Рішення № 76659754, 14.09.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 вересня 2018 р. № 820/4568/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар М.Д.,

при секретарі судового засідання - Єрьомкіній К.І.,

за участі:

представника позивача - не прибув,

представника відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області до Головного Управління Державної казначейської служби України у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного Управління Державної казначейської служби України у Харківській області, в якому просить суд:

- визнати дії відповідача, щодо повернення позивачу документів про виконання рішення суду, яке гарантується державою, та бездіяльність, яка полягає в неприйнятті їх для погашення заборгованості за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду протиправними.

- зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області прийняти для погашення заборгованості за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду, які гарантуються державою, виконавчий лист № 820/606/16, виданий Харківським окружним адміністративним судом 23.05.2016 року для примусового виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2016 року по справі № 820/606/16.

- стягнути з відповідача суму сплаченого позивачем судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1 762,00 грн., перерахувавши її на рахунок Бахмутського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, (код ЄДРПОУ 41419167) № 37173111111113 в ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем неправомірно відмовлено позивачу у виконання рішення суду, яке гарантується державою.

Відповідач надав до суду відзив на адміністративний позов в якому зокрема зазначив, що Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області правомірно повернуло листом від 21.05.2018р. за вих..№13-18/903-3487 Фонду виконавчий лист Харківського окружного адміністративного суду по справі №820/606/16, який виданий 23.05.2016р., а також інші документи. Також, позивачу було розяснено порядок подання відповідного виконавчого документа, оскільки відповідач не є органом, що виконує рішення суду, а зазначені повноваження покладені на органи виконавчої служби.

В судове засідання представник позивача не зявився, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві.

Ухвалою суду від 14.08.2018 року було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів у зв'язку з клопотанням відповідача.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову та відзиву проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

Відповідно до постанови Харківського окружного адміністративного суду по адміністративній справі № 820/606/16 (суддя Полях Н.А.) від 17.03.2016 року, з державного підприємства "Орджонікідзевугілля" (податковий номер 32276912) стягнуто на користь Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності заборгованість у розмірі 21 601,14 грн. (двадцять одна тисячашістсот одна гривня 14 копійок) та зобов'язано відповідача перерахувати зазначені кошти на транзитний рахунок Артемівської міської виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, оскільки відповідні розрахунки по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності провадяться між Артемівською міською виконавчою дирекцією Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та структурними підрозділами ДП «Орджонікідзевугілля» (СП «Шахта «Булавинська», СП «Шахта «Ольховатська»), як страхувальниками, які в свою чергу перебувають в ній на обліку, як платники страхових внесків.

На виконання зазначеної постанови 23.05.2016 року судом було видано стягувачу виконавчий лист № 820/606/16.

До 16.01.2018 року вказаний виконавчий лист перебував на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Харківській області, але на його виконання не було стягнуто відповідні суми.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2017 року по справі № 820/606/16 замінено сторону виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 820/606/16, а саме стягувала - Донецьке обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (ЄДРПОУ 21955772) на правонаступника - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області.

Постановою від 16.01.2018 року Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Харківській області повернув стягувачу виконавчий документ, не стягнувши відповідні суми, через те, що відсутні грошові кошти на рахунках боржника та відсутнє майно за його адресою.

Позивач посилався на те, що відповідно до ч.2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VІІІ від 02.06.2016 року рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Таке положення отримало нормативне продовження у ч. 1 ст. З Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 року № 4901-VI (далі-Закон № 4901-VI), зокрема виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а вразі відсутності у зазначеного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до ч. 2,6 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу, керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувану коштів, згідно переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувана.

Механізм обліку виконавчих документів та судових рішень, передбачених вказаним Законом, інвентаризації та подальшої передачі документів від органу виконавчої служби до органу, що здійснює казначейське обслуговування визначається Порядком погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 №440 (далі - Порядок 440).

Відповідно до п. 2 Порядку 440, до органів, що здійснюють казначейське обслуговування від органів державної виконавчої служби передаються виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень” суб'єкти, які видані або ухвалені до 1 січня 2013 року.

Враховуючи те, що рішення по справі № 820/606/16 ухвалене вже після 01.01.2013 року, а саме 17.03.2016 року, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області керуючись Законом № «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 (із змінами; далі - Порядок № 845)

10.05.2018 року звернулось із заявою про виконання рішення суду, яке гарантується державою, разом з відповідним пакетом документів безпосередньо до органу казначейства за місцезнаходженням Боржника, а саме до відповідача - Головного управління Державної казначейської служби у Харківській області (далі- ГУ ДКСУ у Харківській області).

24.05.2018 року на адресу позивача повернулись документи разом з листом ГУ ДКСУ у Харківській області, у якому відповідач повідомив, що причиною повернення документів стягувану є такі обставини:

"Відповідно до п. 2 спи 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» дія цього Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган та державна організація, тобто заявник (Фонд) не підпадає під дію цього Закону, як стягувач."

Згідно ст. 1 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі - Закон про гарантії держави) цей Закон встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та особливості їх виконання.

Дія цього Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності.

З приводу тверджень позивача, щодо того, що Фонд соціального страхування не є державним органом, а є некомерційною самоврядною організацію слід зазначити наступне.

Поняття "Державний орган" визначено Законом України "Про запобігання корупції " від 14.10.2014 року № 1700.

Відповідно до положень вказаного закону, державний орган - орган державної влади, в тому числі колегіальний державний орган, інший суб'єкт публічного права, незалежно від наявності статусу юридичної особи, якому згідно із законодавством надані повноваження здійснювати від імені держави владні управлінські функції, юрисдикція якого поширюється на всю територію України або на окрему адміністративно-територіальну одиницю.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та Статуту Фонду соціального страхування України, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 08 лютого 2017 р. № 12 Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.

Відповідно до ч. 1ст. 9 вказаного Закону основними завданнями Фонду та його робочих органів є: 1) реалізація державної політики у сферах соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, медичного страхування.

Згідно ч. 2 ст. 9 вказаного закону Фонд та його робочі органи відповідно до покладених на них завдань: 1) здійснюють управління та оперативне розпорядження фінансовими ресурсами Фонду в межах бюджету Фонду, затвердженого Кабінетом Міністрів України, управління майном; 2) проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, страхових виплат; 3) здійснюють заходи з профілактики страхових випадків; 4) забезпечують функціонування інформаційно-аналітичних систем; 5) здійснюють обмін інформацією з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, реалізації державної податкової політики та з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, Пенсійним фондом України для виконання Фондом покладених на нього функцій і завдань, визначених законодавством України; 6) здійснюють контроль за використанням коштів Фонду, веденням і достовірністю обліку та звітності щодо їх надходження та використання, застосовують в установленому законодавством порядку фінансові санкції та накладають адміністративні штрафи; 7) беруть участь у проведенні наукових досліджень з питань соціального страхування населення, вивчають міжнародний досвід з метою запровадження інноваційних форм соціального страхування, виступають замовником наукових робіт, досліджень і методичного забезпечення; 8) беруть участь у здійсненні міжнародного співробітництва для розв’язання проблем та обміну досвідом у сфері соціального страхування; 9) здійснюють інші функції, передбачені статутом Фонду.

З аналізу вказаних статей вбачається, що Фонд соціального страхування, не зважаючи на особливості його формування та роботи є органом, основним завданням якого є реалізація владної політики держави у сферах соціального страхування, та якому відповідно до покладених завдань надані повноваження здійснювати від імені держави владні управлінські функції як на всій території України так і на окремих адміністративно-територіальні одиниці через регіональні управління. Відтак органи Фонду соціального страхування є державними органами в розумінні чинного законодавства України.

За таких обставин, положення Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» дія цього Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є Фонд соціального страхування України, в тому числі в особі регіональних управлінь.

Відтак, будь-які посилання позивача на вказаний закон не беруться судом до уваги, з огляду на те, що вказаний закон не поширюється на органи Фонду.

Відповідно до ч.2, ч.4 ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання.

Згідно з ч.1 ст.5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Отже, обов'язок по примусовому виконанню рішень, де боржником зазначено державне підприємство, покладається на органи державної виконавчої служби.

Відповідно до ч.3 ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не є обґрунтованими, а отже в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 241– 246, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області до Головного Управління Державної казначейської служби України у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Скарга може бути подана у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення буде складено у строк не більш як десять днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Суддя Кухар М.Д.