Постанова № 76660568, 24.09.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 вересня 2018 рокусправа № 804/3559/18 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: суддя-доповідач: ОСОБА_1

судді: Білак С.В., Олефіренко Н.А.,

секретаря судового засідання: Горшков В.В.

за участі представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Комунального підприємства «Жовтоводський водоканал» Дніпропетровської обласної ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.06.2018 р. (суддя Захарчук-Борисенко Н.В.) в справі № 804/3559/18 за позовом Комунального підприємства «Жовтоводський водоканал» Дніпропетровської обласної ради до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Жовтоводський водоканал» Дніпропетровської обласної ради (далі – КП «ЖВК» ДОР) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДФС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.12.2017 р. № НОМЕР_1 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в загальному розмірі 106534,11 грн. за порушення терміну реєстрації податкових накладних.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.06.2018 р. в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення через неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, прийняти нове рішення про задоволення позову. Апелянт вказує про неврахування судом першої інстанції, що несвоєчасна реєстрація позивачем податкових накладних за жовтень 2015 р., січень-березень 2017 р. здійснена позивачем у зв’язку з несвоєчасним перерахуванням органом Державної казначейської служби та відображенням ДФС в електронному рахунку позивача в системі електронного адміністрування бюджетних асигнувань у вигляді субвенції.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить відмовити у її задоволенні, залишивши рішення суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ГУ ДФС проведено камеральну перевірку з питання своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за жовтень 2015 року, січень-березень 2017 року, за результатами якої складено акт від 13.11.2017 року №22560/176/04-36-12-08-33/32182594 та встановлено порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних за перевіряємий період.

На підставі висновків акту перевірки від 13.11.2017 року №22560/176/04-36-12-08-33/32182594 відповідачем прийняте податкове повідомлення рішення № 076431208 від 07.12.2017 року.

Встановивши, що позивачем податкові накладні зареєстровані з порушенням строків, визначених законом, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність застосування до позивача штрафних санкцій за порушення строків реєстрації податкових накладних. При цьому суд першої інстанції вказав про необґрунтованість доводів позивача про не зарахування на електронний рахунок в СЕА бюджетних асигнувань у вигляді субвенцій.

Суд вважає такий висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що КП «ЖВК» ДОР є підприємством житлово-комунального господарства.

ГУ ДФС проведено камеральну перевірку КП «ЖВК» ДОР з питання своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених за жовтень 2015 р. та січень-березень 2107 р., результати якої оформлено актом № 22560/176/04-36-12-08-33/32182594 від 13.11.2017 р., за висновок якого встановлено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, перевіркою встановлено, що КП «ЖВК» ДОР зареєстровано в ЄРПН податкові накладі, виписані у жовтні 2015 р., січні-березні 2017 р., з порушенням граничного терміну реєстрації, кількість днів прострочення реєстрації складає від 3 до 365 днів.

На підставі цього акту перевірки ГУ ДФС прийняте податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 07.12.2017 р., яким до КП «ЖВК» ДОР застосовано штрафні санкції в загальному розмірі 106534,11 грн.

Не є спірним питанням порушення КП «ЖВК» ДОР терміну реєстрації податкових накладних в ЄРПН на термін до 60 календарних днів

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до приписів пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Положеннями пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в редакції станом на час виникнення спірних відносин також передбачено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Як зазначено вище, в ході перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в частині додержання граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п. 120№.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Оскільки позивачем порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних й ця обставина за заперечується платником податку, контролюючий орган мав передбачені податковим законодавством підстави для застосування до позивача штрафних санкцій на підставі п. 120№.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України.

Суд вважає необґрунтованими доводи апелянта щодо неможливості своєчасної реєстрації податкових накладних через не зарахування контролюючим органом на електронний рахунок в СЕА бюджетних асигнувань у вигляду субвенцій.

Так, в 2015 році позивачем відповідно до ст. 32 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», Порядку та умов надання у 2015 році субвенції з державного бюджету на погашення заборгованості з різниці в тарифах підприємств, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 №375, отримано субвенцію державного бюджету у розмірі 2227773,74 грн. на погашення різниці в тарифах, з цільовим призначенням - погашення заборгованості з податку на додану вартість. Субвенції перераховано відповідно до договору від 15.12.2015 року № 9 про організацію взаєморозрахунків, укладеного між позивачем, Головним управлінням Державної казначейської служби, Департаментами фінансів Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Дніпропетровською обласною радою.

Відповідно до п. 200№.1 ст. 200 Податкового кодексу України система електронного адміністрування (далі - СЕА) податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:

- суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;

- суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

- суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200№.3 статті 200№ цього Кодексу.

За приписами п. 200№.4 ст. 200№ Податкового кодексу на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти:

з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200№.3 статті 200№ цього Кодексу;

з власного поточного рахунку платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку;

з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200№.3 статті 200№ цього Кодексу протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200№.3 статті 200№ цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Таким чином, у разі, якщо сума, обчислена відповідно до п. 200№.3 ст. 200№ Податкового кодексу, була меншою, ніж суми податку на додану вартість в податкових накладних, які позивач повинен був зареєструвати в ЄРПН, то позивач відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу був зобов’язаний перерахувати необхідну суму коштів із свого поточного рахунку на рахунок в СЕА.

Тобто, неперерахування контролюючими органами (органами Державної казначейської служби) на рахунок в СЕА субвенції з бюджету не може слугувати підставою для звільнення від відповідальності платника податків за вчинення податкового правопорушення.

Крім того, є правильним зазначення судом першої інстанції про недоведеність відсутності такого ліміту.

Стосовно посилання апелянта на встановлення судовими рішеннями, що набрали законної сили, факту не зарахування субвенцій на електронний рахунок платника суд вказує на таке.

Дійсно, ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2017 р. в справі № 804/1773/16 встановлено не зарахування субвенції на рахунок позивача в СЕА суми в розмірі 2227773,74 грн.

Ця обставина не є спірною.

Разом з тим, не зарахування субвенції з бюджету не звільняє платника податку від обов’язку дотримання строків реєстрації податкових накладних та не звільняє від відповідальності за порушення таких строків.

Таким чином, суд вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про правомірність застосування до позивача спірним податковим повідомленням-рішення штрафних санкцій за порушення терміну реєстрації податкових накладних в ЄРПН та зазначає, що при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення не вбачається.

Оскільки предметом позову в цій справі є рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 6 ч. 6 ст. 12 КАС України в редакції, яка діє з 15.12.2017 р. та підлягає застосуванню судом апеляційної інстанції відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Жовтоводський водоканал» Дніпропетровської обласної ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.06.2018 р. в справі № 804/3559/18 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.06.2018 р. справі № 804/3559/18 за позовом Комунального підприємства «Жовтоводський водоканал» Дніпропетровської обласної ради до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 24.09.2018 р. та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 25.09.2018 р.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

Суддя: С.В. Білак

Суддя: Н.А. Олефіренко