Рішення № 76660045, 24.09.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2018 року справа № 823/2052/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1, позивач) подав позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі – головне управління, відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо зменшення основного розміру призначеної ОСОБА_1 пенсії з 88 % грошового забезпечення до 70 % відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2016;

- зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області по пенсійній справі № Н/А 3240 МВС від 25.04.2016, довідки ліквідаційної комісії управління внутрішніх справ в Черкаській області № 8240 від 04.10.2017 про розмір грошового забезпечення у розмірі 88 % грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2016 з урахуванням проведених виплат.

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що позивач як пенсіонер МВС України перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області і отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до статей 12, 13 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

На підставі довідки ліквідаційної комісії управління міністерства внутрішніх справ в Черкаській області № 8240 від 04.10.2017 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії Головне управління здійснило перерахунок пенсії, яку позивач вперше отримав 05.05.2018 та безпідставно знизило основний розмір призначеної пенсії за вислугу років із 88% до 70 % грошового забезпечення.

Такі дії Головного управління позивач вважає протиправними, оскільки право позивача на отримання пенсії за вислугу років із 88 % грошового забезпечення передбачене, зокрема, частиною 2 статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”, що діяла на момент призначення пенсії позивачеві.

В письмовому відзиві на адміністративний позов відповідач просив в його задоволенні відмовити повністю зазначивши при цьому, обов’язок Пенсійного фонду щодо виплати пенсії позивачеві у новому розмірі виник лише щодо перерахованої пенсії з 01 січня 2018 року. Позивач з 01.01.2018 отримує пенсію у новому збільшеному розмірі. Зобов’язання головного управління виконано.

Крім цього, обов’язок Пенсійного фонду щодо виплати перерахованої пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, відповідно до постанови номер 103 виникає лише з 01.01.2019.

Додатково відповідач наголошує, що перерахунок пенсії позивачу здійснений під час дії статті 13 Закону № 2262 (зі змінами). Крім того, грошове забезпечення осіб, звільнених з військової служби, визначається виключно уповноваженими органами, і перерахунок проводиться на основі виданих ними довідок. Самостійне визначення грошового забезпечення пенсіонером суперечить чинному законодавству України. Також, Законом України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” визначено, що максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення, що було враховано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області під час перерахунку пенсії позивачу.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 29.05.2018 позовну заяву ОСОБА_1В, залишено без руху та встановлено позивачеві строк, протягом якого можуть бути усунуті недоліки у вказаній ухвалі.

12 червня 2018 року позивач надав до суду на виконання вимог ухвали судді Черкаського окружного адміністративного суду від 29.05.2018 письмові докази.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 18.06.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 09.07.2018 вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 23.07.2018, витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області копії матеріалів пенсійної справи позивача.

19 липня 2018 року представник Головного управління подав до суду заяву з додатковими доказами по справі відповідно до ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 09.07.2018.

23 липня 2018 року позивач подав до суду заяву видачу ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 09.07.2018.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 23.07.2018, занесеною до протоколу судових засідань, суд відклав підготовче засідання до 01.08.2018.

31 липня 2018 року представник відповідача подав до суду заяву про долучення документів до матеріалів справи.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 01.08.2018, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті 16.08.2018.

15 серпня 2018 року представник відповідача подав до суду заяву про перенесення судового засідання.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 16.08.2018, занесеною до протоколу судового засідання, вирішено розгляд справи проводити у порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

При розгляді справи в порядку письмового провадження, відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Черкаській області та отримує пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, яка була призначена позивачеві у розмірі 88% від розміру грошового забезпечення.

В подальшому, Головне управління здійснило позивачеві перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2016 згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”.

Отримавши розрахунок пенсії, позивач з’ясував, що відповідачем перерахунок проведено в розмірі 70% від суми місячного грошового забезпечення, з якого йому було призначено пенсію.

Вважаючи дії відповідача щодо перерахунку пенсії у розмірі 70% протиправними, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.

Вирішуючи позовні вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення йому відсотку грошового забезпечення з 88% до 70% при обчисленні основного розміру пенсії у ході перерахунку пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 103, суд враховує таке.

Згідно з частиною третьою статті 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон № 2262-XII) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв’язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Відповідно до частини другої статті 13 Закону № 2262-XII (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 % відповідних сум грошового забезпечення.

У подальшому, Законом України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” № 1166-VІІ від 27.03.2014 також внесені зміни до статті 13 Закону № 2262-XII та змінено до 70% максимальний розмір пенсії від сум грошового забезпечення.

Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

З аналізу викладених норм слідує, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” № 1166-VІІ від 27.03.2014 зміни до частини другої статті 13 Закону № 2262-XII щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 % від сум грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Слід зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов’язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов’язана з ризиком для життя і здоров’я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій, їх не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 24.04.2018 у справі № 686/12623/17.

З урахуванням зазначеного, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд зазначає, що позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо перерахунку позивачеві пенсії у розмірі 70% грошового забезпечення та зобов’язання відповідача здійснити йому перерахунок пенсії у розмірі 88% відповідних сум грошового забезпечення необхідно задовольнити.

Щодо вимоги позивача про зобов’язання відповідача перераховувати пенсію, виходячи з 88% розміру суми його місячного грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2016 на підставі довідки ліквідаційної комісії Управління внутрішніх справ в Черкаській області № 8240 від 04.10.2017 про розмір грошового забезпечення з урахуванням раніше проведеного перерахунку, суд зазначає про таке.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

21 лютого 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”.

Пунктом 3 цієї Постанови визначено: перерахувати з 1 січня 2016 р. пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” (Офіційний вісник України, 2015 р., № 96, ст. 3281). Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.

Виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку: з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 року; з 1 січня 2020 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.

Відповідно до приписів частини четвертої статті 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв’язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Отже, саме до повноважень Кабінету Міністрів України віднесено встановлення умов та визначення порядку проведення перерахунку пенсій, а також процедури їх виплати.

При цьому суд звертає увагу, що постанова Кабінету Міністрів України “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб” від 21 лютого 2018 року № 103 не змінює регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсій колишнім працівникам міліції на підставі Закону № 2262-XII та Постанови КМУ № 988, а лише визначає порядок виплати перерахованих пенсій.

Суд встановив, що на виконання вимог пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, 05.07.2018 позивачеві перераховано пенсію з 01.01.2016 на підставі довідки ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області від 02.07.2018 № 8240, що, у свою чергу, свідчить про виконання державою взятих на себе зобов’язань щодо проведення перерахунку та виплати військовим пенсіонерам та прирівняним до них особам пенсії, обчисленої з розміру грошового забезпечення поліцейських.

Суд наголошує, що перерахунок пенсії позивача, який був проведений Головним управління 05.07.2018, відбувся відповідно до довідки ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області № 8240 від 02.07.2018 із розміру грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) – 9730,08 грн, основний розмір пенсії 70% грошового забезпечення у розмірі 6811,06 грн, в той час як позивач просить здійснити перерахунок відповідно до довідки ліквідаційної комісії Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Черкаській області № 8240 від 04.10.2017, відповідно до якої розмір грошового забезпечення становить лише 8479,35 грн.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України слід вийти за межі позовних вимог та в даному випадку зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 відповідно до довідки ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області № 8240 від 02.07.2018, враховуючи 88% розміру грошового забезпечення та виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 01.01.2018 до моменту здійснення перерахунку.

Щодо виплати перерахованої суми пенсії за період з 01.01.2016 до 31.12.2017 суд зазначає, що вказана вимога позивача є передчасною, оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб” від 21 лютого 2018 року № 103 обов’язок виплати перерахованих сум пенсії має відбуватися з 01.01.2019.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов’язані із прибуттям до суду; пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов’язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, а відповідно до частини 5 вказаної статті у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України “Про судовий збір”, а відповідач не надав суду доказів на підтвердження понесених судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 з 88% до 70% відсотків відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01.01.2016, виходячи з 88% розміру відповідних сум грошового забезпечення відповідно до довідки ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області № 8240 від 02.07.2018 та виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 01.01.2018 до моменту здійснення перерахунку.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Учасники справи:

1) позивач – ОСОБА_1 (18029, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1);

2) відповідач – Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, ідентифікаційний код 21366538).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 24.09.2018.

Суддя В.О. Гаврилюк