06.2011р за період до 13.06.2016 року.

2. Яка сума пені за порушення строків повернення виручки по зовнішньоекономічним поставкам згідно Акта перевірки нарахована на суму заборгованості по поставці здійсненою ФОП ОСОБА_1 на адресу ТОВ "Чорванасл" згідно ВМД №11206000/2012/000176 від 24.02.12р. за Контрактом №04-04-11 від 04.04.2011 р. та за який період.

3. Яка сума пені за порушення строків повернення виручки по зовнішньоекономічним поставкам нарахована на суму заборгованості по поставкам, здійсненим ФОП ОСОБА_1:

- на адресу ТОВ "Насл-Хизмат" (Узбекистан), Договір №145 від 31.10.2008 р., по ВМД №112020000/2014/1204 від 28.05.2015 р. в сумі 88400,00 доларів США при застосуванні до розрахунку строку надходження оплати - 12.11.2014р. в сумі 44477,50 доларів США, 24.11.2015р. в сумі 43922,50 доларів США; ВМД №112020000/2014/1665 від 20.07.2015р. в сумі 74777,00 доларів США при застосуванні до розрахунку строку надходження оплати - 24.11.2015 р. в сумі 74777,0 доларів США; ВМД №112020000/2014/1666 від 21.07.2015р. в сумі 82344,00 доларів США при застосуванні до розрахунку строку надходження оплати 24.11.2015 р. в сумі 31799,00 доларів США, 22.04.2016 р. в сумі 50545,00 доларів США;

- на адресу ТОВ "Сурхондаре чорва насл" (Узбекистан), Контракт № 17-06-01 від 17.06.2011р. по ВМД №112020000/2014/2353 від 05.09.2014р. в сумі 105000,00 доларів США, ВМД №112020000/2014/2354 від 05.09.2014р. в сумі 105000,00 доларів США при застосуванні до розрахунку строку надходження оплати 149969,23 грн. (210 000,00 доларів, х 12,528758 грн. х 0,3% х 19 днів).

4. Яка сума пені за порушення строків повернення виручки по зовнішньоекономічним поставкам нарахована на суму заборгованості по поставкам здійсненим ФОП ОСОБА_1 при застосуванні до розрахунку курсу долара США на дату виникнення заборгованості, яка виникає з дня поставки товару нерезиденту, що підтверджується умовами договору по ВМД №112020000/2014/3277 від 24.12.2014р. в сумі 70000,00 доларів США, ВМД №112020000/2015/2417 від 24.10.2015 р. в сумі 68640,00 доларів США, ВМД №112020000/2015/2418 від 24.10.2015 р. в сумі 66880,00 доларів США, ВМД №112020000/2015/2975 від 17.12.2015р. в сумі 75600,00 доларів США, ВМД №112020000/2015/2976 від 17.12.2015р. в сумі 92750,00 доларів США, ВМД №112020000/2015/3060 від 29.12.2015р. в сумі 71400,00 доларів США, ВМД №112020000/2015/3061 від 29.12.2015 р. в сумі 87450,00 доларів США.

5. Яка сума пені за порушення строків повернення виручки по зовнішньоекономічним поставкам нарахована на суму заборгованості по поставкам здійсненим ФОП ОСОБА_1 при застосуванні до розрахунку граничного строку надходження в розмірі 120 календарних днів по ВМД №112020000/2016/1420 від 09.06.2016р. в сумі 70675,80 доларів США ВМД №112020000/2016/1421 від 09.06.2016 р. в сумі 69917,30 доларів США ВМД №112020000/2016/1734 від 18.07.2016 р. в сумі 69601,60 доларів США ВМД №112020000/2016/1.

6. Чи документально підтверджуються висновки Акту перевірки № 211/08-01-13- 12/НОМЕР_2 від 30.05.2017 р. про результати документальної планової перевірки суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2) з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 31.12.2016.

Провадження у справі зупинено до закінчення судово-медичної експертизи та надходження її висновку до Запорізького окружного адміністративного суду.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі позивач посилається на порушення норм процесуального права. Зазначає, що усі обставини, передбачені ч. 1 ст. 102 КАС України, які мають значення для справи були з'ясовані під час перевірки. Усі документи надані до перевірки та були досліджені, проаналізовані кваліфікованими фахівцями в галузі економіки, податкового, бухгалтерського обліку та звітності, і, як наслідок встановлені, правопорушення, які зафіксовані в акті перевірки.

Проте, позивачем не зазначено, які спеціальні знання потрібні суду для встановлення підтвердження або спростування порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, які викладені в акті перевірки, адже перевіряючими під час проведення перевірки встановлено всі обставини та порушення позивачем норм податкового законодавства.

Якщо позивач вважав, що під час перевірки якісь документи були проігноровані ревізорами-інспекторами та залишились поза увагою контролюючого органу, то в таких випадках чинним податковим законодавством України передбачено, що платник має право на надання заперечень, має право ініціювати проведення позапланової перевірки та має право на звернення зі скаргою до органу вищого рівня. Податкове повідомлення-рішення не було оскаржено в адміністративному порядку.

Під час перевірки було встановлено, що позивачем було порушено порядок здійснення розрахунків за операціями з експорту товарів за зовнішньоекономічними контрактами, а саме не повернення валютної виручки у законодавчо встановлений строк.

У своїй позовній заяві та додаткових поясненнях позивач не спростовує той факт, що контролюючим органом було протиправно або помилково встановлено, що позивачем порушено порядок здійснення розрахунків за операціями з експорту товарів за зовнішньоекономічними контрактами, що насправді ФОП ОСОБА_1 було отримано валютну виручку за операціями з експорту товарів, за зовнішньоекономічними контрактами у строки визначені законом.

В обґрунтування своєї позиції ФОП ОСОБА_1 посилається на порушення строку встановленого ст.250 Господарським кодексом України контролюючим органом при нарахуванні пені, порушення строку встановленого ст.114 Податкового кодексу України контролюючим органом при нарахуванні пені, неправильне визначення дня виникнення заборгованості та як наслідок неправильне застосування курсу долара США.

З приводу неправомірності застосування строків встановлених ст.250 Господарського кодексу України зазначив у своїй постанові №К/9901/4134/І7 від 20.02.2018 р. Верховний Суд.

Тому, доводи позивача та питання щодо правомірності нарахування пені за порушення строків розрахунку у сфері ЗЕД є виключно питанням права, а не питанням спеціальних знань в області бухгалтерського та податкового обліку, та не може бути предметом висновку експерта, що передбачено ст.ст. 101, 102 КАС України.

У зв'язку з тим, що проведення експертизи є недоречним, позивач зловживає своїми процесуальними правами, затягує розгляд справи та прийняття законного рішення по справі. Тим самим перешкоджає виконанню відповідачем функцій покладених на нього державою, а саме формування дохідної частини Державного бюджету.

Відповідно до ст.45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду.

27.08.2018 року до суду надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначає, що в заявленому клопотанні та в ухвалі про призначення експертизи не ставиться жодного питання щодо надання правової оцінки обставинам справи. Заявлені питання стосуються виключно перевірки розрахунків, в яких потребуються знання в галузі бухгалтерського та податкового обліку, даних зовнішньоекономічних показників та проведення математичних розрахунків. Однією з підстав звернення із заявою про проведення призначення експертизи є відсутність розрахунку та пояснень відповідача по кожному окремому епізоду оскарження, яке впливає на загальну суму донарахованих зобов’язань за податковим повідомленням-рішенням.

Просить суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги позивача заперечував.

Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, що не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 12.06.2018 р. призначено судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Запорізькому відділенню Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз, та провадження у справі зупинено до закінчення судово-медичної експертизи та надходження її висновку до Запорізького окружного адміністративного суду. Ухвала мотивована посиланням на положення ст.ст. 72, 101, 102, 236 КАС України.

Відповідно до положень ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, відповідно до положень ч. 4 ст. 9 КАС України обов’язок повного, всебічного та об’єктивного дослідження обставин справи покладений на суд. Отже, саме суд має право вирішувати, чи достатньо доказів для підтвердження (заперечення) певних фактичних обставин в справі, чи слід сприяти сторонам в їх отриманні, в тому числі, шляхом призначення експертного дослідження.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.

Отже, експертиза - це дослідження на вимогу суду поданих ним об'єктів, яке провадиться експертами на базі спеціальних знань і на науковій основі з метою одержання даних про факти, що мають значення для правильного вирішення справи. Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Відповідно до р. 4 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. справедливість судового рішення вимагає аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставини кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов'язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю досліджувати змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.

Разом з тим, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Kraska v. Switzerland" від 19.04.1993 року: "Ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути "почуті", тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

Суд не може обмежити право позивача піддати розумному сумніву обраховані фахівцями відповідача грошові зобов’язання.

Враховуючи те, що для обґрунтування позиції позивача з приводу оскарження податкових повідомлень-рішень, прийнятих податковим органом на підставі, зокрема, висновків акта перевірки, бракує спеціальних знань у галузі економіки, бухгалтерського обліку та звітності, та враховуючи обов’язок додержання принципу справедливості судового рішення, відповідно до якого, суд має дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю досліджувати змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією, колегія суддів приходить до висновку щодо наявності у суду першої інстанції підстав для призначення судово-економічної експертизи.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає помилковими доводи скаржника про те, що питання щодо правомірності визначення контролюючим органом позивачу податкових зобов’язань – пені є виключно питанням права, а не питанням спеціальних знань в області бухгалтерського та податкового обліку та не може бути предметом висновку експерта, оскільки на розгляд судово-економічної експертизи постановлено питання які стосуються спеціальних знать, а не норм права, при цьому суд при прийнятті судового рішення вирішує питання права враховуючи висновки отримані на базі спеціальних знань.

Слід зазначити й про помилковість доводів скаржника про те, що постановлення ухвали про призначення експертизи та зупинення провадження у справі порушує розумний строк розгляду справи, оскільки процесуальний строк зупиняється на час проведення експертизи, що передбачено положеннями пункту 4 частини 2 статті 236 КАС України.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції правильно застосовано до спірних правовідносин норми процесуального права. Підстави для скасування ухвали суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 12.06.2018 р. у справі №808/2147/17 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 21.09.2018 р.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: С.М. Іванов