Рішення № 76658588, 03.09.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2018 р. № 814/1363/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Брагаря В.С., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, вул. Миру, 67а, Володарка, Володарський район, Київська область, 09301

до відповідача:Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області, вул. Космонавтів, 61, пов.1, м. Миколаїв, 54056

про:визнання протиправним та скасування розрахунку від 20.04.2018 № 28,

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі – позивач, ФОП ОСОБА_1І.) звернулась до адміністративного суду з позовними вимогами до Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області (надалі - відповідач, Управління) про визнання протиправним та скасування розрахунку № 28 від 20.04.2018 р. плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту від 20.04.2018 р. № 4291.

Ухвалою від 22.06.2018 р. суд відкрив провадження у справі № 814/1363/18 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Свої позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 обґрунтувала тим, що відповідачем порушено процедуру проведення габаритно - вагового контролю та порядок складання документів про результати контролю. Вважає, що при складанні розрахунку плати за проїзд великовагового транспорту відповідач допустив помилку, оскільки частину шляху від пункту пересувного габаритно-вагового контролю у розмірі 372 км автомобіль не подолав, тому розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 20.04.2018 року підлягає скасуванню.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до положень ч. 4. ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) встановлено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до вимог ч. 6 ст. 162 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд, -

ВСТАНОВИВ:

20 квітня 2018 року на габаритно-ваговому комплексі на автодорозі Н-24 Благовіщенське – Миколаїв (ч/з Вознесенськ), посадовими особами управління Укртрансбезпеки в Миколаївській області в ході здійснення контролю за додержанням перевізниками вимог законодавства під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, виявлено факт перевезення транспортним засобом марки DAF XF 105/460, номерний знак НОМЕР_1, з напівпричепом BODEX KIS 3WS, номерний знак НОМЕР_2, що належить ФОП ОСОБА_1, та який був перевізником в момент перевірки, під керуванням водія ОСОБА_2, вантажу із перевищенням вагових обмежень замість допустимих 40 тонн (+-2% похибки), навантаження становило 41 950 т. Крім того, виявлено факт перевищення на одиничну вісь та строєну з одиночними шинами без документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів.

За результатами проведеного габаритно-вагового контролю автомобіля, що належить позивачу, складено акт від 20.04.2018 року за № 039003 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 20.04.2018 року та сформовано розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 20.04.2018 року № 28 на суму 524, 52 євро.

Згідно статті 29 Закону України "Про дорожній рух" (надалі - Закон № 3353) з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 6 Закону України “Про автомобільний транспорт” від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (надалі – Закон № 2344), реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Центральним органом виконавчої влади з питань безпеки на автомобільному транспорті, згідно постанови Кабінету Міністрів України за №103 від 11.02.2015, є Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), яка здійснює свої повноваження безпосередньо, а також через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту в Україні визначає Закон № 2344.

Відповідно до ст. 33 Закону № 2344 автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Згідно ст. 34 Закону № 2344 автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров'я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, за додержанням вимог законодавства про автомобільний транспорт, визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567.

Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" (надалі - Закон № 2862) визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху (пункт 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, зі змінами (надалі- Правила №1306).

Як встановлено пунктом 22.5 Правил №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18.01.2001 року затверджені Правила проїзду великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджено постановою Кабінету Міністрів України Про заходи збереження автомобільних доріг загального користування від 27.06.2007 за №879, зі змінами, (надалі - Порядок №879) .

За визначеннями у пункті 2 цього Порядку №879 габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів; точний габаритно-ваговий контроль - визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному або пересувному пункті.

Особливості габаритно-вагового контролю та вимоги до нього закріплені у пунктах 15 - 25 зазначеного Порядку.

Так, габаритно-ваговий контроль на стаціонарних пунктах включає документальний, попередній та/або точний контроль, на пересувних - документальний, точний контроль (пункт16 Порядку №879).

Відповідно до пункт 18 Порядку №879 за результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати.

Габаритно-ваговий контроль інспекторами відповідача здійснювався на автодорозі Н-24 Благовіщенське – Миколаїв (ч/з Вознесенськ) на підставі направлення на перевірку від 13.04.2018 року за №010497, відповідно до графіку рейдових перевірок, які здійснюються територіальними органами Державної служби України з безпеки на транспорті.

Як вже встановлено судом, посадовими особами відповідача складено акт від 20.04.2018 року за №039003, яким встановлено перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, відповідно до яких нормативно допустима маса 40 т., а фактична 41,95 т. Крім того, посадовими особами відповідача складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 20.04.2018 року за №0012923, яким встановлено перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, відповідно до яких нормативно допустима маса осьового навантаження на одиночну вісь 11 т, а фактична маса становила 12, 70 т., відповідно до яких нормативно допустима маса осьового навантаження на строєну з одиночними шинами вісь 22т, а фактична маса становила 22,15 т.

Згідно вказаного акту позивачем допущено перевищення вагових обмежень на 1,95 т дозволених нормативів, про що зафіксовано в розрахунку № 28 від 20.04.2018 (а.с.14).

Відтак, під час здійснення органом Укртрансбезпеки габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача було встановлено перевищення нормативно допустимого вагового навантаження транспортного засобу.

Стосовно перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів осьового навантаження на одиночну вісь суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Проходження габаритно-вагового контролю автомобільного транспорту позивача здійснювалось на пересувних автомобільних вагах у динамічному стані (русі). Позивач здійснював перевезення вантажним автомобілем кукурудзу, що є сипучим вантажем, який постійно переміщується по всім осям транспортного засобу під час його руху. Таке зважування не дозволяє врахувати перерозподіл тиску на осі, зсув центру ваги при нахилі навісного обладнання при заїзді на платформу ваг, коли починається рівномірний рух сипучого вантажу.

За приписами пункту 28 Порядку №879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Розмір плати визначається у відповідності до Ставок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879. Так, згідно з пунктами 1, 2 за великовагові транспортні засоби (за загальну масу) від 40 до 44 тонн включно ставка плати за кожен кілометр відстані становить 0,1 євро, а за великовагові транспортні засоби з перевищенням допустимих осьових навантажень від 10 до 20 відсотків включно - 0,27 євро за кожен кілометр відстані.

Відповідно до вимог пункту 30 Порядку №879 плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів.

Відповідно до вищезазначеного та пункту 1 розрахунку №28 від 20.04.2018 року навантаження на загальну масу становила 41,95 т, замість допустимих 40 т, тобто на 1,95 т більше, отже ставка плати за кожен кілометр відстані становить 0,1 євро. Відстань - 372км. Коефіціент збільшення плати за проїзд -3, оскільки перевищення нормативу вагового параметру становить від 10%.

Пунктом 31 Порядку №879 встановлено, що при визначенні розміру плати за проїзд транспортних засобів з осьовим сполученням більше трьох береться до рахунку схема, що спричиняє більші руйнування доріг з комбінацій одно-, двох- та трьохосьових сполучень, а найбільша сума навантаження на суміжні осі припадає на максимальну колісну формулу. Для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази.

Згідно із п. 31-1 Порядку №879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у пятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобовязаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Суд звертає увагу, що доводи позивача зводяться виключно до невідповідності вимогам стандартів пристрою для зважування. Цей висновок позивач обґрунтовує посиланням на зменшившийся показник ваги авто при зважуванні вантажоодержувачем (Акт від 20.04.2018р. (арк. справи 9).

Вказане твердження суд не приймає до уваги з огляду на те, що між першим зважуванням посадовими особами відповідача та другим зважуванням вантажоодержувачем пройшло більше 3 годин, під час яких здійснювалося усунення недоліків, зокрема перевантаження між осями авто. Оскільки в цей час автомобіль перебував поза межами безперервного контролю з боку працівників Управління УТБ, частина вантажу могла бути розвантажена.

Відповідно до п.п. 23, 24 Порядку №879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

Після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю, якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.

Тобто, належним та допустимим доказом приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб є повторне зважування та отримання за результатами повторного зважування відповідного чеку.

В свою чергу, доказів проведення другого зважування працівниками Управління УТБ до суду не надано.

Враховуючи відсутність інших доводів щодо протиправності оскаржуваного розрахунку, цей позов вбачається необґрунтованим.

Судові витрати покласти на позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (вул. Мира, 67а, Володарка, Володарський район, Київська область, 09301, НОМЕР_3) до Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056, 39816845) відмовити.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В. С. Брагар