Рішення № 76660034, 20.09.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 822/2144/18

РІШЕННЯ

іменем України

20 вересня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К.

за участю:секретаря судового засідання Варченко В.В. розглянувши адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Русь Інвест" до Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування розрахунку,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовною заявою до відповідача, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 26.05.2018 року № 053380, складений посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області;

- визнати протиправним та скасувати розрахунок Укртрансбезпеки у Тернопільській області №02 від 26.05.2018, яким визначена плата за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в розмірі 194,40 євро.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що під час здійснення габаритно - вагового контролю транспортного засобу марки MAN, моделі TGS 18.440, державний номерний знак НОМЕР_1 та напівпричепу - цистерни марки DOGAN YILDIS YARI, державний номерний знак НОМЕР_2 перевозився сипучий вантаж - насипний цемент, маса якого не є сталою у різних точках автомобіля під час руху, що не дає можливості за відсутності відповідної методики зважування з достовірністю встановити, що перевезення вантажу здійснювалось з перевищенням вагових обмежень.

Вказує, про невідповідність акту перевірки фактичним даним, а саме:

- при здійсненні розрахунку плати за проїзд використана відстань, яку перевізник мав намір проїхати, а не фактично пройдена відстань;

- не доведено, що зважування проводилось саме тими вагами, свідоцтво про повірку яких долучено відповідачем до відзиву на позовну заяву;

- довідка про результати здійснення габаритно - вагового контролю не підписана посадовою особою Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області, а направлення на перевірку має суттєві дефекти.

Позивач також зазначає, що передав вказаний транспортний засіб у користування іншій юридичній особі, а тому не повинен нести відповідальність за її дії.

Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити вказаний адміністративний позов.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.06.2018 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі №822/2144/18 в частині визнання протиправним та скасування акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 26.05.2018 року № 053380, складеного посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області.

Представник позивача в судове засідання не прибула, хоча була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи належним чином та подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача в судове засідання не прибула, хоча відповідач був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином, заяви про розгляд справи за її відсутності до суду не подала.

Надала до суду письмовий відзив на даний адміністративний позов, в якому зазначає про те, що під час проведення габаритно - вагового контролю встановлено факт перевезення транспортним засобом марки MAN, моделі TGS 18.440, державний номерний знак НОМЕР_1 та напівпричепом - цистерною марки DOGAN YILDIS YARI, державний номерний знак НОМЕР_2 вантажу із перевищенням вагових обмежень, визначених Правилами дорожнього руху України, без відповідного дозволу або документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів.

Вказує, що зважування транспортного засобу та оформлення виявленого порушення відбулось відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів, а відсутність затвердженої методики зважування не може бути підставою для не здійснення посадовими особами відповідача своїх обов'язків щодо належного проведення габаритно-вагового контролю.

Зазначає, що габаритно - ваговий контроль транспортного засобу здійснювався технічними засобами, що пройшли повірку, мають відповідний сертифікат та свідоцтво та є придатними для застосування, а документи габаритно - вагового контролю (акт, довідка) складаються за відповідною формою та не містять графи, яка б визначала марку, модель та заводський номер вимірювально - зважувального обладнання.

Тому, представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на наведені у письмовому відзиві обставини, в яких зазначила, що дії відповідача щодо проведення перевірки відповідають вимогам чинного законодавства.

Позивачем подано відповідь на відзив, в якій він не погоджується із правовим обґрунтуванням відзиву відповідача.

Вказує, що в розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів дорогами загального користування №02 від 26.05.2018 відповідачем вказано, що габаритні параметри автомобіля є такими: довжина -20,7 м; ширина - 3,10 м; висота - 4,19 м.

Зазначає, що дані габарити не відповідають реальним розмірам автомобіля, оскільки в довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0008190 від 26.05.2018 працівниками Укртрансбезпеки в Тернопільській області було зафіксовано наступні параметри автомобіля: довжина -14,3 м; ширина - 2,6 м; висота -3,7 м.

Таким чином, відповідачем вказано помилкові відомості щодо габаритних параметрів автомобіля і неправильно нарахована плата за проїзд.

Стверджує, що відповідачем були застосовані ваги, які можуть проводити тільки статичне зважування транспортного засобу, а не зважування в русі, як це передбачають Вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджені наказом Мінінфраструктури України №255 від 28.07.2016.

Зважаючи на це, оскаржуваний розрахунок є протиправним, а тому його слід скасувати.

Суд, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, вважає, що вказаний позов необхідно задовольнити з наступних підстав.

Суд встановив, що на підставі направлення на перевірку №010549 від 21.05.2018, інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області в рамках проведення заходів державного контролю, шляхом проведення рейдової перевірки, 26.05.2018 о 15 год. 20 хв. у пересувному пункті габаритно-вагового контролю а.д. М-19 км. 347+100, Тернопільської області проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки MAN, моделі TGS 18.440, реєстраційний номер НОМЕР_1 та напівпричепу - цистерни марки DOGAN YILDIS YARI, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить суб'єкту господарювання - приватному підприємству "Русь Інвест".

Згідно із чеком зважування №11918 від 26.05.2018 навантаження транспортного засобу - сідловий тягач марки MAN, моделі TGS 18.440, реєстраційний номер НОМЕР_1 та напівпричепу - цементовозу OZTAS TRAILER BNM3M, реєстраційний номер НОМЕР_2 становило: на одиночну вісь (на першу - 6,85 т, на другу - 13,55 т (при нормативно допустимій 11 т), навантаження на строєну вісь - 17,95 т. Повна маса транспортного засобу становила 38,35 т.

За результатами проведення зважування транспортного засобу, посадовими особами відповідача складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0008190 від 26.05.2018 та акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0012162 від 26.05.2018, на підставі яких проведено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №02 від 26.05.2018.

У зв'язку з тим, що у водія вказаного транспортного засобу ОСОБА_1, при здійсненні перевезення вантажу не було оформленого дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України з перевищенням вагових обмежень, посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області здійснено нарахування плати за проїзд великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та складено розрахунок плати за проїзд від 26.05.2018 на суму 194,40 євро.

По даному порушенню також було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №053380 від 26.05.2018, за відсутність у водія дозволу на перевезення великовагового вантажу автомобільними дорогами України загального користування, розмір перевантаження на одиночну вісь становить 23.18 %.

Досліджуючи спірні правовідносини, суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 33 Закону України "Про автомобільні дороги" від 08.09.2005 №2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом ОСОБА_2 України.

Постановою Кабінету ОСОБА_2 України від 30 березня 1994 року №198 затверджено Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони.

Відповідно до пункту 16 вказаних Правил, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначається окремими актами законодавства.

Пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету ОСОБА_2 України від 18 січня 2001 року №30 передбачено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету ОСОБА_2 України від 10.10.2001 №1306 встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

При цьому, пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, передбачено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

За змістом пункту 1 Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_2 України від 17.07.2014 №299, Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом ОСОБА_2 України через ОСОБА_2 інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті.

Основним завданням Укртрансінспекції є, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) з питань безпеки на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.

Відповідно до вимог статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-ІІІ (далі - Закон №2344-ІІІ) державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Статтею 1 Закону №2344-ІІІ визначено, що рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб'єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об'єкти, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).

Згідно із статтею 6 Закону №2344-ІІІ рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом ОСОБА_2 України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Постановою Кабінету ОСОБА_2 України від 27.06.2007 №879 затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, який визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування.

Пунктом 3 Порядку передбачено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансінспекцією, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

У пункті 26 Порядку №879 передбачено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до Державного бюджету.

За таких обставин визначена плата за проїзд, несплачена перевізником - власником транспортного засобу у встановлені чинним законодавством строки набуває статусу заборгованості перед Державним бюджетом України.

Щодо тверджень позивача про те, що за відсутності відповідної методики зважування транспортних засобів, посадовими особами відповідача проведено габаритно-ваговий контроль, який не відповідає чинному законодавству, а також те, що відповідачем не було враховано перевезення сипучого вантажу (насипного цементу), який за своїми фізичними властивостями постійно змінює розподіл навантаження на вісі транспортного засобу у русі, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до підпунктів 8.6, 8.7, 8.15 пункту 8 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 №363 (далі - Правила №363) вантаження, закріплення, укриття, ув'язка вантажу, а також розвантаження автомобіля, зняття кріплень і покриттів виконуються Замовником. Перевізник може за погодженням із Замовником взяти на себе вантаження і розвантаження вантажів. Вантаж повинен бути належним чином закріплений засобами кріплення (ременями, ланцями, розтяжками, тросами, розпірними перекладинами, якірними рейками (балками), сітками тощо) відповідно до національних стандартів щодо правил безпечного закріплення вантажів і засобів кріплення.

Згідно з підпунктами 8.20, 8.22 пункту 8 Правил №363 водій зобов'язаний перевірити відповідність кріплення і складання вантажу на рухомому складі умовам безпеки руху та забезпечення цілості рухомого складу, а також сповістити Замовника про виявлені недоліки у кріпленні та складанні вантажу, які загрожують його збереженню. Вантажовідправник на вимогу водія зобов'язаний усунути виявлені недоліки в укладанні вантажу.

Відповідно до підпункту 12.5 пункту 12 Правил №363 для транспортування вантаж потрібно рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Отже, вказаними нормами передбачено обов'язок забезпечення належного розміщення та кріплення вантажу, яке б унеможливлювало його зміщення під час руху. Зміщення ж вантажу та, як наслідок, перевищення встановлених вагових обмежень, є порушенням вимог вказаних Правил.

Крім цього, чинним законодавством не передбачено особливих умов зважування транспортних засобів, які навантажені будь-якими сипучими вантажами.

Також суд звертає увагу на те, що відсутність затвердженої методики зважування транспортних засобів не може бути підставою для не здійснення посадовими особами відповідача своїх обов'язків, зокрема, щодо належного проведення габаритно-вагового контролю.

Стосовно доводів позивача про те, що при здійсненні розрахунку плати за проїзд використана відстань, яку перевізник мав намір проїхати, а не фактично пройдена відстань, суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 31-1 Порядку №879 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10 - 40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.

Оскільки під час проведення перевірки 26.05.2018 у водія була відсутня товарно - транспортна накладна №1284/1 від 26.05.2018, надана позивачем до суду та на підставі якої здійснювалось перевезення вантажу, а водієм надана для перевірки інспекторам тільки накладна - перепустка №25927 від 26.05.2018, то маршрут перевезення вантажу визначений з урахуванням слів водія, а саме: м. Івано - Франківськ - м. Тернопіль (135 км.)

Суд звертає увагу на те, що у товарно - транспортній накладній №1284/1 від 26.05.2018 в графі автомобільний перевізник зазначається ФОП ОСОБА_3, що, на думку суду, не може свідчити про те, що транспортний засіб перебуває у користуванні ТОВ "Цем-Ресурс 1", відповідно до договору про оренду транспортних засобів №1 від 03.01.2018, на який посилається позивач.

Крім того, водієм, при перевірці транспортного засобу не був наданий договір оренди вказаного транспортного засобу, або ж інший документ на підставі якого на законних підставах використовується транспортний засіб (в тому числі тимчасовий реєстраційний талон, за наявності (оформлення), що відображено в акті перевірки).

З усіма матеріалами габаритно-вагового контролю водій ознайомлений, копії отримав, що засвідчено його підписом, який підписуючи матеріали перевірки жодним чином не зауважив про невідповідність відомостей дійсним обставинам (щодо перевізника та відстані маршруту).

З огляду на викладене, розрахунок плати за проїзд правомірно складений на власника транспортного засобу, а саме на позивача - ТОВ "Русь Інвест".

Також суд зазначає, що доводи відповідача щодо відсутності підпису оператора на документах, не підписання розрахунку посадовою особою Укртрансбезпеки, а направлення на перевірку має суттєві дефекти, то суд зазначає, що вказані доводи частково спростовуються доданими до справи документами, а в іншій частині не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що в довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0008190 від 26.05.2018 працівниками Укртрансбезпеки в Тернопільській області було зафіксовано наступні параметри належного позивачу автомобіля: довжина -14,3 м; ширина - 2,6 м; висота -3,7 м.

Також у вказаній довідці зазначається про те, що навантаження на одиночну вісь автомобіля становило: на першу - 6,85 т, на другу - 13,55 т (при нормативно допустимій 11 т), навантаження на строєну вісь - 17,95 т. Повна маса транспортного засобу - 38,35 т.

Тобто, за наслідками габаритно - вагового контролю вказаного автомобіля відповідачем зафіксовано перевищення навантаження на другу одиночну вісь - 13,55 т, при допустимих - 11 т. Всі інші параметри, в тому числі габаритні, згідно із довідкою №0008190 від 26.05.2018 перебували в межах норми.

Однак, в розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів дорогами загального користування №02 від 26.05.2018 відповідачем вказано інші габаритні параметри автомобіля, зокрема: довжина - 20,7 м; ширина - 3,10 м.; висота - 4,19 м.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 вказаного Порядку габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Згідно із пунктом 30 Порядку №879 плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем були вказані помилкові відомості щодо габаритних параметрів вказаного вище автомобіля і неправомірно нарахована плата за проїзд, що в подальшому призвело до неправильного виконання розрахунку №02 від 26.05.2018 року в цілому.

Щодо доводів позивача про те, що відповідачем не доведено того, що зважування належного позивачу транспортного засобу проводилось саме тими вагами, свідоцтво про повірку яких долучено відповідачем до відзиву на позовну заяву, то суд звертає увагу на таке.

Згідно із пунктом 12 Порядку №879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані (пункт 13 Порядку №879).

Так, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає те, що у пункті габаритно-вагового контролю в Тернопільській області використовувались ваги автомобільні пересувні, типу - вага автомобільна підкладна, модель - AS, у складі вимірювальний прилад №09-225, вантажоприймальні платформи №09-491 та №09-467 і станом на 26.05.2018 ваги були повіреними, що підтверджується свідоцтвом ДП "Укрметртестстандарт" про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №34-00/4029 від 15.08.2017, яке дійсне до 15.08.2018.

Проте, суд звертає увагу, що документах, складених за результатами габаритно-вагового контролю жодним чином не згадується вага ESIT 09-225, модель Dynamic, яка зазначена в чеку зважування транспортного засобу.

Отже, з наведених документів, суд не може дійти висновку, чи є вага ESIT 09-225, модель Dynamic частиною вагового комплексу автомобільних пересувних ваг, типу - вага автомобільна підкладна, модель - AS, у складі вимірювальний прилад №09-225, вантажоприймальні платформи №09-491 та №09-467 та чи використовувалась вона під час габаритно - вагового контролю транспортного засобу, що належить позивачу.

Щодо доводів позивача про застосування відповідачем вагового обладнання, яке не відповідає встановленим вимогам, то суд зазначає наступне.

Згідно із Вимогами до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.07.2016 №255, вагове обладнання повинно забезпечувати поосьове зважування у русі і визначати повну масу вантажного транспортного засобу з похибкою не більше ніж 2 % та дискретністю вимірювання в межах технічних характеристик вагового обладнання, визначених виробником (пункт 9 Розділу ІІ "Вимоги до пересувного пункту габаритно-вагового контролю").

Водночас, згідно із свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №34-00/4029 від 15.08.2017 ваги автомобільні підкладні моделі АS, зазначено, що ці ваги призначені для визначення статичного навантаження.

Отже, відповідачем були застосовані ваги, які проводять статичне зважування транспортного засобу, а не зважування в русі, як це передбачають Вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.07.2016 №255

Таким чином, доводи позивача в цій частині також є обґрунтованими та не спростовані відповідачем належними та допустимими доказами.

Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно із пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету ОСОБА_2 Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що відповідач у спірних правовідносинах діяв не у відповідності до вимог частини 2 статті 2 КАС України.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд враховує, що відповідачем не доведена, а позивачем спростована, правомірність винесення оскаржуваного розрахунку.

Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що позов приватного підприємства "Русь Інвест" необхідно задовольнити.

Відповідно до статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Розрахунок № 02 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 26.05.2018 року, складений Управлінням Укртрансбезпеки у Тернопільській області, яким визначена плата за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в розмірі 194,40 євро.

Стягнути на користь приватного підприємства "Русь Інвест" судовий збір у розмірі 1762 грн., (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні були проголошені вступна та резолютивна частини рішення суду, - з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 24 вересня 2018 року

Позивач:Приватне підприємство "Русь Інвест" (вул. Проскурівська, буд. 45, офіс 41,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 37513103) Відповідач:Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області (вул. Тролейбусна, 12,Тернопіль,46027 , код ЄДРПОУ - 39816845)

Головуючий суддя ОСОБА_4