Рішення № 76659540, 25.09.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

25 вересня 2018 р. №2040/6230/18

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Панченко О.В., розглянувши в порядку письмового провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (в'їзд Галерейний, буд. 6,м. Ізюм,Харківська область,64309, код ЄДРПОУ2463319131) до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (просп. Незалежності, буд. 2,м. Ізюм,Харківська область,64300, код ЄДРПОУ40387920) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати неправомірною відмову Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області в здійсненні законного перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-ХІІ від 28.01.1991;

- зобов'язати Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області здійснити перерахунок та виплату основної державної пенсії ОСОБА_1 на підставі ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-ХІІ від 28.01.1991, тобто з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня відповідного року, згідно відсотку витрати працездатності 80%, починаючи з 01.10.2017 року;

- зобов'язати Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області подати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду по даній справі протягом 10 днів з дня набрання рішенням законної сили.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та інвалідом 2 групи. Перебуває на пенсійному обліку в Ізюмському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Харківської області . У зв'язку із внесенням змін до статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.199 №796-XII, позивач зазначив, що має право на перерахунок та виплату йому пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч.3 ст.59 Закону №796. Однак, відповідачем неправильно нараховується та обчислюється йому пенсія. Не погоджуючись із висновками відповідача викладеними у листі №402/Р-14 від 25.06.2018, де зазначено, що пенсія позивача розрахована згідно вимог законодавства, в результаті перерахунку з 01.01.2018 року розмір пенсії зменшився, але пенсія виплачується у розмірі, який був встановлений з 01.10.2017 року. Враховуючи мотиви викладені в позовній заяві, позивач просив суд позов задовольнити повністю.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2018 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі.

Копія ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження у справі надіслана учасникам справи та була отримана останніми, що підтверджується повідомленням пошти про вручення поштового відправлення.

У встановлений судом строк відповідачем подано суду відзив на позовну заяву, в якому він вказує, що обчислення пенсії позивачу здійснювалося відповідно до пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210. Враховуючи мотиви наведені у відзиві на позов, відповідач просив врахувати, що всі пенсійні виплати відносно ОСОБА_1 здійснені відповідно до норм чинного законодавства, а тому позовні вимоги позивача є неправомірними та безпідставними. Таким чином, пенсійний орган просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 приймав безпосередню участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, та постраждав від радіаційного впливу під час проходження дійсної строкової служби у складі військової частини № 3031 по охороні Чорнобильської АЕС та 30-и кілометрової зони відчуження, що підтверджується довідкою з/ч № 3041 від 07.07.1993р. № 524, як солдат строкової служби. Вказаний факт додатково підтверджується і Військовим квитком НУ №9542914 від 29.11.1985 року.

Позивач перебуває на пенсійному обліку в Ізюмському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Харківської області і отримує пенсію по інвалідності 2 групи по захворюванню, пов'язаному з виконанням обов'язку військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

ОСОБА_1 призначена та виплачується пенсія відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Експертним висновком Харківської регіональної міжвідомчої експертної ради по встановленню причинного зв'язку захворювань га інвалідності з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та їх професійного характеру від 13.04.2011р. № 3537-3851 встановлено, що захворювання Позивача пов'язані з його участю в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Посвідченням серії А№ 119581 підтверджується, що Позивач відноситься до 1-ї категорії осіб, які постраждали від Чорнобильської катастрофи.

Довідкою до Акта огляду МСЕК серії 10ААА № 015717 підтверджено, що ОСОБА_1 мас 2 групу інвалідності (80% втрати працездатності), що пов'язана з виконанням обов'язків військової службі при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

З огляду на наявні в нього докази, позивач вважає, що пенсія йому має бути обчислена з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, згідно з ст.59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

13.06.2018 року Позивач звернувся до Відповідача з заявою, та просив здійснити перерахунок пенсії з урахуванням вказаних змін в законодавстві України.

Листом №402/Р-14 від 25.06.2018 Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області повідомило позивача, що постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 визначено порядок обчислення пенсії особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю. Пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою: П = Зс х Кзс х Кв/100%. Оскільки, зміна мінімальної заробітної плати з 3200,00 грн. (станом на 01 січня 2017 року) на 3723,00 грн. (станом на 01.01.2018 року) та середньої заробітної плати на одну застраховану особу в цілому по Україні з 4482,35 грн. (за 2016 рік) на 6273,45 грн. (за 2017 рік). В результаті перерахунку з 01.01.2018 року розмір пенсії зменшився, але пенсія виплачується у розмірі, який був встановлений з 01.10.2017 року.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, та вважаючи його протиправним позивач звернувся із захистом до суду.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи №796-XII від 28.02.1991 (далі - Закон України №796-XII від 28.02.1991), пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів Україні щодо підвищення пенсій" № 2148-VIII від 03.10.2017 ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XII, який набрав чинності з 11.10.2017, викладено у наступній редакції: "Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року".

Статтею 10 Закону України № 796 від 28.02.1991, що визначає основи соціального захисту такої пільгової категорії осіб, як учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, наведено визначення осіб, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а саме: учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з приміткою до цієї статті до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

Таким чином, з системного аналізу наведених норм вбачається, що право на пенсію відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону №796-XII від 28.02.1991, мають особи лише за наявності трьох умов у сукупності: 1) особа має статус особи з інвалідністю; 2) особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях; 3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.

Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленої в ухвалах від 08.05.2018 (провадження № Пз/9901/33/18) та від 21.05.2018 (провадження № Пз/9901/37/18), від 13.06.2018 (провадження № Пз/9901/43/18).

Як встановлено матеріалами справи ОСОБА_1 належить до категорії осіб, на яких поширюються вказані вище умови, а тому в нього є законне право на пенсію, відповідно до ч.3 ст. 59 Закону №796-XII від 28.02.1991.

Поряд з цим, ні у відповіді на звернення позивача ні у відзиві на позов, відповідач не заперечує вказане право на перерахунок пенсії позивача, відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону №796-XII від 28.02.1991.

Більше того, з аналізу долучених документів не встановлено, що нарахування та виплата пенсії ОСОБА_1 не проведена відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону №796-XII від 28.02.1991 пенсії по інвалідності з розрахунку п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

А тому, суд не вбачає наявності порушених прав, свобод або законних інтересів позивача з боку Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 пенсії, відповідно до ч.3 ст.59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Разом з тим, як зазначає ОСОБА_1 у позовній заяві, відповідачем неправильно нараховується та обчислюється йому пенсія. Оскільки, основний розмір державної пенсії Позивача, розрахований згідно Постанови КМУ «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - зменшується, завдяки зростанню соціальних стандартів і зменшенню Кзс - середньомісячного коефіцієнту заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії.

З цього приводу суд звертає увагу, що механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", визначає Порядок підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінет Міністрів України №1210 від 23.11.2011 (далі - Порядок).

Так, відповідно до пункту 9-1 Порядку, за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою:

П=Зс *Кзс * (Кв / 100%)

де П - розмір пенсії;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначається як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки;

Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії;

Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках).

Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії (Кзс), визначається за формулою:

Кзс = Зп (мін)*5 / 3с1

де Зп(мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року;

Зс1 - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року.

Розмір відшкодування фактичних збитків (Кв) визначається як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи.

У разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначених пенсій виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Як зазначає пенсійний орган, пенсію ОСОБА_1 було перераховано за формулою: П=Зс *Кзс * (Кв / 100%).

Відповідно до пункту 4.3 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, після визначення Пенсійним фондом України розміру середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, здійснюється перерахунок пенсії у разі відсутності на дату призначення пенсії даних про середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески. При цьому, якщо у разі проведення перерахунку пенсії її розмір зменшився, виплата пенсії в новому розмірі проводиться з місяця, наступного за місяцем проведення перерахунку.

З 01.01.2018, позивачу було проведено перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною розміру мінімальної заробітної плати (з 3200,00 грн. до 3723,00 грн.) з урахуванням наявної середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, - за 2016 рік (4482,35 грн.), за 2017 рік (6273,45 грн.)

З урахуванням зазначеного, з 01.01.2018 розмір пенсії по інвалідності 2 групи в розмірі відшкодування фактичних збитків становив: 3764,4 *(5*3723 грн./6273,45)*80%=8935,78 грн. (Разом з підвищенням інваліду війни - 580,8 грн.. додатковою пенсією інваліду II групи, як постраждалому від аварії на ЧАЕС - 379.6 грн., цільовою грошовою допомога 50 грн.- 9946,38 грн.

Так як, зміна мінімальної заробітної плати з 3200,00 грн. (станом на 01.01.2017) на 3723,00 грн. (станом на 01.01.2018) та середньої заробітної плати на одну застраховану особу в цілому по Україні з 4482,35 грн. (за 2016 рік) на 6273,45 грн. (за 2017 рік), призводить до зменшення середньомісячного коефіцієнта заробітної плати, який враховується для перерахунку пенсії з 01.01.2018 року, то пенсія виплачується у розмірі, який був встановлений з 01.10.2017 року.

Тому розмір пенсії ОСОБА_1 перерахований відповідно до чинного законодавства.

З огляду на наведене, судом не встановлено, що відповідачем порушено механізм обчислення пенсії позивачу передбачений Порядком, та з неправильним встановленням середньомісячного коефіцієнту заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії (Кзс).

Враховуючи наведене позовні вимоги про визнання неправомірною відмову Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області в здійсненні законного перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-ХІІ від 28.01.1991 та зобов'язання Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області здійснити перерахунок та виплату основної державної пенсії ОСОБА_1 на підставі ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-ХІІ від 28.01.1991, тобто з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня відповідного року, згідно відсотку витрати працездатності 80%, починаючи з 01.10.2017 року - не підлягають задоволенню, за безпідставністю та необґрунтованістю.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

При зазначених обставинах, вимоги позивача - необґрунтовані.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії – залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення у відповідності до ст. 295 цього Кодексу. Або в порядку, передбаченому п.15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Панченко