Вирок № 76658632, 25.09.2018, Славутицький міський суд Київської області

В И Р О К

іменем України

Справа №377/168/18

Провадження №1-кп/377/48/18

25 вересня 2018 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої - судді Теремецької Н.Ф., за участю: секретаря судового засідання - Щуковської А.М.,

прокурора Младаневич З.О.,

обвинувачених: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за № 12018110270000013 від 15 січня 2018 року, по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Славутич Київської області, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, -

- обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, -

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Славутич Київської області, громадянина України, освіта середня, одруженого, працюючого в ТОВ «Укренергомонтаж» на посаді електромонтера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого, -

- обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, -

УСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1, вчинив хуліганство, тобто грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, групою осіб, за наступних обставин.

14 січня 2018 року, приблизно о 18 годині 35 хвилин, ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2, перебуваючи неподалік торгового центру «Мінськ», розташованого за адресою: Київська область, м. Славутич, Центральна площа, 5, почали розхитувати металевий паркан, намагаючись його пошкодити.

В цей час, поряд з торговим центром, проходив ОСОБА_3 зі своєю дружиною ОСОБА_4, який побачивши протиправні дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зробив останнім зауваження, у відповідь на що почув на свою адресу нецензурну лайку. У подальшому, використовуючи надуманий привід, а саме зауваження ОСОБА_3, ОСОБА_1 підійшов до останнього та грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, безпричинно почав наносити ОСОБА_3 удари ногами по тулубу, завдавши не менше 9 ударів, від яких потерпілий намагався прикриватися та ухилятися. У свою чергу ОСОБА_2 приєднався до хуліганських дій ОСОБА_1 та також почав наносити потерпілому удари ногами по тулубу, завдавши не менше 6 ударів, після чого був відштовхнутий потерпілим, який продовжував захищатися від ударів ОСОБА_1.

Скориставшись тим, що ОСОБА_3 захищається від ударів ОСОБА_1 та не може чинити опору, ОСОБА_2, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, підняв з асфальтованої поверхні свій пакунок, всередині якого знаходилася пляшка горілки, об'ємом 0,37 літра, та наніс ним один удар по голові ОСОБА_3, а саме в скронево-тім'яну область голови зліва. Від вказаного удару потерпілий втратив свідомість та впав на асфальтне покриття.

В результаті протиправних дій ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_3 було заподіяно тілесне ушкодження у вигляді підшкірної гематоми в скронево-тім'яній області зліва, яке згідно висновку судово-медичної експертизи № 29 від 06.02.2018 року утворилось від дії тупого предмету та відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.

Своїми умисними діями, які полягали у хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчиненого групою осіб, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 296 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_2, вчинив хуліганство, тобто грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, групою осіб, за наступних обставин.

14 січня 2018 року, приблизно о 18 годині 35 хвилин, ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_1, перебуваючи неподалік торгового центру «Мінськ», розташованого за адресою: Київська область, м. Славутич, Центральна площа, 5, почали розхитувати металевий паркан, намагаючись його пошкодити.

В цей час, поряд з торговим центром, проходив ОСОБА_3 зі своєю дружиною ОСОБА_4, який побачивши протиправні дії ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зробив останнім зауваження, у відповідь на що почув на свою адресу нецензурну лайку. У подальшому, використовуючи надуманий привід, а саме зауваження ОСОБА_3, ОСОБА_1 підійшов до останнього та грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, безпричинно почав наносити ОСОБА_3 удари ногами по тулубу, завдавши не менше 9 ударів, від яких потерпілий намагався прикриватися та ухилятися. У свою чергу ОСОБА_2 приєднався до хуліганських дій ОСОБА_1 та також почав наносити потерпілому удари ногами по тулубу, завдавши не менше 6 ударів, після чого був відштовхнутий потерпілим, який продовжував захищатися від ударів ОСОБА_1.

Скориставшись тим, що ОСОБА_3 захищається від ударів ОСОБА_1 та не може чинити опору, ОСОБА_2, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, підняв з асфальтованої поверхні свій пакунок, всередині якого знаходилася пляшка горілки, об'ємом 0,37 літра, та наніс ним один удар по голові ОСОБА_3, а саме в скронево-тім'яну область голови зліва. Від вказаного удару потерпілий втратив свідомість та впав на асфальтне покриття.

В результаті протиправних дій ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_3 було заподіяно тілесне ушкодження у вигляді підшкірної гематоми в скронево-тім'яній області зліва, яке згідно висновку судово-медичної експертизи № 29 від 06.02.2018 року утворилось від дії тупого предмету та відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.

Своїми умисними діями, які полягали у хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчиненого групою осіб, ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 296 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав себе винуватим у вчиненому злочині і показав, що 14 січня 2018 року, знаходячись разом із ОСОБА_2 біля торгового центру «Мінськ», розхитували металевий паркан. Поряд з торговим центром проходив ОСОБА_4, який зробив їм зауваження, а вони у відповідь почали наносити йому тілесні ушкодження. У скоєному щиро розкаюється.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 повністю визнав себе винуватим у вчиненому злочині і показав, що 14 січня 2018 року він знаходився разом із ОСОБА_1 біля торгового центру «Мінськ». Коли вони розхитували металевий паркан, то поряд з торговим центром проходив ОСОБА_4, який зробив їм зауваження, а вони у відповідь почали наносити йому тілесні ушкодження. У скоєному щиро розкаюється.

Потерпілий ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. До суду подав заяву, в якій просив проводити розгляд кримінального провадження за його відсутності. Враховуючи, що за відсутності потерпілого можливо з'ясувати всі обставини під час судового розгляду, то вирішено питання про проведення судового розгляду без потерпілого.

З урахуванням думки сторін та беручи до уваги, що ніхто з них не оспорює обставини обвинувачення та кваліфікацію злочину, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо обставин обвинувачення, викладених у обвинувальному акті, обмежившись допитом обвинувачених та дослідженням документів, що характеризують особу обвинувачених, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони позбавляються права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Переконавшись у добровільності повного визнання обвинуваченими ОСОБА_1 і ОСОБА_2 своєї винуватості та правильному розумінні його суті, суд приходить до висновку про винуватість обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого злочину та необхідність призначення їм покарання.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 296 КК України за ознаками хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчиненого групою осіб, оскільки вказані дії знайшли підтвердження під час судового розгляду.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 296 КК України за ознаками хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчиненого групою осіб, оскільки вказані дії знайшли підтвердження під час судового розгляду.

Призначаючи покарання кожному з обвинувачених відповідно до загальних засад призначення покарання, передбачених ст. 65 КК України, яке буде справедливим і достатнім для виправлення обвинувачених та попередження нових злочинів, суд враховує ступінь тяжкості злочину, особу кожного обвинуваченого, обставини, що пом'якшують покарання, та обставини, що обтяжують покарання.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_2 відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує, що він вчинив злочин, що згідно ст. 12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості. Обвинувачений має зареєстроване в установленому законом порядку місце проживання, за місцем проживання зарекомендував себе з негативної сторони, є учасником бойових дій, за місцем проходження служби характеризується позитивно. На обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога в ДЗ «СМСЧ № 5» МОЗ України не перебуває. ОСОБА_1 не одружений, раніше не судимий.

Також при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує досудову доповідь, підготовлену старшим інспектором Славутицького міського сектору з питань пробації філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області Карандою А.О..

Як вбачається з досудової доповіді, ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується негативно, що полягає у зловживанні спиртними напоями, порушенні правил проживання в гуртожитку, проявляє грубість до чергових по гуртожитку. За місцем проходження служби характеризується позитивно. Проходив службу в зоні проведення антитерористичної операції в 2017 році і має посвідчення учасника бойових дій. Притягувався 14.01.2018 року до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 178 КУпАП, 13.08.2018 року до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 175-1 КУпАП. Психічних захворювань немає. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого та його спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, Славутицький міський сектор з питань пробації вважає, що виконання покарання у громаді можливо за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів, які необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень.

Врахувавши ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставину, що пом'якшує покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, особу обвинуваченого ОСОБА_1, суд вважає за необхідне призначити йому покарання у виді обмеження волі в межах санкції ч. 2 ст. 296 КК України.

Обговоривши питання про можливість звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, врахувавши обставини злочину, наявність обставини, що пом'якшує покарання обвинуваченого, особу винного, позитивну характеристику за місцем проходження служби, усвідомлення своєї вини та висновок досудової доповіді органу пробації про можливість виправлення обвинуваченого без обмеження волі на певний строк, суд вважає за можливе виправлення обвинуваченого без відбування покарання із застосуванням ст. 75 КК України, встановленням іспитового строку та покладенням на обвинуваченого протягом іспитового строку обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує, що він вчинив злочин, що згідно ст. 12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості. Обвинувачений має зареєстроване в установленому законом порядку місце проживання, за місцем проживання зарекомендував себе з негативної сторони. Він має постійне місце роботи, одружений, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога в ДЗ «СМСЧ № 5» МОЗ України не перебуває, раніше не судимий.

Також при призначенні покарання суд враховує досудову доповідь, підготовлену старшим інспектором Славутицького міського сектору з питань пробації філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області Карандою А.О..

Як вбачається з досудової доповіді, ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується негативно, що полягає у зловживанні спиртними напоями, порушенні правил проживання в гуртожитку, проявляє грубість до чергових по гуртожитку. За місцем роботи характеризується позитивно. Притягувався 14.01.2018 року до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 178 КУпАП, 13.08.2018 року до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 175-1 КУпАП, 26.01.2018 року до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 127 КУпАП. Психічних захворювань немає. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого та його спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, Славутицький міський сектор з питань пробації вважає, що виконання покарання у громаді можливо за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів, які необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень.

Врахувавши ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставину, що пом'якшує покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, особу обвинуваченого ОСОБА_2, суд вважає за необхідне призначити йому покарання у виді обмеження волі в межах санкції ч. 2 ст. 296 КК України.

Обговоривши питання про можливість звільнення обвинуваченого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, врахувавши обставини злочину, наявність обставини, що пом'якшує покарання обвинуваченого, особу винного, усвідомлення своєї вини та висновок досудової доповіді органу пробації про можливість виправлення обвинуваченого без обмеження волі на певний строк, суд вважає за можливе виправлення обвинуваченого без відбування покарання із застосуванням ст. 75 КК України, встановленням іспитового строку та покладенням на обвинуваченого протягом іспитового строку обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

За правилами ст. 100 КПК України речові докази: відеозапис з камер міської системи відеоспостереження, розташованої на будівлі ДК «Енергія» та житлового будинку за адресою: пр-кт Дружби народів, 7, яка направлена та спостерігає за будівлею торговий центр «Мінськ» і магазину «СОЮЗ», які перекопійовані на DVD-R-диск, номер PAPA17SK18201074, з надписом «відеозапис за 14.01.2018 року «DK-Minsk» та «MSK-SOYUZ», що зберігається в матеріалах кримінального провадження № 12018110270000013, необхідно залишити на зберігання в матеріалах кримінального провадження № 12018110270000013.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Підстав для застосування до обвинувачених запобіжного заходу до набрання вироком законної сили немає.

Керуючись ст. 369-371, 373-375 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, і призначити покарання у виді обмеження волі строком на один рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю один рік, протягом якого покласти на нього обов'язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, п. 2, 3 ч. 2 ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, і призначити покарання у виді обмеження волі строком на один рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю один рік, протягом якого покласти на нього обов'язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази: відеозапис з камер міської системи відеоспостереження, розташованої на будівлі ДК «Енергія» та житлового будинку за адресою: пр-кт Дружби народів, 7, яка направлена та спостерігає за будівлею торговий центр «Мінськ» і магазину «СОЮЗ», які перекопійовані на DVD-R-диск, номер PAPA17SK18201074, з надписом «відеозапис за 14.01.2018 року «DK-Minsk» та «MSK-SOYUZ», що зберігається в матеріалах кримінального провадження № 12018110270000013, залишити на зберігання в матеріалах кримінального провадження № 12018110270000013.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги до апеляційного суду Київської області через Славутицький міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно вручається обвинуваченим та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя Н.Ф.Теремецька