Постанова № 76659729, 24.09.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Є.У.№ 323/3187/17 Головуючий у 1 інстанції: Гуцал О.П.

№ 22-ц/778/2563/18 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2018 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Крилової О.В.

суддів: Бєлки В.Ю.

ОСОБА_2

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз Збут» на рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 23 квітня 2018 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз Збут» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги з газопостачання,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2017 року ТОВ «Запоріжгаз Збут» звернулося до суду із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначало, що облік постачання (розподілу) природного газу на об’єкті споживача ОСОБА_4 за адресою: Запорізька область, м. Оріхів, вул. Покровська (колишня Ленінградських курсантів), 109, забезпечено комерційним вузлом обліку газу на базі лічильника газу типу 4 САМГАЗ G4, заводський номер 5040608. 26.09.2014 року відповідач звернувся до ПАТ «Запоріжгаз» із заявою про переоформлення особового рахунку № 3112173 за адресою: Лен. Курсантів, 109 з прізвища ОСОБА_4 на прізвище ОСОБА_3, у зв’язку із спадкуванням, додавши до цієї заяви копію довіреності. В установлений законом строк відповідач не підписав договір про надання послуг з газопостачання. Позивачем було направлено відповідачу заяву-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам (згідно до Правил постачання природного газу). 20.03.2016 року відповідачем за поставлений природний газ було сплачено 248,34 грн., що свідчить про те, що відповідач сплатою рахунку за поставлений природний газ погодився приєднатися до умов договору. Однак відповідач не виконує свої обов’язки по сплаті за поставлений йому природний газ, у зв’язку із чим у нього наявна заборгованість в розмірі 5246,58 грн.

Посилаючись на зазначені обставини просило суд, стягнути із відповідача заборгованість за надані послуги з газопостачання в розмірі 5246,58 грн. та понесені позивачем судові витрати.

Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 23 квітня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду ТОВ «Запоріжгаз Збут» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному об’ємі.

В апеляційній скарзі посилається на те, що відповідач згідно з довіреністю, виданою спадкоємцем отримав право з метою охорони спадщини та управління нею подавати заяви а також вчиняти інші дії.

Відповідач сплачував рахунки за спожитий газ, а тому погодився приєднатися до умов договору про газопостачання.

Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.

Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Зважаючи на те, що справа є малозначною, її розгляд здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

За ст. 375 ЦПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 06.03.2014 року помер ОСОБА_4, якому на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Оріхівською державною нотаріальною конторою Запорізької області 03.02.1981 року, належало 2/5 часток житлового будинку, що знаходиться за адресою: Запорізька область, Оріхівський район, м. Оріхів, вул.. Правди, будинок 8/вул.. Ленінградських курсантів, буд.109 (згідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 26.02.2015 року).

Як вбачається із свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 26.02.2015 року, виданого державним нотаріусом Оріхівської державної нотаріальної контори Запорізької області ОСОБА_5, спадкоємицею ОСОБА_4 є ОСОБА_6, громадянка ОСОБА_7 Федерації, якій перейшло право власності на вищевказаний будинок.

Згідно до довіреності від 22.07.2014 року, посвідченої нотаріусом Зарайського нотаріального округу Московської області, ОСОБА_6 уповноважила ОСОБА_3 (відповідача у справі) прийняти спадщину та вести спадкову справу з правом отримання свідоцтва про право на спадщину на майно, яке залишилось після померлого 06.03.2014 року ОСОБА_4, зокрема з правом подачі заяв, а також з правом інших дій передбачених законодавством, необхідних для охорони спадку та управління ним. Для вчинення вказаних дій довірено відповідачу подавати від імені ОСОБА_6 заяви та інші документи, з правом внесення змін в документи, з правом оплати тарифів, зборів, мита.

Як правильно встановив суд першої інстанції, з вказаної довіреності вбачається, що довіритель надає повноваження відповідачу лише з приводу оформлення спадщини після смерті ОСОБА_4, для чого йому надано повноваження подавати відповідні заяви від імені довірителя, вносити зміни в документи та оплачувати тарифи, подавати заяви та вчиняти інші дії для охорони спадку та управління ним.

26.09.2014 року відповідач звернувся до Оріхівської філії ПАТ «Запоріжгаз» з приводу переоформлення особового рахунку, де заповнив наданий йому бланк заяви про переоформлення рахунку № 3112173 з прізвища ОСОБА_4 на інше прізвище у зв’язку із спадкуванням.

Судова колегія враховує, що відповідач виконував представницькі функції на підставі договору доручення.

Згідно до ст. 244 ЦК України, представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Як зазначив суд першої інстанції заяву про переоформлення особового рахунку можна віднести до дій, які пов’язані із охороною спадщини та управління нею.

Разом з тим, позивач, при переоформленні договірних відносин не з’ясував хто є спадкоємцем будинку, не врахував, що відповідач діяв не від власного імені, не підписував договір про газопостачання тощо.

Свідоцтво про право на спадщину після смерті попереднього власника отримала ОСОБА_6 26.02.2015 року.

Суд першої інстанції врахував, що згідно до Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999 р. № 2246, які діяли на момент переоформлення особового рахунку 26.09.2014 року, побутовий споживач (населення) (далі - споживач) - фізична особа, яка отримує природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення житлових приміщень.

В пункті 4 даних Правил вказано, що послуги з газопостачання надаються споживачеві на підставі договору, що укладається між ним та газопостачальним і газорозподільним підприємствами відповідно до типового договору, затвердженого у встановленому порядку. Договір підписується газопостачальним підприємством і споживачем протягом 14 календарних днів з дня отримання відповідної заяви від споживача. Для укладення договору або внесення змін до нього споживач на вимогу газопостачального підприємства повинен пред’явити: документ, що посвідчує особу споживача; технічний паспорт на будівлю або домову книгу; документ, що підтверджує право власності на квартиру, приватний будинок або користування ними.

Таким чином, газопостачальне підприємство, приймаючи заяву про переоформлення особового рахунку, що є фактично внесенням змін до договору, повинно було переконатися у тому, що у особи, яка звернулася з такою заявою є документи які підтверджують право власності або користування будинком.

За ст. 1000 ЦК, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Тож будь-які дії відповідачем вчинялися лише від імені довірителя.

Договір управління майном не укладався.

За таких обставин судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що відсутні підстави покладати обов’язок по утриманню майна та споживання послуг на особу, яка лише виконувала будь-які дії за дорученням нового власника спадкового майна та від його імені.

Будь-які дії вчинені повіреним створюють правові наслідки лише для особи, яку він представляє, а не особисто для нього, позаяк за умовами довіреності від діє від імені довірителя.

До того ж позивачем не надано і жодного доказі на підтвердження того, що відповідач укладав будь-який договір на споживання послуг з газопостачання, або приймав на себе будь-які обов’язки чи був особисто споживачем послуг.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, виходив з наявних у матеріалах справи доказів, наданих позивачем у відповідності із процесуальним законом, і керувався принципами змагальності та диспозитивності цивільного судочинства.

Наведені вище обставини свідчать про те, що суд першої інстанції, мотивуючи своє рішення, вірно проаналізував норми закону та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог .

Доводи скарги та матеріали справи не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 382 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз Збут» залишити без задоволення.

Рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 23 квітня 2018 року по цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 24.09.2018 р.

Головуючий:

Судді: