
Справа № 2240/2820/18
РІШЕННЯ
іменем України
24 вересня 2018 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О. розглянувши позовну заяву Головного управління ДФС у Хмельницькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
ВСТАНОВИВ:
Головне управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просить суд стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, вул. Волинська, буд. 25, м.Славута, Хмельницька область, 30000) кошти у рахунок погашення податкового боргу у розмірі 246 899,56 грн.
Позивач підставою позову зазначає порушення відповідачем вимог ст. ст. 49, 57, 179, 288 Податкового кодексу України.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що станом на 10.05.2018 у відповідача склалася заборгованість перед бюджетом по платежах до бюджету у розмірі 246 899,56 грн. Враховуючи викладене, просить суд стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг.
Копія ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження, яка надіслана судом на адресу відповідача, вручена відповідачу 31.08.2018.
20.09.2018 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач визнає розмір податкового боргу, але у зв'язку із складним фінансовим становищем не має змоги погасити суму повністю. Відповідач просить суд розстрочити виконання рішення суду на 24 місяці.
Справа розглянута судом за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з даними ГУ ДФС у Хмельницькій області за відповідачем рахується податковий борг в сумі 246 899,56 грн., що утворився внаслідок несплати в установлені законодавством строки узгоджених сум податкових зобов'язань: по орендній платі за землю з фізичних осіб в сумі 109061,13 грн. згідно з самостійно поданими відповідачем податковими деклараціями з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016, 2017 роки, січень-березень 2018 року; по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 27488,64 грн.; по податку на додану вартість в сумі 110349,79 грн.
Відповідно до пп. 14.1.39. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Пунктом 288.7 ст. 288 Кодексу передбачено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.
Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Кодексу податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Згідно з пп. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Кодексу податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
В силу п. 15.1. ст. 15 Кодексу, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно до п. 57.1. ст. 57 Кодексу, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з п. 57.3 ст. 57 Кодексу, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
В силу п. 59.1 ст. 59 Кодексу, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Суд встановив, що позивачем 01.11.2012 вручено відповідачу податкову вимогу форми "Ф" від 01.11.2012 №531.
Відповідно до пп. 19-1.1.22, пп. 19-1.1.45 п. 19-1 ст. 19 Кодексу, контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів; звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.
Пунктом 95.4 статті 95 Кодексу визначено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Зазначена заборгованість відповідача підтверджується: копією корінця податкової вимоги форми "Ф" від 01.11.2012 №531; розрахунком заборгованості станом на 10.05.2018; копіями податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2016 та 2017 роки; копій податкових декларацій з плати за землю за 2016, 2017, 2018 роки; копій податкових повідомлень рішень №0000081302 від 06.01.2017, №0000121302 від 06.01.2017, №0002071300 від 19.06.2017, №0002361304 від 24.07.2017, №0002361304 від 24.07.2017, №0179131304 від 18.12.2017, №0080581304 від 18.04.2018 та матеріалами справи.
Податкова вимога відповідачем не оскаржувалась.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Враховуючи, що відповідачем заборгованість в добровільному порядку не сплачена, суд вважає вимоги Головного управління ДФС у Хмельницькій області про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 246 899,56 грн. обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Щодо клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду на 24 місяці суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Питання розстрочення або відстрочення рішення суду знаходяться в площинні процесуального права. Разом із тим підстави, а саме наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), залежать від предмету спору, у межах спірних правовідносин від правової природи податкового боргу. Статтею 5 Податкового кодексу України, яка встановлює співвідношення податкового законодавства з іншими законодавчими актами, п. 5.2 цієї статті передбачено пріоритет понять, правил, термінів та положень цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування.
Таким чином, норми статті 100 Податкового кодексу України (далі - ПК України), які регулюють правила розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є спеціальними нормами щодо доказів як підстав для відстрочення податкового боргу (п. 100.5 ПК України) та порядку погашення податкового боргу (п. 100.7 ПК України).
Відповідно до пунктів 100.4 і 100.5 статті 100 ПК України постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1235 затверджений Перелік обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин.
Відповідач не надав суду належних доказів на підтвердження наявності зазначених обставин, а тому у задоволенні клопотання про розстрочення виконання рішення суду необхідно відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки витрати пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз - відсутні, з врахуванням положень ч. 2 ст. 139 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
адміністративний позов Головного управління ДФС у Хмельницькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 кошти у рахунок погашення податкового боргу в розмірі 246 899 (двісті сорок шість тисяч вісімсот дев'яносто дев'ять) гривень 56 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його підписання.
Позивач:Головне управління ДФС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м.Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 39492190) Відповідач:Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (вул. Волинська, буд.25, м.Славута, Славутський район, Хмельницька область, 30000 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1)
Головуючий суддя ОСОБА_2
Судове рішення № 76659796, Хмельницький окружний адміністративний суд було прийнято 24.09.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2240/2820/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: