Рішення № 76658595, 24.09.2018, Луганський окружний адміністративний суд

3.7.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

24 вересня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 1240/2215/18

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді – Секірської А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання – Вакуленка А.В.,

представника позивача – ОСОБА_1, довіреність від 20.06.2018,

представника відповідача – ОСОБА_2, довіреність від 10.01.2018,

ОСОБА_3, довіреність від 01.09.2018;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Буковина-Транс» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови від 24.04.2018 № 001277,-

ВСТАНОВИВ:

26 липня 2018 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю “Буковина-Транс” (далі – позивач, ТОВ “Буковина-Транс”) до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека або відповідач), у якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову управління Укртрансбезпеки в Луганській області про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 1700,00 грн від 24.04.2018 № 001277.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що управлінням Укртрансбезпеки в Луганській області відносно підприємства ТОВ «Буковина-Транс» винесено постанову від 24.04.2018 № 001277, згідно з якою ТОВ «Буковина-Транс» 02.04.2018 об 11.50 годин, у м. Лисичанськ, державний номерний знак НОМЕР_1 надання послуг з перевезень пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: поліс обов’язкового особистого страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті, відповідальність за яке передбачена ч. 1 абз. 3 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», акт № 036940 водій ОСОБА_4 Цією постановою вирішено стягнути з ТОВ «Буковина-Транс» адміністративно- господарський штраф у сумі 1700 грн.

Оскаржувану постанову позивач вважає протиправною, законодавчо та доказово необґрунтованою, та такою, що належить до скасування, у зв’язку з наступним.

02.04.2018 під час проведення рейдової перевірки співробітниками Управління Укртрансбезпеки в Луганській області перевірено автобус MERCEDES-BENZ SPRINTERC 316 CDI, номерний знак НОМЕР_1, та складено акт № 036940. Відповідно до змісту акту, підставою для винесення постанови стало порушення вимог ПКМУ № 959 від 14.08.1996, а саме: відсутній поліс обов’язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті пасажирів. Позивач зазначив, що в автобусі у водія були в наявності усі необхідні документи, які передбачені вимогами чинного законодавства України, у тому числі договір обов’язкового страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті. Усі пасажири були застраховані належним чином.

Діючи в межах чинного законодавства, між підприємством ТОВ «Буковина-Транс» та страховиком ПАТ «Київський страховий дім» укладено відповідний договір доручення від 01.04.2018 № 007/03-0589 (використовуваний транспортний засіб - MERCEDES-BENZ, номерний знак НОМЕР_1).

Ураховуючи вимоги чинного законодавства, відповідно до умов пунктів 1.1, 1.2, 1.2.1 договору зі страховиком ПАТ «Київський страховий дім», водіями підприємства ТОВ «Буковина-Транс» завжди видається договір (поліс) обов’язкового страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті на окремому бланку із зазначенням усієї необхідної інформації (зразок додається). Заповнені договори (полюса) обов’язкового страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті на окремих бланках надати не можливо, так як при посадці вони вручаються кожному пасажиру окремо та залишаються у них до кінця поїздки. Повертати такий договір (поліс) по закінченню поїздки пасажир не зобов’язаний.

Також позивач зазначив, що в постанові від 24.04.2018 № 001278 зазначено правопорушення - надання послуг з перевезень пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 39 цього Закону, а саме: поліс (договір) обов’язкового страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті. Звертаємо увагу на те, що жодним законодавчим актом не передбачено наявність саме у водія цього договору. У результативній частині вищезазначеної постанови вказано, що підприємство вчинило правопорушення відповідальність за яке передбачене ч. 1 абз. З ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно вимог ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Відповідно до вимог п. 58 Постанови Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 № 176 «Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту», під час здійснення нерегулярних перевезень пасажирський автомобільний перевізник забезпечує в установленому законодавством порядку страхування пасажирів. Відповідний договір між підприємством ТОВ «Буковина-Транс» та страховиком ПАТ «Київський страховий дім» від 01.04.2018 № 007/03-0589 у наявності, пасажирам видаються договори особистого обов’язкового страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті на окремому бланку із зазначенням усієї необхідної інформації, передбаченої вимогами пункту 3 Постанови КМУ від 14.08.1996 № 959.

При проведенні перевірки співробітникам Укртрансбезпеки були надані усі необхідні та передбачені чинним законодавством підтверджуючи документи, однак останні, не взявши до уваги жодних доводів, безпідставно склали акти проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 02.04.2018 № 036940, що призвело до винесення незаконної постанови від 24.04.2018 № 001277.

Ухвалою суду від 31.07.2018 позовну заяву залишено без руху, із наданням позивачу строку для усунення недоліків (арк. спр. 25-26).

08.08.2018 позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 09.08.2018 відкрито провадження у справі за позовом ТОВ “Буковина-Транс” в порядку спрощеного позовного провадження (арк.спр. 1).

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві та відповіді на відзив від 13.09.2018 за вх. № 21800/2018 (арк.спр. 77-79). Зокрема, додатково пояснили, що на час проведення рейдової перевірки транспортного засобу ТОВ «Буковина-Транс» були відсутні законодавчо визначені вимоги щодо обов’язкового укладання договору на здійснення нерегулярних перевезень у типовій формі, яка затверджена наказом Мінінфраструктури від 20.06.2012 № 331, з типовим оформленням та реєстрацією інформаційного листа.

Також представники позивача зазначили, що згідно з вимогами п. 61 постанови КМУ від 18.02.1997 № 176 водій транспортного засобу під час надання послуг з перевезення пасажирів на замовлення (нерегулярні перевезення) взагалі не повинен мати та пред’являти особам, уповноваженим здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху договір обов’язкового страхування пасажирів.

19.07.2018 позивачем направлено лист до № 97 до Рубіжанського представництва ПАТ “Київський страховий дім” щодо роз’яснення деяких питань страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті.

Згідно отриманої відповіді Рубіжанського представництва ПАТ “Київський страховий дім” від 25.07.2018 встановлено, що дії позивача стосовно страхування пасажирів є законні, кожен пасажир який користується послугами транспортного засобу ТОВ “Буковина-Транс”, зазначеного у відповідному договорі доручення вважається застрахованим від нещасних випадків на транспорті під час перевезення. А використовувані позивачем договори (полюси) обов’язкового страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті на окремому бланку із зазначенням усієї необхідної інформації відповідно до вимог пункту 3 Положення, не потребують більш уточненого змісту та погоджені страховиком ПАТ “Київський страховий дім”.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог з підстав, викладених у відзиві від 04.09.2018 за вх. № 20971/2018 (арк.спр. 50-55).

Так, зазначив, що 02.04.2018 посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Луганській області було проведено рейдову перевірку на предмет дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом в Луганській області відповідно до направлення на перевірку № 003094 від 02.04.2018 Управління Укртрансбезпеки у Луганській області.

Під час перевірки транспортного засобу MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 (реєстраційний номер НОМЕР_1) виявлено порушення законодавства про автомобільний транспорт - надання послуг з перевезень пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 39 Закону України “Про автомобільний транспорт”, і за результатами перевірки було складено акт № 036940 від 02.04.

Водій відмовився від надання будь-яких пояснень щодо зафіксованого порушення та відповідно до п. 22 Порядку, зроблено про це запис та також відмовився від підпису вищевказаного акта перевірки.

Представник позивача був присутній при розгляді справи, проте жодних пояснень та документів не надавав.

Відтак, 24.04.2018 було прийнято рішення про винесення постанови про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу (№ 001277), передбаченого ч.1 абз.3 ст.60 Закону України “Про автомобільний транспорт”.

На думку відповідача, твердження позивача про те, що 02.04.2018 у водія вищевказаного транспортного засобу, що належить ТОВ “Буковина - Транс”, були у наявності усі необхідні документи відповідно до вимог діючого законодавства, є такими, що не відповідають дійсності, оскільки під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 24.04.2018 був прийнятий до уваги лист TOB «Буковина - Транс» (разом з додатком) від 13.04.2018 вих. № 4 (вх. №479/0/25-18), в якому було вказано про наявність у водія договору обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті пасажирів. Проте до вказаного листа був доданий лише договір доручення № 007/03-0589 про надання послуг при проведенні обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті. Представником позивача при розгляді справи не було надано жодних пояснень щодо вищевказаного листа та його додатка, та не надано інших підтверджуючих документів стосовно зафіксованого порушення.

Таким чином, за твердженнями відповідача, винесена 24.04.2018 постанова про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу (№ 001277), передбаченого ч. 1 абз.3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» не суперечить нормам чинного законодавства та підлягає обов'язковому виконанню.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Пунктом 8 зазначеного Положення визначено, що Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Пунктом 5 Положення передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, підготовку пропозицій щодо їх удосконалення, а також законодавства про судноплавство на суднах, у морських і річних портах, територіальних та внутрішніх водах, на внутрішніх водних шляхах.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб’єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконання ними ліцензійних умов, а також процедура здійснення державного нагляду за забезпеченням такими суб’єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень визначається Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі – Порядок № 1567).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 1567 державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі – посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно із пунктом 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно:

наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону;

додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода);

відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;

оснащення таксі справним таксометром;

відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;

додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;

наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;

додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів;

виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

02.04.2018 посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Луганській області відповідно до направлення на перевірку № 003094 (арк.спр. 56) у м. Лисичанську по вулиці Гетьманській, проведено перевірку транспортного засобу - автобус MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI, номерний знак НОМЕР_1, що належить ТОВ “Буковина-Транс”, за результатами якої складено акт від 02.04.2018 № 036940, якими встановлено порушення ТОВ “Буковина-Транс” вимог Постанови КМУ № 959 від 14.08.1996, а саме відсутній договір (поліс) обов’язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті пасажирів” (арк. спр. 68).

Зазначені акти водієм транспортного засобу ОСОБА_4 не підписані, про що в акті мається відмітка “водій транспортного засобу відмовився від підпису”.

Відповідно до пункту 26 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Позивача запрошено на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт до управління Укртрансбезпеки у Луганській області на 24.04.2018 листом – повідомленням (арк.спр. 65), при розгляді справи був присутній представник позивача, що підтверджується підписом останнього.

13.04.2018 ТОВ «Буковина-Транс» направлено на адресу управління Укртрансбезпеки у Луганській області лист від 13.04.2018 вих. № 4, в якому зазначено, що у водія транспортного засобу MERCEDES-BENZ, номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_4 є оформлений страховий договір пасажирів від нещасних випадків на транспорті, копія якого додається (арк.спр. 58, 59-64).

Постановою управління Укртрансбезпеки у Луганській області від 24.04.2018 № 001277 за порушення вимог статті 39 Закону України “Про автомобільний транспорт”, а саме надання послуг з перевезень пасажирів без оформлення поліса обовязкового особистого страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті, відповідальність за яке передбачена частиною першою абзацу 3 статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”, до ТОВ «Буковина-Транс» застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 1700 грн (арк.спр. 57).

Не погодившись із прийнятою постановою від 24.04.2018 № 001277 про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач 26.04.2018 № 23 надав до Державної служби України з безпеки на транспорті скаргу (арк.спр.10-13).

За наслідками розгляду скарги позивача, відповідач листом від 26.06.2018 за № 5482/03/15-18 повідомив ТОВ “Буковина-Транс” про залишення постанови без змін, скарги позивача – без задоволення (арк. спр. 15-16).

Надаючи оцінку правомірності оскаржуваної постанови, суд виходить з такого.

Засади організації і діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України “Про автомобільний транспорт” від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон № 2344).

Відповідно до абзацу четвертого статті 6 Закону № 2344 реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Частиною першою статті 39 Закону № 2344 визначено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Згідно із частиною четвертою статті 39 Закону № 2344 документами для нерегулярних пасажирських перевезень є:

- для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавствомУкраїни;

- для водія автобуса - посвідчення водія відповідної атегорії,

реєстраційні документи на транспортний засіб, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.

Порядок здійснення перевезень пасажирів та їх багажу автобусами, таксі, легковими автомобілями на замовлення, а також обслуговування пасажирів на автостанціях визначено Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 № 176 (далі Правила № 176).

Відповідно до пункту 51 Правил № 176 нерегулярні перевезення пасажирів здійснюються на підставі замовлення юридичною або фізичною особою автобуса як разові перевезення організованої групи пасажирів за визначеним маршрутом згідно з договором про замовлення транспортного засобу.

Пунктом 61 Правил № 176 передбачено, що під час здійснення нерегулярних перевезень водій повинен мати копію договору автомобільного перевізника із замовником послуг і копію договору обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті.

З акта перевірки ТОВ “Буковина-Транс” від 02.04.2018 вбачається, що під час перевірки транспортного засобу MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI, номерний знак НОМЕР_1, що належить позивачу було виявлено порушення, яке полягає у відсутності у водія ОСОБА_4 полісу обов’язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті пасажирів.

Відносини у сфері страхування врегульовано Законом України “Про страхування” від 07.03.1996 № 85/96-ВР (далі Закон № 85/96-ВР).

Частиною першою статті 3 Закону № 85/96-ВР визначено, що страхувальниками визнаються юридичні особи та дієздатні фізичні особи, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України.

Згідно із частиною другою статті 3 Закону № 85/96-ВР страхувальники можуть укладати із страховиками договори про страхування третіх осіб (застрахованих осіб) лише за їх згодою, крім випадків, передбачених чинним законодавством.

Пунктом 6 статті 7 Закону № 85/96-ВР визначено, що в Україні здійснюються, зокрема, особисте страхування від нещасних випадків на транспорті.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону № 85/96-ВР страхова діяльність в Україні може провадитися за участю страхових посередників. Страховими посередниками можуть бути страхові або перестрахові брокери, страхові агенти.

Страхові агенти - фізичні особи або юридичні особи, які діють

від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності, а саме: укладають договори страхування, одержують страхові платежі, виконують роботи, пов'язані із здійсненням страхових виплат та страхових відшкодувань. Страхові агенти є представниками страховика і діють в його інтересах за винагороду на підставі договору доручення із страховиком (частина восьма статті 15 Закону № 85/96-ВР).

Договором страхування є це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (частина перша статті 16 Закону № 85/96-ВР).

З матеріалів справи вбачається, що між ПАТ “Київський страховий дім” (страховик) та ТОВ “Буковина-Транс” (перевізник) укладено договір доручення № 007/03-0589 від 01.04.2018 про надання послуг при проведенні обов’язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті (арк. спр. 17-21).

Відповідно до підпункту 1.2.1 пункту 1.2 даного договору з метою страхування пасажирів страховик доручає повіреному, що виступає агентом страховика, відповідно до статті 15 Закону України “Про страхування” та п.3 Положення виконувати дії щодо укладання договорів обов’язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті.

Тобто, даним договором страховиком в особі ПАТ “Київський страховий дім” доручено ТОВ “Буковина-Транс” укладати договори обов’язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті.

При цьому суд зауважує, що пунктом 1.3 цього договору визначено, що перевізник надає послуги з перевезення пасажирів (вантажу) автомобільним транспортом загального користування в режимі регулярних пасажирських перевезень, за паспортом маршруту, де водії, що здійснюють перевезення пасажирів (вантажів), повинні відповідати умовам допуску до керування транспортними засобами, що передбачені Законом України «Про дорожній рух», постановою КМУ від 08.05.1993 № 340 «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян для керування транспортними засобами» (арк.спр. 17-21).

Тобто, зазначений договір стосується саме регулярних перевезень.

Позивачем надано примірник договору доручення № 007/03-0589 від 01.04.2018 про надання послуг при проведенні обов’язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті пасажирів під час нерегулярних перевезень (арк.спр. 93-98).

Проте, суд зауважує, що в матеріалах справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, які оглянуті судом в судовому засіданні, наявний лист ТОВ «Буковина-Транс» від 13.04.2018 № 4 з додатком – договором від 01.04.2018 № 007/03-0589 саме щодо регулярних перевезень.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_4, водій ТОВ «Буковина-Транс», пояснив, що при перевірці надавав працівникам Укртрансбезпеки пакет документів, в якому містився договір доручення, один примірник. Судом було надано свідку для огляду матеріали справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, і свідок підтвердив, що в них саме той договір доручення, який надавався при перевірці.

Тобто суд вважає встановленим належними доказами факт відсутності у водія під час проведення перевірки договору доручення від 01.04.2018 № 007/03-0589 щодо нерегулярних перевезень пасажирів.

ОСОБА_5 того, частиною другою статті 7 Закону № 85/96-ВР визначено, що для здійснення обов'язкового страхування Кабінет Міністрів України, якщо інше не визначено законом, встановлює порядок та правила його проведення, форми типового договору, особливі умови ліцензування обов'язкового страхування, розміри страхових сум та максимальні розміри страхових тарифів або методику актуарних розрахунків.

Порядок здійснення обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті (далі - обов'язкове особисте страхування) визначено Положенням про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.1996 № 959 (далі Положення № 959).

Так, пунктом 1 Положення № 959 визначено порядок здійснення обов’язкового страхування від нещасних випадків на транспорті пасажирів залізничного, морського, внутрішнього водного, автомобільного і електротранспорту, крім внутрішнього міського, під час поїздки або перебування на вокзалі, в порту, на станції, пристані, а також працівників транспортних підприємств незалежно від форм власності та видів діяльності, які безпосередньо зайняті на транспортних перевезеннях (водіїв).

Тобто, діючим Положенням перебачено обов’язкове страхування від нещасних випадків на транспорті як пасажирів так і водіїв.

Відповідно до пункту 2 Положення № 959 пасажири вважаються застрахованими з моменту оголошення посадки в морське або річкове судно, поїзд, автобус або інший транспортний засіб до моменту завершення поїздки.

Згідно пункту 3 Положення № 959 кожному застрахованому перевізник, що виступає агентом страховика, видає страховий поліс. Він може видаватися на окремому бланку або міститися на зворотному боці квитка. Документом, що підтверджує страхування пасажирів під час здійснення регулярних пасажирських перевезень автомобільним транспортом, є квиток.

У страховому полісі зазначається: вид обов'язкового страхування; найменування, адреса, телефон страховика; розміри страхового платежу та страхової суми.

Таким чином, агент страховика, яким за умови наявності відповідного договору доручення при здійсненні нерегулярних перевезень, копію якого долучено позивачем до матеріалів справи (арк.спр. 93-98) може виступати ТОВ “Буковина-Транс”, повинен видавати застрахованому перевізнику страховий поліс. При цьому, страховий поліс може видаватися як на окремому бланку, так і міститися на зворотному боці квитка.

На підтвердження укладання із пасажирами договору страхування позивачем надано до матеріалів справи квитки, на зворотному боці яких міститься страховий поліс (договір обов’язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті). Вказані страхові поліси містять в собі визначену пунктом 3 Положення № 959 інформацію щодо виду обов'язкового страхування; найменування, адреса, телефон страховика (ПАТ Київський страховий дім”) та розмір страхового платежу і страхової суми (арк. спр. 81-82).

З наданих в ході судового розгляду пояснень представника позивача встановлено, що при посадці вказані поліси вручаються кожному пасажиру окремо та залишаються у них до кінця поїздки, повертати такий договір (поліс) по закінченню поїздки пасажир не зобов’язаний.

Також позивачем надано копії відомості видачі та приймання водіями від бухгалтерії підприємства квитків (полісів) страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті від 02.04.2018 (арк.спр. 83) та відомості видачі квитків (полісів) страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті від 02.04.2018 (арк.спр. 84).

Суд не вважає відомість видачі квитків від 02.04.2018 (арк.спр. 84) належним та допустимим доказом на підтвердження факту видачі водієм ТОВ “Буковина-Транс” пасажирам відповідного страхового полісу під час здійснення нерегулярного перевезення та наявність у пасажирів на момент проведення перевірки співробітниками Укртрансбезпеки даних страхових полісів, з огляду на таке.

У відомості зазначено ПІП пасажирів, номер місця та підписи: ОСОБА_6 -1; ОСОБА_7 -2; ОСОБА_8 – 3; ОСОБА_5 -4; ОСОБА_9 – 6; ОСОБА_10 – 7; ОСОБА_11 – 7; ОСОБА_12 – 8; ОСОБА_13 – 9; ОСОБА_14 – 10; ОСОБА_15 – 11; ОСОБА_16 – 12; ОСОБА_17 – 13; ОСОБА_18 – 14; ОСОБА_19 – 15 (арк.спр. 84).

Разом з тим, зазначення виключно прізвища з ініціалами особи не дає можливості ідентифікації особи, яка розписалася за отримання квитка. З наданого водієм під час перевірки договору від 02.04.2018 про здійснення нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом на внутрішніх маршрутах (арк.спр. 71-72) неможливо встановити, що договір укладався щодо перевезення саме осіб, зазначених в відомості від 02.04.2018.

ОСОБА_5 того, відомості видачі квитків від 02.04.2018 та договір доручення від 01.04.2018 № 007/03-0589 про надання послуг при проведенні обов’язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті пасажирів під час нерегулярних перевезень не були долучені позивачем ні до скарги на адресу Державної служби України з безпеки на транспорті, ні під час розгляду справи про порушення в органі державного контролю, де був присутній представник позивача згідно матеріалів справи, ні разом з позовною заявою при зверненні до суду, а були надані як додатки до відповіді на відзив та у судове засідання під час розгляду справи.

За наведених підстав суд вважає, що позивачем не доведено факт видачі пасажирам відповідного страхового полісу на підтвердження обов’язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті, а тому не спростовано висновки акта перевірки щодо виявленого порушення.

Щодо доводів представника позивача про те, що пункт 61 Постанови № 176 передбачає наявність у перевізника копії договору обов’язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті виключно стосовно водія суд зазначає таке.

Частиною другою статті 7 Закону № 85/96-ВР визначено, що порядок та правила проведення обов’язкового страхування встановлює Кабінет Міністрів України. Пунктом 1 Положенням № 959, який визначає відповідний порядок здійснення обов’язкового страхування від нещасних випадків на транспорті, передбачено обов’язкове страхування від нещасних випадків на транспорті як пасажирів так і водіїв. Тому, договір обов’язкового страхування від нещасних випадків на транспорті пасажирів (поліс) повинен бути в наявності у водія.

Суд вважає необґрунтованими посилання представника позивача щодо складання актів правопорушення управлінням Укртрансбезбеки у Луганській області не на місці події, а в приміщенні Укртрансбезпеки часом пізніше, оскільки під час розгляду справи про порушення в органі державного контролю, де був присутній представник позивача, жодних пояснень та відповідних доказів з цього приводу ТОВ “Буковина-Транс” надано не було, як і при розгляді справи. ОСОБА_5 того, скарга позивача датована 26.04.2018, яка також не містить посилання в собі на даний факт.

Факт порушення відповідачем строку розгляду скарги позивача не спростовує виявлені в ході рейдової перевірки порушення вимог чинного законодавства з боку позивача, а тому, на думку суду, не може слугувати беззаперечною підставою для скасування постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу, тим більше, що дії Укртрансбезпеки з приводу процедури розгляду скарги не є предметом даного позову.

Згідно з частиною першою абзацом 3 статті 60 Закону № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Таким чином, розмір адміністративно – господарського штрафу, застосованого до позивача, відповідає частині першій абзацу 3 статті 60 Закону № 2344-ІІІ.

Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За наведених обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог позивача, натомість, відповідач, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 132, 139, 205, 241-246, 250, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю “Буковина Транс” (код ЄДРПОУ 33001797, місцезнаходження: 93404, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, проспект Центральний, 25/25) до Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845, місцезнаходження: 01135, м. Київ, проспект Перемоги, 14) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно – господарського штрафу у сумі 1700,00 грн. від 24.04.2018 №001277 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено та підписано 25 вересня 2018 року.

Суддя ОСОБА_20