Рішення № 76660020, 07.09.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2018 року справа № 823/2336/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А.В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації та ОСОБА_3 соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації у Черкаській області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації та ОСОБА_3 соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації у Черкаській області, в якому просить визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_3 соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області, яке полягає у відмові у видачі йому посвідчення особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та зобов’язати відповідачів видати йому посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії.

В обґрунтування позовних вимог послався на ті обставини, що згідно довідки МСЕК серії 12 ААА №871168 з 12.09.2017 має 2 групу інвалідності внаслідок захворювання, пов’язаного із впливом аварії на ЧАЕС, а тому має право бути визнаним особою, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії. На заяву про видачу посвідчення особи, яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії, ОСОБА_3 соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області листом №01-7-1/к-7 відмовило у видачі такого посвідчення з тієї підстави що Законом України “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України” №76-VІІІ від 28.12.2014 виключено абзац 5 частини 2 статті 2 Закону України “Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Вважає відмову у видачі посвідчення незаконною, оскільки він постійно проживає на території посиленого радіоекологічного контролю та має інвалідність внаслідок захворювання, пов’язаного із впливом аварії на ЧАЕС.

Відповідач ОСОБА_2 соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації проти позову заперечив. 20.08.2018 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивач постійно проживав на території зони посиленого радіоекологічного контролю і йому було видане посвідчення потерпілого 4 категорії, яке діє на час проживання або роботи в зоні посиленого радіоекологічного контролю. При цьому позивач на час встановлення захворювання, пов’язаного з впливом аварії на ЧАЕС, та інвалідності вже не проживав в зоні посиленого радіоекологічного контролю, оскільки така зона відповідно до чинного законодавства виключена. На момент складання експертного висновку в 2017 році, після набуття чинності Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що стратили чинність, деяких законодавчих актів України» №76-VІІІ від 28.12.2014, та звернення із заявою про надання статусу та посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії позивач не мав статусу потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_3 соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації проти позову заперечив. 25.07.2018 надав відзив, в якому зазначив, що у переліку зон радіоактивного забруднення відсутня зона посиленого радіоекологічного контролю та скасовано статтю 23 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою передбачалося надання відповідних пільг і компенсацій особам, віднесеним до категорії 4 потерпілих від Чорнобильської катастрофи. Враховуючи зазначене, підстави для видачі зазначеній категорії громадян посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1 відсутні.

Відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу у порядку письмового провадження.

Вивчивши доводи сторін, викладені у позовній заяві та відзиві, дослідивши надані письмові докази, суд встановив наступне.

Згідно посвідчення серії В-1 №622399 від 22.03.1993 позивач мав статус особи, яка постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю, категорія 4.

Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА №871168 позивачу з 12.09.2017 встановлена ІІ група інвалідності, загальне захворювання.

Експертним висновком №7385 від 15.01.2018 Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України по встановленню причинного зв’язку хвороб, що привели до інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС встановлено, що захворювання позивача пов’язане із впливом аварії на ЧАЕС.

Позивач звернувся до ОСОБА_3 соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області із заявою про видачу посвідчення особи, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії.

12.04.2018 позивач отримав лист ОСОБА_3 соціального захисту населення Тальнівської райдержадміністрації Черкаської області №01-7-1/к-7, яким йому відмовлено у видачі посвідчення особи, що постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії. Підставою відмови зазначені Закон України №76-VІІІ від 28.12.2014 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» та лист Міністерства соціальної політики України від 25.07.2016 №10847/0/14-16/20.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з такого.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров?я, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991 до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать:

1) евакуйовані із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку після досягнення ними повноліття), а також відселені із зон безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення;

2) особи, які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або прожили за станом на 1 січня 1993 року на території зони безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, та відселені або самостійно переселилися з цих територій;

3) особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років;

4) особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років;

5) особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986 - 1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями. Перелік видів робіт і місць, де виконувалися зазначені роботи, встановлюється Кабінетом Міністрів України;

6) особи, які досягли повноліття, з числа зазначених у статті 27 цього Закону, та яким у дитячому віці встановлено причинний зв'язок інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи, за умови проходження переогляду у спеціалізованій медико-соціальній експертній комісії відповідно до частини п'ятої статті 17 цього Закону.

У відповідності до частини 1 статті 14 вказаного Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991 для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1; особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - категорія 4.

Судом встановлено, що позивач постійно проживав на території зони посиленого радіоекологічного контролю і йому було видане посвідчення потерпілого категорії 4, яке діє на час проживання або роботи у зоні посиленого радіоекологічного контролю.

Режим та правове визначення територій радіоактивного забруднення регулюється Законом України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» №791а-ХІІ від 27.02.1991.

Разом з цим, Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 №76-VIII абзац 5 частини 2 статті 2 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» №791а-ХІІ від 27.02.1991, який визначав зони посиленого радіоекологічного контролю, виключено. Цим же Законом статті 2 («Визначення категорії зон радіоактивного забруднених територій») та 23 («Компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії 4») Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виключені, вказані зміни до Закону вступили в силу з 1 січня 2015 року.

Позивач на час встановлення захворювання, пов'язаного з впливом аварії на Чорнобильській АЕС та інвалідності не проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, оскільки згідно вищенаведених змін до законодавства така зона відсутня, отже, посвідчення потерпілого 4 категорії втратило чинність з 01.01.2015, а позивач не є потерпілим від Чорнобильської катастрофи.

Таким чином, на час встановлення ІІ групи інвалідності та надання експертного висновку №7385 від 15.01.2018 позивач не належав до осіб, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, тому підстави для встановлення категорії 1 як інваліду з числа осіб, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, передбачені частиною 1 статті 14 Закону України Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991 відсутні.

Відтак, відмова у встановленні позивачу статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 є законною, а позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №375/555/17, і застосовується судом при вирішенні даної справи згідно частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору як інвалід ІІ групи на підставі Закону України “Про судовий збір” з відповідача судові витрати, у відповідності до ст. 139 КАС України, не стягуються.

Керуючись статями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (вул. Молодіжна, 4, с. Соколівочка, Тальнівський район, Черкаська область, 20423, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до ОСОБА_2 соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації (вул. Максима Залізняка, 10, м. Черкаси, 18036, код ЄДРПОУ 03195719) та ОСОБА_3 соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації у Черкаській області (вул. Соборна, 45, м. Тальне, Черкаська область, 20400, код ЄДРПОУ 03195783) про визнання протиправною бездіяльності ОСОБА_3 соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області, яке полягає у відмові видачі йому посвідчення особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та зобов’язання відповідачів видати йому посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.В. Руденко