Ухвала суду № 76659067, 24.09.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1540/3520/18

УХВАЛА

24 вересня 2018 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, третя особа ОСОБА_2 про скасування реєстрації декларацій,-

В С Т А Н О В И В:

16 липня 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, третя особа ОСОБА_2, в якій позивач просить суд:

- скасувати реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1, здійснену у листопаді 2017 року Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції Одеської області №ОД 061173241825 на замовлення ОСОБА_2;

- скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до СС1 категорії складності за адресою: АДРЕСА_1, здійснену у листопаді 2017 року Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції Одеської області №ОД 141173311821 на замовлення ОСОБА_2

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19 липня 2018 року судом на підставі положень ч.1 ст.169 та ч.1 ст.123 КАС України даний адміністративний позов залишено без руху та надано десятиденний термін на усунення недоліків позовної заяви з моменту отримання копії ухвали.

Так, позов ОСОБА_1 було залишено без руху з таких підстав:

- позивач у позовній заяві не зазначає код ЄДРПОУ, відомі номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти відповідача; поштовий індекс позивача та третьої особи; реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України третьої особи;

- позивач у позовній заяві у якості відповідача зазначає Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, однак ніяких вимог до нього не заявляє. Натомість просить скасувати реєстрацію декларацій, зареєстрованих Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції Одеської області;

- у позовній заяві позивач просить суд скасувати реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт та реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації, однак вимога позивача про скасування індивідуального акта у розумінні ст.4, ст.5 КАС України має похідних характер від вимоги, яка має бути основною (щодо визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності);

- позивач не надала до суду копії позовної заяви з додатками відповідачу та третій особі;

- позивачем до адміністративного позову додано докази, зазначені у переліку додатків, однак, в порушення вимог ч.ч.4-5 ст.94 КАС України ксерокопії доказів жодним чином не посвідчені;

- позивачем не надано суду доказів на підтвердження обставин, зазначених у позовній заяві;

- позивач до позовної заяви копії оскаржуваних декларацій чи клопотання про їх витребування не надала;

- в позовній заяві не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою, та не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- позивач до позовної заяви доказів сплати судового збору за дві вимоги немайнового характеру не надала.

В ухвалі суду від 19 липня 2018 року судом роз'яснено позивачу, що недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду оформленої позовної заяви, належним чином засвідчених доказів на підтвердження зазначених у позовній заяві обставин та доказів сплати судового збору.

20 вересня 2018 року до суду надійшла уточнена позовна заява (вх.№27735/18) ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 та належним чином засвідчені копії додатків до позовної заяви у одному екземплярі з доказами їх надіслання відповідачу та третій особі. Окрім цього позивач подала до суду клопотання про забезпечення доказів (вх.№27741/18).

Суд зазначає, що недоліки, зазначені в ухвалі від 19 липня 2018 року позивачем усунені не у повному обсязі. Окрім цього позивач в уточненому адміністративному позові допустила нові недоліки.

Так, позивач в уточненій позовній заяві зазначає у якості відповідача Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради код ЄДРПОУ 40199728, хоча згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 40199728 зареєстроване «Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради».

В уточненій позовній заяві позивач просить суд:

- визнати протиправним рішення Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради щодо реєстрації повідомлення про початок будівельних робіт за №ОД061173241825 та скасувати реєстрацію повідомлення про початок будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровану Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №ОД061173241825;

- визнати протиправним рішення Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради щодо реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта за №ОД141173311821 та скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об'єкта за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровану Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №ОД141173311821.

Відповідно до п.4 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Суд зазначає, що згідно листа Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №01-6/371-ПР від 04.06.2018 року «…Управлінням зареєстровано повідомлення №ОД061173241825 про початок будівельних робіт… та декларація №ОД141173311821 про готовність об'єкта до експлуатації…».

Окрім цього, позивач просить суд «визнати протиправним рішення Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради щодо реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта за №ОД141173311821» та «визнати протиправним рішення Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради щодо реєстрації повідомлення про початок будівельних робіт за №ОД061173241825», однак в порушення вимог ч.7 ст.161 КАС України не надала суду належним чином засвідчених копій оскаржуваних рішень чи клопотання про їх витребування.

Відповідно до ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Суд зазначає, що в порушення вказано норми позивач не надала до суду копій позовної заяви з додатками відповідачу та третій особі. Суд не приймає до уваги надані позивачем докази направлення вищевказаних документів відповідачу та третій особі, оскільки згідно ч.2 ст.161 КАС України лише суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Окрім цього, однією з підстав залишення позову ОСОБА_1 без руху стало порушення нею вимог ч.1 ст.122 КАС України.

Так, як вбачається з матеріалів справи, оскаржувані документи зареєстровані Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради у листопаді 2017 року.

20.09.2018 року до суду за вх.№27731/18 від представника позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду, у якій позивач зазначає, що про оскаржувані повідомлення про початок будівельних робіт №ОД061173241825, декларація про готовність об'єкта до експлуатації №ОД141173311821 позивачу стало відомо з відповіді Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №01-6/371-ПР від 04.06.2018 року.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з п.5 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

За результатом вивчення заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, позовної заяви та доданих до неї матеріалів, судом не вбачається підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Суд критично ставиться до твердження позивача, що ОСОБА_1 дізналась про оскаржувані документи з вищевказаної відповіді №01-6/371-ПР від 04.06.2018 року, оскільки як вбачається з КП «ДСС» позивачем подавався позов, зареєстрований в Одеському окружному адміністративному суді 03.05.2018 року, в якому оскаржувалась декларація, зареєстрована Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції Одеської області про готовність об'єкта до експлуатації №ОД141173311821 та декларація про початок виконання будівельних робіт, зареєстрована Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції Одеської області №ОД 061173241825, який ухвалою від 27.06.2018 року по справі №815/2065/18 повернуто позивачу.

Окрім цього, позивачем разом з позовною заявою від 16.07.2018 року надано суду роздруківку із сайту державної архітектурно-будівельної інспекції України, сформовану у грудні 2017 року, а саме з реєстру дозвільних документів щодо оскаржуваних повідомлення про початок будівельних робіт №ОД061173241825 та декларації про готовність об'єкта до експлуатації №ОД141173311821, зареєстрованих на замовлення підрядника ОСОБА_2

Суд зазначає, що доступ до вказаного реєстру (https://dabi.gov.ua/declarate/list.php) є вільним та безоплатним.

Таким чином суд приходить до висновку, що про існування оскаржуваних повідомлення (декларації) про початок будівельних робіт №ОД061173241825 та декларації про готовність об'єкта до експлуатації №ОД141173311821 позивачу стало відомо ще у грудні 2017 року, а не з відповіді №01-6/371-ПР від 04.06.2018 року.

Інститут строків в судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

При цьому слід зазначити, що судом вбачаються підстави для поновлення строку звернення до суду виключно з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала заяву. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є її дії, спрямовані на захист порушених прав, зокрема, оскарження рішення (дії чи бездіяльності), письмові звернення з цього приводу, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Разом з цим, поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Поважність причин пропуску строку звернення до суду суд оцінює у кожному конкретному випадку з метою визначення правових наслідків. Так, поважними причинами можуть бути визнані: захворювання, що перешкоджає звернутись до суду, відрядження, несвоєчасне отримання оскаржуваного рішення, тощо.

Частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року(надалі - Конвенція) передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини звертав увагу, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права" ( рішення від 4 грудня 1995 року у справі «Белле проти Франції» (Bellet v. France), Series A № 333-B, crop. 42, пункт 36).

Позивачем не зазначається та з матеріалів справи не вбачається обставин, що заважали б позивачу та могли бути об'єктивними перешкодами для звернення до Одеського окружного адміністративного суду за захистом своїх прав та інтересів у передбачений законом строк.

Таким чином, позивачем не надано суду жодних нових доказів на підтвердження підстав поновлення пропущеного строку звернення до суду із даним адміністративним позовом.

Згідно ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку про необхідність повернення позовної заяви позивачу.

Керуючись ст.ст.123, 169, 241, 248, 294-295 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, третя особа ОСОБА_2 про скасування реєстрації декларацій - повернути позивачеві, роз'яснивши що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали разом з позовною заявою та всіма додатками до неї надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Вовченко O.A.