Рішення № 76658884, 21.09.2018, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 21.09.2018

Справа № 334/860/17

Провадження № 2/334/554/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2018 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Ісакова Д.О.,

при секретарі Петракей Р.С.,

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Концерну «Міські теплові мережі» в особі філії Концерну «МТМ» Дніпровського району про спонукання до укладення договору на послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про спонукання Концерну «Міські теплові мережі» в особі філії Концерну «МТМ» Ленінського району до укладання договору «Про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води» з урахуванням фактично існуючої схеми теплозабезпечення його квартири в якому зазначив, що він на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 21 січня 2009 року Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради, є одноосібним власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується витягом про реєстрацію прав власності на нерухоме майно № 21640205, виданого 22 січня 2009 року орендним підприємством Запорізьке міське бюро технічної інвентаризації.

Разом з ним у вищевказаній квартирі зареєстрована ОСОБА_4 - його колишня дружина.

До 2008 року оплата комунальних послуг з централізованого опалення та водопостачання гарячої води здійснювалась мешканцями будинку через житлово-будівельний кооператив № 309 «Дніпроспецсталь-19", а з лютого 2008 року - напряму енергопостачальній компанії, а саме Філії Концерну "Міські теплові мережі" Ленінського району м. Запоріжжя.

Незважаючи на те, що він сплачуючи надані послуги напряму відповідачеві, останній до цього дня не уклав з ним - власником квартири, відповідний договір, а на його численні письмові звернення з пропозицією укласти договір, відповідач ухиляється від вирішення питання по суті та посилається на нібито існуючий вже між ними договір № 104961 від 20 лютого 2008 року.

Коли на його вимогу відповідач надав ксерокопію зазначеного "Договору", з'ясувалось, що в ньому відсутній його підпис та не зазначена дата набрання чинності цим договором (п.28), а по його змісту договір являється типовим, без визначення конкретних особливостей теплопостачання його квартири.

Позивач вважає, що типовий договір - це основа для підготовки проектів індивідуальних договорів із споживачами тому вважає, що типовий договір ні з ким не укладається.

Наданий відповідачем типовий договір вважає сфальсифікованим, бо пропозицій від відповідача на підписання договору він не отримував, і типовий договір від 20 лютого 2008 року він не підписував.

Своїми незаконними діями відповідач, умисно ухиляючись від укладання з ним договору,

позбавляє його можливості в реалізації прав впливати на постачальника послуг у разі порушення ним договірних умов та реалізовувати інші права у житлово-комунальній сфері.

Просить зобов`язати згідно його заяв з 2010 року скласти акт претензії та виконати їх. Зобов'язати Концерн "Міські теплові мережі" в особі філії концерну «МТМ» Ленінського району м.Запоріжжя укласти з ним до 01 березня 2017 року договір "Про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води", з урахуванням фактично існуючої схеми теплозабезпечення його квартири.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги, просили суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 заперечував проти заявленого позову, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, суду пояснив, що договір № 104961 від 20 лютого 2008 року є укладеним та на сьогоднішній день немає судового рішення про розірвання договору або визнання його недійсним. Крім того, рішенням суду з позивача та ОСОБА_4 стягнуто на користь Концерну заборгованість за надані послуги з централізованого опалення у розмірі 5284 грн. 81 коп.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, оцінивши всі представлені докази в сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п.п.10 ч.1 Перехідних положень Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей, а саме: справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтями 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а згідно з ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 на підставі розпорядження голови Ленінської районної адміністрації від 09 жовтня 2002 року та свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21 січня 2009 року є власником квартири АДРЕСА_2.

Разом з позивачем у вищевказаній квартирі зареєстрована ОСОБА_4 - колишня дружина позивача.

На підставі Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630, від 21 липня 2005 року, концерн «МТМ» 20 лютого 2008 року уклав з ОСОБА_1 договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води.

Рішенням Ленінського районного суду м.Запоріжжя № 0814/2113/12 від 08 лютого 2012 року задоволено позов Концерну «Міські теплові мережі» в особі філії Концерну «МТМ» Ленінського району та стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_4 заборгованості за послуги з централізованого опалення в розмірі 5284,81 грн. У даній справі судом було встановлено надання відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_4 послуг саме на підставі договору № 104961 від 20.02.2008р. Ця обставина ОСОБА_1 не оспорювалась.

Позивач вважає договір № 104961 від 20 лютого 2008 року сфальсифікованим, оскільки пропозицій від відповідача на підписання договору він не отримував, і типовий договір він не підписував.

Позивач надав суду висновок експертного почеркознавчого дослідження проведеного судовим експертом Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_5 Вказане дослідження було проведено на підставі заяви ОСОБА_1

Перед експертом було постановлено питання : ким, ОСОБА_1 або іншою особою виконаний підпис в графі споживач у договорі про надання послуг централізованого опалення від 27 лютого 2008 року?

Згідно висновку підпис, виконаний від імені ОСОБА_1 та розміщений в графі «Споживач» оригіналу договору про надання централізованого опалення, постачання гарячої води без номера від 27 лютого 2008 року, виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою.

01 березня 2015 договір № 104961 від 20 лютого 2008 року було розірвано.

Відповідач проводив ряд дій, направлених на укладення договорів зі всіма споживачами, у зв`язку з чим 27 лютого 2015 року на адресу позивача було направлено для підписання 2 примірники нового договору № 600452095 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Однак, позивач по справі не відгукнувся на пропозицію укладення договору та проект договору не було підписано споживачем ОСОБА_1, а повернуто на адресу виконавця послуг з приписом на останній сторінці про відмову у підписанні, якщо не будуть враховані заявлені вимоги позивача.

В подальшому надання послуг з централізованого опалення здійснювалося у відповідності до положення Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а також Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів № 630 від 21 липня 2005 року, яким визначених порядок надання послуг, порядок їх обліку, оплати, права та обов`язки споживача і виконавця, а також інші питання.

Згідно ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 640 ЦК України визначено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

На підставі ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Концерн «МТМ» включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та є юридичною особою.

Відповідно до п.2.1 Статусу Концерну «МТМ» затвердженого розпорядженням Запорізького міського голови № 99 від 08 квітня 2013 року, основною метою діяльності Концерну «МТМ» є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу Концерну.

Згідно із рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради № 200 від 28 квітня 2011 року, починаючи з 01 квітня 2011 року виконавцем житлово-комунальних послуг для населення, що мешкає у житловому фонді комунальної власності з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води визначено Концерн «МТМ» в будинках, мережі яких безпосередньо приєднані до теплових мереж Концерну «МТМ».

Відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року, споживачем є фізична особа, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води.

Відповідно до п.4 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції від 26 квітня 2014 року, виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб’єкт господарювання з постачання теплової енергії (постачальна організація).

Концерн «МТМ» по відношенню до позивача являється виконавцем послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води (підігріву питної води), а відповідно, позивач по відношенню до відповідача являється споживачем послуг централізованого опалення.

Правовідносини між сторонами у справі склалися на підставі надання/отримання послуг з водо-теплопостачання, тобто відносини фактично існували.

Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» (зі змінами), та Законом України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV від 24 червня 2004 року (зі змінами) передбачено, що надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води і водовідведення здійснюється на підставі укладеного між виконавцем та споживачем відповідного договору.

Згідно зі ст.ст. 6, 627 ЦПК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг.

Зокрема, обов`язком споживача є укладення договору на надання житлового-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов`язком виконавця – надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором. Таким чином необхідність укладення договору на надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладення визначено як обов`язок, а не право сторін.

Судом також встановлено, що позивач самостійно від`єднав квартиру від централізованої системи теплопостачання, про що позивач пояснив, що не отримує тепло, бо в своїй квартирі відрізав батареї централізованої системи теплопостачання та користується альтернативним опаленням.

Твердження позивача стосовно того, що він не отримує послуги від позивача, оскільки відключився від системи централізованого опалення, а тому вважає, що договір повинен бути укладений з урахуванням фактично існуючої схеми теплозабезпечення належної йому квартири, суд вважає помилковими, виходячи з наступного.

Централізоване опалення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання.

Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється в разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування, відповідно до вимог Закону України «Про теплопостачання» схемою, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції тощо.

При проектуванні будинку, в якому передбачається централізоване опалення, всі стояки та внутрішні розподільчі мережі опалення гідравлічно ув'язані для забезпечення стабільної роботи внутрішньобудинкової системи загалом. Будь-яке втручання в дану систему шляхом зміни гідравлічного опору, зокрема від'єднання від системи централізованого опалення, погіршує роботу всієї системи, внаслідок чого порушуються права інших мешканців будинків, які є споживачами послуг з теплопостачання.

Процедуру надання дозволу на відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання (далі - ЦО і ГВП) затверджено Наказом Міністерства будівництва

України № 4 від 22.11.2005 року «Про порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання»

Внесені Наказом Мінжитлокомунгоспу № 169 від 06 жовтня 2007 року зміни до Порядку унеможливлюють відключення від ЦО і ГВП окремих приміщень у багатоквартирному будинку і передбачають можливість відключення від ЦО і ГВП будинку в цілому за рішенням загальних зборів, за згодою всіх власників (уповноважених осіб власників) приміщень у житловому будинку.

Цей Порядок визначає процедуру надання дозволу на відключення від мереж ЦО і ГВП окремого житлового будинку при відмові споживачів від ЦО і ГВП.

Для вирішення питання відключення житлового будинку (будинків) від мереж централізованого опалення його власник (власники) повинен (повинні) звернутися до постійно діючої міжвідомчої комісії з письмовою заявою про відключення від мереж ЦО і ГВП.

Згідно з пунктом 2.2 зазначеного Порядку Комісія розглядає надані документи лише за наявності затвердженої органом місцевого самоврядування в установленому порядку оптимізованої схеми перспективного розвитку систем теплопостачання населеного пункту та відповідно до неї.

Проект індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж ЦО і ГВП виконує проектна або проектно-монтажна організація на підставі договору із заявником.

Відключення приміщень від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з ЦО і ГВП та власника, наймача (орендаря) квартири (нежитлового приміщення) або уповноваженої ними особи.

По закінченні робіт складається акт про відключення будинку від мереж ЦО і ГВП і в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження. Затвердження акта на черговому засіданні Комісії є підставою для перегляду сторонами умов договору про надання послуг з централізованого опалення.

Згідно положень п. 25 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води й водовідведення» № 630 від 21 липня 2005 року та «Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій» № 76 від 17 травня 2005 року де закріплено, що самовільне відключення від мереж централізованого опалення забороняється.

Система опалення помешкання відповідачів є невід`ємною складовою централізованої системи теплопостачання всього будинку, отже, підведення централізованого опалення до стояка в межах квартири свідчить про виконання послуг позивачем.

Квартира позивача знаходиться у житловому будинку № 40 по вул. Зерновій у м. Запоріжжя, відповідно останній використовує загальну внутрішньобудинкову систему інженерного обладнання.

Не зважаючи на відключення опалювальних приладів, квартира відповідачів обігрівається за рахунок суміжних приміщень, до яких послуга з централізованого опалення надається, в зв'язку з чим, теплової енергії витрачається більше з метою забезпечення належної температури в суміжних приміщеннях та тепловіддачі щодо квартири ОСОБА_1 Крім того, через квартиру відповідачів проходять стояки системи опалення.

Згідно п. 22 Правил № 630 точками розподілу у багатоквартирному будинку, в яких здійснюється передача послуги централізованого опалення від виконавця споживачеві є відгалуження від стояків у межі квартири. А отже, підведення централізованого опалення до стояка в межах квартири свідчить про виконання послуг позивачем.

Більш того, тепловіддача трубопроводів, а також тепло, яке надходить від суміжних приміщень, до яких послуга з централізованого опалення надається, переходить з розряду втрат у корисно використану теплову енергію. Таким чином, послуга з централізованого опалення надається позивачу в межах опалювального сезону.

Позивач не надав суду затвердженого Комісією акту про відключення будинку від централізованого опалення.

Крім того, примушення до спонукання відповідача укласти договір діючим Цивільним кодексом України не передбачено, а тому позивачем ОСОБА_1 під час звернення до суду із вказаними позовними вимогами невірно обрано спосіб захисту своїх прав та інтересів.

Враховуючи вищенаведене, виходячи із принципу диспозитивності цивільного судочинства, визначеного ст.13 ЦПК України, відповідно до якої суд розглядає справу лише в межах заявлених сторонами вимог і на підставі поданих доказів, суд приходить до висновку, що позов є безпідставним та в задоволенні його слід відмовити.

Відповідно до ч.7 ст. 141 ЦПК України позивачем не сплачувався судовий збір за вирішення вимог про зобов`язання скласти акт претензії та виконати їх згідно заяв та про спонукання до укладення договору на послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, з урахуванням фактично існуючої схеми теплозабезпечення квартири АДРЕСА_1, оскільки він звільнений від його сплати в порядку п.7 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», тому в цій частині судовий збір за розгляд судом справи слід віднести за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 10, 12, 13, 23, 48, 51, 81, 141, 175, 258, 259, 263-268, 273 ЦПК України, ст.ст.3, 6, 16, 203, 626, 627 ЦК України суд, -

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Концерну «Міські теплові мережі»» в особі філії Концерну «МТМ» Дніпровського району про зобов`язання скласти акт претензії та виконати їх згідно заяв та про спонукання до укладення договору на послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, з урахуванням фактично існуючої схеми теплозабезпечення квартири АДРЕСА_1 - відмовити.

Судовий збір за розгляд судом справи в частині вимог про зобов`язання скласти акт претензії та виконати їх згідно заяв та про спонукання до укладення договору на послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, з урахуванням фактично існуючої схеми теплозабезпечення квартири АДРЕСА_1, віднести за рахунок держави.

Апеляційна скарга на рішення суду позивачем подається через Ленінський районний суд м. Запоріжжя до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення буде виготовлений 25 вересня 2018 року.

Суддя: Ісаков Д. О.