Рішення № 76659246, 12.09.2018, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2018 р. Справа №818/2429/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Токар Ю.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/2429/18

за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Головного управління ДФС у Сумській області

про визнання неправомірною та скасування податкової вимоги, визнання безнадійною суми податкового боргу та зобов’язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_3М.) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Сумській області (далі - відповідач, ГУДФС у Сумській області), у якій просить:

- визнати неправомірною та скасувати податкову вимогу ГУ ДФС у Сумській області від 15.12.2017 №6863-17 щодо сплати позивачем, платником 2-ї групи єдиного податку за період 01.06.2014 по 07.11.2017 в сумі 13032,22 грн.;

- суму облікованого податкового боргу зі сплати єдиного податку позивачем за період з 01.04.2014 по 07.11.2017 в сумі 13032,22 грн. визнати безнадійною та зобов’язати відповідача вчинити дії до списання облікованого боргу зі сплати єдиного податку позивачем в розмірі 13032,22 грн. відповідно до ст.101 ПК України, Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №577, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1844/24376;

- суму облікованого податкового боргу зі сплати позивачем єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2014 по 07.11.2017 в сумі 17933,16 грн., єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з найманих працівників в сумі 438,71 грн., визнати безнадійною та зобов’язати відповідача вчинити дії до списання облікованого боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування позивачем в загальному розмірі 18371,87 грн., відповідно до ст.101 ПК України, Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затв. наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №577, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1844/24376 та п. 9-4 розділу УІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" як безнадійний.

В обгрунтування свої вимог позивач зазначає, що є фізичною особою-підприємцем та має статус внутрішньопереміщеної особи. 04.11.2003 узятий на облік у ДПІ у Артемівському районі Луганської області як платник податків. У червні 2014 року, у зв’язку із воєнними діями та проведенням антитерористичної операції на території м. Луганськ, позивач вимушений був виїхати з постійного місця проживання в ІНФОРМАЦІЯ_1, а згодом до м.Полтава. Бухгалтерські документи, документи ведення господарської діяльності залишилися у м. Луганськ і, на сьогоднішній день їх місцезнаходження не відоме. Майно, що використовувалося в підприємницькій діяльності знищено.

07.11.2017 ОСОБА_3 узятий на облік у Конотопській ОДПІ.

Позивача у грудні 2017 Конотопською ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області повідомлено про заборгованість по сплаті єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 17933,16 грн., з яких: 438,71 грн. заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску з найманих працівників, 13032,22 грн. заборгованість зі сплати єдиного податку. При цьому про статус позивача відповідачу було відомо.

15.12.2017 ГУДФС видало податкову вимогу №6863-17 зі сплати єдиного податку в сумі 13032,22 грн.

Неодноразові звернення до відповідача із заявами про списання боргу, що виник внаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин) згідно пункту 9-4 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування".

Однак, з наданих ГУДФС у Сумській області відповідей вбачається, що для списання боргу, що виник внаслідок непереборної сили необхідно надати сертифікат Торгово-промислової палати України.

В подальшому, ОСОБА_3 повторно звернувся до ГУДФС у Сумській області із заявою про скасування вимоги та визнання недоїмки в сумі 17933,16 грн. безнадійною. Додано сертифікати Торгово-промислової палати України.

Листом №11393/10/18-28-1721 від 13.06.2018 позивачу відмовлено у списанні недоїмки з підстав невідповідності сертифікатів вимогам ДФС.

Позивач не погоджується з такою позицією відповідача, тому звернувся до суду.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 26.06.2018 відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження.

19.07.2018 ГУДФС у Сумській області надало до суду письмовий відзив на позовну заяву (а.с.70-72), у якому відповідач повністю заперечує проти вимог позивача, зокрема, зазначає, що на даний час недоїмка позивача складає: 15475,98грн. по сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування складає та 438,71 грн. по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне страхування з найманих працівників. У лютому 2018 ГУДФС у Сумській області прийняло рішення про списання 1529,02 грн. боргу з єдиного податку, стосовно якого минув строк давності. Списати залишок недоїмки, що виник внаслідок непереборної сили, як то просить ФОП ОСОБА_3, ГУДФС у Сумській області не має на те підстав, оскільки обставини непереборної сили необхідно підтвердити сертифікатом Торгово-промислової палати України. Про це було повідомлено ФОП ОСОБА_3, який в подальшому надав такі сертифікати регіональної торгово-промислової палати. Таким чином, позивачем належним чином не підтверджено обставини непереборної сили, а тому, у відповідач не мав підстав для списання боргу ФОП ОСОБА_3 як безнадійного.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача заперечила проти вимог позивача з підстав, викладених у відзиві.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши письмові матеріали справи, дослідивши надані докази, задовольняє позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання неправомірною та скасування податкової вимоги, визнання безнадійною суми податкового боргу та зобов’язання вчинити дії з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа-підприємець (а.с.11-12). Згідно довідки ДПІ у Артемівському районі м.Луганська №4066 від 04.11.2003 був узятий на облік як платник податків (а.с.13).

У червні 2014 року позивач фактично вимушений припинити ведення господарської діяльності у зв’язку з проведенням воєнних дій та антитерористичної операції на території Луганської області.

Згідно з довідкою від 26.06.2015 р. №5999000783, виданої Управлінням соціального захисту населення виконкому Конотопської міської ради, ОСОБА_3 взято на облік, як внутрішньо переміщену особу (а.с. 10).

У грудні 2017 ГУ ДФС у Сумській області направило ОСОБА_3 вимогу №6863-17 від 15.12.2017 про сплату заборгованості по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 13032,22грн. (а.с.17). При цьому про період нарахування заборгованості, підстави нарахування штрафних санкцій та про визначення суми не повідомлено, рішень про застосування штрафних санкцій, вимог про наявність заборгованості позивач не отримувала.

Разом з тим, повідомлено про заборгованість з єдиного соціального внеску в сумі 16525,16 грн. за період з 20.01.2015 року, по єдиному соціальному внеску з найманих працівників в сумі 438,71 грн. за період з 21.07.2014 року.

18.01.2018 позивач звернувся до ГУДФС у Сумській області із заявою про визнання безнадійною та списання недоїмки, що виникла в період з 01.06.2014 по 07.11.2017 в сумі 17933,16 грн., виключити нараховану заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску, єдиного податку з обліку по особовому рахунку, скасувати податкову вимогу ГУДФС у Сумській області №6863-17 від 15.12.2017 щодо сплати ФОП ОСОБА_3 єдиного податку в сумі 13032,22 грн., зарахувати сплату єдиного внеску за листопад, грудень 2017 року, відповідно сплаченого періоду - листопад, грудень 2017 року, на підставі пункту 9-4 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" як такого, що виникла внаслідок непереборної сили (а.с.18-19).

Листом від 13.02.2018 відповідач повідомив ОСОБА_3 про неможливість задоволення його заяви, оскільки протягом терміну дії Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов’язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України. Так, як такого надано не було, у ГУ ДФС у Сумській області відсутні підстави для списання боргу.

12.03.2018 позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про скасування вимоги №6863-17 від 15.12.2017, списання боргу за період з 01.06.2017 по 07.11.2017 в сумі 17933,16 грн. відповідно до положень Наказу Міністерства доходів і зборів України №577 від 10.10.2013 (а.с.21).

04.04.2018 ГУ ДФС у Сумській області надало відповідь ОСОБА_3, у якій зазначило, що під час проведення списання безнадійного боргу у травня 2018 року буде розглянуто питання щодо визнання безнадійним та списання податкового боргу ОСОБА_3, який виник внаслідок непереборної сили (а.с.23).

14.05.2018 ОСОБА_3 вкотре звернувся до ГУДФС у Сумській області про скасування вимоги №6863-17 від 15.12.2017, списання боргу за період з 01.06.2017 по 07.11.2017 в сумі 17933,16 грн. відповідно до положень Наказу Міністерства доходів і зборів України №577 від 10.10.2013. На обгрунтування своїх вимог позивач надав сертифікати Полтавської торгово-промислової палати Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини неперборної сили)(а.с.28-29).

Однак, листом №11393/10/18-28-17-21 від 13.06.2018 ГУДФС у Сумській області відмовило у списанні недоїмки в сумі 15475,98 грн. по єдиному соціальному внеску та єдиному соціальному внеску з найманих працівників в сумі 438,71 грн. з підстав невідповідності наданих ОСОБА_3 сертифікатів вимогам ДФС, а саме: закритий період фіксації форс-мажору, короткий виклад суті цих обставин та посилання на документи компетентних органів, що підтверджують причинно-наслідковий зв’язок цих обставин з фінансово-господарською діяльністю платника (а.с.26).

Не погодившись із такою відмовою ГУ ДФС у Сумській області, позивач звернувся до суду із вищевказаними позовними вимогами.

Надаючи оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі - Закон № 2464).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону №2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Положеннями ч.2 ст.6 Закону №2464 встановлено обов'язок платника єдиного внеску своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати такий внесок.

Відповідно до ч.5 ч.7 ст.9 Закону №2464 сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

При цьому в ч.8 ст.9 Закону №2464 передбачено, що платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів (п.1 ч.10 ст.9 Закону №2464).

Відповідно до ч.4 ст.25 Закону №2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

З вищевикладеного слідує, що за загальними правилами орган доходів і зборів, у разі наявності недоїмки у платника єдиного внеску, надсилає такому платнику вимогу про сплату боргу.

Предметом спору в межах цієї справи є не стягнення податкового боргу, а оскарження відмови податкового органу щодо визнання безнадійним та списання суми облікованого в інтегрованій картці платника податкового боргу (недоїмки), оскільки позивач вважає, що має право на визнання боргу безнадійним, а відмовою відповідача його право фактично порушується, що і стало підставою для звернення до суду із вищевказаними позовними вимогами.

Суд звертає увагу, що на час виникнення спірних правовідносин позивач був зареєстрований на території проведення антитерористичної операції, а тому норми Закону №2464 та приписи ПК України необхідно застосовувати з урахуванням норм Закону України №1669-VII від 02.09.2014 р. «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі - Закон №1669).

Зокрема, п.п.б п.8 ст.14-1 Закону №1669 розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464 доповнено пунктом 9-3 наступного змісту: «Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року №405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску у період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Суд зазначає, що ця норма є нормою прямої дії, яка не передбачає необхідність отримання сертифікату на підтвердження настання для особи форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для її застосування.

В свою чергу, недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року №405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

Порядок виникнення та списання безнадійного податкового боргу регламентується п.14.1.11 п.14.1 ст.14, ст.101 ПК України, Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 р. №577 «Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків» зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 р. №1844/24376 (далі - Порядок №577).

У відповідності до п.14.1.11 ч.14.1 ст.14 ПК України, безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема, заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до п.101.1 ст.101 ПК України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Під терміном «безнадійний» розуміється:

101.2.1 податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв'язку з недостатністю майна банкрута;

101.2.2 податковий борг фізичної особи, яка: визнана у судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; 720 днів перебуває у розшуку;

101.2.3 податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом;

101.2.4 податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин);

101.2.5 податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду, а для банків - на підставі рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.

Згідно з підпунктом 4 пункту 2.1 розділу II Порядку №577 під терміном «безнадійний податковий борг» слід розуміти, зокрема, податковий борг платника податків, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Такий факт непереборної сили підтверджується:

Торгово-промисловою палатою України - про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України;

уповноваженими органами іншої держави, які легалізовані консульськими установами України, - у разі настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території такої держави;

рішеннями Президента України про запровадження надзвичайної екологічної ситуації в окремих місцевостях України, затвердженими Верховною Радою України, або рішеннями Кабінету Міністрів України про визнання окремих місцевостей України потерпілими від повені, посухи, пожежі та інших видів стихійного лиха, у тому числі рішеннями щодо визначення окремих місцевостей потерпілими від несприятливих погодних умов, які спричинили втрату врожаю сільськогосподарських культур в обсягах, що перевищують 30 відсотків середнього врожаю за попередні п'ять календарних років;

рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад - у випадках, встановлених Кодексом;

висновками інших органів, уповноважених згідно із законодавством засвідчувати форс-мажорні обставини;

Таким чином, згідно діючого законодавства факт непереборної сили підтверджується Торгово-промисловою палатою України - про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України (п.п.4 п. 2.1 розділу II Порядку).

Розділом IV Порядку №577 визначено, що у випадках, передбачених підпунктом 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню.

До заяви обов'язково додаються документи, зазначені в підпункті 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним.

За результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформлюється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Судовим розглядом встановлено, що позивач 14.05.2017 р. звернувся до податкового органу із сертифікатами Полтавської торгово-промислової палати щодо віднесення антитерористичної операції на території м.Луганськ Луганської області до форс-мажорних обставин, якими засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): акти тероризму на території міста Луганська Луганської області щодо обов'язку (зобов'язання) сплати єдиного податку за період червень 2014 року - листопад 2017 року та єдиного соціального внеску за період червень 2014 року - листопад 2017 року, станом на 01.06.2014 р. та впродовж до поточної дати місто Луганськ Луганської області перебуває під контролем незаконних збройних формувань, які унеможливили його виконання у зазначений термін (а.с. 28-29) та просила скасувати вимогу ГУДФС у Сумській області №6863-17 від 15.12.2017 про сплату боргу в сумі 13032,22 грн.; прийняти рішення про визнання безнадійною недоїмки, що виникла у ФОП ОСОБА_3 за період з 01.06.2014 по 07.11.2017: зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 17933,16 грн. та зі сплати єдиного податку в сумі 13032,22 грн.; надати письмову відповідь та довідку про відсутність заборгованості (а.с.24-25).

Згідно зі ст.141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Колегія суддів зазначає, що Полтавська торгово-промислова палата є структурним підрозділом Торгово-промислової палати України, а отже в силу положень ст.141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» уповноважена на видачу сертифікатів та висновків у даних правовідносинах, тому доводи відповідача стосовно того, що лише сертифікати Торгово-промислової палати України є єдиним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), суд не приймає до уваги.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Крім того, факт настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції є загальновідомим.

Відповідно до ч.3 ст.78 КАС України, обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Аналізуючи наведені вище положення чинного законодавства, суд зазначає, що надання особою сертифікату торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) є достатньою підставою для визнання безнадійними та списання податкового боргу фізичної особи-підприємця та недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску, а тому відмова контролюючого органу щодо визнання безнадійним та списання суми облікованого в інтегрованій картці платника податкового боргу (недоїмки) є неправомірною.

Разом з тим, відповідачем надано суду рішення ГУ ДФС у Сумській області №1733-17 від 27.02.2018, яким на підставі ст.101 ПК України податковий борг ФОП ОСОБА_3 з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 1529,02 грн. списано як безнадійний (а.с.78).

Зважаючи на те, що позивач звертався до відповідача із заявою про визнання безнадійними та списання спірних сум заборгованості, до заяви додав сертифікати Полтавської торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а відповідач безпідставно відмовив ФОП ОСОБА_3 у списанні такої заборгованості, суд, з метою повного та належного захисту порушених прав позивача у сфері публічно-правових відносин, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, визнати зобов’язати ГУДФС у Сумській області вчинити дії щодо списання недоїмки зі сплати ФОП ОСОБА_3 єдиного податку у розмірі 11503,20 грн. та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в загальному розмірі 18371,87 грн. відповідно до статті 101 Податкового кодексу України, Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №577, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1844/24376.

Водночас суд зауважує, що згадана вище заборгованість визнається безнадійною в силу вимог закону, що не потребує додаткової констатації у резолютивній частині постанови суду.

У зв’язку з цим, суд дійшов до висновку що вимоги позивача в частині визнання протиправною відмову Головного управління ДФС у Сумській області щодо списання суми податкового боргу з єдиного податку у розмірі 11503,20 грн. та недоїмки з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у загальному розмірі 18371,87 грн., як безнадійних, та зобов’язання відповідача списати вищевказаний борг, як безнадійного, є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а щодо списання іншої частини боргу (в сумі 1529,02 грн.) - відмовити, оскільки дії по списанню іншої частини заборгованості вже вчинено.

З урахуванням викладеного, позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання неправомірною та скасування податкової вимоги, визнання безнадійною суми податкового боргу та зобов’язання вчинити дії, підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання неправомірною та скасування податкової вимоги, визнання безнадійною суми податкового боргу та зобов’язання вчинити дії – задовольнити частково.

Визнати неправомірною та скасувати податкову вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області від 15.12.2017 №6863-17 щодо сплати Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 єдиного податку за період 01.06.2014 по 07.11.2017 в сумі 13032,22 грн.

Зобов’язати Головне управління ДФС у Сумській області (вул. Іллінська, 13, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 39456414) вчинити дії до списання безнадійного облікованого боргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце реєстрації - АДРЕСА_1, 91000, місце проживання - АДРЕСА_2, 41600, РНОКПП НОМЕР_1) зі сплати єдиного податку в розмірі 11503,20 грн. відповідно до ст.101 Податкового кодексу України, Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №577, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1844/24376.

Зобов’язати Головне управління ДФС у Сумській області (вул. Іллінська, 13, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 39456414) вчинити дії до списання безнадійного облікованого боргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце реєстрації - АДРЕСА_1, 91000, місце проживання - АДРЕСА_2, 41600, РНОКПП НОМЕР_1) зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в загальному розмірі 18371,87 грн., з яких: 17933,16 грн. єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та 438,71 грн. - єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з найманих працівників, відповідно до ст.101 Податкового кодексу України, Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №577, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1844/24376 та п. 9-4 розділу УІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування".

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 24.09.2018 року.

Суддя О.М. Кунець