Рішення № 76659387, 19.09.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

19 вересня 2018 р. справа №820/3309/18

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого – судді Мар'єнко Л.М.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання протиправним рішення та стягнення державної та додаткової пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області , в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову ОСОБА_2 об'єднаного УПФ України в Харківській області у донарахуванні та виплаті державної і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року на підставі ухвали судової колегії судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області від 20.05.2011 у справі №22-ц-7718/2011 у розмірі 6,5 мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. ст.50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”;

- стягнути з ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області державну та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року, на підставі ухвали судової колегії судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області від 20 травня 2011 року у справі №22-ц-7718/2011 у розмірі 6,5 мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у сумі 31716 грн.75 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивач перебуває на обліку в Пенсійному Фонді. Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 20.05.2011 у справі №22-ц-7718/2011, зобов’язано УПФУ в Барвінківському районі Харківської області здійснити перерахунок державної та додаткової пенсії позивачу відповідно до ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 6 мінімальних розмірів пенсій за віком, та 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленою ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати з 10 лютого 2009 року. Так, починаючи з 01.11.2011 пенсія призначена та виплачується відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Позивач вважає, що за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року у відповідності до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на перерахунок пенсії в розмірі 6,5 мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, що не було зроблено відповідачем.

Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача - ОСОБА_3 через канцелярію суду надійшов письмовий відзив на позов, в якому зазначено, що відповідач під час спірних правовідносин діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством. Водночас, представник відповідача наголошувала, що ані постановою Барвінківського районного суду Харківської області від 11.03.2010 по справі 2а-162/10, ані ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 20.05.2011 у праві №22-ц-7718/2011, ані Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не передбачено такого розміру пенсії як визначив позивач 6,5 мінімальної заробітної плати.

У судове засідання позивач та представник відповідача не прибули, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи положення ч. 9 ст. 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі позивача та представника відповідача.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи та має 1 категорію, про що свідчить відповідне посвідчення серія А №012601 (а.с.10).

Позивач перебуває на обліку в ОСОБА_2 об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Харківської області.

Судом встановлено, що позивачу встановлено 3 групу інвалідності (а.с.10).

Постановою Барвінківського районного суду Харківської області від 11.03.2010 по справі №2-а-162/10, адміністративний позов ОСОБА_1 до УПФУ в Барвінківському районі Харківської області про визнання дій неправомірними щодо перерахунку пенсії – задоволено. Визнано неправомірними дії УПФУ в Барвінківському районі Харківської області у перерахунку розміру призначеної державної і додаткової пенсії ОСОБА_1 Зобов’язано УПФУ в Барвінківському районі Харківської області провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії, виходячи із 6 мінімальних розмірів пенсій за віком відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», інваліда третьої групи, починаючи з 01.09.2005 і в подальшому з урахуванням раніше сплачених сум. Зобов’язано УПФУ в Барвінківському районі Харківської області провести ОСОБА_1 перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, починаючи з 01.09.2005 і в подальшому з урахуванням раніше сплачених сум у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленою ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 20.05.2011 по справі №22-ц-7718/2011, апеляційну скаргу УПФУ в Барвінківському районі Харківської області - задоволено частково. Постанову Барвінківського районного суду Харківської області від 11.03.2010 по справі №2-а-162/10 змінено. Позов ОСОБА_1 в частині задоволення вимог про перерахунок пенсії по інвалідності та додаткової пенсії відповідно до вимог ст.50 та ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.09.2005 по 09.02.2009 залишено без розгляду. В частині задоволення позову ОСОБА_1 про перерахунок пенсії по інвалідності та додаткової пенсії відповідно до вимог ст.50 та ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 10.02.2009 цю ж постанову залишено без змін.

Судом встановлено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1055 "Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України" УПФУ в Барвінківському районі Харківської області та Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області реорганізовано шляхом злиття.

Утворено новий орган - Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області, який є правонаступником Управління Пенсійного фонду України в в Барвінківському районі Харківської області .

Позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення донарахування пенсії відповідно до ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірах, встановлених рішенням суду за період з 01.01.2014 по 03.08.2014.

ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області від 16.04.2018 №272/0-14 (а.с.6) позивача повідомлено, що органи Пенсійного Фонду України визначають розміри пенсій у відповідністю з правовими нормативними актами та з урахуванням інших умов, передбачених чинним законодавством. Також відповідач зазначив, що за період з 01.01.2014 по 02.08.2014: основний розмір пенсії позивача, відповідно до Порядку №1210 становив 1376 грн., додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, становила 284,70 грн.

По суті спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

01 січня 2012 року набрав чинності Закон України від 22.12.2011 року № 4282-VI "Про Державний бюджет України на 2012 рік", пунктом 3 розділу "Прикінцеві положення" якого передбачено, що у 2012 році положення статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи із наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.

На виконання вимог значеного Закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 23.11.2011 № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою не передбачено виплату пенсій у розмірах, встановлених рішенням суду.

Рішеннями Конституційного Суду України від 26.12.2011 № 20-рп/2011 та від 25.01.2012 №3-рп/2012 підтверджена законність повноважень Кабінету Міністрів України встановлювати розміри пенсійних виплат.

У п.п.6-7 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет на 2014 рік» зазначено: установити, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообовязкового державного соціального страхування на 2014 рік.

У постанові Верховного Суду України від 17 лютого 2016 року (справа № 21-3696а15, 0908/2465/2012) міститься правовий висновок, а саме: «з 1 січня 2012 року нарахування і виплата пенсії має здійснюватися у розмірі, встановленому Законом України від 22 грудня 2011 року № 4282-VІ «Про Державний бюджет України на 2012 рік» (далі - Закон № 4282-VI) та Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Порядок), оскільки за загальним правилом дії норм права у часі, оскільки Закон № 4282-VI був прийнятий пізніше Закону № 796-ХІІ, а на виконання Закону № 4282-VI Кабінет Міністрів України затвердив Порядок, то саме положення Закону № 4282-VI та Порядку підлягають пріоритетному застосуванню до спірних відносин».

Такий же правовий підхід був закріплений у 2013 році з прийняттям Закону України від 6 грудня 2012 року № 5515-VI «Про Державний бюджет України на 2013 рік» (далі - Закон № 5515-VI), пунктом 4 Перехідних положень якого, зокрема, встановлено, що у 2013 році норми і положення статей 20-23, 30, 31, 37, 39, 48, 50-52, 54 Закону № 796-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету ПФУ на 2013 рік.

Вказана норма Закону № 5515-VI неконституційною не визнавалась та її дія у 2013 році не зупинялася.

З 1 січня 2014 року Законом України від 16 січня 2014 року № 719-VII «Про Державний бюджет України на 2014 рік» (далі - Закон № 719-VII) не було передбачено жодних змін чи обмежень для застосування розмірів основної та додаткової пенсій, встановлених статтями 50, 54 Закону № 796-ХІІ. Чинним залишався й Порядок.

Таким чином, враховуючи принцип пріоритетності Закону № 796-ХІІ над підзаконним нормативно-правовим актом - Порядком, з 1 січня 2014 року нарахування та виплата основної та щомісячної додаткової пенсій за шкоду, заподіяну здоров'ю, повинна була здійснюватися у розмірі та на підставі статей 50, 54 Закону № 796-ХІІ.

При цьому, суд зазначає, що Законом України від 31 липня 2014 року № 1622-VII «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» (далі - Закон № 1622-VII), який набрав чинності 03 серпня 2014 року, розділ Прикінцеві положення Закону № 719-VII доповнено пунктом 67, яким, зокрема, встановлено, що норми і положення статей 20-23, 30, 31, 37, 39, 48, 50-52, 54 Закону № 796-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету ПФУ на 2014 рік.

Отже, з 03.08.2014 Законом № 719-VII Кабінету Міністрів України надані повноваження встановлювати інші, ніж передбачені статтями 50, 54 Закону № 796-ХІІ, розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

З огляду на те, що в той же час був також чинний Порядок, яким визначено механізм обчислення пенсій, щодо яких виник спір, то за загальним правилом дії норм права у часі, та Закон № 719-VII (в редакції Закону № 1622-VII) прийнято пізніше Закону № 796-ХІІ, то саме положення Закону № 719-VII та Порядку підлягають пріоритетному застосуванню до спірних відносин з 03.08.2014.

Отже, лише в період з 01 січня по 02 серпня 2014 року Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області повинно було нараховувати та виплачувати пенсію позивачу у розмірі, визначеному статтями 50,54 Закону № 796-ХІІ, а не Порядком.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 26.04.2016 по справі № 285/4300/14-а.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене, відмова ОСОБА_2 ОУПФ України Харківської області у донарахуванні та виплаті державної і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 року на підставі ухвали судової колегії судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області від 20.05.2011 у справі №22-ц-7718/2011 є необґрунтованою, проте, суд зауважує, що ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 20.05.2011 у справі №22-ц-7718/2011 донарахування та виплата державної і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, визначені в розмірі 6 мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. ст.50. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправною відмову ОСОБА_2 ОУПФ України Харківської області області у донарахуванні та виплаті державної і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року у розмірі 6,5 мінімальної пенсії за віком.

Водночас, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, для ефективного захисту прав позивача, відповідно до ч.2 ст. 9 КАС України, та визнати протиправною відмову ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області у донарахуванні та виплаті державної і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року на підставі ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 20.05.2011 у справі №22-ц-7718/2011 у розмірі 6 мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. ст.50. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Щодо позовної вимоги в частині стягнення з ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області державої та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року, на підставі ухвали судової колегії судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області від 20 травня 2011 року у справі №22-ц-7718/2011 у розмірі 6,5 мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у сумі 31716 грн.75 коп., суд зазначає наступне.

У рішенні Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі №21-1465а15, суд вказав, що «спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення».

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 4 КАС України передбачено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно положень п. 2, п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Водночас, суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Отже, суд наділений повноваженнями щодо зобов'язання відповідача прийняти рішення, і це прямо вбачається з п. 4 ч. 2 та ч. 4 ст. 245 КАС України.

При цьому, аналіз зазначених норм свідчить про те, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача і необхідність їх відновлення.

У спірних правовідносинах право позивача на пенсію за віком кореспондує обов'язок відповідача прийняти відповідне рішення та вчинити такі дії.

У випадку невиконання обов'язку відповідачем, за наявності визначених законом умов, у суду виникають підстави для ефективного захисту порушеного права позивача, у тому числі шляхом зобов'язання відповідача вчинити певні дії, спрямовані на відновлення порушеного права, зокрема, прийняти рішення. Це цілком узгоджується з положеннями п. 4 ч. 2 та ч. 4 ст. 245 КАС України.

Разом з тим, дійсно існують випадки, у яких суд не може зобов'язати суб'єкта владних повноважень діяти певним чином і це вбачається з аналізу зазначених вище норм Кодексу адміністративного судочинства.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що відповідач у спірних правовідносинах вже реалізував свої дискреційні владні повноваження, прийнявши рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу, через що зобов'язання відповідача донарахувати і виплатити ОСОБА_1 державну і додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року, на підставі ухвали Апеляційного суду Харківської області від 20.05.2011 у справі №22-ц-7718/2011 у розмірі 6 (шістьох) мінімальних пенсій за віком, відповідно до ст. ст.50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, є належним способом захисту прав позивача.

Таким чином, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року у розмірі 6,5 мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у сумі 31716 грн.75 коп., належить відмовити.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, позов ОСОБА_1 про визнання дії протиправними та стягнення державної та додаткової пенсії, підлягає частковому задоволенню.

Щодо вимог позивача, заявлених в порядку ст. 382 КАС України, відносно встановлення судового контролю, суд зазначає, що в силу положень ч.1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, суд зобов'язує Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області подати у місячний строк після набрання чинності рішення, звіт про його виконання.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297, 382 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання протиправним рішення та стягнення державної та додаткової пенсії - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області у донарахуванні та виплаті державної і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року на підставі ухвали Апеляційного суду Харківської області від 20.05.2011 у справі №22-ц-7718/2011 у розмірі 6 (шістьох) мінімальних пенсій за віком, відповідно до ст. ст.50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Зобов'язати Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області донарахувати і виплатити ОСОБА_1 державну і додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року, на підставі ухвали Апеляційного суду Харківської області від 20.05.2011 у справі №22-ц-7718/2011 у розмірі 6 (шістьох) мінімальних пенсій за віком, відповідно до ст. ст.50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Зобов'язати Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області подати до суду у місячний строк після набрання чинності рішення, звіт про його виконання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 24 вересня 2018 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.