Рішення № 76659987, 13.09.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2018 року справа № 823/1990/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

секретар судового засідання – Попельнуха Ю.І.,

за участю представників:

позивача – ОСОБА_1,

відповідачів – ОСОБА_2,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_3 (далі – ОСОБА_3, позивач) подав позов до Державної фіскальної служби України (далі – ДФС України, відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо не призначення ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги у зв’язку з настанням інвалідності ІІ групи, що настала внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 “Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції” та статті 356 Податкового кодексу України;

- зобов’язати Державну фіскальну службу України (код ЄДРПОУ: 39292197) призначити та виплатити ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 одноразову грошову допомогу у зв’язку з настанням інвалідності ІІ групи, що настала внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 “Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції” та статті 356 Податкового кодексу України у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності, тобто 01 червня 2016 року, а саме 290000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що позивачеві з 02.06.2016 встановлена ІІ група інвалідності за захворюванням, пов’язаним з проходженням служби в ОВС, а тому позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України “Про міліцію”, виплата якої здійснюється відповідно до Порядку, який передбачений постановою КМУ від 21.10.2015 № 850 “Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції”.

В письмовому відзиві на адміністративний позов ДФС України просило в його задоволенні відмовити повністю зазначивши при цьому, що листом від 10.04.2018 № 5113/Л/99-99-04-04-02-14 позивача було повідомлено, що розрахунок та виплата одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції здійснюється підрозділом, у якому проходив службу працівник податкової міліції згідно Порядку № 707.

В письмовому відзиві на адміністративний позов ГУ ДФС України в Черкаській області просило в його задоволенні відмовити повністю, зазначивши при цьому, що наказом ДФС України від 17.05.2016 № 013-о/с позивача звільнено зі служби в податковій міліції та з посади старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ міжрегіонального відділу оперативного документування оперативного управління ГУ ДФС у Черкаській області в запас (з постановкою на військовий облік) за п.64 п/п “б” (через хворобу).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 707 для виплати грошової допомоги позивач мав би звернутися до ГУ ДФС у Черкаській області з заявою (рапортом) про виплату одноразової грошової допомоги і тільки потім ГУ ДФС у Черкаській області відповідно до Порядку № 707 приймає рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги або про відмову у призначенні такої виплати, чого позивачем зроблено не було, а відтак позовні вимоги ОСОБА_3 є передчасними та не підлягають до задоволення.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 25 травня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

15 червня 2018 року представник ДФС України подав до суду клопотання про залучення до розгляду справи у якості другого відповідача – Головне управління ДФС у Черкаській області та про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

22 червня 2018 року ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 09 липня 2018 року.

09 липня 2018 року усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання до 18.07.2018.

18 липня 2018 року усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання до 24.07.2018.

24 липня 2018 року ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду продовжено строк проведення підготовчого засідання у справі №823/1990/18 на тридцять днів.

Усними ухвалами Черкаського окружного адміністративного суду від 24.07.2018, занесеними до протоколу судового засідання, задоволено клопотання ДФС України та залучено Головне управління ДФС у Черкаській області у якості другого відповідача, а також відкладено підготовче засідання до 20.08.2018.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 20.08.2018, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.08.2018.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 27.08.2018, занесеною до протоколу судового засідання, оголошено перерву у судовому засіданні до 10.09.2018.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 10.09.2018, занесеною до протоколу судового засідання, оголошено перерву у судовому засіданні до 13.09.2018.

Представник позивача у судовому засіданні 13.09.2018 просив адміністративний позов задовольнити повністю, представник відповідачів – відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що 17 травня 2016 року наказом Державної фіскальної служби України № 0013-о/д ОСОБА_3 – майора податкової поліції, старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ міжрегіонального відділу оперативного документування оперативного управління Головного управління ДФС у Черкаській області, звільнено з посади та податкової міліції Державної фіскальної служби України у запас (з постановкою на військовий облік) за пунктом 64 підпунктом “б” (через хворобу) Положення № 114 з 16 травня 2017 року.

02 червня 2016 року позивачеві видано довідку до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААА № 203487, відповідно до якої ОСОБА_3 отримав ІІ групу інвалідності безтерміново, причиною інвалідності зазначено: захворювання пов’язане з проходженням служби в ОВС.

13 березня 2018 року позивач звернувся до ДФС України щодо проведення розрахунку та виплати одноразової грошової допомоги у зв’язку з тим, що йому встановлено ІІ групу інвалідності і причиною інвалідності є захворювання, пов’язане з проходженням служби в ОВС.

Листом від 10.07.2018 № 5113/Л/99-99-04-04-02-14 ДФС України повідомило ОСОБА_3, що розрахунок та виплата одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції здійснюється підрозділом, у якому проходив службу працівник податкової міліції відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 707 “Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції”.

Також, у вказаному листі ДФС України зазначило, що позивачеві встановлена ІІ інвалідності 02.06.2016, тобто після втрати чинності Законом України “Про міліцію”, а тому проводити розрахунок та виплату одноразової грошової допомоги у зв’язку з встановленням інвалідності та втратою працездатності колишнім працівникам податкової міліції після 07 листопада 2015 року законні підставі відсутні.

Розгляд матеріалів про виплату одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції буде відновлено після внесення відповідних змін до Податкового кодексу України або прийняття нового нормативно-правового акту.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Діяльність податкової міліції регулюється Розділом ХVІІІ-2 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 353.1 статті 353 Податкового кодексу України особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

Згідно з пунктом 356.1 статті 356 Податкового кодексу України держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України “Про міліцію” та Законом України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист”.

Пунктом 351.1 статті 357 Податкового кодексу України визначено, що форми та розмір матеріального забезпечення осіб начальницького і рядового складу податкової міліції, включаючи грошове утримання, встановлюються Кабінетом Міністрів України. Пенсійне забезпечення осіб начальницького складу податкової міліції здійснюється у порядку, встановленому законом для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ.

Відповідно до статті 4 Закону України “Про міліцію” № 565-ХІІ від 20 грудня 1990 року (далі – Закон № 565-ХІІ), правовою основою діяльності міліції є: Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України, постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти Міністерства внутрішніх справ України, Загальна декларація прав людини, міжнародні правові норми, ратифіковані у встановленому порядку.

За правилами частини шостої статті 23 Закону України “Про міліцію” від 20 грудня 1990 року № 565-XII (чинного до 07.11.2015), у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов’язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, зокрема, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров’я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 відповідно до статті 23 Закону № 565-XII затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі – Порядок № 850).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 850 особам, які до набрання чинності Законом України від 13 лютого 2015 року № 208-VIII “Про внесення змін до статті 23 Закону України “Про міліцію” щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції” мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 707.

Згідно з пунктом 2 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 707 (далі - Порядок № 707) одноразова грошова допомога (далі - грошова допомога) виплачується у разі установлення інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ, органах державної податкової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення такого строку внаслідок захворювання або нещасного випадку, що сталися: під час виконання службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, у розмірі: п’ятирічного грошового забезпечення - інвалідам I групи; чотирирічного грошового забезпечення - інвалідам II групи; трирічного грошового забезпечення - інвалідам III групи; у період проходження служби, - у відсотках відповідного розміру грошового забезпечення згідно із ступенем втрати працездатності, який визначається медико-соціальною експертною комісією.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі, зокрема, 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Отже, на час встановлення позивачеві II групи інвалідності внаслідок травми, пов’язаної з проходженням військової служби в органах податкової міліції, чинними є обидва Порядки як № 707 так і № 850, які регулюють однопредметні правовідносини щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов’язків, передбаченої статтею 23 Закону України “Про міліцію”. При цьому, Порядок № 850 прийнятий у зв’язку із внесенням Законом України від 13.02.2015 до вказаної статті 23 Закону № 565-XII змін в частині розміру одноразової грошової допомоги.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Таким чином, призначення та виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 23 Закону України “Про міліцію”, здійснюється відповідно до Порядку, під час дії якого встановлена втрата працездатності.

Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 813/3091/16 (провадження №К/9901/30166/18).

Як свідчать матеріали справи, 02.06.2016 ОСОБА_3 встановлена інвалідність, яка пов’язана з проходженням служби в ОВС, що підтверджується довідкою до акту МСЕК серії 12 ААА № 203487.

Отже, призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку № 707 можливе лише за умови, коли особа набула право на отримання такої допомоги до 12.03.2015. Позивач набув таке право у червні 2016 року, а тому розмір допомоги має бути призначений відповідно до Порядку № 850.

За приписами пунктів 7-9 Порядку № 850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв’язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв’язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов’язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім’я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім’ї загиблого (померлого) працівника міліції.

МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Таким чином, суд вважає, що позивач, як працівник податкової міліції, має право на отримання одноразової грошової допомоги, відповідно до статті 23 Закону України “Про міліцію” у розмірі, визначеному Порядком № 850.

Отже, в даному випадку позивач мав би звернутися до Головного управління ДФС у Черкаській області (останнє місце служби) із заявою (рапортом) про виплату грошової допомоги у зв’язку з установленням інвалідності, до якої позивач мав би додати документи, передбачені пунктами 7-8 Порядку № 850, а Головне управління ДФС у Черкаській області відповідно до Порядку № 850 мало б скласти висновок щодо виплати грошової допомоги та направити його до Державної фіскальної служби України для прийняття рішення про призначення або про відмову в призначенні такої грошової допомоги.

Разом з тим суд встановив, що позивач до Головного управління ДФС у Черкаській області із заявою (рапортом) про виплату грошової допомоги у зв’язку з установленням інвалідності не звертався, відповідно Головне управління ДФС у Черкаській області згідно статті 23 Закону “Про міліцію” та згідно Порядку № 850 висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги не складало та не направляло до ДФС України.

Подання позивачем заяви щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги безпосередньо до ДФС України без наявності висновку щодо виплати грошової допомоги не може бути підставою для прийняття останньою рішення про призначення такої допомоги.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, в задоволенні яких слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов’язані із прибуттям до суду; пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов’язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України “Про судовий збір”, а відповідачі не надали суду доказів на підтвердження понесених судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 – 246, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Розподіл судових витрат згідно вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснювати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Учасники справи:

1) позивач – ОСОБА_3 (18000, м. Черкаси, вул. Фрунзе, 133, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1);

2) відповідач-1 – Державна фіскальна служба України (04053, м. Київ, Львівська площа 8, ідентифікаційний код 39292197);

3) відповідач-2 – Головне управління ДФС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 39392109).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 24.09.2018.

Суддя В.О. Гаврилюк